Представлено психологічний аналіз переживання психологічного благополуччя особистістю. Описано процес переживання психологічного благополуччя у свідомості людини та динамічний процес утворення переживання особистістю психологічного благополуччя або неблагополуччя. Переживання психологічного благополуччя розглянуто як психічну інстанцію, що має власну структуру й може бути представлена у свідомості людини як репрезентаційна форма власного внутрішнього відрефлексованого благополучного Я-існування, у якому людина реалізовує процес життя. Окреслено, що психологічне благополуччя пов'язане з емоційно насиченим проживанням позитивних емоцій зі здійсненністю задумів, вчинків, справ, праці та життя в цілому, а також із турботою про найближче оточення. Описано особливості переживання особистістю неблагополуччя, яке пов'язане з емоційно насиченим аналізом Я-існування, зі страхом неможливості здійснення власного життя, ізольованості, що призводить до тривоги, фрустрації, депресії та психічної депривації особистості як психічного стану й виникає в ситуаціях, коли тривалий час унеможливлюється та обмежуються задоволення життєвих потреб. Переживання психологічного благополуччя розглянуто як динамічний і манентний процес, який безпосереднього даний і випробовується суб'єктом та підпорядкований цільовій детермінації. Зазначено, що предметний контекст переживання благополуччя відображає не навколишній предметний світ сам по собі, а суб'єктивне відображення внутрішнього світу смислів, поведінки та діяльності, а також зовнішнього світу в його різноманітті можливостей задоволення актуальних мотивів і потреб суб'єкта. У такому контексті переживання психологічного благополуччя-неблагополуччя постає у свідомості суб'єкта результатом інтеріоризації зазначених трьох світів (смислового або поведінкового (діяльнісного) світів чи простору буття) у вигляді суб'єктивного споглядання власного Я-існування, яке оцінюється як благополучне або неблагополучне.