Розроблено модель професійно-фахового й індивідуально-особистісного зростання вчителя української мови та літератури на засадах кредитно-модульної системи організації навчання. Відзначено, що процес підвищення кваліфікації вчителя-словесника грунтуватиметься на багатовимірній циклічній моделі неперервного професійно-особистісного зростання за кредитно-модульною системою. Циклічну модель визначено як логічно створену багаторівневу систему, яка відтворює характерні етапи підвищення кваліфікації педагога як цілісного міжатестаційного циклу. Охарактеризовано чотири основні етапи (пропедевтично-прогнозувальний, курсовий, міжкурсовий і рефлексивно-корекційний) багаторівневої циклічної моделі підвищення кваліфікації вчителів-словесників, яку представлено на схемі.

Висвітлено створення в Донецькому національному університеті дистанційного уроку як головного складника дистанційного курсу з дисципліни "Прикладна фонетика" (ПФ) на прикладі створення уроку "Автоматичний синтез мовлення". Електронну лекцію визначено як логічно побудований у текстовому вигляді виклад навчального матеріалу, що містить схеми, таблиці, малюнки, аудіо- та відеофайли, а також розгалужену систему гіпертекстових посилань, що пов'язують текст лекції з іншими уроками та зі словником основних термінів курсу. Відзначено, що характерною особливістю уроків з ПФ є наявність аудіофайлів, які ілюструють розглянуті теоретичні положення або призначені для використання вправ. Передбачено для наступного етапу дослідження апробацію дистанційного курсу під час вивчення студентами дисципліни "ПФ".

Охарактеризовано зміни у розвитку вітчизняної системі підвищення кваліфікації педагогічних працівників (КПП). Представлено модель підвищення КПП, засновану на інноваційній (очно-дистанційній, кредитно-модульній, кредитно-трансферній) формі навчання, яка проходить апробацію у деяких ІППО як експериментальна. Уточнено, що кредитно-модульна система у підвищенні КПП характеризується процесом створення і реалізації навчальних планів з розвитку їх професійної компетентності відповідно до професійних категорій і посад, розробляється за змістовими модулями, в основу яких покладено базові вимоги до педагогічної професії та професійні потреби педагогічних працівників, але не є повноцінною, якщо не враховує елементів кредитно-трансферної системи. Наведено результати експерименту, проведеного у 2009 р. у ЦІППО, які показали, що приріст знань, умінь і розумінь у тих, хто навчався за індивідуальними планами-графіками, є вищими, ніж у тих, хто навчався в групах. Підсумовано, що інноваційна система підвищення КПП сприятиме підвищенню рівня відповідальності фахівців за власний вибір у навчанні, вибору темпу власного професійного розвитку, зміні підходів і принципів до організації навчального процесу з традиційних (науковості, системності, логічності, зв'язку з практикою) на інноваційні (синергічні, гуманістичні, інформаційні, аксіологічні, акмеологічні, андрагогічні).

Освещено состояние школьной подготовки по математике в Казахстане. Отмечено, что пытаться определить уровень математических знаний учащихся, не учитывая содержания математических текстов, предлагаемых в едином национальном тестировании невозможно, также что сложно судить о качестве математического образования по олимпиадам. Утверждается, что математический уровень знаний учащихся в республике относительно неплохой. Предложено для определения качества и уровня математического образования школ проводить независимую внешнюю проверку и оценку в конце IX класса.

Розглянуто проблеми використання когнітивних методів навчання, пов'язаних з чуттєво-пізнавальною діяльністю учнів - майбутніх фахівців із захисту інформації та управління інформаційною безпекою. Когнітивну діяльність визначено як таку, що спирається на пізнавальні здібності студента (логічні й емоційно-образні, значеннєве і різнонаукове бачення, здібності ставити запитання, прогнозувати перспективу, формулювати гіпотези, робити висновки тощо) і головним принципом якої є первинність пізнання студентом реальності, а не вивчення готових знань про неї. Охарактеризовано методи емпатії, змістовного (смислового) бачення, символічного бачення. Для майбутнього розгляду представлено такі активні методи навчання, як метод евристичних знань, порівнянь, фактів, досліджень, конструювання понять, конструювання правил, прогнозування.

Висвітлено створення та експериментальне дослідження науково обгрунтованої методики формування інтонаційно виразного, стилістично диференційованого усного мовлення школярів 9 - 11-го класів, яку реалізовано через навчально-пропедевтичний, текстологічний, стилістичний, компетентісний модулі із запровадженням вправ, розроблених за двома групами: вправи на спостереження й аналіз зразків літературного мовлення, вправи, що формують уміння й навички комунікативної діяльності (наведено приклади вправ обох груп). За результатами навчання підсумовано, що розроблення завдань з позицій проблемного й перспективного підходів дає можливість не тільки виробити інтонаційно-стилістичні вміння й навички старших школярів, а й сформувати інтонаційну культуру мовлення учнів, закласти підвалини їх подальшого розвитку, в контексті опанування засобами міжкульурної комунікації.

Доведено актуальність навчання дітей дошкільного віку краєзнавства. Краєзнавство визначено як комплекс наукових дисциплін, різних за змістом та методами дослідження, який забезпечує наукове, всебічне вивчення рідного краю. Презентовано авторську програму "Ознайомлення дошкільників з рідним краєм та елементи туризму в дитячому садку", за якою працював дошкільний навчальний заклад № 659 м. Києва, з п'яти основних блоків: "Природа і ми", "Природа космосу", "Вивчаємо історію", "Цікава географія", "Навчаємося туризму". Охарактеризовано кожний із зазначених блоків. Виокремлено складові формування у дошкільнят любові й дбайливого ставлення до природи: емоційно-позитивне ставлення, надання відповідних знань, організація практичної діяльності дітей. На схемі розкрито модель краєзнавчо-туристської діяльності з дітьми дошкільного віку, на основі якої запропоновано створити типову модель даної діяльності й на її основі будувати місцеві програмами ознайомлення дітей з рідним краєм.

Презентовано діяльність Кіровоградського обласного центру дитячої та юнацької творчості (ОЦДЮТ), комплексну діяльність якого спрямовано на реалізацію завдань методичної, масової та навчально-виховної діяльності з дітьми й педагогами області і який має власну систему управління й унікальну виховну систему роботи з дітьми. Висвітлено роботу методичної служби Центру з педагогічними кадрами закладу, з дітьми, що навчаються в ньому, методичну роботу з позашкільними закладами, встановлення партнерських зв'язків з іншими позашкільними закладами, координацію міжнародної діяльності. Відзначено ефективність роботи з дітьми ОЦДЮТ, про яку свідчать: постійний контингент вихованців у гуртках, відсутність правопорушень і схильності до шкідливих звичок, один із кращих показників в Україні з організації дитячого самоврядування в системі позашкільної освіти.

Актуалізовано проблему оволодіння студентами ВНЗ культурою навчальної діяльності (КНД) та розкрито досвід Донецького юридичного інституту, де з 2006 р. запроваджено навчальний курс "Основи самостійної навчальної діяльності". КНД студента визначено як характеристику його особистості, що якісно обумовлює спроможність учитися та уособлює рівень розвитку розумових, пізнавальних, творчих і пошуково-дослідницьких здібностей, операційно-технологічних умінь та відповідних особистісних якостей і психічних властивостей. Відзначено, що формування КНД відбувається за двома напрямами, котрі мають охопити кожну з чотирьох складових КНД та обумовлюють педагогічні умови її формування: цілеспрямована робота навчального закладу та свідома самовиховна робота студента. За результатами проведеного дослідження констатовано, що поняття КНД є визначальним для набуття студентами успішності в навчанні.

Вивчено питання підвищення кваліфікації вчителів музичного й образотворчого мистецтва. Виокремлено його принципи: органічне поєднання універсального, краєзнавчого компонентів з пріоритетом національної спрямованості, синергічний підхід, природовідповідність, цілісність, поліхудожність, творча активність суб'єктів художньо-педагогічної діяльності, єдність емоційного та логічного, свідомого та безсвідомого у пізнанні мистецько-педагогічних явищ, естетизація соціокультурного навчального середовища. Представлено словесні портрети компетентнісного вчителя музичного мистецтва та вчителя образотворчого мистецтва (загальнокультурні, педагогічні, спеціальні компетентності), складені у процесі обговорення зі слухачами курсів підвищення кваліфікації.

Досліджено проблему професійного вигорання (ПВП) та підтримки професійного довголіття педагогів загальноосвітніх шкіл. Указано на дві групи факторів ПВП: зовнішні (умови матеріального середовища, зміст роботи та соціально-психологічні умови діяльності) та внутрішні (схильність до емоційної ригідності, моральні дефекти та дезорієнтація особистості, невміння спілкуватися, висловити словами свої почуття). Відзначено, що сьогодні вчитель на 30 % більше часу проводить у школі, ніж за радянських часів, що від них вимагається посилена увага до учнів, у класах налічується по 30 - 40 учнів. Запропоновано психологічну допомогу учителю (корекційно-відновлювальна робота, підтримка фізичного стану, психодіагностика, психологічна просвіта, різні форми психолого-педагогічної роботи: тренінги, сеанси розвантаження, семінари, бесіди, персональні виставки), організаційні форми підтримки (складання такого розкладу занять, який би враховував рівень емоційного вигорання вчителів, їх здоров'я, оптимізація навчального навантаження тощо).

Висвітлено переваги (здатність швидко реагувати на соціальні та економічні зміни, знання вимог практики тощо) та проблеми профільного навчання (різні установи і ланки суспільства мають неоднакові уявлення про цілі й принципи профільної освіти (ПО), питання ПО іноді розглядаються відірвано від допрофільної підготовки і профорієнтації, від місцевих умов, ПО опікується лише МОНУ України, деякі вчителі надають перебільшеного значення прикладній спрямованості змісту, нехтуючи фундаментальністю знань) та запропоновано шляхи розв'язання цих проблем. Наголошено на необхідності терміново готувати вчителів до профільного навчання. Визначено завдання інститутів післядипломної освіти педагогічних працівників та методистів із різних предметів для підвищення професійної компетентності педагогів, форми навчання учителів, крім курсів підвищення кваліфікації. Виокремлено першорядні завдання вчителя професійної школи, напрями діяльності районних та міських (обласних) центрів профільного навчання та шкільної методичної служби. Підсумовано, що профільне навчання може здійснюватися успішно, якщо в період курсової перепідготовки (теоретичне підгрунтя) і в міжкурсовий період (самоосвіта, обмін досвідом тощо) учителі профільних предметів та шкільні психологи працюватимуть наполегливо, дотримуючись системи: "допрофільна підготовка - профільне навчання - профорієнтація").

Запропоновано систематизацію принципів функціонування системи післядипломної освіти педагогічних кадрів, базовану на комплексному підході до аналізу основних компонентів системи. Відзначено, що дана система дає змогу показати взаємозв'язок, роль і місце принципів як певного цілісного утворення, що має теоретичне і практичне значення для підвищення ефективності роботи з кадрами освіти України. Виокремлено й охарактеризовано такі принципи: державницької ідеології, конкретно-історичного підходу, системності, науковості, безперервності, єдності централістських засад і регіоналізму, інноваційності, адаптивності та інтеграції, конкурентоспроможності, інтерактивності, єдності навчання та виховання, наступності та перспективності, зв'язку з життям тощо.

На теоретико-методологічному рівні обгрунтовано вибір психобіографічного методу (ПБМ) для роботи з кризовими переживаннями сучасного вчителя як перспективи для отримання, конкретизації, уточнення, систематизації й узагальнення психодіагностичної інформації, а також здобуття ефекту психологічного впливу, який дасть змогу педагогові ініціювати процес власного особистісного та професійного розвитку за рахунок рефлексивного аналізу свого минулого і теперішнього життя, а також проектування майбутнього. ПБМ визначено як комплексний метод психологічного дослідження, спрямований на визначення та аналіз бібліографічних подій людини, зокрема для роботи з кризовими переживаннями сучасного вчителя, оскільки реконструктивна, дослідницька, корекційна та проектувальна спрямованість ПБМ посилює можливості вчителя щодо самопізнання та реалізації свого "Я". За результатами апробації відзначено, що ПБМ має позитивний потенціал.

Представлено рівні підготовки педагогів з використання інформаційно-комунікаційних технологій у Донецькому інституті післядипломної педагогічної освіти, де вчителів цілеспрямовано готують до результативного використання ІКТ у процесі навчання (попереднє тестування слухачів, навчальні модулі базового, предметного і поглибленого рівнів). Показано переваги використання ІКТ, що дозволяє синтезувати до сучасного уроку все краще, пов'язане з педагогічними розвивальними й інформаційними технологіями. На схемах представлено модель неперервної освіти вчителів з використання ІКТ, напрями навчання ІКТ. Охарактеризовано зміст навчання на базовому рівні (тренінги з роботи в операційній системі Windows, використання засобів пакету Microsoft Office, мережі Інтернет, створення презентацій у програмі Microsoft PowerPoint, початок сайтопобудови та веб-дизайну), на предметному рівні (практикуми з педагогічним програмним забезпеченням з предметів, загальні проблеми використання Інтернет-ресурсів, робота над проектом "Специфіка навчального предмету і можливості Інтернету, телеконференції", на поглибленому рівні створення учителями інформаційно-навчальних програмних продуктів, семінари, рольові ігри, майстер-класи, дискусійний клуб, тестування тощо).

Актуалізовано проблему забезпечення кадрового складу системи післядипломної педагогічної освіти (ППО). Розглянуто критерії відбору педагогів у системі ППО (високий науковий ступінь, здібність до самонавчання, володіння навичками дослідження і відкриття нового, передача свого досвіду іншим). Відзначено, що система ППО є саморегульованою і відкритою, склад елементів якої є адекватним умовам її функціонування, а також умовам відбору та забезпечення педагогічних кадрів у певний момент їх розвитку. Виокремлено положення для вирішення питання про забезпечення системи ППО такими кадрами. Підсумовано, що процес відбору, підвищення кваліфікації і підготовки кадрів для системи ППО інтерпретовано в термінах фасілітації, або сприяння, перехідних форм її розвитку, що зміна перехідних форм явище з високим ступенем невизначеності та готовності до іноді раптового та глобального прояву нових можливостей розвитку.

Описан процесс и принципы создания в помощь учителю русской словесности электронного учебника (ЭУ) как основного учебного электронного издания, созданного на высоком научном и методическом уровне, полностью соответствующего и определяемого дидактическими единицами стандарта и программой (авторы - творческая группа Донецкого облИППО). Раскрыты принципы моделирования ЭУ: квантования, полноты, наглядности, ветвления, регулирования, адаптивности, компьютерной поддержки, собираемости. Отмечено, что ЭУ необходим ученику (для получения всесторонних знаний и умений по предмету, для самопроверки, разъяснений, повторений) и может применяться в практической деятельности учителя (отбор материала для урока, проверка домашних заданий, контрольных работ, индивидуализация заданий). Освещены особенности данного ЭУ по русскому языку: наличие тематических текстов, включение в модель коммуникативно-ситуативных практикумов, включение памяток, алгоритмов написания работ конструкторского и творческого типа, а также их образцов. Приведен образец модели одного урока в ЭУ.

Розглянуто актуальність соціального партнерства (СП) в освіті як головного інструменту розв'язання конфліктів в соціально-трудовій сфері на зразок того, як вирішуються суперечності між соціальними структурами с соціально-трудовій сфері. СП визначено як інтегрований спосіб реалізації демократичних основ суспільства щодо підвищення соціального самопочуття всіх суб'єктів освітянського простору. Наголошено, що за умов зближення ціннісних орієнтацій національного і загальноєвропейського освітніх просторів СП визначає динаміку їх інтеграції. Підсумовано, що СП є справжнім ціннісно раціональним типом соціальних дій.

Висвітлено змістове наповнення програми курсів підвищення кваліфікації вчителів української мови та літератури за темою "Гуманізація навчально-виховного процесу в основній школі засобами інформаційно-комунікаційних технологій" як однієї з форм модернізації роботи на курсах підвищення кваліфікації вчителів філологічного напряму. Проаналізовано результати, які отримують вчителі в результаті проходження курсу. Відзначено, що на педагогічній практиці вчителі переглядають уроки із застосуванням ІКТ та аналізують їх, що для ознайомлення учителів із наробками колег найкращі підсумкові праці вміщуються до науково-методичного посібника "Інформаційні технології на уроках української мови та літератури".

З метою створення цілісного уявлення про вдосконалення професійної підготовки інженерно-педагогічних працівників та створення основи для наукового обгрунтування психолого-педагогічного супроводу особистості майбутнього інженерно-педагогічного працівника на всіх етапах його професійного становлення запропоновано "модель системи неперервної багаторівневої інженерно-педагогічної освіти". Виокремлено ступені моделі, де здійснюється підготовка, перепідготовка і підвищення кваліфікації інженерно-педагогічних працівників, усі ступені можуть ефективно функціонувати на базі одного вищого педагогічного навчального закладу або в складі навчального комплексу. Висвітлено роботу Донецького регіонального багаторівневого інженерно-педагогічного наукового комплексу, який було створено за структурно-функціональною схемою описаної моделі.