Розглянуто методологічні особливості застосування регресійного аналізу для проведення параметричної оцінки вартісних показників озброєння та військової техніки з використанням статистичних взаємозв'язків між історичними даними щодо витрат та тактико-технічними характеристиками складних технічних систем, проаналізовано процес параметричного оцінювання витрат, що складається з визначення основних оціночних гіпотез, збору даних щодо потенційних драйверів вартості, оцінки та нормалізації даних, проведення регресійного аналізу, тестування та відбору прийнятних моделей, а також досліджено основні обмеження та ризики щодо проведення таких оцінок.

В останні роки відбувається різке збільшення кількості, номенклатури і ефективності протитанкових засобів, які уражають бронетанкову техніку з верхньої напівсфери. Тому проблема забезпечення захисту є ключовою для всіх типів і зразків бронетанкової техніки. Розглянуто характерні властивості боєприпасів, які атакують бронетанкову техніку з верхньої напівсфери й основні етапи їх застосування. Проведено оцінку можливостей існуючих методів і засобів стосовно забезпечення захисту об'єктів бронетанкової техніки від ураження з верхньої напівсфери та визначено напрямки їх розвитку.

Наведено математичну модель виконання вогневих задач екіпажем танка, яка включає наступну послідовність станів: вихідний стан зразка бронетанкового озброєння в районі зосередження, марш із місця зосередження до передбаченого місця бою, початок спостереження, виявлення, розпізнавання та ідентифікація противника, бойове застосування зразка бронетанкового озброєння, ураження/неураження ворожої цілі, які утворюють ланцюг Маркова. Граничний розподіл ймовірностей, одержаний як розв'язок рівняння на власні значення та власні вектори, надає ймовірність виконання вогневої задачі екіпажем танка, як функцію ймовірностей переходів між відповідними станами.

Значна кількість прикладних проблем зовнішньої балістики вимагає створення адекватної математичної моделі польоту снаряда. Рух снаряда як абсолютно твердого тіла описується системою двох векторних диференціальних рівнянь другого порядку і на сьогодні немає сумнівів в адекватності такої моделі, але за умов, що початкові умови стрільби (в першу чергу аеродинамічні коефіцієнти) відомі із заданою точністю. Роботу присвячено найбільш актуальній невирішеній проблемі зовнішньої балістики - знаходженню індивідуальних для кожного даного типу снарядів (за умови незмінності його номінальних фізичних параметрів), аеродинамічних коефіцієнтів. Мета дослідження - розробка методів відновлення аеродинамічних коефіцієнтів на основі експериментальних даних, які одержано за вільного польоту снаряда. Увагу приділено тим експериментальним параметрам, які можна виміряти з найбільшою точністю сучасними засобами. Для вирішення оберненої задачі зовнішньої балістики в роботі обгрунтовано підхід відновлення параметрів динамічної системи рівнянь за експериментально зареєстрованими характеристиками руху снаряда у повітряному середовищі, наприклад, радіолокаційними засобами. В як вихідна математична модель польоту снаряда використовується декілька спрощена модифікована модель точкової маси у явній формі. Запропоновано оригінальну схему розподілення рівнянь за шуканими змінними. Для кожного з аеродинамічних коефіцієнтів моделі одержано точні явні алгебричні вирази, які залежать виключно від експериментально вимірюваних траєкторних параметрів польоту снаряда. В підході, що запропоновано, розв'язання оберненої задачі єдине.

Розглянуто вплив поздовжніх і поперечних коливань вільної поверхні рідини на курсову стійкість автомобіля, який оснащений цистерною валізного типу з рідким паливом. Із застосуванням методу парціальних осциляторів розроблено математичну модель збуреного руху автомобіля-паливозаправника з урахуванням коливань палива. Використання цієї моделі призводить до висновку про необхідність застосування спеціальних заходів для гасіння коливань вільної поверхні палива з метою підвищення курсової стійкості автомобіля в режимі термінового гальмування.

Викладено системно-концептуальний підхід до воєнно-наукового супроводження як до основної складової управління повним життєвим циклом виробів зенітного ракетного озброєння, до яких належать зенітні ракетні системи і комплекси різного функціонального призначення. Показано, що воєнно-наукове супроводження має бути наскрізним і охоплювати усі стадії повного життєвого циклу від формування задуму до утилізації виробу. Сформульовано мету наскрізного воєнно-наукового супроводження - досягнення необхідних значень тактико-технічних і експлуатаційно-технічних характеристик зенітної ракетної системи (комплексу) за оптимізації витрат на розробку, виробництво, експлуатацію і утилізацію виробу.

Рассмотрены возможности применения торцевого произведения матриц для анализа топологии мультиранговой тактической сети. В качестве примера использован фрагмент сети связи тактического подразделения, представленный в виде графа, состоящего из 4 вершин и 5 ребер. Для анализа структуры графа предложено использовать вторичные матрицы инцидентности и матрицы совместной встречаемости (co-occurrence matrix), полученные с помощью торцевого произведения исходных матриц инцидентности. Такой подход позволяет определить, сколько общих вершин имеет конкретная пара или тройка ребер, сколько ребер в данном графе образует конкретная вершина в сочетании с другими вершинами, какие именно пары вершин в исследуемом графе формируют ребро, количество вершин, встречающихся в маршруте, образованном конкретным сочетанием пар ребер. В частности, можно получить важную для анализа нагрузки в сети информацию о количестве ребер, с которыми связано данное ребро посредством контакта в окаймляющих его вершинах графа. Это позволяет сформировать требования к пропускной способности, ассоциированной с конкретным ребром линии связи, которая на случай критических ситуаций (подавление штатных линий связи помехами или выход из строя оборудования) должна иметь запас устойчивости по скорости передачи данных.

Запропоновано схему побудови циліндричного п'єзокерамічного гідроакустичного перетворювача, параметрами якого можна динамічно керувати у процесі експлуатації за допомогою оперативної зміни амплітуд і фаз електричного збудження зовнішньої та внутрішньої асиметрично розміщених п'єзокерамічних оболонок перетворювача. З використанням методу зв'язаних полів у багатозв'язних областях розв'язано наскрізну задачу випромінювання звуку таким перетворювачем та одержано аналітичні співвідношення для кількісної оцінки параметрів його акустичних, механічних і електричних динамічних полів.

Показано можливі шляхи зниження рівня акустичного випромінювання співвісного гвинтовентилятора. Проведено аналіз вимог до шуму для літаків з турбогвинтовентиляторними двигунами. Представлено результати попередніх досліджень щодо впливу основних факторів на рівень акустичного випромінювання співвісного гвинтовентилятора. Розглянуто заходи щодо поліпшення акустичних характеристик гвинтовентилятора шляхом встановлення на торцях лопатей першого ряду вінглетів та шевронів для зменшення рівня шуму, що створюється кінцевими вихорами.

Проведено огляд математичних мощей різних авторів для оцінки параметрів ударної хвилі вибуху зарядів вибухової речовини. З їх використанням побудовано залежності між масштабним оефіцієнтом та основними параметрами ударної хвилі, такими як: швидкість фронту, час прибуття до об'єкта, значення максимального тиску на фронті, значення тиску негативної фази, час дії позитивної та негативної фаз, імпульс позитивної та негативної фаз. Розрахунок цих параметрів передбачає врахування маси вибухової речовини, відстані від центру заряду до точки у просторі, швидкості розповсюдження звуку у повітрі та атмосферного тиску. Порівняння одержаних залежностей з експериментальними даними вимірювання параметрів підриву зарядів вибухової речовини масою до 100 г показує, що для певних математичних моделей розраховані значення тиску та часу дії позитивної фази вибуху можуть значно відрізнятись від одержаних експериментальних даних.

На підставі результатів здійснених наукових досліджень щодо створення першої черги підсистеми забезпечення єдиним часом інформаційно-телекомунікаційних систем Збройних Сил України, констатовано наступне: розроблено модель системи метрологічного контролю та управління еталонними сигналами, що використовуються Збройними Силами України; обгрунтовано пропозиції щодо складу апаратурного оснащення технічної складової системи метрологічного контролю та управління еталонними сигналами, що використовуються Збройними Силами України та розроблено проект ТЗ на розробку відповідного комплексу апаратури; досліджено наявні потреби та розроблено пропозиції щодо складу нормативного забезпечення системи метрологічного контролю та управління еталонними сигналами, що використовуються Збройними Силами України. В ході практичної реалізації проведених досліджень здійснено дослідну експлуатацію апаратно-програмних засобів синхронізації (прив'язки шкал часу) військових споживачів та створено першу чергу сервісу надання точного часу (із синхронізацією з національним еталоном часу та частоти) до Головного інформаційного телекомунікаційного вузла ЗС України. Контроль за точністю передавання еталонних сигналів часу та частоти цією системою має базуватися на високоточних частотно-часових вимірюваннях з урахуванням специфіки військових потреб як автономних систем передавання та розповсюдження еталонних сигналів, так і закордонних ГНСС на випадок їх навмисного або випадкового збою в роботі. Де робить надзвичайно актуальним вирішення задачі створення розподіленої по території держави системи контролю частотно-часового забезпечення Збройних Сил України із використанням потенціалу регіональних метрологічних військових частин. Першочерговими завданнями розвитку військового сегменту Служби єдиного часу та еталонних частот слід вважати: визначення та затвердження організаційно-штатної структури підрозділу МЦВЕ ЗС України, що складає військовий сегмент Служби єдиного часу та еталонних частот; розробку та затвердження: Положення про взаємодію Метрологічного центру військових еталонів ЗС України та Головного центру єдиного часу та еталонних частот Національного наукового центру "Інститут метрології"; Положення про функціонування системи контролю та управління передаванням еталонних сигналів часу та частоти у ЗС України; Положення про метрологічне забезпечення серверного обладнання системи передавання (приймання) еталонних сигналів часу та частоти у ЗС України; створення регіональних пунктів підсистеми забезпечення єдиним часом на базі регіональних метрологічних військових частин.