Книга присвячена одній з маловідомих для сучасного читача подій вітчизняної воєнної історії — перемозі під Конотопом в 1659 році об’єднаного козацько-татарського війська над московським. Автор у популярній формі виклав сучасні наукові уявлення про перебіг українсько-московської війни та самої битви, уточнив відомості щодо складу та чисельності сторін. Книга багато ілюстрована, супроводжується кольоровими реконструкціями військових строїв того часу. Видання розраховане на всіх, хто цікавиться історією України.

Історія Кримського ханства вперше розкривається на основі широкої джерельної бази від поч. 13 і до кін. 18 ст. Проаналізовано його витоки (держава Чингіз-хана, Золота Орда), утвердження як самостійної держави, перебування під протекторатом Оттоманської Порти, злет і руїну у 18 ст. Розглянуто загальні описи Кримського ханства, його території, людності, державного устрою, соціальної структури. Особливу увагу звернено на складні українсько-кримські відносини. Підсумовує книгу джерельний матеріал з міжнародних угод та договорів, котрий окреслює політичний статус Кримського ханства на різних етапах його існування.

Книжка розповідає про часи монгольського нашестя та державу Золота Орда, вплив яких на долю населення Київської Русі і Половецького степу, на жаль, й на сьогодні не має усталеної оцінки. Незважаючи на багаторічні дослідження, питання про золотоординську епоху лишається «білою плямою», з'ясування якого мало би неабияке значення для середньовічної історії України. У книзі розглядаються контакти слов'янського населення з тюркомовними кочівниками, що позначилось на етнографічних особливостях української культури. Книжка розбиває усталений погляд на степовий регіон як «Дике поле», де проживала не тільки осіла і кочова людність, але й існували значні ординські міста.

Холодний Яр — це одна з найяскравіших сторінок визвольної боротьби в Україні. Це живий приклад, як невеликі числом, але сильні духом — можуть успішно боротися з незрівнянно сильнішим ворогом. На жаль, по цей бік межі мало хто знає, що після того, коли московська червона орда захопила Україну, над Дніпром існувала своєрідна “республіка”, яка під українським національним прапором провадила запеклу збройну боротьбу аж до 1922 року. То були села в околицях Холодного Яру на Чигиринщині.

Биографическое повествование, посвященное выдающемуся государственному деятелю и полководцу Древней Руси Дмитрию Донскому и выходящее в год шестисотлетнего юбилея Куликовской битвы, строится автором на основе документального материала, с привлечением литературных и других источников эпохи. В книге воссозданы портреты соратников Дмитрия по борьбе против Орды — Владимира Храброго, Дмитрия Волынского, митрополита Алексея, Сергия Радонежского и других современников великого князя московского.

Есть ли некий высший смысл в возникновении империи Чингисхана? Или чудовищная игра случайностей повергла к Hoгам монгольского воителя бессчетные царства Азии и Eвpопы, губя их обитателей? Вряд ли возможен окончательный ответ на эти вопросы. Автор книги, которую вы держите в руках, Эренжен Хара-Даван - историк евразийского склада, калмык по национальности - не пошел по пути безудержной национальной апологетики. Прежде вceгo он стремится постичь суть самой идеи евразийской империи. Вероятно, не со всеми eгo умозаключениями согласится читатель. Однако мысли эта книга порождает весьма нетривиальные. И более интересные, чем хрестоматийное евразийство.

В книге «Отношенiя между Запорожьемъ и Крымомъ» повествуются об отношениях между Запорожьем и Крымом после татарского нашествия, факторах сближения (политических, экономических), также изложены с комметариями известия, сохранившиеся об этих отношениях.

Данный памятник принадлежит к числу скарбовых книг Великого Княжества Литовского. Подобные книги велись главным финансовым органом государства - скарбом, во главе которого стоял подскарбий земский. В данном издании печатается древнейшая из известных нам (прим. - автору) за XVI век подобного рода книг, заключающую в себе расходы по сношениям Литвы с татарскими ордами (и с Крымской в особенности) за 1502-1509 гг. Издаваемая скарбовая книга находится (прим. - на момент издания) в Главном Московском Архие МИД под №12 в Метрике Литовской.

Дане видання є “історичною студією” — трактатом українського письменника Адріана Феофановича Кащенко, в якому він дослідив долю татарських бранців у Криму. На відміну від інших його художніх прозових творів, в яких Кащенко підносить героїку Запорозької Січі, даний матеріал є науковою працею, так званою розвідкою, в якій розглядаються такі історичні факти, як підневільна дорога до Криму, доля жінок-невільниць, викуп, запорожці у неволі, втеча, покарання за втечу і т. ін.

Орда фашистских убийц, кровожадных хищников в образе человеческом, захватила часть Советской Белоруссии. Убийцы женщин и детей, грабители и насильники, низменные и отвратительные, озверевшие гитлеровские псы кровавыми лапами впиваются в тело и душу белоруссов, оставшихся на захваченной территории. Нет такого грязного преступления, перед которым остановились бы эти людоеды. Поголовный грабёж населения, расстрелы, право которых предоставлено каждому солдату, убийства женщин, стариков и детей, дикие насилия над женщинами, пытки вызывают чувство омерзения и неукротимой злобы к насильникам. Верные своей подлой практике устрашения и подаачения народов пулей, пыткой и застенком, фашисты буквапьно на второй день прихода организовали на оккупированной территории концентрационные лагери...

У центрі непересічного історичного роману відомого українського письменника — психологічний художній аналіз трагічних подій XVIII ст., пов’язаних з руйнуванням славної козацької столиці — Батурина.

Книжка присвячена Станіславу Оріховському-Роксолану (1513 – 1566) – видатному інтелектуалу, який походив із західних теренів України (Перемишльщина). Вихованець університетів Польщі, Австрії, Німеччини і Італії (де сприйняв чимало модерних ідей європейського Ренесансу) він лишався патріотом Русі, майбутнє якої пов’язував із Польським Королівством (яке якраз за його життя перетворювалося на наднаціональний проект «універ- сальної держави» з високим ступенем громадянських вольностей – «шляхетської імперії» чи то Речі Посполитої багатьох народів). Відтак, Роксолан усіляко намагався зацікавити уряд і співгромадян проблемами України (особливо турецько-татарською загрозою). «Руський досвід» Оріховський охоче привносив до різних інтелектуальних і духовних практик своєї доби – як адепт Реформації і Контрреформації він пробував спертись на православні традиції (шлюбність священиків, причастя мирян «під обома видами» – хлібом і вином і т.д.), прагнув об’єднання усіх християнських церков. Для науковців, викладачів і студентів, усіх, хто цікавиться інтелектуальною традицією України.

Холодний Яр — це одна з найяскравіших сторінок визвольної боротьби в Україні. Це живий приклад, як невеликі числом, але сильні духом — можуть успішно боротися з незрівнянно сильнішим ворогом. На жаль, по цей бік межі мало хто знає, що після того, коли московська червона орда захопила Україну, над Дніпром існувала своєрідна “республіка”, яка під українським національним прапором провадила запеклу збройну боротьбу аж до 1922 року. То були села в околицях Холодного Яру на Чигиринщині.

Книжка в основному присвячена доленосним для приазовців колонізаційним вереміям у контексті міжнародних відносин і міжнаціональних контактів вікопомного відтинку нового часу. Досліджено агресивний потяг зовнішньої політики російської держави, невідчепно втілюваний за чорноморським напрямком. Акцентовано яскраві епізоди масового переселення сполоханих християн Тавриди на землю нагло знівеченого царатом Війська Запорозького, після чого поспіхом покинуту ситуативними мігрантами "Татарську область" (невдовзі, 1783 р., безпардонно скасований інтервентами Кримський ханат) анексувала Катерина II. Висвітлено питомі реалії, пов'язані з такими неординарними фігурами як Шагін-Гі-рей II, митрополит Ігнатій, Петро Румянцев-Задунайський, Олександр Без-бородько, Григорій Потьомкін, Олександр Суворов, Феоктист Хартахай та іншими видатними персонажами. Звернуто увагу на феноменальні риси Південно-Східної України. Розглянуто документи, дотичні провокативно заохочених царатом перипетій 1778 р. у Криму, а також по тому – в Азовській губернії. Репрезентовано раритетні матеріали доскіпливого краєзнавця Гаврили Калері, де вагомо атестовано непересічний Маріупольський повіт у відомчій пресі майже 170 літ тому.

  Текст у форматі PDF 60.00 Мб