Розглянуто пошук метафоричних моделей у сфері дієслів розуміння чотирьох індоєвропейських мов - двох германських (англійської, німецької) і двох слов'янських (української, російської). Виявлено п'ять типів метафори, які пов'язані з рухом, набуттям істини, світлом, зором та ударом.

Произведена попытка взглянуть на становление произносительной нормы, на процесс кодификации и влияние на него речевой действительности с точки зрения лингвосинергетики - науки о самоорганизации и саморегуляции системы языка, которая согласно синергетическому подходу является открытой, динамической, нелинейной, имеющей устойчивые и неустойчивые состояния. В качестве примера, отражающего данные механизмы, приводится реализация аллофонов немецкой фонемы /г/ и их кодификация.

Рассмотрены различные типы интерференции в диахроническом и синхроническом аспектах, в связи с понятиями субстрата, суперстрата и адстрата; анализируется роль эктралингвистических факторов при различных типах интерференции в ситуации билингвизма.

Розглянуто аналіз та функціонування зоосемізмів у фразеологізмах німецької та української мов. Зазначено причини і способи утворення фразеологічних одиниць та наявність конотації як однієї з ключових ознак їх використання.

Розглянуто проблему виникнення та розвитку ономастичного стану на півдні України. Показано комплексне дослідження антропонімічної системи зазначеного регіону та представлено причини розповсюдження прізвищ українського, російського, німецького та польського походження.

Исследована вербальная реализация состояния ответной агрессии русскоязычной молодежи в ситуации социально-ролевой асимметрии в условиях фрустрирующего общения. Проанализированы формы вербальной ответной агрессии, ее связь с условиями коммуникации, а также проверяется возможность воздействия социально-ролевой позиции фрустратора на ответную вербальную агрессивную реакцию.

Репрезентовано образ-концепт "вода", що своєрідно відображається в лінгвокультурах кожного народу, а також у відповідних субкультурах, до яких відносимо українську галицьку субкультуру. Зазначений образ охарактеризовано з огляду на особливості його вербалізації в галицькому паремійному фонді з урахуванням інтерпретації, запропонованої І. Франком.

Исследован состав лексико-семантической группы слов со значением "земля" на разных исторических этапах, а также инвентаризации ЛСГ слов со значением "земля" в немецком языке.

Вивчено підхід В. Гумбольдта та О. Потебні до складного динамічного взаємовпливу між мовою/мовленням і розумінням, вербальною поведінкою і комунікативною діяльністю людини.

Досліджено лексико-семантичну групу слів та шляхи її вивчення. Здійснено детальний аналіз лексико-семантичної будови мови, розглянуто її структуру (на прикладі уривку із тексту раннєновоанглійського періоду). Зроблено висновки стосовно класифікації слів за їх семантичними ознаками, лексичних закономірностей англійської мови з точки зору синхронії і діахронії.

Зроблено аналіз лінгвопрагматичних параметрів балад Й. В. Гете з позиції реалізації інтенції суб'єкта мовлення. Зосереджено увагу на тому, що прагматична установка балади співпадає з її метою, а сприйняття контексту і перлокутивна реакція читача здебільшого засновується на повчальному, розважальному та суспільно-критичному підтекстах.

Рассмотрен прием остранения как лингвистическое, семантическое явление, нашедшее свое отражение в жанре научной фантастики. Предложена единая когнитивная модель создания научно-фантастического иномирия.

Механізм і параметри перетворення звукового сигналу на одиницю мови постають предметом лінгвістичних дискусій вже понад століття. Уніфікація досвіду фонетичних досліджень Ленінградської, Московської та Празької шкіл, а також залучення принципів тектологічних розвідок надають можливість визначення фонеми через інтерпретацію акустичного сигналу як системного явища у мові та мовленні.

Риторика потребностей, восходящая к античному пафосу, объясняет воздействие текстов новостей через апелляцию к нуждам человека, определяющим содержание сообщений, его линеаризацию, выбор языковых единиц и канала коммуникации, подчиненных четырем риторическим стратегиям: инвентивной, диспозитивной, элокутивной и перформативной.

Рассмотрены теоретические вопросы выделения и классификации неологизмов - устойчивых составных именных наименований (биномов), выделенных в языке русской периодической печати рубежа ХХ - ХХI вв. В ходе анализа социофункциональных классов биномов сферы культуры и искусства сделан вывод об их четкой структурно-семантической моделированности и преобладании собственно составных наименований над составными терминами.

Досліджено походження "твердих" і "м'яких" приголосних у слов'янських мовах, витоки яких сягають індоєвропейської прамови. Розпад останньої привів у мовах до різного шляху розвитку первинних велярних і палатальних звуків, що проявилося у частковому переході останніх у свистячі передньоязикові, а згодом в окремих мовах (слов., балт.) і в фонемне протиставлення "твердих/м'яких" приголосних.

Рассмотрены некоторые особенности фреймового сценария "Навязывания" в системе коммерческих наименований групп лиц. Раскрыты компоненты и построение формулы фрейма, усиливающего интенсионал номинаций на примере наименований групп лиц.

Рассмотрены лингвистические особенности репрезентации власти в романе Т. Мэлори "Смерть Артура" в контексте культурно-исторической ситуации, предшествовавшей созданию романа. Особенно важным было подчеркнуть разницу между языковыми способами выражения власти самого короля Артура и власти женщин в романе.

Описаны результаты исследования способов образования профессиональных арготизмов в русском языке. Приоритетным в русской городской речи Одессы является наиболее универсальный в условиях многоязычия лексико-семантический способ образования арготизмов. Рассмотрены группы арготизмов одесских моряков, торговцев, медработников, радиотехников, актеров, компьютерщиков, воспитателей детского сада, рекламных менеджеров, парикмахеров и др. Установлено, что чаще всего лексико-семантическая деривация в одесских арго осуществляется на основе метафоры, парономазии и метонимии. Это отличается от ситуации, сложившейся в арго центральной части России, в которых приоритетным является морфологический способ образования новых слов.