Руководство содержит сведения об анатомии, физиологии и различных повреждениях опорно-двигательной системы, о клинических, рентгенологических и прочих видах диагностики этих травм, консервативных и оперативных способах их лечения. В руководстве детально рассмотрены повреждения головы, позвоночника, рёбер, грудины, костей плечевого пояса, таза, верхних и нижних конечностей, а также освещены теоретические и практические вопросы компрессионно-дистракционного остеосинтеза, травматической болезни, гравитационной терапии, микрохирургии и артроскопии в травматологии. Руководство рассчитано на травматологов, ортопедов, интернов, врачей смежных специальностей, преподавателей и студентов старших курсов медицинских

Появившаяся в начале 1950-х годов пионерская работа Robert Danis по оперативному лечению переломов была в опасности предания забвению. Maurice E. Miiller, под глубоким впечатлением от своих встреч с Danis, впервые использовал внутреннюю фиксацию с последующей немедленной мобилизацией у 80 пациентов и установил, что основная концепция себя оправдывает, однако нуждается в дальнейшем развитии с учетом доступных технологий, клинического применения и научного анализа. В 1958 году он объединил вокруг себя группу друзей — хирургов общего профиля и хирургов-ортопедов — желающих посвятить время и усилия созданию необходимого оснащения и оборудования, а также организации специальной научной группы для клинических исследований. Эта группа была организована в том же году под названием „Arbeitsgemeinschaft fur Osteosynthesefragen" (АО), известную позже в англоязычных странах под названием Ассоциации по исследованию внутренней фиксации (Association for the Study of Internal Fixation, ASIF).

Изложенный материал представляет собой фрагмент лекционного курса по ветеринарной хирургии. В лекции содержатся исторические сведения о применении аппаратов внеочаговой фиксации, дана классификация аппаратов в зависимости расположения базы аппарата по отношению к кости, изложены основные показания к внеочаговому остеосинтезу.

В атласі представлено авторські розробки принципово нових наукових напрямків у лікуванні переломів кісток, пріоритетність і світова новизна яких захищені десятками патентів. Результатом пошуків стало створення нової, теоретично та практично обгрунтованої концепції ідеального остеосинтезу, а розроблене на її базі нове покоління травматологічної техніки та технології не має аналогів не тільки в Україні, а й за кордоном. Вперше у світовій практиці впроваджені унікальні безкровні операції при лікуванні звичного вивиху плеча, пошкодженні зв'язкового апарату колінного та гомілковоступневого суглобів. Запропонована система лікування переломів та інших пошкоджень і їх наслідків дає можливість при мінімальній операційній травмі і практично нульовому операційному ризику досягти високої ефективності, терміни зрошування кісток при цьому скорочуються в 1,5-2 рази. Для детального знайомства з представленими в книзі новими лікувальними методиками пропонується 591 ілюстрація. Книга розрахована на практичних лікарів, лікарів-інтернів, а також науковців травматолого-ортопедичного профілю.

Запропоновані показання до застосування способів оперативного і консервативного лікування і методика відновного лікування сприяють зниженню ускладнень за рахунок диференційованої тактики лікування залежно від типу перелому ДМПК, дозованої мобілізації ЛС на етапах реабілітації і використовування медикаментозного, фізіотерапевтичного лікування і ЛФК. Застосування комбінованого остеосинтезу (патент України № 8412 від 15.08.2005 р. і № 11631 від 16.01.2006 р.) показало його високу ефективність при повних внутрішньосуглобових переломах ДМПК типу 13С за рахунок відновлення конгруентності суглобової поверхні, розвантаження ЛС, додаткової стабілізації кісткових фрагментів і мобілізації ЛС у фізіологічній амплітуді протягом перших діб після операції. Доведений негативний вплив іммобілізації ЛС в термінах більш 4-х тижнів з моменту травми, що обмежує використання в клінічній практиці способів лікування, вимагаючих тривалої знерухомленості ЛС і сприяє застосуванню способів стабільно-функціонального остеосинтезу при переломах ДМПК зі зміщенням фрагментів для ранньої мобілізації в післяопераційному періоді.

В условиях математического моделирования с использованием конечно-элементных моделей проведено исследование напряжений, возникающих в ДМПК, что позволило изучить величину напряжений в области костных элементов при физиологической нагрузке. Впервые изучены особенности напряженно-деформированного состояния (НДС) ДМПК при фиксации переломов спицами-винтами, пластинами, аппаратом Г. А. Илизарова и комбинированными конструкциями, что позволило установить величину напряжений в области костных элементов в зависимости от способа фиксации. Применение предложенных дифференцированных методик выявило преимущества комбинированного остеосинтеза и ранней мобилизации ЛС, что способствовало повышению эффективности лечения. Впервые выявленные биомеханические характеристики при переломах ДМПК в условиях остеосинтеза взяты за основу при выборе показаний к способам лечения. Впервые проведена сравнительная оценка результатов лечения с использованием традиционных методик и предложенных дифференцированных подходов к выбору способа лечения переломов ДМПК, на основании которой доказано преимущество стабильно-функционального остеосинтеза и ранней мобилизации ЛС.