Надано дані літературних джерел та результати досліджень щодо ролі FRAX в оцінці та прогнозуванні ризику остеопоротичних переломів. Проаналізовано показники ризику остеопоротичних переломів та переломів стегнової кістки в чоловіків та жінок, а також роль окремих факторів ризику, які входять до алгоритму FRAX. Доведено доцільність використання FRAX в оцінці ризику переломів та його важливу роль у розширенні показань до антиостеопоротичної терапії.

Висвітлено актуальну проблему - лікування гайморитів різного генезу за допомогою системи штучної кістки Форвард і застосування нового L-подібного розрізу під час доступу для гайморотомії. Робота заснована на спостереженнях за пацієнтами зі значними дефектами стінок гайморових пазух внаслідок запально-дистрофічних процесів. Описано нові хірургічні методи лікування на прикладі 33 клінічних випадків.

На сьогодні дентальна імплантація зайняла свою нішу в реабілітації пацієнтів і стала повсякденним втручанням. Є достатньо методик встановлення дентальних імплантатів, які можна умовно поділити на: методики, які потребують відшарування клаптя (повного або розщепленого), і ті, які не потребують клаптевих маніпуляцій (так звані безкровні); дентальну імплантацію, яку проводять одночасно з кістковою чи м'якотканинною аугментацією або окремо (поетапно); одноетапну або двоетапну імплантацію; з негайним або з відтермінованим навантаженням та ін. Усі вони спрямовані не тільки на заміщення дефекту зубного ряду та відновлення функції, але й на забезпечення естетики. Нині вкрай важливо відтворити, завдяки ортопедичній конструкції, не тільки відповідний колір, текстуру, форму природного зуба, а й забезпечити адекватний контур м'яких тканин та "рожеву естетику" навколо штучних коронок, що є важливим завданням для лікаря-імплантолога.

Обгрунтовано можливість застосування однокомпонентних внутрішньокісткових імплантатів малого діаметра на прикладі власної клінічної роботи в комплексній реабілітації пацієнтів з атрофією дистальних ділянок нижньої щелепи.

Вивчено вплив імуноактивного препарату Галавіт на рівень циркулюючих імунних комплексів (ЦІК) та їх фракційний склад у хворих на хронічний генералізований пародонтит (ХГП), яким необхідне проведення дентальної імплантації (ДІ). Встановлено, що застосування Галавіту в імунокорекції хворих з цією патологією сприяє нормалізації загальної концентрації ЦІК та їх молекулярного складу, що свідчить про патогенетичну обгрунтованість застосування Галавіту з метою імунокорекції у хворих на ХГП, які потребують проведення ДІ.