Масштаби використання генної інженерії з метою покращання біологічних властивостей різноманітних організмів постійно зростають. Для доставки генетичного матеріалу в клітини-мішені застосовують як вірусні, так і невірусні носії. Серед останніх найбільш перспективними вважають полімерні матеріали природного і синтетичного походження. Такі полімери проявили високу ефективність у доставці ДНК в клітини тварин, проте рослинні клітини виявилися малочутливими до їх дії. Описано метод генетичної трансформації протопластів моху Ceratodon purpureus (Hedw.) Brid., що базується на використанні нових поверхнево-активних полімерних носіїв контрольованої довжини та заряду, які містять ланцюги диметиламіноетилметакрилату. Цей метод надає змогу одержати більше транзієнтних і стабільних трансформантів моху із розрахунку на мікрограм ДНК у порівнянні з відомим протоколом із використанням поліетиленгліколю. Він є більш простим і зручним у використанні, а також дешевшим, ніж метод "генної гармати". Розглянуто перспективи подальшого вдосконалення структури і функціональних характеристик нових носіїв для доставки генетичного матеріалу в клітини рослин.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е0*444*721 + Е623.334.255.4*44

Рубрики:

Загальна біологія

Шифр НБУВ: Ж60216 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Понимание точных филогенетических отношений у креветок Penaeidae важно как с общенаучной точки зрения, так и для рыбной промышленности. RAPD анализ был использован для установления филогенетических связей 13-ти видов креветок Penaeidae. Для морфометрических анализов измерены 40 переменных и общих длин креветок для каждого вида устранен эффект вариабельности размера. Показатели нормализованного размера обработаны с помощью кластерного анализа UPGMA (Unweighted Pair-Group Method with Arithmetic Mean). При RAPD анализе 4 праймера показали достоверные различия между видами. Коэффициенты корреляции между паттернами ДНК использованы для построения UPGMA дендрограмм. Филогенетические связи, построенные на основе морфометрических и молекулярных анализов, совпали, что позволило сделать вывод об их достоверности.

Изучены генетические взаимоотношения между популяциями различных видов узколистных овсяниц - F. macutrensis, F. rupicola, F. arietina, F. valesiaca, F. pallens, F. psammophila и F. brevipila с использованием ISSR анализа. Уровень полиморфизма ISSR локусов у овсяниц в среднем составил 92,9 %. Выявлен видоспецифичный ампликон для F. valesiaca, а также идентифицирован общий фрагмент для 2-х близкородственных видов - F. pollens и F. psammophila. На основании данных NJ анализа подтверждена дифференциация видов на такие крупные агрегаты, как F. glauca agg. и F. valesiaca agg. Показана также более четкая диффенциация видов в пределах F. glauca agg., тогда как для видов агрегата F. valesiaca agg. не удалось установить четкие закономерности генетических взаимотношений между его представителями.

З використанням RAPD- та ISSR-ПЛР вивчено особливості генетичної структури та оцінено рівень мінливості популяцій G. lutea з гірського масиву Чорногора в Українських Карпатах. Встановлено високі показники рівня генетичної гетерогенності досліджених популяцій за цими ДНК-маркерами. На відмінності між популяціями припадає 59 - 72 % загальної генетичної мінливості, тоді як внутрішньопопуляційний поліморфізм становить 28 - 41 %. Зроблено припущення щодо існування зв'язку між рівнем генетичної варіабельності та еколого-географічними умовами зростання виду і його біологічними особливостями. Одержані результати свідчать про генетичну ізоляцію чорногірських популяцій G. lutea в Українських Карпатах. Агропопуляція на горі Пожижевська характеризувалась високим рівнем поліморфізму, що свідчить про можливість використання штучних насаджень цього виду з метою його збереження.

Предсказана вторичная структура пре-мРНК P элемента, которая, возможно, регулирует его активность и температурную чувствительность. Структура представляет собой шпильку, более стабильную в P элементах M типа в сравнении с каноническими. Регион, образующий шпильку, находится в области 5' сайта сплайсинга третьего интрона (IVS-3), включая оба описанных псевдосайта сплайсинга - F1 и F2, в то время как истинный сайт и F1 расположены главным образом в двухцепочечной области шпильки, F2 экспонирован в петле. Выравнивание последовательностей P элементов продемонстрировало высокую степень сходства для указанного региона, что свидетельствует в пользу существования предсказанной структуры. Формирование шпильки может препятствовать связыванию U1 snRNA с истинным сайтом сплайсинга, и, напротив, индуцированная температурой дестабилизация шпильки может приводить к корректному сплайсингу IVS-3. Таким образом, предложена гипотеза о влиянии вторичной структуры пре-мРНК мобильного элемента на его активность.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.627.7 + Е70*445.4

Рубрики:

Пухлини головного мозку та його оболонок

Біологія людини

Шифр НБУВ: Ж60216 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р56-5

Рубрики:

Онкологія

Шифр НБУВ: Ж60216 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проанализированы статьи российских и зарубежных авторов за 2000 - 2012 гг., посвященные проблемам применения, анализа и интерпретации результатов микроядерного теста буккального эпителия человека. Описаны ядерные аномалии, обнаруживаемые в клетках слизистой оболочки ротовой полости. Обобщены работы, посвященные анализу влияния методики проведения микроядерного теста (окрашивания, взятия соскоба) на его результаты. В виде схемы суммированы современные представления о факторах различной этиологии, индуцирующих возникновение аберраций ядра: пол, возраст, генотип, психофизиологические характеристики, иммунный статус, заболевания различной этиологии, антропогенное загрязнение окружающей среды, климато-географические условия, ионизирующие и неионизирующие излучения, химические соединения (лекарственные препараты, биологически активные добавки, андрогенные стероиды и др.), зубные пломбы, профессиональные вредности, алкоголизм, употребление табачных смесей). Обозначены проблемы и неурегулированные вопросы, связанные с особенностями применения микроядерного теста.