Дисертацію присвячено дослідженню еволюції жанру фортепіанної багателі, специфіки їхньої багатовимірної ритмічної організації в широкій історичній ретроспективі. Виділено основні параметри осмислення категорії ритму в загальногуманітарних і музикознавчих розуміннях; запропоновано типологію музичного ритму, яка охоплює чотири ступені організації, а саме: синтаксичний, композиційний, драматургічний та жанрово-стильовий ритми. Проаналізовано особливості чотирирівневої ритмічної організації буття фортепіанної багателі в творчості композиторів кінця XVIII - початку XXI століття, а саме: Л. Бетховена, А. Лядова, Б. Сметани, Я. Сибеліуса, К. Сен-Санса, Б. Бартока, К. Фабіо, П. Б'юра, В. Сильвестрова. Важливим етапом у роботі є розгляд ритму як явища та категорії, якому приділяється багато уваги у загальногуманітарних і музикознавчій науках. Створено власну типологію музичного ритму, яка включає чотири рівні ритмічної організації будь-яких процесів або буття будь-яких явищ в музиці - синтаксичний, композиційний, драматургічний, жанрово-стильовий. Така типологія дозволила простежити еволюцію жанру фортепіанної багателі та виявити характерні її жанрові ознаки на деяких рівнях ритмічної організації буття жанру. Це дозволило виявити "ідеальний" жанровий тип фортепіанної багателі, формування якого припало на творчість Л. Бетховена, і простежити розвиток (мандрівку) жанру багателі протягом двохсот п'ятдесяти років.