Висвітлено актуальну проблему формування особистості, здатної адаптуватись за нових умов ХХІ ст. Оскільки учитель сам має бути творчою особистістю, підготовка нової генерації педагогів з високим рівнем професіоналізму відбуватиметься у закладах післядипломної освіти. Запроваджуються активні форми роботи з педагогами: методичні панорами, конференції з демонстрацією дидактичного, роздаткового матеріалу, дискусійні "круглі столи", диспути, орієнтовна система практичних занять, інтерактивні методи, тренінги, рольові та ділові ігри. Наведено досвід роботи обласної творчої групи на базі Кіровоградського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, до складу якої входять, окрім учителів, працівники районних (міських) методкабінетів, викладачі, доценти предметних кафедр педуніверситету. Спільними зусиллями забезпечуються умови для виявлення, розвитку й реалізації освітніх ініціатив.

Зазначено, що усвідомлення ролі освіти за сучасних умов розвитку суспільства висуває на перший план розв'язання економічних проблем освітньої галузі, створення необхідних матеріально-технічних та управлінських засад діяльності закладів освіти. Наведено ряд важливих орієнтирів щодо ринку освіти за сучасних умов. Підкреслено актуальність маркетингових досліджень ринку праці, рівня вимог до кваліфікації кадрів за умов ринкової трансформації. Досліджено зміст та форми економічних запитів керівників загальноосвітніх навчальних закладів (ЗНЗ) шляхом анкетування окремих категорій слухачів, яке проведено на базі Центрального інституту післядипломної педагогічної освіти АПН України. Результати досліджень створюють стартові умови для формування економічного навчання керівників ЗНЗ, яким пропонуються теми: економічний розвиток та освіта, маркетингова наука, маркетингова компетенція освіти. Акцентовано, що складні проблеми формування ринку освітніх послуг в Україні на маркетингових засадах потребують значних науково-дослідницьких зусиль.

Досліджено нову інклюзивну модель спільного навчання дітей з особливостями психофізичного розвитку і здорових дітей. Це створює умови для особистісного розвитку, творчої самореалізації та утвердження людської гідності дітей з особливими освітніми проблемами за умов загальноосвітніх навчальних закладів у комплексному поєднанні з корекційно-реабілітаційними заходами. Розглянуто чотири форми інтегрованого навчання: повну, комбіновану, часткову та тимчасову інтеграцію. Починаючи з 2001 р. з ініціативи Всеукраїнського фонду "Крок за кроком" та відповідних наказів Міністерства освіти і науки проводиться науково-педагогічний експеримент "Соціальна адаптація та інтеграція в суспільство дітей з особливостями психофізичного розвитку шляхом організації їх навчання у загальноосвітніх навчальних закладах". Висвітлено експериментальну роботу Полтавських навчально-виховних закладів. Педагоги цих закладів пройшли відповідну підготовку щодо роботи в експериментальних класах/групах. Упродовж 2003 - 2005 рр. здійснено другий етап науково-педагогічного експерименту, що передбачав продовження роботи над формуванням моделі інклюзивної освіти, проведення прикладних досліджень, формування методичної та дидактичної бази експерименту.

Розглянуто актуальну проблему індивідуального навчання учнів, які за станом здоров'я не можуть відвідувати навчальний заклад, або проживають у селах та селищах, де кількість учнів менше ніж 5 осіб, чи не встигають, або мають великий навчальний потенціал і можуть прискорено закінчити школу. Індивідуальне навчання було найдавнішою формою навчання і мало назву домашнього. Розмежовано індивідуальне і індивідуалізоване навчання. У дослідженнях вчених простежується ототожнення індивідуальної роботи з самостійного, але подальші дослідження доводять, що її можна розглядати як складову індивідуального навчання. Ця проблема породжує необхідність створення нових освітніх технологій. Проблема підготовки вчителя індивідуального навчання, особистості з гнучким педагогічним мисленням, адекватними ціннісними орієнтаціями, розвинутою самосвідомістю, здатною організувати роботу з учнем, максимально враховуючи його індивідуальні особливості, здібності, обдарування потребує дослідження.

Розглянуто позитивні та негативні проблеми впровадження інноваційних процесів у педагогічну практику в Україні. Наголошено на необхідності критичного аналізу усіх радикальних нововведень. Наведено приклади неготовності учителів до прийняття нововведень, що спричиняється неспрацюванням механізму інтеграції науки і практики, директивним способом упровадження результатів наукових досліджень і реформ, які ініціюються "згори". Подано основні нормативні положення підтримки інноваційної освітньої діяльності, пошук доцільних механізмів управління інноваційними процесами на регіональному рівні, на рівні загальноосвітніх навчальних закладів з урахуванням матеріально-фінансового потенціалу школи, професійних можливостей педагогічного колективу та керівників учнівського колективу. Запропоновано сім етапів впровадження нововведень у практику шкільної системи освіти. Наведено приклади типових помилок в управлінні інноваційною діяльністю. Зазначено, що інноваційна діяльність в освіті потребує науково-методичного підходу на всіх рівнях управління.

Зазначено, що однією з актуальних проблем модернізації освіти в Україні є підготовка та перепідготовка педагогічних та науково-педагогічних працівників, підвищення їх відповідальності за якість професійної діяльності. У рамках підготовки проекту програми "Рівний доступ до якісної освіти" був проведений аналіз структури педагогічного персоналу системи післядипломної педагогічної освіти за віковим цензом, що виявив старіння педагогічних кадрів та пріоритети нової генерації спеціалістів, для яких педагогічна робота не є привабливою і престижною. Проаналізовано потреби та побажання викладачів і вчителів, на основі яких Інститути післядипломної педагогічної освіти модернізують навчальні плани та програми курсової підготовки, впроваджують модульний принцип навчання, здійснюють процес стаціонарно-дистанційної та дистанційної форм навчання, вводять інтерактивні методи навчання вчителів іноземних мов. Реалізація проекту сприятиме розбудові принципово нової національної системи післядипломної педагогічної освіти, яка забезпечуватиме кожному педагогу реальні можливості поповнити свої знання упродовж професійного життя.

Компетентнісно орієнтований підхід став новим концептуальним орієнтиром шкіл зарубіжжя і породжує безліч дискусій на міжнародному рівні. Вагомі напрацювання в напрямі обгрунтування та тлумачення поняття ключових компетентностей має Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР). Подано положення, на яких грунтуються ці напрацювання. Прослідковано еволюцію підходів до ключових компетентностей за умов формування загальноєвропейського освітнього простору. Проаналізовано етапні документи та акти: Біла Книга з питань освіти та підготовки (1996 р.), "Реальні цілі на майбутнє в системах освіти та підготовки фахівців" (Рада Європи, 2001 р.), меморандум щодо навчання упродовж життя (Європейська Комісія, 2000 р.), "Електронна Європа - 2005: Інформаційне суспільство для всіх", План дій Комісії щодо вмінь і мобільності (Європейська комісія 2002 р.), Базовий документ Європейської Колегії "Ключові компетентності: концепція загальної обов'язкової освіти, яка розвивається". Детально висвітлено матеріали Великої Британії - Агентства базових умінь, незалежної організації, націленої на розвиток ключових умінь у дітей, молоді і дорослого населення країни. До числа необхідних умінь були внесені ті, які пов'язані з базовою, мовною та математичною грамотністю. Національний Курікулум передбачає розвиток в учнів початкової школи широкого ряду умінь: уміння мислити, підприємницькі уміння.

Розглянуто проблему модернізації освіти в Україні на основі резолюцій і рекомендацій ЮНЕСКО, Ради Європи та Європейського Союзу з питань освіти. Використання міжнародних документів дозволяє концептуально спрогнозувати міждержавні підходи до розв'язання освітніх проблем з урахуванням тенденцій світового розвитку. Згідно з Національною доктриною розвитку освіти в Україні у ХХІ ст., актуальним завданням є забезпечення доступності здобуття якісної освіти. Заява України про намір інтегруватися до Європейської спільноти, зростаюча потреба у спілкуванні з іншими країнами спонукає до невідкладних змін у вивченні іноземних мов у навчальних закладах. Державна програма "Вчитель" визначила комплекс завдань, спрямованих на оптимізацію кадрового забезпечення навчальних закладів, модернізацію підготовки педагогічних працівників, оновлення змісту і форм їх професійної діяльності та удосконалення післядипломної освіти. Реалізацію 10-річного проекту Програми "Рівний доступ до якісної освіти", передбачено здійснити в три етапи за участю інвестицій Світового банку, що забезпечить сприятливі матеріально-технічні, навчально-методичні й кадрові умови діяльності загальноосвітніх навчальних закладів.

Серед проблем, пов'язаних з модернізацією освітньої галузі та входження України до європейського освітянського простору є кредитно-модульна система організації навчального процесу, яка грунтується на поєднанні модульних технологій навчання та залікових освітніх одиниць - залікових кредитів. Кредити призначаються всім наявним дисциплінам навчального плану підготовки фахівців й характеризують навчальне навантаження студента. Змістовий модуль - система навчальних елементів, що поєднані за ознакою відповідності новому навчальному об'єктові. Подано перелік змін в організації навчального процесу вищого навчального закладу в зв'язку з упровадженням кредитно-модульної системи. Наведено таблиці формування модулів навчального предмета (курсу), розподіл дисциплін за різними видами робіт та структури залікових кредитів дисципліни, розподілу балів, що присвоюються студентам та загальної характеристики дисципліни. Подано вимоги до викладачів, які здійснюють навчальний процес за вимогами модульно-кредитних технологій.

Розглянуто одну з найактуальніших проблем в нашій державі - здоров'я дітей та юнацтва, рівень якого останнім часом неухильно знижується. Міністерство освіти і науки України запровадило нові заходи, зокрема введення у школах нового навчального предмета "Основи безпеки життєдіяльності" (ОБЖД). Основою для розробки шкільної програми ОБЖД стали статистичні дані про нещасні випадки з дітьми та їх причини. Підготовку високопрофесійних вчителів з цього предмету здійснюють вищі навчальні заклади, кафедра безпеки життєдіяльності при Центральному інституті післядипломної педагогічної освіти та навчально-методичний кабінет ОБЖД при регіональних Інститутах післядипломної педагогічної освіти. Під час роботи курсів використовуються всі види методик, технологій, форм і методів роботи з дітьми. Подано технології кооперативного та колективно-групового навчання, ситуативного моделювання, опрацювання дискусійних питань. Педагогічна майстерність сучасного вчителя має розвиватись через фундаментальне знання базового предмета, високу загальну культуру і грунтовну дидактичну компетентність.

Зазначено, що освіта ефективна лише за умови своєї безперервності. Процес створення безперервного міжнародного середовища одержання вищої освіти у масштабі всієї Європи - Болонський процес. З 2005 рр. Україна входить в цей процес, але проблема її входження потребує докорінної реорганізації системи вищої освіти. Розглянуто проблему перетворень, які мають сконсолідувати всі ланки освіти в Україні: дошкільну з середньою, середню з вищою шляхом інформаційного об'єднання навчальними комп'ютерними системами. Висвітлено саме таку систему названу інтегрованим навчально-атестаційним комплексом (ІНАК). Головна особливість системи - універсальність ІНАК, яка має два рівні: нижчий, який забезпечує вчителя, викладача, керівника повним комплексом навчально-методичних засобів для ефективного здійснення навчального процесу в школі, ВНЗ, та вищий, який створює середовище безперевної освіти. Подано загальну структуру та функціональну схему інтегрованого навчально-атестаційного комплексу, запровадження якого вкрай необхідне Україні саме тепер, коли створюються засади демократичної держави.

Розглянуто принципові зміни в розумінні сутності наукової діяльності, зумовлені політичними й економічними перетвореннями в Україні. Акцентовано увагу на основних чинниках формування дослідницької культури молодих науковців. Визначено основні показники якості наукових досліджень та типові помилки, що трапляються при дослідженні. Подано теоретичну модель дослідницької культури. Відзначено, що підготовка молодих науковців значною мірою залежить від залучення висококваліфікованих наукових кадрів не лише до керівництва аспірантами та здобувачами, а й до навчання методики наукової роботи.

Висвітлено актуальну проблему формування психолого-педагогічної компетентності викладацького складу вищої школи. Наведено загальний опис структури тренінгу та методику ефективного цілеутворення в навчальній діяльності, оскільки одним з найвагоміших дидактичних умінь викладача є здатність грамотно і чітко поставити навчальні цілі.

Розглянуто актуальне питання виховної роботи в школі у середовищі соціального розшарування, яке спричинило низку психологічних проблем - напруженість взаємин, конфлікти тощо. Діти і молодь занурюються в інформаційний простір, де пропагується насильство, цинізм, злочинність, сексуальна розбещеність. У новому середовищі учитель стає посередником між особистістю та соціальним досвідом учня. Одним з методів, що робить педагогіку органічно вплетеною в контекст сучасного життя є метод проектів, спрямованих на реформування педагогічної діяльності, удосконалення технології підготовки вчителя. Подано приклад реалізації соціальних проектів в Полтавській області "Діалог", "Обдаровані діти", "Я - особистість", "Вибір", "Турбота", "Юний господар". Мета проектів - формування здорового способу життя, набуття молоддю соціального досвіду у спілкуванні. Головна мета проекту "В полум'ї слави" - патріотичне виховання школярів на прикладі героїчних подвигів старшого покоління.

Подано огляд експертного семінару - наради Проект TEMPUS "Справедливе оцінювання" для керівників українських закладів і адміністраторів у галузі освіти в Ноттінгемському університеті (Велика Британія), який проводився з 3 до 7 квітня 2006 р. Мета семінару - ознайомлення з основними принципами й положеннями практики якісного оцінювання, запровадження сучасних методів і технологій оцінювання у практику педагогічної діяльності в школах, училищах, університетах. Розглянуто три тематичні лінії оцінювання: формативне, сумативне (підсумкове) та оцінювання з метою моніторингу. Висвітлено роль стандартів у забезпеченні справедливого педагогічного оцінювання. Виділено чотири групи документів зі стандартизації: технічні стандарти, стандарти справедливості, стандарти професійної відповідальності та компетентності, стандарти справедливого педагогічного тестування та оцінювання. Позитивне ставлення учасників семінару до обговорюваних проблем, взаєморозуміння та спрямованість на досягнення мети дають упевненість, що утворюється нова професійна єдність.

Однією з актуальних проблем сучасності є запровадження Концепції профільного навчання у старшій школі. Особливу увагу звернено на післядипломну підготовку педагогів. Подано досвід роботи Харківського обласного науково-методичного інституту безперервної освіти, який дав змогу визначити готовність освітян до роботи у професійній школі. Система підготовки педагогів включає в себе: курси підвищення кваліфікації, спецкурси для вчителів, консультативно-методичну допомогу вчителям і керівникам шкіл у розробці варіативної частини робочих навчальних планів, ознайомлення педагогів з новітньою методикою організацій профільного навчання старшокласників, забезпечення постійного психологічного супроводу становлення та розвитку профільної школи.

Висвітлено один з компонентів інструментарію оцінки - шкалу оцінювання знань учнів. Зазначено, що проблемі критеріїв якості педагогічних вимірів таких як об'єктивність, надійність, валідність, точність оцінювання знань присвятили значну кількість публікацій відомі педагоги. Проаналізовано критерії оцінювання знань учнів за 5-бальною шкалою, встановленою у 1837 р., її основні положення і вади, а також за 12-бальною шкалою, яка, незважаючи на переваги у точності, зазнала найбільшої кількості критичних зауважень. Залишається безліч проблем щодо удосконалення багатобальних шкал оцінювання знань учнів.

Важливість дослідження процесів у післядипломній педагогічній освіті в Україні посилюється задекларованим на найвищому рівні євроінтеграційним зовнішньополітичним курсом нашої країни. Підприємницький підхід - це ефективний метод досягнення широкого спектра освітньої мети, метод інтерактивних форм навчання, який стимулює студента бути відкритим до нових ідей, працювати, відповідно до потреб сьогодення, якнайкраще адаптуватися до змін, засвоєння основних принципів підприємливості та проявів ділової активності. Інноваційна програма з ділової активності грунтується на досвіді фундації малого і середнього бізнесу при Даремському університеті (Велика Британія) та співпраці з учителями шкіл м. Львова та Жовківського району Львівської області успішно запроваджується з 1999 рр., в Україні за каскадною моделлю викладачів - наставників з Великої Британії. Д. Коттон і Н. Айдейл. Процес підготовки здійснювався у чотири етапи: вивчення досвіду впровадження підприємливості освіти в різних країнах світу; апробація курсу в школах регіону, підготовка викладачів-тренерів, підготовка викладачів-наставників. Найважливішим результатом цього проекту є можливість здійснювати як професійний розвиток учителів, так і підготовку молоді до життя.

Розглянуто зміни в сучасній освіті, пов'язані з підвищенням уваги у суспільстві до людини як основної цінності всіх соціальних процесів. До основних положень, прийнятих в межах Болонського процесу, увійшли завдання утвердження гуманних відносин в освітніх системах різних рівнів. Зусилля сучасних вчених спрямовані на підготовку вчителів і викладачів вищої школи та створення гуманістично орієнтованих технологій. Особливого значення набуває формування гуманістичної спрямованості майбутніх вчителів початкових класів. Об'єктом дослідження є процес професійної підготовки майбутніх вчителів початкових класів у період навчання у вищому навчальному закладі, а предметом - тенденції та педагогічні умови формування гуманістичної спрямованості як компонента професійної підготовки. На основі здійсненого аналізу доведено, що поняття гуманістичної спрямованості розглядається у діяльнісному та особистісному аспектах. Запропоновано теоретичну модель гуманістичної спрямованості. У навчальний процес підготовки вчителів початкових класів введено спецкурс "Формування гуманістичної спрямованості...", наведено зміст спецкурсу, розроблено практичні завдання, тематику самостійних робіт. Результати проведеного теоретичного і експериментального пошуку дали змогу визначити напрями подальших досліджень у процесі професійної підготовки і професійної діяльності за умов післядипломної педагогічної освіти.

Розглянуто питання якості освіти, яке перебуває в центрі уваги в усьому світі. В контексті дослідження йдеться про рівень професійної компетентності вчителів. Визначено показники якості освіти та її оцінювання, наведено міжнародні порівняння якості у вищій освіті та системи індикаторів освіти Організації економічного співробітництва і розвитку (ОЕСД), та освітні індикатори ЮНЕСКО. Зазначено, що якість професійної підготовки - сукупність властивостей, які набуваються в системі освіти суб'єктом діяльності, визначають його професійну компетентність і дають йому змогу мати певну соціальну цінність і відповідати потребам ринку праці.