Ця книга Л. Лук'яненка — новий жанр у його літературній творчості. Досі з в'язнівського життя він публікував твори, скомпоновані з документів та його побіжних роздумів. "З часів неволі" — правдиві спогади про концтабірне життя політв'язнів-друзів і просто знайомих автора, адміністрацію, режим ув'язнення, роздуми про долю України та розмірковування над методами боротьби за її незалежність. І безупинне протистояння намаганням адміністрації зламати політв'язнів і примусити до зради. У низці нарисів є слабодухі й нікчемні люди. Вони на маргінесі оповіді. Абсолютна більшість постатей української національно-визвольної війни та боротьби — це справді найкращі сини й доньки української нації, це золоті люди. Вони не фотокопії, вони образи, що їх відтворила пам'ять автора-політв'язня Лук'яненка, у чомусь неповна, зате щира і пристрасна в своїй любові до України і ненависті до ворогів. Книга — не літепла, вона гаряча.

У "демократичній" Україні ГУЛАГу немає. Але саме в "демократичній" Україні тебе можуть запхати до КПУ (не плутати з компартією України! ) без зачитання твоїх прав. Просто тому, що ти комусь не сподобався. Як поводитися в СІЗО, КПУ (камері попереднього ув'язнення), як вийти з них людиною, як стати істинним християнином і як не продатися продажній владі - саме про це книжка Андрія Кудіна. Такий собі посібник про те, як виживати у криміналізованій країні, де, здавалося б, від тебе нічого не залежить.