Предмет исследования - процесс подготовки рабочего тела к запуску двигательной установки с электронагревным двигателем. Цель работы - минимизация времени подготовки рабочего тела к запуску за счет разработки алгоритма термостатирования и баростатирования элементов двигательной установки при ограниченной мощности системы энергоснабжения. Задачи: анализ структуры двигательной установки с электронагревным двигателем, выбор контроллера управления установкой, формирование алгоритма подготовки рабочего тела к первому запуску, исследование резерва времени подготовки рабочего тела к запуску при ограниченной мощности системы энергоснабжения, формирование алгоритма минимизации времени запуска. Используемыми методами являются: схемотехнический анализ, энергобаланс и алгоритмический анализ. Получены следующие результаты: проанализирована структурная схема двигательной установки, выбран блок управления на основе контроллера Arduino Leonardo, составлен алгоритм первого запуска, состоящий из процедур баростатирования бака, термостатирования парогенератора, баростатирования ресивера, термостатирования электронагревного двигателя, построена циклограмма запуска двигательной установки, построена циклограмма запуска с уменьшенным временем, сформирован алгоритм с минимальным временем запуска двигательной установки. Научная новизна полученных результатов состоит в следующем: сформированы процедуры входящие в состав алгоритма подготовки рабочего тела к первому запуску двигательной установки, построена циклограмма подготовки рабочего тела к первому запуску, построена циклограмма сокращения времени подготовки рабочего тела к первому запуску установки на основе энергобаланса потребляемой мощности при ограничении выходных параметров энергоустановки, построен алгоритм сокращения времени подготовки рабочего тела к первому запуску двигательной установки с электронагревным двигателем, установлено значение времени запуска по модифицированному алгоритму первого запуска при ограничных значениях мощности системы энергоснабжения.

Індекс рубрикатора НБУВ: З363.3

Рубрики:

Газові турбіни

Шифр НБУВ: Ж24839 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: О464.321

Рубрики:

Суднові холодильні машини та установки

Шифр НБУВ: Ж24839 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Цель работы - отработка методики исследования течения газа в проточной части ступени струйно-реактивной турбины, состоящей из подводящего сопла и рабочего колеса, с применением программного комплекса FlowVision, а также расчет параметров и характеристик этой ступени. В процессе моделирования и исследований использовалось и проверялось большое количество типов граничных условий, начальных сеток и уровней адаптации, шагов расчета по времени и т.д. Представлены результаты расчетов энергетических характеристик струйно-реактивной турбины при заданных давлении и температуре заторможенного потока на входе в ступень 701 325 Па (избыточное давление - 600 000 Па) и 288 К соответственно и статическом давлении на выходе из ступени 101 325 Па. Получены характеристики турбины на окружности рабочего колеса, то есть без учета момента аэродинамического сопротивления при вращении ротора турбины в среде вязкого газа. Основным параметром, необходимым для расчета мощности и КПД турбины, является момент. В статье показано, что окружной (движущий) момент струйно-реактивной турбины при расчетах с помощью программного комплекса FlowVision может быть определен несколькими способами, по результатам рассчитанных параметров, выводимых в информационном окне. Сравнение значений движущего момента, полученного разными способами, в том числе и по одномерной теории, показало, что они отличаются незначительно: в пределах до 12 %. Приведены зависимости изменения этого момента от частоты вращения ротора. Получены значения окружной мощности и окружного КПД от частоты вращения ротора и проведено их сравнение с результатами расчета этих зависимостей по одномерной теории при расчетном и нерасчетном режимах истечения из тягового сопла. Наибольшие значения окружной мощности и окружного КПД достигаются в диапазоне значений частоты вращения 24 000 - 26 000 об/мин; максимальные значения КПД находятся в диапазоне 45 - 48 %. Верификация полученных результатов выполнена по зависимости момента на пусковом режиме от давления на входе в струйно-реактивную турбину путем сравнения результатов расчетов в программном комплексе FlowVision с экспериментальными данными и с результатами расчета по одномерной теории. Показано, что предложенная методика является наиболее достоверной с точки зрения адекватности происходящих процессов внутри машины и наименее временнозатратной с точки зрения выхода расчета на стационарный режим.

Решена задача по нахождению оптимального распределения высоты балки по длине конструкции при наличии ограничения на максимальную величину прогиба. Проведен обзор литературы, и показано, что известные решения или ошибочны, поскольку основаны на ложных гипотезах, или имеют узкую область применения, ограничиваясь лишь симметричными конструкциями, для которых точка максимальных прогибов известна заранее. Рассмотрена балка прямоугольного сечения постоянной ширины. Балка полагается статически определимой, а нагрузка - произвольной, в том числе несимметричной и разнонаправленной. Точки (или точка), в которых прогибы балки максимальны - заранее неизвестны и определяются в ходе решения задачи. Рассматривается линейная постановка задачи. Критерием оптимизации является масса балки. Для нахождения прогибов балки, т.е. для решения дифференциального уравнения изгиба балки переменного сечения используется метод конечных разностей. Задача проектирования сведена к нахождению потребных высот балки в системе узловых точек. При этом искомое решение должно удовлетворять системе ограничений на перемещения узловых точек и на знак переменных. Поскольку ограничения на перемещения каждого узла рассматриваются отдельно и независимо, предложенная методика позволяет гибко управлять ограничениями на перемещения балки. При помощи предложенной в работе замены переменных решаемая задача сведена к задаче нелинейного программирования, в которой целевая функция является сепарабельной, а ограничения - линейными функциями. Данная задача при помощи линеаризации может быть сведена к задаче линейного программирования относительно новых переменных. Решена модельная задача, и показано, что предложенный алгоритм позволяет эффективно решать задачи оптимального проектирования балок при наличии ограничений на максимальную величину прогиба. Предложенный подход может быть развит на наличие ограничений по прочности, на балки переменной ширины, двутаврового поперечного сечения и т.д.

Предмет изучения - анализ состояния, тенденций и перспектив развития аддитивного производства металлических деталей в аэрокосмической сфере. Рассмотрена необходимость применения процессов постобработки аддитивно произведенных деталей; определена необходимость проведения очистки деталей после печати, рассмотрены процессы поджига газовой смеси и термоимпульсной очистки в целом. Цель работы - проведение обзора применения процесса аддитивного производства и технологии очистки готовых изделий. В этой связи, поставлены следующие задачи: проведение анализа, обзор и определение тенденций развития аддитивного производства, процессов постобработки деталей и процесса термоимпульсной очистки в частности. Получены следующие результаты. Проанализированы основные области практического применения аддитивного производства металлических деталей. Рассмотрены особенности технологических процессов постобработки поверхностей и детали в целом. На основании приведенных примеров обоснована необходимость применения процесса очистки заготовок. В контексте существующих методов очистки рассмотрены особенности термоимпульсной обработки, а именно: суть, преимущества и сопровождающие ее процессы. Выделены актуальные вопросы назначения технологических параметров обработки. Сформулированы следующие выводы. Аддитивное производство является быстрорастущим и перспективным методом производства деталей в аэрокосмической сфере в виду своей технологичности и экономичности. Полученные таким образом детали, как правило, не требуют дополнительной обработки, однако полностью избавиться от ее необходимости на данном этапе развития технологий не всегда представляется возможным. Одной из важнейших эксплуатационных характеристик деталей является качество их наружных и внутренних поверхностей. В связи с этим, применение термоимпульсной обработки является экономически обусловленным. Для использования всех потенциальных возможностей данного метода очистки необходимо его более глубокое изучение с целью определения влияния режимов обработки на ее результат.

Поставлено та вирішено задачу використання нової форми навчання у вигляді дуальної освіти для забезпечення високотехнологічного виробництва, що розвивається, новими кваліфікованими кадрами з випускників технічних університетів. Представлене вирішення основної задачі розглядається комплексно у два етапи. На першому етапі аналізуються можливі напрями розвитку та модернізації високотехнологічного виробництва інноваційної продукції. Для вибору напрямку розвитку підприємства розроблено базу даних існуючих і перспективних замовлень, які впливають на конкурентоспроможність аерокосмічної продукції. Для цього використовується метод, заснований на прецедентному підході. Новий портфель замовлень потребує підготовки висококваліфікованих фахівців. Тому аналізуються вимоги до компетентностей фахівців, які повинні відповідати портфелю замовлень виробництва, що модернізується. Набір компетентностей випускників університету не завжди співпадає з вимогами роботодавців. Тому на другому етапі дослідження здійснюється вибір тих методів дуальної освіти (дистанційне навчання, віртуальна освіта, майстер-класи і т.д.), які дозволяють привести знання випускників університету до вимог к компетентностям роботодавців. Для цього використовується дуальна освіта, з урахуванням можливої індивідуальної траєкторії навчання для кожного студента. Заходи представлено у комбінованому поданні і включають різні інструменти навчання. За результатами індивідуального навчання, кожен з випускників університету повинен отримати набір компетентностей, що відповідають вимогам роботодавця. Формується база даних прецедентів, яка містить показники конкурентоспроможності продукції з новими вимогами до компетентностей випускників університету. Здійснюється оптимізація витрат, повіязаних з дуальним навчанням. В якості математичних моделей дослідження використовується лексикографічне впорядкування варіантів та цілочисельна оптимізація. Запропонований підхід доцільно використовувати в задачах підготовки висококваліфікованих фахівців для виконання інноваційних проектів зі створення конкурентоспроможної продукції.

Розглянуто задачу стиснення з втратами даних дистанційного зондування та інших типів зображень із забезпеченням бажаної якості. Якість в основному характеризується піковим співвідношенням сигнал / шум (PSNR), але також коротко вивчаються інші показники якості зображення. Потенційно, двоетапний підхід може використовуватися для виконання стиснення із забезпеченням бажаної якості досить простим способом і з зменшеним часом стиснення. Однак двоетапний підхід може зіткнутися з проблемами для метрики PSNR в умовах, коли необхідний PSNR досить малий (близько 30 дБ). Ці проблеми в основному стосуються точності забезпечення бажаної якості на другому етапі. Проаналізовано причини, за якими це відбувається. Для цього спочатку проаналізовано набор з дев'яти тестових зображень різної складності. Потім використання двоетапного підходу вивчається для широкого набору тестових зображень зі складною структурою текстури. Відповідні тестові експерименти проведені для декількох значень бажаного PSNR. Отримані результати показують, що двоетапний підхід має обмеження в тих випадках, коли складні текстурні зображення повинні бути стиснуті з забезпеченням відносно низьких значень бажаного PSNR. Основна причина полягає в тому, що залежність швидкості від спотворення є нелінійної, тоді як на другому етапі використовується лінійне наближення. Щоб обійти вищезгадані недоліки, пропонується просте, але ефективне рішення на основі проведеного аналізу. Показано, що завдяки запропонованій модифікації область застосування двоетапного методу стиснення з втратами стала значно ширше і охоплює значення PSNR, які зазвичай потрібні на практиці. Експерименти виконуються для типового кодера AGU на основі дискретно-косинусного перетворення (DCT), але можна очікувати, що запропонований підхід може бути застосовано для інших методів стиснення зображень на основі DCT.

Предмет исследования - процесс подготовки рабочего тела к запуску двигательной установки с электронагревным двигателем. Цель работы - минимизация времени подготовки рабочего тела к запуску за счет разработки алгоритма термостатирования и баростатирования элементов двигательной установки при ограниченной мощности системы энергоснабжения. Задачи: анализ структуры двигательной установки с электронагревным двигателем, выбор контроллера управления установкой, формирование алгоритма подготовки рабочего тела к первому запуску, исследование резерва времени подготовки рабочего тела к запуску при ограниченной мощности системы энергоснабжения, формирование алгоритма минимизации времени запуска. Используемыми методами являются: схемотехнический анализ, энергобаланс и алгоритмический анализ. Получены следующие результаты: проанализирована структурная схема двигательной установки, выбран блок управления на основе контроллера Arduino Leonardo, составлен алгоритм первого запуска, состоящий из процедур баростатирования бака, термостатирования парогенератора, баростатирования ресивера, термостатирования электронагревного двигателя, построена циклограмма запуска двигательной установки, построена циклограмма запуска с уменьшенным временем, сформирован алгоритм с минимальным временем запуска двигательной установки. Научная новизна полученных результатов состоит в следующем: сформированы процедуры входящие в состав алгоритма подготовки рабочего тела к первому запуску двигательной установки, построена циклограмма подготовки рабочего тела к первому запуску, построена циклограмма сокращения времени подготовки рабочего тела к первому запуску установки на основе энергобаланса потребляемой мощности при ограничении выходных параметров энергоустановки, построен алгоритм сокращения времени подготовки рабочего тела к первому запуску двигательной установки с электронагревным двигателем, установлено значение времени запуска по модифицированному алгоритму первого запуска при ограничных значениях мощности системы энергоснабжения.

Індекс рубрикатора НБУВ: З363.3

Рубрики:

Газові турбіни

Шифр НБУВ: Ж24839 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: О464.321

Рубрики:

Суднові холодильні машини та установки

Шифр НБУВ: Ж24839 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Цель работы - отработка методики исследования течения газа в проточной части ступени струйно-реактивной турбины, состоящей из подводящего сопла и рабочего колеса, с применением программного комплекса FlowVision, а также расчет параметров и характеристик этой ступени. В процессе моделирования и исследований использовалось и проверялось большое количество типов граничных условий, начальных сеток и уровней адаптации, шагов расчета по времени и т.д. Представлены результаты расчетов энергетических характеристик струйно-реактивной турбины при заданных давлении и температуре заторможенного потока на входе в ступень 701 325 Па (избыточное давление - 600 000 Па) и 288 К соответственно и статическом давлении на выходе из ступени 101 325 Па. Получены характеристики турбины на окружности рабочего колеса, то есть без учета момента аэродинамического сопротивления при вращении ротора турбины в среде вязкого газа. Основным параметром, необходимым для расчета мощности и КПД турбины, является момент. В статье показано, что окружной (движущий) момент струйно-реактивной турбины при расчетах с помощью программного комплекса FlowVision может быть определен несколькими способами, по результатам рассчитанных параметров, выводимых в информационном окне. Сравнение значений движущего момента, полученного разными способами, в том числе и по одномерной теории, показало, что они отличаются незначительно: в пределах до 12 %. Приведены зависимости изменения этого момента от частоты вращения ротора. Получены значения окружной мощности и окружного КПД от частоты вращения ротора и проведено их сравнение с результатами расчета этих зависимостей по одномерной теории при расчетном и нерасчетном режимах истечения из тягового сопла. Наибольшие значения окружной мощности и окружного КПД достигаются в диапазоне значений частоты вращения 24 000 - 26 000 об/мин; максимальные значения КПД находятся в диапазоне 45 - 48 %. Верификация полученных результатов выполнена по зависимости момента на пусковом режиме от давления на входе в струйно-реактивную турбину путем сравнения результатов расчетов в программном комплексе FlowVision с экспериментальными данными и с результатами расчета по одномерной теории. Показано, что предложенная методика является наиболее достоверной с точки зрения адекватности происходящих процессов внутри машины и наименее временнозатратной с точки зрения выхода расчета на стационарный режим.

Решена задача по нахождению оптимального распределения высоты балки по длине конструкции при наличии ограничения на максимальную величину прогиба. Проведен обзор литературы, и показано, что известные решения или ошибочны, поскольку основаны на ложных гипотезах, или имеют узкую область применения, ограничиваясь лишь симметричными конструкциями, для которых точка максимальных прогибов известна заранее. Рассмотрена балка прямоугольного сечения постоянной ширины. Балка полагается статически определимой, а нагрузка - произвольной, в том числе несимметричной и разнонаправленной. Точки (или точка), в которых прогибы балки максимальны - заранее неизвестны и определяются в ходе решения задачи. Рассматривается линейная постановка задачи. Критерием оптимизации является масса балки. Для нахождения прогибов балки, т.е. для решения дифференциального уравнения изгиба балки переменного сечения используется метод конечных разностей. Задача проектирования сведена к нахождению потребных высот балки в системе узловых точек. При этом искомое решение должно удовлетворять системе ограничений на перемещения узловых точек и на знак переменных. Поскольку ограничения на перемещения каждого узла рассматриваются отдельно и независимо, предложенная методика позволяет гибко управлять ограничениями на перемещения балки. При помощи предложенной в работе замены переменных решаемая задача сведена к задаче нелинейного программирования, в которой целевая функция является сепарабельной, а ограничения - линейными функциями. Данная задача при помощи линеаризации может быть сведена к задаче линейного программирования относительно новых переменных. Решена модельная задача, и показано, что предложенный алгоритм позволяет эффективно решать задачи оптимального проектирования балок при наличии ограничений на максимальную величину прогиба. Предложенный подход может быть развит на наличие ограничений по прочности, на балки переменной ширины, двутаврового поперечного сечения и т.д.

Предмет изучения - анализ состояния, тенденций и перспектив развития аддитивного производства металлических деталей в аэрокосмической сфере. Рассмотрена необходимость применения процессов постобработки аддитивно произведенных деталей; определена необходимость проведения очистки деталей после печати, рассмотрены процессы поджига газовой смеси и термоимпульсной очистки в целом. Цель работы - проведение обзора применения процесса аддитивного производства и технологии очистки готовых изделий. В этой связи, поставлены следующие задачи: проведение анализа, обзор и определение тенденций развития аддитивного производства, процессов постобработки деталей и процесса термоимпульсной очистки в частности. Получены следующие результаты. Проанализированы основные области практического применения аддитивного производства металлических деталей. Рассмотрены особенности технологических процессов постобработки поверхностей и детали в целом. На основании приведенных примеров обоснована необходимость применения процесса очистки заготовок. В контексте существующих методов очистки рассмотрены особенности термоимпульсной обработки, а именно: суть, преимущества и сопровождающие ее процессы. Выделены актуальные вопросы назначения технологических параметров обработки. Сформулированы следующие выводы. Аддитивное производство является быстрорастущим и перспективным методом производства деталей в аэрокосмической сфере в виду своей технологичности и экономичности. Полученные таким образом детали, как правило, не требуют дополнительной обработки, однако полностью избавиться от ее необходимости на данном этапе развития технологий не всегда представляется возможным. Одной из важнейших эксплуатационных характеристик деталей является качество их наружных и внутренних поверхностей. В связи с этим, применение термоимпульсной обработки является экономически обусловленным. Для использования всех потенциальных возможностей данного метода очистки необходимо его более глубокое изучение с целью определения влияния режимов обработки на ее результат.

Поставлено та вирішено задачу використання нової форми навчання у вигляді дуальної освіти для забезпечення високотехнологічного виробництва, що розвивається, новими кваліфікованими кадрами з випускників технічних університетів. Представлене вирішення основної задачі розглядається комплексно у два етапи. На першому етапі аналізуються можливі напрями розвитку та модернізації високотехнологічного виробництва інноваційної продукції. Для вибору напрямку розвитку підприємства розроблено базу даних існуючих і перспективних замовлень, які впливають на конкурентоспроможність аерокосмічної продукції. Для цього використовується метод, заснований на прецедентному підході. Новий портфель замовлень потребує підготовки висококваліфікованих фахівців. Тому аналізуються вимоги до компетентностей фахівців, які повинні відповідати портфелю замовлень виробництва, що модернізується. Набір компетентностей випускників університету не завжди співпадає з вимогами роботодавців. Тому на другому етапі дослідження здійснюється вибір тих методів дуальної освіти (дистанційне навчання, віртуальна освіта, майстер-класи і т.д.), які дозволяють привести знання випускників університету до вимог к компетентностям роботодавців. Для цього використовується дуальна освіта, з урахуванням можливої індивідуальної траєкторії навчання для кожного студента. Заходи представлено у комбінованому поданні і включають різні інструменти навчання. За результатами індивідуального навчання, кожен з випускників університету повинен отримати набір компетентностей, що відповідають вимогам роботодавця. Формується база даних прецедентів, яка містить показники конкурентоспроможності продукції з новими вимогами до компетентностей випускників університету. Здійснюється оптимізація витрат, повіязаних з дуальним навчанням. В якості математичних моделей дослідження використовується лексикографічне впорядкування варіантів та цілочисельна оптимізація. Запропонований підхід доцільно використовувати в задачах підготовки висококваліфікованих фахівців для виконання інноваційних проектів зі створення конкурентоспроможної продукції.

Розглянуто задачу стиснення з втратами даних дистанційного зондування та інших типів зображень із забезпеченням бажаної якості. Якість в основному характеризується піковим співвідношенням сигнал / шум (PSNR), але також коротко вивчаються інші показники якості зображення. Потенційно, двоетапний підхід може використовуватися для виконання стиснення із забезпеченням бажаної якості досить простим способом і з зменшеним часом стиснення. Однак двоетапний підхід може зіткнутися з проблемами для метрики PSNR в умовах, коли необхідний PSNR досить малий (близько 30 дБ). Ці проблеми в основному стосуються точності забезпечення бажаної якості на другому етапі. Проаналізовано причини, за якими це відбувається. Для цього спочатку проаналізовано набор з дев'яти тестових зображень різної складності. Потім використання двоетапного підходу вивчається для широкого набору тестових зображень зі складною структурою текстури. Відповідні тестові експерименти проведені для декількох значень бажаного PSNR. Отримані результати показують, що двоетапний підхід має обмеження в тих випадках, коли складні текстурні зображення повинні бути стиснуті з забезпеченням відносно низьких значень бажаного PSNR. Основна причина полягає в тому, що залежність швидкості від спотворення є нелінійної, тоді як на другому етапі використовується лінійне наближення. Щоб обійти вищезгадані недоліки, пропонується просте, але ефективне рішення на основі проведеного аналізу. Показано, що завдяки запропонованій модифікації область застосування двоетапного методу стиснення з втратами стала значно ширше і охоплює значення PSNR, які зазвичай потрібні на практиці. Експерименти виконуються для типового кодера AGU на основі дискретно-косинусного перетворення (DCT), але можна очікувати, що запропонований підхід може бути застосовано для інших методів стиснення зображень на основі DCT.

При згорянні компонентів ракетного палива у детонаційному режимі тиск продуктів хімічних реакцій у камері ракетного двигуна суттєво збільшується. Ця перевага дозволяє відмовитися від турбонасосної системи постачання палива та здійснити перехід до більш простої та надійної витискної системи. Потужність об'ємного тепловиділення (МВт/літр) детонаційних двигунів на декілька порядків перевищує аналогічний показник авіаційних та ракетних двигунів, які працюють за циклом Брайтона. Висока швидкість вивільнення виділеної енергії в детонаційному режимі надає можливість значно знизити масу, габаритні розміри двигунної установки та підвищити її швидкодію. Завдяки зазначеним перевагам детонаційні камери доцільно застосовувати у складі ежекторних підсилювачів тяги, спільно з турбіною в генераторах електричної потужності космічних літальних апаратів, в гібридному виконанні спільно з турбовентиляторним або турбогвинтовим двигуном і т. ін. Розглянуто особливості детонаційних двигунів (ДД) різних конструктивних схем: однокамерного та багатокамерного імпульсних детонаційних двигунів (ІДД), пульсуючого ДД з ежекторним підсилювачем тяги, гібридного імпульсного ДД та інтегрованої детонаційно-турбінної установки з детонаційною камерою у формі спіралі й з багатокамерним детонаційним пристроєм. У багатокамерному ІДД реалізована можливість багатократного підвищення частоти пульсацій, а у ІДД з ежектором - значного підвищення величини тяги. Заміна у конструкції газотурбінних двигунів традиційних камер детонаційними дозволить за деякими оцінками забезпечити зниження питомої витрати палива від 8 до 10 %. У гібридній детонаційній двигунній установці поєднуються переваги, властиві детонаційному циклу, з позитивними якостями турбокомпресорного. Поєднання ІДД і турбіни дозволяє створити когенераційну установку, у якій турбіну використовують для виробництва електроенергії, а детонаційну камеру - для створення імпульсу тяги. Практична реалізація гібридного імпульсно-детонаційного газотурбінного двигуна та інтегрованої детонаційно-турбінної установки можлива за умов розв'язання двох ключових взаємопов'язаних проблем: послаблення детонаційної хвилі на вході до турбіни та забезпечення необхідного ресурсу роботи підшипників і вала під дією пульсуючого потоку продуктів детонації.

Розглянуто питання управління кількістю крапельної фракції в плазмовому потоці технологічних вакуумно-дугових джерел плазми контрольованою зміною температури робочої поверхні катода. Таке управління температурою робочої поверхні катода дозволяє отримувати покриття відповідно до функціональних вимог до них як з мінімальним, так і з максимальним вмістом крапельної фракції. Визначено, що параметрами, які впливають на температуру робочої поверхні катода, в загальному випадку є: щільність теплового потоку, що надходить з розряду на робочу поверхню катода; тепловий опір катода, який визначається відстанню між робочою поверхнею катода і зоною його охолодження; температура охолоджувальної поверхні катода. Досліджено можливості та особливості регулювання і стабілізації температури робочої поверхні катода з охолодженням його як по торцевій, так і по бічній поверхні. У запропонованої конструкції джерела плазми з охолодженням катода по торцевій поверхні обмежено регулювання температури робочої поверхні катода зміною температури охолоджуваного торця; більш широке регулювання можна здійснювати струмом дугового розряду; застосування контролю температури охолоджуючої рідини з одночасним регулюванням її витрати через зону охолодження дозволяє істотно знизити експлуатаційні витрати. Джерело плазми з охолодженням катода по боковій поверхні дозволяє змінювати температуру робочої поверхні катода в широкому діапазоні шляхом зміни відстані між робочою поверхнею катода і зоною його охолодження; стабілізація заданої температури робочої поверхні катода здійснюється підтриманням встановленої відстані між робочою поверхнею катода і зоною його охолодження на постійному рівні переміщенням катода зі швидкістю, що дорівнює швидкості випаровування матеріалу на робочій поверхні катода. У цій конструкції можлива зміна температури робочої поверхні катода безпосередньо в ході процесу напилення шляхом зміни відстані між робочою поверхнею катода і початком зони його охолодження за попередньо заданою програмою.

Індекс рубрикатора НБУВ: О455-04

Рубрики:

Суднові силові установки

Шифр НБУВ: Ж24839 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: О455-04

Рубрики:

Суднові силові установки

Шифр НБУВ: Ж24839 Пошук видання у каталогах НБУВ