Невелике дослідження української літератури доби Революції 1917-1921 рр.

В збірник включені статті, які розкривають перебіг Української революції 1917-1921 pp., відтворюють її національно-визвольний характер та державотворчі інтенції. Автори розглядають різноманітні аспекти діяльності Генерального секретаріату Центральної Ради, Директорії УНР, українських дипломатичних місій в Європі, боєві дії армій УНР. Важливе місце відведене насамперед політичній історії революції, її соціально-економічним аспектам, а також розвитку українсько-російських стосунків. Для науковців, викладачів вузів, студентів історичних факультетів, всіх, хто цікавиться історією революції

Книга розповідає про причини утворення, бойові дії та долю Червоної української галицької армії - унікального явища в історії Української революції 1917-1921 рр.

Книга є частиною щоденника видатного українського громадського діяча, мецената Євгена Чикаленка, який він вів з 1907 по 1929 рр. У ній відтворюються та коментуються події другої половини Української революції, пов'язані з її спадом та поразкою визвольних змагань. Щоденник містить величезну кількість малознаного фактичного матеріалу, його аналіз, рефлексії автора.

Книга являє собою спогади українського громадсько-політичного діяча Віктора Андрієвського про події Української революції 1917-1921 рр. на Полтавщині. Цей том охоплює період Української держави гетьмана Павла Скоропадського.

Автор звинувачує Симона Петлюру у єврейських погромах на території України під час Революції 1917-1921 рр. та виправдовує його вбивство Шварцбардом.

Автор, один з активних діячів Української революції, аналізує стан Радянської України доби НЕПу та перспективи її розвитку.

У виданні вміщено бібліографічний перелік мемуарних творів, що стосуються Першої світової війни та Української революції 1917-1921 рр. українською та іншими мовами. Репринт видання 1925 року.

Видання містить документи і матеріали з історії робітничого, соціалістичного та комуністичного рухів у Західній Україні у 1917-1920 рр. Головна увага приділена існуванню Галицької Радянської Соціалістичної Республіки у 1920 р.

Збірник є першою науковою публікацією документів з історії класової боротьби селянства Східної Галичини в період розкладу феодалізму та буржуазно-демократичної революції 1848-49 рр. Документи висвітлюють селянські виступи в регіоні в тісному взаємозв'язку з подіями в Наддніпрянській Україні, Буковині, Росії, Молдавії, Польщі, Угорщині, Молдавії.

Книга присвячена Українській національній революції (1648-1676 рр.) - одній із найяскравіших і найтрагічніших сторінок історії українського народу. Всім, хто цікавиться історією України.

Ч. 1. - 356 с.

Ця книга про тих, хто творив українське життя на Кубані з кінця 18 до початку 21 ст. Найбільша увага приділена добі Української революції початку 20 ст. та її провідним постатям.

У книзі аналізуються дії трьох основних політичних сил у Російській революції – ліберально-соціалістичного партійного блоку, рад робітничих і солдатських депутатів, партії більшовиків. Революційний процес оцінюється як цілісний, без поділу на Лютневу і Жовтневу революції. Автор наголошує, що у боротьбі політичних сил завжди перемагали ради, спочатку – в союзі з ліберально-соціалістичними партіями, а потім (на етапі жовтневого перевороту) – з більшовиками. Доводиться, що головною причиною завоювання влади більшовиками стало перехоплення В. Леніним радянських гасел революції. Після утвердження при владі більшовики повернулися до власних програмних гасел, і в завойованій ними країні почалася революція, яка не мала нічого спільного з попередньою. Комуністична революція, як зазначає автор, була втіленням у життя уявлень вождя партії більшовиків про державу-комуну, які склалися під впливом ідей раннього марксизму.

Ця книга є першим комплексним джерелознавчим дослідженням сторінок життя і діяльності видатного державного і громадського діяча, останнього гетьмана всієї України та військ козацьких Павла Петровича Скоропадського (1873-1945), спробою розглянути цю історичну постать, про яку історики довгий час не писали взагалі або ж звинувачували у зраді національних інтересів, у контексті епохи Української революції 1917-1921 рр. та через стосунки з іншими історичними діячами - як ідейними опонентами, так і друзями (М. С. Грушевським, К. Г. Маннергеймом). Дослідження здійснено професійним істориком-архівістом, є підсумком більш як 10-літньої праці і грунтується передусім на маловивчених архівних документах. Павло Скоропадський розглядається не лише як політична постать, а й культурний діяч, нащадок славетного гетьмансько-старшинського роду, відомого в історії України з другої пол. 17 ст.

Монографія присвячена історії виникнення та діяльності найбільшої і найвпливовішої партії Української революції — Українській партії соціалістів-революціонерів (УПСР). Здійснено комплексне дослідження політичної історії УПСР. Простежено витоки УПСР від народницьких груп, ідейну та організаційну еволюцію партії, проаналізовано основні напрями її практичної політичної, парламентської, виборчої та державницької діяльності у добу Центральної Ради, опозиційну діяльність у добу Гетьманату та пошук шляхів національно-державного будівництва у період Директорії. Розглянуто діяльність партії в умовах еміграції.

  Текст у форматі PDF 2.01 Мб

Монографію "Українська шляхта з кінця XIV - до середини XVII століття. Волинь і центральна Україна" доктора історичних наук, професора НаУКМА Наталі Яковенко присвячено історії упривілейованого стану на теренах України у складі Великого князівства Литовського та Корони Польської, формуванню з розмаїтих груп військовослужбового населення та князівської верхівки єдиного "шляхетського народу" та його розвитку протягом понад двох століть від входження руських земель до ВКЛ й аж до козацької революції 1648 року. Головним об'єктом авторської уваги є витоки та соціяльна структура української знаті, її персональний і чисельний склад, правовий та майновий статус елітарних груп

Монографію "Українська шляхта з кінця XIV - до середини XVII століття. Волинь і центральна Україна" доктора історичних наук, професора НаУКМА Наталі Яковенко присвячено історії упривілейованого стану на теренах України у складі Великого князівства Литовського та Корони Польської, формуванню з розмаїтих груп військовослужбового населення та князівської верхівки єдиного "шляхетського народу" та його розвитку протягом понад двох століть від входження руських земель до ВКЛ й аж до козацької революції 1648 року. Головним об'єктом авторської уваги є витоки та соціяльна структура української знаті, її персональний і чисельний склад, правовий та майновий статус елітарних груп