Ottoman Warfare is an impressive and original examination of the Ottoman military machine, detailing its success in Europe, North Africa, and the Middle East. Focusing primarily on the evolution of the Ottoman military organization and its subsequent impact on Ottoman society in a period of change, the book redresses the historiographical imbalance in the existing literature, analyzing why the Ottomans were the focus of such intense military concern.Several books have been written on the fiscal, technological, tactical, and political dimensions of Ottoman military history; little has been attempted, however, to recreate or evoke the physical and psychological realities of war as experienced by Ottoman soldiers. Rhoads Murphey seeks to rectify this imbalance, favoring operational matters and providing a detailed study of a number of campaigns: we are offered, for example, vivid descriptions of life in the trenches with the diggers at Baghdad in 1638, who dug a total of five miles at 50 yards a day. Murphey's analysis does not focus on the Ottoman's success or failure in particular campaigns per se; he focuses on understanding the actual process of how the Ottoman military machine worked.This long-awaited work will become the definitive study of Ottoman warfare in the early modern period, and will be invaluable to those studying the Ottoman Empire and early modern European history in general.

Темою цієї книги є грандіозний для XVII ст. воєнний конфлікт – Хотинська війна 1621 р. між Османською імперією та Річчю Посполитою. На основі історичних джерел окреслено політичні фактори, що спричинили Цецорську битву 1620 р., а також висвітлено її перебіг. Приділено увагу польсько-запорозьким відносинам у контексті підготовки до турецької війни. Розглянуто структуру та чисельність османської армії, польсько-литовських сил, а також війська запорозьких козаків. Встановлено дату початку Хотинської війни, докладно висвітлено як морську фазу цієї війни, так і її сухопутні воєнні дії, насамперед ті, що розгорнулися восени 1621 р. під Хотином. Вивчено особливості поля Хотинської битви, спорудження мостів через Дністер та способи виживання вояків в умовах облоги. Розглянуто питання воєнної тактики сил турецького султана Османа II, польсько-литовської армії під командуванням Я.-К. Ходкевича та С. Любомирського, запорожців на чолі з гетьманами Я. Бородавкою і П. Конашевичем-Сагайдачним. Детально висвітлено перебіг турецько-польських переговорів та укладення Хотинського миру. Для науковців, викладачів, студентів, усіх, хто цікавиться історією.

У книзі аналізується перебіг українсько-турецьких відносин з середини XVI століття, коли засновник Запорозької Січі на Хортиці князь Дмитро Вишневецький здійснив перший візит до Османської Порти. Наводяться також факти численних контактів між Україною і Туреччиною на міждержавному рівні у добу козацтва, УНР і новітньої української державності. Розрахована на широке коло читачів, які цікавляться українсько-турецькими відносинами.

Походи турецької армії та її союзників на Правобережжя і до Чигирина, а також битви, які відбулися в межах тієї операції османського війська, дістали назву Чигиринських походів 1677–1678 років. У цій книжці нами, на основі історичних джерел та робіт українських і закордонних вчених, зроблена спроба висвітлити Чигиринські походи, що, злившись із сірою стрічкою української Руїни, протягом тривалого часу залишалися поза увагою української історичної науки й освітлювалися головним чином російськими вченими. Ці походи, безперечно, заслуговують на те, щоб згадка про них жила в народній пам’яті.