Нагальною науковою та прикладною проблемою сучасного фізичного виховання в закладах вищої освіти (ЗВО) є обгрунтування системного підходу до навчання студентів плавання, що враховуватиме наявний досвід і сучасні вимоги, студентоцентризм процесу й об'єктивність критеріїв забезпечення. Мета роботи - обгрунтувати концепцію системи навчання плавання студентів ЗВО. Матеріал і методи: теоретичний аналіз та узагальнення, вивчення документальних матеріалів, соціологічні методи опитування, системний аналіз, історико-логічні методи. Ключовим чинником концепції є вхідна інформації. Вона підрозділяється на кілька елементів. Перший елемент визначається суттєвою суспільною значущістю. Більш наближеними до предмету наукового пізнання виступають суб'єктна та об'єктна значимість навчання плавання. Кожен з елементів вихідної інформації несе відповідальність за зміст і спрямованість окремих елементів на рівні системи навчання плавання студентів. Базовим блоком концепції виступає система навчання плавання студентів ЗВО. Визначено необхідність розмежування двох частин цієї системи. Перша з них (процесна) містить значну частину елементів (компонентів), які надають змогу зрозуміти сутність цієї системи, друга - результатна. Підсумком концепції навчання плавання студентів ЗВО в умовах фізичного виховання є наявність вихідної інформації. Базовими функціями системи навчання плавання студентів ЗВО визначено такі: соціалізувальну, комунікативну, мотиваційну, прогресувальну, систематичну, самостверджувальну, оздоровчо-корекційну, прикладну. Спеціальними для системи навчання плавання студентів ЗВО вважаємо такі принципи: поліструктурності та диференційованості, відповідності та грунтовності, ресурсності та мотивації, індивідуальності та доцільності, динамізму та прогресування, контролю та керованості. На теоретичному та методологічному рівні доведено можливість створення передумов навчання плавання студентів ЗВО в умовах фізичного виховання. Вони полягають в запропонованій концепції, що безпосередньо містить опис вхідної інформації, обгрунтування та характеристику системи навчання плавання студентів закладів вищої освіти (із виокремленням процесної та результатної частин) і вихідну інформацію.

Проблема якості фізкультурно-спортивних послуг (ФСП) усе щезалишається поза увагою науковців, хоча напряму впливає на поширення послуг та ефект від їх споживання різними категоріями населення країни. Причому як населення міст, у частині з яких вже створено прийнятні умови для здійснення цих послуг, так і населення сіл. Мета дослідження - розкрити ризики та особливості впровадження системи управління якістю (СУЯ) ФСП. Використано методи теоретичного дослідження: вивчення літератури, абстрагування, аналіз і синтез, індукція та дедукція, ідеалізація та узагальнення, а також SWOT-аналіз. Європейський досвід засвідчує: ефективність управління та якість послуг, що надаються населенню, у т. ч. ФСП, можна забезпечити шляхом упровадження СУЯ. Тож умовою є ефективна діяльність відповідних організацій на базі міжнародних стандартів ISO серії 9000. Упровадження органом публічного управління вимог ISO 9001 сприяє позитивним змінам, які відчутні як для фахівців, котрі надають послуги, так і для споживачів цих послуг. Проведений SWOT-аналіз упровадження СУЯ у сфері фізичної культури та спорту в сільській місцевості, а саме в об'єднаних територіальних громадах надав змогу узагальнити, що чинники, які несуть ризики та перешкоди у впровадженні СУЯ щодо ФСП, можна об'єднати в такі групи: кадри, фінанси, матеріально-спортивна база, організаційна діяльність, фізкультурно-спортивний актив, населення громад і стандарти надання ФСП. Розкрито особливості розробки та процедури впровадження СУЯ ФСП органами публічної влади на базі стандартів. Доведено, що надані та обгрунтовані загальні вимоги та застереження мають бути взяті до уваги та застосовані в процесі безпосередньої підготовки системи стандартів управління фізичною культурою й спортом в умовах об'єднаних територіальних громад.

Основним завдання предмету "Фізична культура" в школі є гармонійний фізичний розвиток дітейта формування в них звички здорового способу життя. Виконання цього завдання вимагає від учителів уміння сформувати в учнів інтерес до фізичної активності, розуміння її важливості у власному житті. Цього можна досягти шляхом використання індивідуального підходу та врахування вподобань учнів під час позаурочних секційних занять, які є безкоштовними та не передбачають зміни місця навчання. Мета роботи - визначення й обгрунтування головних аспектів організації секційних занять із фізичної культури. Методи - аналіз і синтез наукових літературних джерел, педагогічне спостереження, узагальнення експериментальних досліджень науковців і систематизація отриманих результатів, метод теоретичного моделювання. Позакласна робота з фізичної культури вимагає значної гнучкості та мобільності форм, методів і засобів організації навчання. Вони повинні підбиратись із врахуванням інтересу та можливостей учнів і містити "вільний" час на опанування чогось нового, активного відпочинку чи вдосконалення окремих напрямів у фізичній підготовленості. На заохочення учня до цих занять можуть впливати як усвідомлені, так і неусвідомлені фізіологічні потреби, також не можна виключати зовнішніх факторів (загальносуспільні цінності, вплив друзів, батьків тощо). Важливим завданням секційної роботи є розвиток морально-вольових якостей школярів (цілеспрямованість, рішучість, сміливість, наполегливість, взаємодопомога, довіра тощо). Крім того, позаурочні заняття потрібно розглядати як засіб психологічного розвантаження, переключення уваги з буденних справ на улюблену фізичну активність, яка повинна здійснюватися якнайбільше на відкритому повітрі під керівництвом кваліфікованого педагога. Визначено основні фактори планування та організації різних видів секційних занять; розроблено схему їх взаємодії, що формується навколо особистості учня, з урахуванням його життєвої мети та мотивації, адекватному та оптимальному підборі методів і засобів фізичного виховання.

Розкрито важливе завдання фізичного виховання в закладах вищої освіти (ЗВО) для студентів, які займатися в спеціальних медичних групах, що набуває все більш вагомого значення в умовах карантинних обмежень у зв'язку з пандемією коронавірусу, коли організація занять із фізичного виховання проводиться дистанційно. Мета дослідження - теоретично обгрунтувати особливості організації занять із фізичного виховання студентів спеціальних медичних груп ЗВО в умовах роботи на відстані. Вихідним матеріалом для дослідження стали контрольні дані організації навчального процесу на відстані кафедрою фізичного виховання та спеціальної підготовки Університету митної справи та фінансів (м. Дніпро), що проводилася в 11 спеціальних медичних групах на п'яти факультетах протягом двох семестрів 2020 р. Методи дослідження - метод тестування студентів для оцінки стартового рівня фізичної підготовленості; метод контролю за функціональним станом серцево-судинної, дихальної систем, опорно-рухового апарату; педагогічний експеримент, спрямований на впровадження фізичного самовиховання студентів спеціальних медичних груп дистанційно. Виявлено особливості методики викладання дисципліни "фізичне виховання" в умовах дистанційного навчання ЗВО, розроблено методологію та процедуру педагогічного контролю за станом здоров'я студентів під час самостійних занять фізичним вихованням. Проведені дослідження надають підставу рекомендувати організацію занять із фізичного виховання на відстані зі студентами спеціальних медичних груп у поєднанні з уведенням додаткових контрольних заходів із боку викладача-модератора та організацією самоконтролю студентів за станом свого здоров'я.

У дослідженні проаналізовано шляхи збільшення доступності вищої освіти для студентів з обмеженими можливостями. Підкреслено важливість упровадження електронного навчання для таких студентів як однієї з передумов ефективної соціальної та психологічної адаптації та подальшої успішної інтеграції людей з інвалідністю в суспільство. Для виявлення їхніх потреб у навчальному процесі проведено опитування студентів-інвалідів. Визначено основні труднощі, які вони долають у процесі навчання у вищих навчальних закладах. Описано основні особливості та переваги дистанційного курсу "Адаптивне фізичне виховання", створеного в системі Moodle. Описано відмінності та переваги Microsoft Teams від платформи Moodle у процесі електронного навчання для студентів з обмеженими можливостями. Наголошено на процесі організації дистанційного курсу "Адаптивне фізичне виховання" для студентів з обмеженими можливостями на платформі Microsoft Teams та на меті його впровадження у вищому навчальному закладі.

Коронавірус, який з'явився на прикінці грудня 2019 р., поширений по всьому світу і став пандемією, яка загрожує людству у всіх сферах їх життєдіяльності - економічній, політичній, соціальній, спортивній та освітній. Проведене дослідження надало можливість з'ясувати ефективність онлайн навчання для студентів факультету фізичної культури, шляхом аналізу тривалості навчання та обмежень, а також ступеня взаємодії студентів підчас дистанційного навчання. Застосовано методику анкетування з питань електронного навчання студентів фізичної культури та спорту. Інтернет-опитування пройшли 225 студентів (серед яких як жінки, так і чоловіки) Інституту фізичного виховання та спорту м. Уаргла, Алжир. Результати дослідження свідчать, що рівень ефективності онлайн навчання для студентів факультету фізичної культури та спорту в умовах коронакризи був середнім, а результати тривалого онлайн навчання, навчання з обмеженнями, а також з урахуванням взаємодії студентів під час дистанційного навчання виявилися однаковими. Після отримання результатів дослідження, виникла необхідність розвивати та удосконалювати різні методики онлайн навчанння студентів, розробляти навчальні плани та програми для реалізації впровадження таких методик, навчальні курси з дистанційного викладання, акцентуючи увагу саме на вдосконаленні методики дистанційного навчання у закладах вищої освіти.

Значення мотиваційно-вольових здібностей (МВЗ) та їх вплив на формування особистості студентів є актуальними на сьогодні, оскільки під впливом мотивації формується світогляд особистості, поведінкові реакції, внутрішній емоційний світ. Під час занять із плавання в процесі фізичного виховання студентів ЗВО є можливість застосувати елементи психологічної підготовки, які будуть спрямовані на формування основних компонентів МВЗ, що безпосередньо впливають на як відвідування занять, так і підвищення спортивних результатів. Мета дослідження - оцінка ефективності засобів формування МВЗ у студентів, які займаються плаванням. У ході дослідження застосовано такі методи: аналіз науково-методичної літератури, тестування, педагогічний експеримент. Обробку статистичних даних проводили за допомогою методів математичної статистики. У дослідженні брали участь студенти 1 курсу "Київського політехнічного інституту ім. Ігоря Сікорського" (26 осіб), які дали згоду на участь в експерименті. На початку експерименту в експериментальній (ЕГ) і контрольній групах (КГ) досліджувані були майже однакового рівня розвитку МВЗ, тобто результати обох груп не мали достовірних відмінностей. Після проведення експерименту та використання розробленої методики спостерігали приріст показників компонентів МВЗ, але в ЕГ студентів, які займаються плаванням, показники виявилися вищими. За результатами дослідження всі показники компонентів МВЗ зазнали достовірного підвищення в студентів ЕГ, а найбільші зміни спостерігали у вольовому компоненті, який на високому рівні становив 36 % в ЕГ, а в КГ - 12 %; студентів із низьким рівнем в ЕГ залишилося 28 %, у той час, як у КГ - 64 %. Отримані результати свідчать про те, що заняття плаванням позитивно впливає не лише на фізичний розвиток людини, але й на формування її особистості, розвиваючи такі риси, як цілеспрямованість, наполегливість, рішучість, сміливість.

Мета дослідження - оцінка рівня фізичної активності до та під час карантину у чоловіків і жінок за чотирма категоріями (енергійна, помірна, при ходьбі, під час сидіння) та надати пропозиції щодо зменшення негативного впливу корона кризи на здоров'я алжирського населення. У дослідженні взяли участь 1210 алжирських чоловіків і жінок віком від 18 до 60 років: 991 чоловіків, 219 жінок. Для оцінки впливу обмежень, пов'язаних із пандемією на фізичну активність алжирців, використано IPAQ опитувальник, його коротка форма. Доведено, що довготривале сидіння викликало низку проблем як для чоловіків, так і для жінок, не зважаючи на те, що чоловіки є більш активними за всіма видами життєдіяльності. Соціальне дистанціювання є найдієвішим кроком у забезпеченні уникнення розповсюдження вірусу Covid-19. Тоді як дотримання правил "усамітнення" вимагає зменшення активності та призводить до малорухливого способу життя, особливо алжирських жінок. Тому відео трансляції на тему здоров'я та занять спортом, що проводяться національним телебаченням, мають на меті покращити фізичну активність і збільшити кількість систематичних фізичних тренувань у безпечних для здоров'я домашніх умовах. Така політика з боку державних органів влади допомагає громадянам Алжиру дотримуватися здорового способу життя під час коронакризи. Такими рекомендаціями керується і жіноча частина населення, що надає можливість їй підтримувати свою фізичну функцію та психічне здоров'я у кризовий період.

Переломи вертлюгової западини (ВЗ) відносно до всіх переломів таза, за даними різних учених становлять від 6 до 23 %. За останній час статистика травм і пошкоджень опорно-рухового апарату вказує на те, що частота переломів ВЗ нині не має тенденції до зниження. За підрахунками ВОЗ, значна кількість хворих після переломів ВЗ залишаються інвалідами та мають ускладнення у вигляді постравматичного артрозу та асептичного некрозу кульшового суглоба. Профілактика цих наслідків є досить складним завданням. Якщо лікуванню переломів кульшової западини, консервативному та оперативному, в гострому періоді травми приділяється увага багатьма авторами, то фізичної терапії стосуються лише поодинокі роботи, пов'язані з застосуванням окремих лікувальних факторів. Розглянуто традиційні та сучасні підходи до побудови процесу фізичної терапії хворих після оперативного лікування перелому ВЗ. Розглянуто положення міжнародної класифікації функціонування стосовно організації та направленості заходів фізичної терапії. Наведено принципи фізичної терапії та підходи до постановки SMART-цілей. Мета дослідження - визначити методичні основи та особливості побудови програми фізичної терапії хворих після остеосинтезу ВЗ. Матеріал і методи дослідження - аналіз науково-методичної літератури, синтез й узагальнення. Проведено аналіз науково-методичної літератури та визначення стану програм фізичної терапії хворих після остеосинтезу ВЗ, виявлено їх незначну кількість у вітчизняних і зарубіжних джерелах, а також відсутність сучасних підходів у їх побудові. Розглянуто послідовність створення програми фізичної терапії, починаючи від принципів, МКФ, SMART-цілей, а також дій, які виконує мультидисциплінарна команда.

В усьому світі відзначається підвищена цікавленість до проблеми розумової відсталості в різних аспектах. Роль фізичної терапії розумово відсталих дітей полягає в корекції рухової сфери, у підвищенні рівня здоров'я та фізичної підготовленості, у позитивному впливі на психоемоційний стан. Мета дослідження - проаналізувати вплив засобів фізичної терапії на морфофункціональний стан і дрібну моторику хлопчиків 7 - 8 років із легкою формою розумової відсталості. У дослідженні, за погодженням батьків, узяли участь 8 хлопчиків віком 7 - 8 років із діагнозом за МКХ-10 "дебільність, F70" легка розумова відсталість. Під час дослідження використовувались теоретичні методи дослідження, клінічний огляд, анкетування, опитування, антропометричні методи, функціональні методи, діагностика рухових функцій. За час експерименту, який тривав 8 міс, показники фізичного розвитку та функціонального стану хлопчиків 7 - 8 років зазнали позитивних змін. Порівняльний аналіз показників розвитку дрібної моторики хлопчиків після експерименту показав значне покращання результатів тестування. Так, під час виконання тесту "Скласти мозаїку" різниця в показниках до та після проведення експерименту становила 2 бали; "Розкладання" та "Застібування гудзиків" поліпшилося на 1,5 балу; "Шнурування" та "Знайти квасолину" на 1,75 балу; "Лови кульку" - на 1,25 балу; "Пересипання" - на 1 бал; "Конструювання з паличок" - на 1,88 балу. Встановлено, що запропонована програма фізичної терапії позитивно вплинула на фізичний розвиток, стан серцево-судинної, дихальної систем і розвиток дрібної моторики хлопчиків 7 - 8 років із розумовою відсталістю легкої форми, що вказує на можливість їх розвитку за своєчасної спеціально спрямованої корекції.