Індекс рубрикатора НБУВ: Ш171.5-227

Шифр НБУВ: Ж69560 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Узагальнено світовий досвід функціонування різних високотехнологічних утворень і розроблено науково-теоретичні та практичні засади становлення та ефективного функціонування зон високих технологій (ЗВТ) у Соціалістичній республіці В'єтнам (СРВ). Обгрунтовано типізацію ЗВТ в національному та світовому господарстві, що включає такі види, як великі зони комплексного характеру (технополіси), спеціалізовані технопарки, інноваційні центри та інкубатори бізнесу. Визначено специфічні риси політики формування ЗВТ у різних країнах залежно від загального економічного потенціалу, його науково-технологічної складової, інвестиційних можливостей, забезпеченості кваліфікованою робочою силою та рівня розвитку менеджменту. Особливу увагу приділено аналізу даного напряму державної політики в КНР і нових індустріальних державах з метою визначення регіональних передумов формування ЗВТ у державах з менш високим рівнем економічного розвитку. Вперше проведено комплексну оцінку можливостей і перспектив формування ЗВТ за конкретних умов сучасного розвитку національної економіки В'єтнаму. Розроблено концептуальні засади створення та стратегічні аспекти розвитку ЗВТ у СРВ, зокрема нові підходи щодо визначення доцільності їх формування та економічного ефекту. На підставі дослідження світового досвіду сформульовано парадигму функціонування високотехнологічних структур у в'єтнамській економічній системі. Обгрунтовано організаційно-економічні механізми функціонування ЗВТ і розроблено методики оптимізації фінансового забезпечення їх інноваційного розвитку в СРВ.

Досліджено паремійні одиниці (ПО) сучасної в'єтнамської мови. Розглянуто проблему моделювання паремій за їх змістом за допомогою ономасіологічного підходу та виділення лінгвокультурних концептів. Розглянуто в'єтнамські пареміологічні та пареміографічні дослідження з XIX ст. до сьогодення. Проаналізовано відомі класифікації типів ПО у в'єтнамській, українській та інших європейських і східних мовах. Визначено основні типи в'єтнамських паремій, запропоновано термінологічні відповідники типів ПО у в'єтнамській і українській мовах. Розроблено принципи концептуально-ономасіологічного моделювання ПО. На матеріалі паремій в'єтнамської мови, що виражають концепт "праця", вивчено внутрішню структуру концепту із застосуванням фреймового аналізу. У виділених паремійних фреймах досліджено понятійну, ціннісну й образно-метафоричну складові лінгвокультурного концепту "праця". Наведено модель двомовного ідеографічного словника паремій на основі фреймової структури.

Розглянуто турецький чинник у системі цивілізаційного розвитку України (кінець XV - XVIII ст.). З'ясовано гендерні особливості прикінцевих часток у кансайському діалекті (на матеріалі роману Накагамі Кенджі "Мис"). Досліджено інновації в японській поезії кінця XIX - початку XX ст., зокрема, увагу приділено аналізу новаторської поезії Танеди Сантоки (1882 - 1940 рр.). Обгрунтовано застосування методів імовірнісної лінгвістики до дослідження просодії китайської мови. Розглянуто лексичні засоби вираження ввічливості у в'єтнамській мові. Розкрито етимологічний аспект понять добра і зла у китайських чарівних казках. Показано роль Туреччини у трансформації Близького Сходу. Висвітлено національний рух православних арабів Сирії у другій половині XIX ст. Визначено зв'язок грецьких текстів Книг Пророків з перекладом Тори у Септуагінті. Досліджено внесок українських педагогів у розвій етнології народів Кавказу (кінець XIX - початок XX ст.). Проаналізовано діяльність Товариства українських орієнталістів у м. Харбін (1936 - 1937 рр.). З'ясовано вплив індійської цивілізації та буддизму на формування класичної китайської драматургії. Надано відомості про становище козаків за даними літопису відомого турецького хроніста османської доби Наїми (1652 - 1715 рр.). Розглянуто гагаузський сакральний фольклор як джерело християнської релігійної термінології.

У теоретичному розділі узагальнені наукові точки зору базового поняття "інвестиції" та похідних від неї таких економічних категорій, як "інвестиційна діяльність", "інвестування" й "інвестиційний процес". Обгрунтовано роль інвестиції в трансформаційній економіці як чинника економічного зростання та структурних перетворень. Розкрито основи інвестиційної діяльності та роль державного регулювання в її реалізації, а також особливості розробки та здійснення державної інвестиційної політики в трансформаційній економіці. Здійснено систематизацію основних форм стимулювання інвестицій в країнах з трансформаційною економікою. У аналітичному розділі роботи досліджено етапи розвитку інвестиційної діяльності України та В'єтнаму, законодавчо-нормативне забезпечення, ефективність функціонування спеціальних економічних зон (СЕЗ) і територій пріоритетного розвитку, а також практику залучення та використання прямих іноземних інвестицій в двох країнах. Розкрито особливості та спільні проблеми в інвестиційній сфері в Україні й у В'єтнамі. Обгрунтовано доцільність використання СЕЗ і необхідність розробки спеціального режиму інвестиційної діяльності для стимулювання інвестицій у пріоритетні галузі економіки. Визначено напрями використання світового досвіду залучення іноземних інвестицій в Україну, зокрема, перспективного досвіду В'єтнаму. Акцентовано, що головне завдання нинішнього етапу в українській й у в'єтнамській економіці - перехід до загального пожвавлення та виявлення перспектив для стратегічного інвестування об'єктів і програм. А кінцевою метою державної інвестиційної політики є формування в країні сприятливого інвестиційного клімату для мобілізації внутрішніх і залучення іноземних інвестицій. У конструктивній частині роботи визначено пріоритети реалізації державної інвестиційної політики та шляхи підвищення інвестиційної привабливості країни. Зокрема, запропоновано системний підхід щодо управління інвестиційною діяльністю, заходи щодо покращання діяльності СЕЗ в Україні й у В'єтнамі, процедура інвестиційного нагляду та механізм ефективного залучення іноземних інвестицій. Визначено перспективні сфери для взаємного інвестування та розроблено організаційну модель інвестиційного партнерства між Україною та В'єтнамом на сучасному етапі.