Висвітлено діяльність українсько-європейського проекту Міжнародної програми TEMPUS "Справедливе оцінювання" в контексті застосування інноваційної політики у вітчизняній системі освіти. Сформульовано мету даного проекту. Проаналізовано діяльність Центрального інституту післядипломної педагогічної освіти (ЦІППО) Академії педагогічних наук (АПН) України в рамках зазначеної програми. Визначено стратегічні завдання оцінювання в теорії педагогічного менеджменту. Зазначено, що Міжнародна програма TEMPUS "Справедливе оцінювання" є масштабним проектом, спрямованим на залучення українських педагогів до використання сучасних методів педагогічного оцінювання.

Розкрито значення комп'ютера у шкільному навчанні як носія та засобу впровадження нових технологій. Проведено класифікацію в контексті освітньої діяльності відношення між поняттями "комп'ютеризація", "інформатика" та "методика навчання шкільної дисципліни". Розглянуто загальні методичні аспекти використання інформативного поля в освітній діяльності. Проаналізовано структуру технологічного потенціалу вчителя. Досліджено особливості організації та проведення курсів підвищення кваліфікації (КПК) працівників освіти. Доведено, що урізноманітнення фахової компетентності учителів відбувається в діяльності творчих груп КПК.

Досліджено та проаналізовано рівні сформованості правової компетентності керівників навчальних закладів у системі післядипломної педагогічної освіти. Виявлено динаміку формування даного процесу у слухачів курсів підвищення кваліфікації. Доведено необхідність цілеспрямованого, систематичного формування правових знань і умінь керівних кадрів освіти.

Конкретизовано діяльність Центрального інституту післядипломної педагогічної освіти (ЦІППО) Академії педагогічних наук (АПН) України як координатора проекту "Справедливе оцінювання". Викладено модель контрольних заходів (для слухачів курсів ЦІППО АПН України), що включає кілька видів контролю. Наведено визначення методу тестування, проаналізовано його особливості. Акцентовано увагу на потребі усвідомлення усіх позицій, пов'язаних з вибором конкретного методу. Констатовано, що система післядипломної освіти України потребує виважених рішень щодо стосовно відповідних умов для підвищення кваліфікації керівних і педагогічних кадрів освіти.

Викладено основні положення доповідей учасників конференції. Особливу увагу звернено на виставку-ярмарок педагогічних ідей за темою "Шляхи модернізації навчально-виховного процесу в контексті європейського виміру".

Висвітлено проблему глибоких концептуальних змін у системі перепідготовки та підвищення кваліфікації педагогічних кадрів, її коригування. Визначено функції системи післядипломної педагогічної освіти (ППО). Акцентовано увагу на діяльності системи ППО в регіонах. Розглянуто й охарактеризовано особливості педагогічного процесу в системі ППО. Констатовано, що найважливішим концептуальним педагогічним кредо подальшого розвитку ППО є упровадження післядипломного педагогічного процесу як феномену творчості, що неминуче забезпечує його безумовний ефект.

Досліджено післядипломну педагогічну освіту в контексті сучасного етапу стану освіти в суспільстві. Визначено специфіку досліджуваного феномену в межах посткласичної філософсько-освітньої парадигми. Проаналізовано дану проблему як складову модернізаційних процесів українського суспільства. Концептуалізовано одержані знання для забезпечення теоретико-методологічних засад реформування галузі та проектування практичних реформ.

Досліджено міжнародну діяльність Центрального інституту післядипломної педагогічної освіти (ЦІППО). Проаналізовано складові європейського виміру в педагогічній освіті. Розглянуто й охарактеризовано напрями міжнародної проектної діяльності ЦІППО. Констатовано потребу врахування у міжнародному співробітництві специфічних цілей і потреб вітчизняної освіти.

Висвітлено проблему формування освітнього інформаційного поля підготовки педагогічних кадрів у системі неперервної освіти (за матеріалами діяльності Центру педагогічних інновацій та інформації (ЦПІІ). Проаналізовано напрями діяльності Центру. Розглянуто й охарактеризовано зміст та структуру сайту Центрального інституту післядипломної педагогічної освіти (ЦІППО), яким опікується ЦПІІ. Констатовано, що подібні Центри мають виконувати роботу, спрямовану на поглиблення змісту, технологій, використання електронних носіїв інформації.

Висвітлено особливості моделі розвитку післядипломної педагогічної освіти (ППО). Сформульовано мету й завдання системи ППО. Проаналізовано складові компоненти моделі, характеристики традиційної та інноваційної систем ППО. Доведено, що ППО за її статусом випереджального чинника підготовки фахівців до якісних змін у суспільному розвитку може відбутися тільки за умов розробки та впровадження прогностичної моделі навчання дорослих.

Досліджено зміст і напрями наукової діяльності обласних інститутів післядипломної педагогічної освіти (ППО) з метою виявлення та упорядкування загальних тенденцій. Проаналізовано умови якості складових компонентів ППО. Розглянуто й охарактеризовано стан наукової роботи в царині ППО. Констатовано, що лише органічне поєднання науки та практики може забезпечити системі ППО подальший розвиток.

Викладено наукову систематизацію конкретних цілей навчання дорослих. Розглянуто й охарактеризовано форми даного навчання, проаналізовано структуру цього процесу. Наведено класифікацію стилів розумової діяльності та їх характеристики. Визначено основні параметри, що визначають андрагогізацію змісту, форм і методів навчання в системі післядипломної освіти. Доведено, що технологія навчання дорослих надає можливість тим, хто навчається, брати активну участь у плануванні, реалізації, оцінюванні та корекції процесу навчання.

Висвітлено особливості оцінювання на підставі кваліметричного підходу. Розкрито основні принципи кваліметрії на базі методу факторно-критеріального моделювання. Наведено факторно-критеріальну модель оцінювання. Доведено, що дане моделювання допомагає успішно розв'язати як часткові завдання вимірювального характеру, так і стратегічне завдання вимірювання рівня якості наукової діяльності у порівнянні з ідеальним варіантом або стандартом.

Розглянуто проблеми методики проектування програмно-педагогічних засобів. Визначено зміст підвищення кваліфікації педагогічних кадрів. Проаналізовано досвід роботи з питань підвищення кваліфікації відповідних спеціалістів у Київському обласному інституті післядипломної освіти педагогічних кадрів. Констатовано, що одним з вагомих факторів результативності роботи є тісна співпраця обласних інститутів підвищення кваліфікації з АПН України, її науковими установами, зокрема з Центральним інститутом післядипломної педагогічної освіти.

Висвітлено практичний досвід модернізації шкільної педагогічної освіти за умов глобалізації, накопичений системою освіти Фінляндії. Акцентовано увагу на ключовій ролі учителів, як носіїв інноваційних процесів в суспільстві, суб'єктів сучасних і майбутніх продуктивних змін в освіті. Проведено класифікацію форм і методів підвищення кваліфікації. Викладено засади національної стратегії "Освіта і наука в інформаційному суспільстві 2000 - 2004 рр.". Доведено, що за умов сучасних трансформацій і модернізації освіти України є актуальним вивчення зарубіжного досвіду систем педагогічної освіти, зокрема, системи освіти Фінляндії.

Визначено особливості розвитку професійної компетентності керівників загальноосвітніх навчальних закладів (ЗНЗ) у процесі підвищення кваліфікації в Інституті післядипломної педагогічної освіти (ІППО). Розкрито сутність поняття "професійна компетентність керівника ЗНЗ". Охарактеризовано змістове забезпечення розвитку професійної компетентності керівників ЗНЗ на курсах підвищення кваліфікації. Визначено систему вправ для розвитку управлінської культури керівників ЗНЗ. Виявлено умови, необхідні для розвитку їх професійної компетентності та управлінської культури в ІППО. Зазначено, що перспективою подальших досліджень є поглиблення роботи з розвитку професійної компетентності керівників ЗНЗ, рівня їх управлінської культури на базі районних (міських) методичних кабінетів спільно з ІППО.

Досліджено особливості розвитку методів програмованого навчання. Проаналізовано сучасний стан проблеми створення навчальних програм. Розглянуто й охарактеризовано основні етапи розвитку методів програмованого навчання. Висвітлено вплив сучасних інформаційних технологій на розвиток такого навчання. Констатовано, що в Україні до сьогодні відсутня помітна практика створення і використання засобів програмованого навчання.

Висвітлено проведення в Інституті післядипломної педагогічної освіти Всеукраїнських Internet-конференцій з питань психолого-педагогічних інновацій в освіті. Особливу увагу звернено на відображення філософських засад освітніх інновацій, підготовку педагогічних працівників до цієї діяльності, проблеми психолого-педагогічної експертизи, різні аспекти застосування інновацій у післядипломній освіті. Проаналізовано розподіл публікацій за галузями науки. Констатовано, що інновації в освіті є тим механізмом, який перетворює її на могутній важіль трансформацій у державі.

Проведено науково-теоретичне осмислення феномену Європейського простору вищої освіти й методологічної допомоги слухачам навчальних закладів післядипломної педагогічної освіти в розумінні сутності і змісту основ наукового інструментарію Європейського освітнього простору. Проаналізовано композицію дій і головні базові елементи Болонського процесу. Викладено ряд гарантій і норм, необхідних для внутрішнього забезпечення якості освіти. Констатовано, що Європейський простір вищої освіти належить до категорії "соціального простору", за допомогою якого вирішуються проблеми міжнаціональних відносин у соціокультурній сфері, зокрема, накопичення, відтворення, розвиток і передача знання.

Висвітлено особливості модульної форми засвоєння економічних знань для формування економічної компетентності в системі післядипломної освіти. На підставі аналізу відповідної наукової літератури проведено розбір понятійного апарату. Визначено рушійні сили економіки. Розкрито потреби особистості як головної виробничої сили суспільства. Розглянуто й охарактеризовано тріаду модулів економічних знань. Констатовано, що модульна форма засвоєння даних знань пропонує різну деталізацію змісту кожного модуля для різних категорій слухачів.