Чи існує в літературознавстві поняття «роман-нарис»? У кожному разі в літературі такий роман уже є. Як то в романах, читач знайде тут любовну історію, кілька розгалужених сюжетних ліній та всілякі подорожні пригоди. Але, як то в нарисах, важливішими за події в цьому тексті є самі герої, а важливішими за героїв — атмосфера і середовище. Зокрема – українська атмосфера дев’яностих-нульових і середовище більш-менш мистецького Львова, пропущені через «очуднену» призму свідомості американського напівукраїнця Елайджи. Наскільки болісними чи, навпаки, комічними виявляться його прозріння від зіткнення уявної України з реальною? Як то з найсмачнішими товарами в duty free, відповідь на це запитання призначена винятково для дорослої аудиторії.

Inicjatywa równoległego opracowania historii czterech krajów zrodziła się na zjeździew Rzymie wiosną 1990 roku. Postanowiliśmy, że autorzy i komitet redakcyjny podejmą bliską współpracę, aby w możliwie największym stopniu uwzględnić różne punkty widzenia, zawsze w szerokiej perspektywie porównawczej. W czasie licznych spotkań zespołu autorów i redaktorów, w bardzo szczerej, przyjacielskiej atmosferze, staraliśmy się zrozumieć różne stanowiska i możliwości ujęcia danego tematu, sporu - w bardzo trudnej przecież historii naszego długiego i niekiedy jakże bliskiego obcowania czterech narodów. Na takie spory i różne ujęcia dziejów natrafialiśmy na każdym kroku. W centrum naszych zainteresowań staraliśmy się umieszczać społeczeństwa, ludzi i ich prawa, doświadczenia obywatelskie na wszystkich szczeblach życia społecznego.

As I tried to answer the question of when this book originated and who helped me most in my work on it, my thoughts kept returning to a day in the early 1980s. I was in graduate school at the University of Dnipropetrovsk, and my undergraduate adviser, Iurii Mytsyk, showed up on my doorstep with two books in his bag. One of them was a pre- 1917 edition of Mykhailo Hrushevsky's Illustrated History of Ukraine, and the other was Mykola Zerov's Lectures on the History of Ukrainian Literature, published in 7977 by the Canadian Institute of Ukrainian Studies. My guest had reason to believe that he was under investigation by the authorities for anti-Stalinist remarks that he had made at a private meeting. He was expecting a search of his apartment and wanted to get rid of the compromising publications in his home library. I agreed to take both books for safekeeping. I had read Hrushevsky before in the special collections of the Moscow, Kyiv, and Lviv libraries, but this was my first opportunity not merely to gulp down excerpts in the course of short research trips, but to read a whole book carefully at home, thinking about what I was reading. Hrushevsky's book struck me as a revelation about the Ukrainian past - a truth hidden from us by official Soviet historiography and the regime that it supported. It was my first encounter with an alternative account of East Slavic history, one that went far beyond the class-struggle-driven and Russocentric narrative of Soviet historiography. Its scholarly appeal and the fact that it was prohibited in the USSR made it especially attractive in my eyes. From that point on, I knew what the history of Ukraine was and how the Soviet version had to be reconstructed to meet the demands of historical scholarship.

Попри численні студії козаччини, проблема реконструкції релігійної свідомості козацтва залишається на маргінесі наукових зацікавлень дослідників. Завданням цієї книги є висвітлення реальної ситуації в царині стосунків низового козацтва з церковними структурами. Для розкриття цієї проблеми на конкретному рівні найбільш репрезентативним може бути зріз стосунків Війська Запорозького Низового з київськими чоловічими монастирями. Упродовж XVII-XVIII ст. саме в цій сфері сформувалася своєрідна система зв'язків духовного, соціального та економічного характеру. Наприкінці роботи автор розглянув життя та побут київських ченців на Запорожжі, їхню роль у церковно-релігійному житті січовиків, а також зворотний бік зв'язку - паломництва січовиків до київських обителей. Завершує роботу мінідослідження про записи запорозьких козаків у синодиках київських чоловічих монастирів.

Українку, Анну Ярославну, королеву Франції, на глум історичній правді уважають французи московською княжною. Цю, болючу для українців і образливу для тіней нашої визначної землячки, неправду повторяють без скрупулів всі визначні французькі історики. Нею годують французьку шкільну дітвору всі підручники історії й таким чином закріплюють у французькому народі фальшиве переконання, що київська княжна Анна Ярославна була московкою. У свідомості французького народу, як і в підручниках історії, українська княжна називається не інакше, як «Ан де Рюссі»

Марселя Пруста, автора цикла романов "В поисках утраченного времени", по праву называют создателем "самой великой французской книги XX века". Много лет посвятив изучению жизни и творчества Пруста, Андре Моруа написал, пожалуй, самую исчерпывающую биографию знаменитого затворника. Благодаря приведенным в книге Моруа письмам и дневникам Пруста, где последний со всей откровенностью повествует не только о своих творческих прозрениях, но и о гнетущих его пороках, перед читателем возникает полнокровный образ гениального писателя во всем своем величии и земном несовершенстве. На русском языке публикуется впервые.

Ларрі Вульф досліджує витоки концептуального поділу Європи на Східну та Західну, що його спершу винайшли мандрівники та мислителі доби Просвітництва, а відтак уречевили картографи та політики. Перш ніж з’явитися на мапі, Східна Європа постала в свідомості людини Просвітництва, констатуючись у процесах входження, заволодіння, уявляння, картографування, звернення і залюднення, що були результатом химерних поєднань уяви, інтересу та об’єктивного факту. Цей інтелектуальний продукт XVIII сторіччя пережив епоху свого народження і, збігшись із геополітичними реаліями XX сторіччя, породив культурно-філософські аномалії, наслідки яких не подолано досі.

До книжки ввійшли кращі новели відомого українського радянського письменника 20-30-х років. Тематика цих творів - громадянська війна, непримиренна класова боротьба на селі в післяреволюційні роки, життя незаможного селянства. Автор майстерно змальовує духовний світ своїх героїв - сільських бідарів, народження і зміцнення їх класової свідомості.

Дві праці Дмитра Донцова (1883-1973) - відомого вченого, ідеолога українського націоналізму, мислителя ХХ ст. - написані у 1938-1944 рр. Автор окреслює ідеал нової суспільності, ставить дороговкази для українців: розвивати героїчні традиції нашого народу, формувати еліту високої національної свідомості, державницького мислення, яка прагне безоглядно служити своєму народові.

  Текст у форматі PDF 10.13 Мб

Навчальний посібник містить систематизований виклад історії та теорії естетики як філософської науки, що розглядає закономірності становлення і вияву чуттєвої культури людства й особистості, своєрідність естетичного відношення до світу в оцінно-переживаючій і творчо-формуючій діяльності, закріплену в системі форм естетичної свідомості (естетичні почуття, смаки, ідеал), у категоріях (прекрасне, піднесене, трагічне, комічне), в мистецтві. Досліджено виховний вплив мистецтва на особистість. Уперше розкрито закономірності становлення та історичного розвитку української естетики. Для студентів вищих навчальних закладів, викладачів, аспірантів, науковців, усіх, хто цікавиться проблемами естетики.

Підручник написаний викладачами Київського університету ім. Тараса Шевченка. Предмет естетики: історія і теорія проблеми. Структура естетичної свідомості. Основні естетичні категорії. Художньо-образна система мистецтва. Мистецтво в структурі людської життєдіяльності. Естетика XX ст.: теоретичні пошуки, мистецька практика.

У книзі висвітлюються теоретико-методолоіічні засади вивчення політико-естетичних феноменів, взаємозв'язок політичного буття та свідомості, вплив міфічного й історичного світоглядів на сприйняті політики, можливість застосування естетичних категорій у процесі аналізу естетичних проявів політики й історичне втілення останніх. Показано, що естетичне сприйняття передусім позначається на становленні владної свідомості. Політико-естетичні феномени сприймаються суб'єктом завдяки механізму принадження, що постас як процес некритичного засвоєння естетичних образів як належних цінностей — мисленнених і повелінкових взірців. В історії політико-естетична феноменологія постає у вигляді міфів, телеологічних уявлень, тоталітарних і демократичних ритуалів.

Зречення царя означало для українського народу ліквідацію правових обов'язків між Україною та Росією, тобто звільнення його від присяги підданства і відновлення прав і свобод перед тим узурпованих царем. Тому й український, і російський народи стали абсолютно вільними, суверенними, самостійними і незалежними один від одного. Тому, з позиції самостійників, II Універсал позбавив український народ свободи і незалежного права й поставив його під загрозу бути репресованим за сепаратизм. Хоча з'їзд цей і не мав великого реального значення в дальшому розвиткові загальноросійської й української революцій, проте він яскраво продемонстрував спроби соціалістів приспати пробуджену національну свідомість українського народу й зв'язати її з московською "революційною демократією". На з'їзд, який проходив у приміщенні Педагогічного музею, прибули представники татар, грузинів, латишів, литовців, поляків, євреїв, білорусів, естонців, молдаван, донських козаків і союзу козацьких військ та бурятів — всього 93 особи1. Представників від великоросів на ньому не було.

Частина І

Побудувати правову державу неможливо без формування правової культури кожного громадянина. Але не можна оволодіти правом тільки за текстами підручників. Для того, щоб стати справжнім знавцем права, обов’язково треба працювати безпосередньо з правовими джерелами-Конституцією України, Кодексами України, Законами України та іншими нормативно-правовими актами. Метою видання Збірника законодавчих актів з дисципліни «Правознавство» є засвоєння студентами основних теоретичних положень національного права України, розуміння ними Конституції та чинного законодавства України, закономірностей побудови правової держави, формування в них високого рівня правової свідомості й правової культури, вміння тлумачити й правильно застосовувати нормативно-правові акти в практичній діяльності, грамотно оцінювати юридичні факти, вільно орієнтуватися в сучасному правовому полі. Для студентів, аспірантів, викладачів, науковців.

  Текст у форматі PDF 4.41 Мб