У брошурі члена ОУН(М) викладаються основні складові ідеології українського інтегрального націоналізму.

Автор розглядає єврейські погроми, що здійснювались Добровольчою Армією в Україні 1919 р., крізь призму її ідеології та агітації.

Книга є спробою накреслити політичну філософію та ідеологію Дмитра Донцова в загальному контексті розвитку української політичної думки. Теорії Дмитра Донцова та його ідеологія були, з одного боку, продуктом української тогочасної дійсності, а з іншого - його діяльність помітно вплинула на формування цієї дійсності, що віддзеркалено у пропонованій книзі.

Книга містить дві праці Осипа Назарука, присвячені ідеям та ідеологам українського монархізму

В навчально-науковому виданні досліджуються філософські проблеми політичної ідеології. Зокрема, широко висвітлюються її базові засади та закономірності формування і розвитку. Також викладено авторське бачення структури та складових частин кожної із існуючих ідеологічних концепцій. В книзі широко висвітлюється спільне і особливе політичних ідеологій та перспективи їх розвитку. Автором всебічно проаналізовано та використано широке коло праць вітчизняних і зарубіжних авторів з проблем становлення та формування політичної ідеології. Видання може бути використано студентами, аспірантами, професорсько-викладацьким складом, дослідниками та політиками-практиками, а також усіма тими хто цікавиться теорією та практикою політичної науки.

Ця книжка є першою в Україні антологією, присвяченою проблемам нації та націоналізму. Вона продовжує серію видань під назвою “Політичні ідеології”. До збірника увійшли уривки з творів, окремі дослідження й статті провідних європейських мислителів і політичних діячів та дослідників націоналізму ХІХ-ХХ століть. Структура антології відтворює основні питання, що постають перед дослідниками націоналізму (інтелектуальні джерела, проблема етнічності, нація як концепт та цінність, типологія націоналізму та його перспективи). Збірник буде цікавим як для професійних істориків і політологів, так і для читачів, що цікавляться проблемами моделей суспільного розвитку, історією політичних ідеологій.

У монографії відтворено цілісну картину видавничої діяльності ОУН на українських землях періоду радянсько-німецької війни і повоєнного десятиліття. Досліджено видавничу політику організації, зокрема напрями видавничо-пропагандивної роботи, механізми контролю на ідеологічному, інтелектуальному, естетичному та граматичному рівнях. Показано схему діяльності пропагандистських структур і підпільних друкарень. Проаналізовано тематику друків, висвітлено еволюцію ОУН у сфері ідеології та політики.

У книзі досліджується проблема рецепції на києво-руському грунті візантійської політичної культури й відтворюються процеси становлення і шляхи розвитку старокиївської ідеології. В роботі виявлено символічне наповнення уявлень давньоруських книжників-історіографів про витоки державності на Русі та набуття її столицею статусу сакрального града. Простежується виникнення у давньоруській суспільно-політичній думці міфологеми "Київ — Другий Єрусалим" та подальша трансформація її змісту. Видання адресоване історикам та археологам, викладачам і студентам вищих навчальних закладів й усім киянам, яким не байдужа історія свого міста.

У посібнику викладено основні політологічні доктрини, концепції Нової доби, висвітлено розвиток політичного знання в єдності його світоглядних засад, теоретичного змісту і програмних вимог. Особливу увагу приділено характеристиці філософського змісту основних напрямів політичної ідеології, формуванню і розвитку методології та гуманістичних засад політології. Розкрито особливості, основні положення політичних учень найвидатніших мислителів того часу. Для студентів вищих навчальних закладів.

Навчальний посібник "Основи клінічної епідеміології та доказової медицини" містить сучасну інформацію про клінічну епідеміологію та доказову медицину - стратегічні напрямки сучасної науки і практики, які ґрунтуються на бездоганній науковій ідеології та інформації і зорієнтовані на значне підвищення діагностики, профілактики, лікування і прогнозу захворювань, як і оптимізацію діяльності органів державної системи охорони здоров'я. На сучасному науковому та методичному рівнях висвітлені загальні проблеми доказової медицини, основи клінічної епідеміології, стратегії випробувань лікарських засобів та різних медичних втручань, узагальнення їх результатів (клінічні рекомендації, систематичні огляди, мета-аналізи). Досить уваги приділено пошуку науково-медичної інформації, сучасним принципам аналізу економічної ефективності медичних втручань, формулярній системі тощо. У пропонованому посібнику також представлені дані щодо реформування вищої медичної освіти в Україні, яка проводиться на засадах Болонського процесу, клінічної епідеміології та доказової медицини. Для студентів ВМНЗ IV рівня акредитації, лікарів-інтернів, молодих науковців, практичних лікарів.

Посібник побудовано так, що до нього увійшли традиційні питання, які розглядаються в курсі безпеки життєдіяльності з позицій особистісно орієнтованого навчання. Підготовка студентів у рамках курсу безпеки життєдіяльності містить теоретичні питання, спрямовані на формування належних предметних компетентностей, вироблення ідеології поведінки та забезпечення майбутніх спеціалістів важливим інструментом не лише щоденного безпечного контактування з навколишнім світом, а й готує до безпечного виконання технологічних процесів різних рівнів складності. Рекомендується для використання в своїй діяльності студентам та науково-педагогічним працівникам вищих навчальних закладів, практичним працівникам освітньої галузі.

Література Київської Русі XI — XIII ст. складається з творів оригінальних і перекладних. З пам'яток письменства всього старого періоду перекладним творам належить дуже значне місце як щодо кількості рукописів, так і щодо поширення цих творів серед читацьких кіл. Перекладна література мала великий вплив на оригінальне письменство, нерідко визначаючи і його жанри, і композицію, і ідейний зміст. Більшість тих перекладів, що надходили в Київську Русь з кінця Х ст., була зв'язана з християнським культом, отже, з релігією — пануючою формою ідеології епохи феодалізму. Навіть твори світського, по суті, змісту набували, як побачимо далі, того ж таки церковного колориту. Крім того, перекладна література старого періоду має свої особливості порівняно з перекладною літературою нових часів. Якщо в новітні часи (з XIX ст.) перекладачі намагаються максимально точно відтворити оригінал, то в середні віки вони часом скорочують, доповнюють, пристосовують до місцевих умов перекладний текст, стаючи, таким чином, то редакторами, а то й просто перероблювачами, до певної міри співавторами. В цьому специфічний характер перекладної літератури даного періоду.

Книга присвячена навмисне забутим сторінкам українскої історії та маловідомим представникам генерації 1920-30-х рр. - величним постатям ідеологів та провідників національно-визвольного руху міжвоєнної доби. Досліджується історія організаційного та ідеологічного становлення українского націоналістичного руху в середовищі політичної еміграції та українских землях між двома війнами. На основі раніше неопублікованих архівних джерел та матеріалів проаналізовано суспільно-політичні чинники виникнення осередків українского націоналізму на теренах Європи, Північної та Південної Америки, Далекого та Близького Сходу протягом 1920-1930-х рр. Розкривається роль націоналістичної течії у консолідації українскої еміграції з метою продовження боротьби за незалежну соборну Україну. Введено до наукового обігу значний доробок політико-філософского та програмового характеру фундаторів ідеології українскього націоналізму

У збірці вміщено тези доповідей учасників Всеукраїнської наукової конференції, які висвітлюють місце національної проблематики в ідеології і пропаганді воюючих сторін, релігійний аспект національного питання, проблеми міжнаціональних стосунків і національного життя народів України під час війни. Досліджено також національну політику Радянського Союзу, нацистської Німеччини і держав Східної Європи на українських землях протягом 1930–1950-х років. Окреме місце приділено сучасним рефлексіям подій тих років, проблемам філософії історії та історіографії.

Книга містить дві праці Осипа Назарука, присвячені ідеям та ідеологам українського монархізму

Книга Тараса Прохасько шалено поетична. Вона просочена якоюсь філософською меланхолією, але все таки оптимістична, мрійлива і красива. Вона, безумовно, «Ізі лістенінг», але навіть якщо комусь з книжкових черв'яків може здатися, що вона проста, то вони не зможуть спростувати факт створення Тарасом Прохасько доброго, пронизливого словесного коду, що зачаровує своєю чисто людською енергією. Ось так потрібно любити свою країну. Ось так потрібно писати про людей. Без політики, без ідеології, без обмеженої вузькості погляду. Але соковито, красиво, тонко відчуваючи свій Всесвіт, відчувши деталі своєї дійсності і її краси, деталі всього світу і мільйонів зірок, космосу і запаху яблук в божественному саду за межами видимих сфер. Голос за кадром в книзі Прохасько – це не конкретний персонаж з ярличком «українець» і набором стандартних системних вимог. Це Людина і його орган душевного відчуття, весь його осередок чуття, що увібрав в себе граничну увагу до навколишнього космосу. Сама ця позиція робить можливим сприйняття книги в будь-якій точці земної кулі. Хтось зрозуміє менше, хтось більше, але книга є людяною. Людяною в глобальному розумінні. Національність пропущена через «героя», а не «герой» через національність. Таким чином Прохасько створює універсальну мову достовірності. Поринаючи в «FM Галичина» хочеться жити, бо стільки ще не звідано. Не звідано не десь там в глибинах Африки, США або Європи. Незвідано тут, у тебе під носом. Увага до деталей, мікроколиванням навколишніх просторів – книга сіє в читачах сім'я великого дару відчувати світ глибше. Я сказав, що так потрібно любити свою країну? Все ж, швидше, так: - потрібно бути Людиною... (Анатолій Ульянов)

У книзі розглянуто зв'язок між теорією культури та масовою культурою, подано чіткий критичний огляд різних культурологічних підходів. Автор зосереджується передовсім на теоретичних і методологічних засадах та наслідках важливих моментів в історії дослідження маскультури, приділяє пильну увагу ідеології її функціонування в модерному суспільстві. Книга розрахована на студентів культурологічних, філософських факультетів, на науковців, що студіюють популярну культуру, ЗМІ, сучасне мистецтво, тендерні проблеми тощо, та на всіх, хто цікавиться питаннями культури.

У монографії досліджуються повсякденні прояви та трансформації релігійної свідомості віруючих УРСР впродовж періоду від середини 1940-х до середини 1980-х років, соціокультурні впливи, яких вона зазнавала. Автор аналізує уявлення віруючих про причини їхньої релігійності, релігійні почуття, настрої, переживання. Значна увага приділяється розгляду уявлень віруючих про Бога, віри в нього, уявлень про потойбічне життя, спасіння, пекло, рай тощо, знання віруючими церковного віровчення, їхнього ставлення до церковних обрядів. Висвітлюється існування язичницьких світоглядних елементів у віруваннях і традиціях українського народу, функціонування елементів радянської ідеології як квазірелігійних. Автор також зупиняється на тому, як релігійна віра та світогляд впливали на ставлення віруючих до праці, побутової сфери, культурних цінностей, виконання громадянських обов’язків тощо. Книга розрахована на науковців, викладачів та студентів, усіх, хто цікавиться історією України.