Індекс рубрикатора НБУВ: Р514.31-54 Covid-19

Рубрики:

Гострі респіраторні захворювання (ГРЗ)

Шифр НБУВ: Жс20661 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Гематоенцефалічний бар'єр (ГЕБ) - це специфічне внурішньосистемне середовище, яке має унікальні властивості мікроциркуляції центральної нервової системи (ЦНС). Мета статті - науково-експериментальний огляд внутрішнього ангіоендотеліального бар'єру центральної нервової системи, його фізіологічної та біохімічної ролі, а також висвітлення наукових аспектів взаємозв'язку ГЕБ у формуванні та патогенезі хвороби Альцгеймера. В ході виконання роботи здійснено клінічний аналіз 36 пацієнтів (середній вік 71 +- 7 років, n = 36) із легкою та середньою тяжкістю хвороби Альцгеймера, які брали участь у дослідженні біомаркерів, що включало клінічні оцінки, візуалізацію мозку, а також забір спинномозкової рідини та плазми протягом 1 року. Цілісність ГЕБ оцінювали за допомогою CSF-альбумінового індексу (CSF-AI). Порушення ГЕБ є стабільною характеристикою протягом 1 року і присутнє у важливій підгрупі пацієнтів з хворобою Альцгеймера. Вік, стать, статус гену APOE4, судинні фактори ризику та базова оцінка міні-психічного стану не пояснюють мінливості цілісності ГЕБ. На роль порушення ГЕБ, як модифікатора прогресування захворювання, припускають кореляції між індексом альбуміну в спинномозковій рідині та показниками прогресування захворювання протягом 1 року. Однак останнім часом інтерес до імунотерапії при легких та середніх формах тяжкості хвороби Альцгеймера є однією з причин переоцінити проблему руйнування чи стійкості ГЕБ, оскільки неушкоджений ГЕБ є потенційним бар'єром для ефективної терапії антиамілоїдним імуноглобуліном. Висновки: порушення транспортування метаболітів через ГЕБ з причини його зростаючої дисфункції впливає на здоров'я мозку та когнітивне функціонування і, як наслідок, виступає відправною точкою для нейродегенеративних захворювань. Хвороба Альцгеймера посилює дисфункції ГЕБ та активує незворотні нейродегенеративні зміни, провідна роль в яких належить білку амілоїду ендотеліального запалення та провокує ангіогенез. Руйнуванню ГЕБ може сприяти таке захворювання як церебральна амілоїдна ангіопатія.

Узагальнено результати вивчення клітинно-молекулярних механізмів розвитку запалення в артеріях при атеросклерозі.

Скринінгова колоноскопія є золотим стандартом боротьби з колоректальним раком. Методи її виконання постійно вдосконалюються та доповнюються. Одним зі способів удосконалення методики є виконання огляду в умовах тотальної водної імерсії. Розглянуто основні особливості методики, фізичні, та зокрема оптичні особливості техніки виконання, запропоновано спосіб проведення хромоскопії у водному середовищі.

Проведен анализ положений Маастрихтского консенсуса-5 по изучению H. рylori-инфекции. Освещены изменения представлений о диагностике и методах лече ния хеликобактерной инфекции в предыдущих Маастрихтских консенсусах. Отдельно рассмотрены вопросы взаимосвязи этой инфекции с патологией гастродуоденальной зоны, включая функциональную диспепсию и воспалительные кожные заболевания, вульгарные угри и розацеа. Представлены современные взгляды на диагностику хеликобактериоза, определены наиболее оптимальные методы его диагностики в различных ситуациях. Подтверждена значимость эрадикации H. pylori в профилактике прогрессирования функциональной диспепсии и воспалительных заболеваний кожи.

Інфекції, що передаються статевим шляхом, особливо сифіліс, становлять значну частину захворюваності людства і завжди представляли загрозу великої смертності на протязі століть. В теперішній час сифіліс також збирає значний врожай: мертвонародження дітей, інвалідність дітей та підлітків, пошкодження центральної нервової системи та інших органів у дорослих та дітей. Жителі міст та сіл відрізняються за ступенем розповсюдженості сифілісу у його різних формах. Потрібний пошук, як вважають експерти ВООЗ та окремі вчені, нових методів виявлення хворих на сифіліс і проведення дієвої санітарно-просвітницької роботи серед населення. Мета огляду - узагальнити статистичні дані про захворюваність на сифіліс на території України в залежності від значних історичних подій: війни, голод, революції та інші, які позначились на житті мільйонів людей. Проведено аналіз звітів, архівних матеріалів (Харківської, Катеринославської, Київської губерній), архівних матеріалів Харківського та Київського науково-дослідних інститутів дерматології та венерології, а також аналіз наукових статей, презентацій наукових конференцій за більш ніж 100 останніх років. Висновки: захворюваність на сифіліс зростала після значних соціальних зрушень в суспільстві, по різному впливали на рівень захворюваності на сифіліс місце проживання (села чи міста) та стать (чоловіки чи жінки).