Що відбувається з певною спільнотою — соціумом, сукупністю людей, масою — за умов раптової, карколомної зміни певних історичних обставин? Чому цивілізований, більш-менш толерантний людський загал раптом (а втім, чи аж так раптом? Адже чудес тут не буває!) перетворюється на розлючений, агресивний, непередбачуваний натовп? Які саме закономірності соціальної психології «великих груп» використають, або цілком свідомо, знаючи їх, або інтуїтивно, тирани далекого чи зовсім нещодавнього минулого? Що необхідно для того, щоб зміцнити в суспільстві непорушні засади зрілої демократії? Ці питання є, поза сумнівом, визначальними для гуманістичного розвитку десятків і сотень держав світу, безумовно, України в тому числі. Цими питаннями все своє життя переймався Еліас Канетті (1905 — 1994), видатний німецькомовний письменник єврейського походження; Австрія, Румунія та Німеччина з більшими чи меншими підставами вважають його «своїм», — лауреат Нобелівської премії з літератури (1981 р.), громадський діяч, публіцист, філософ, соціальний психолог та історик, спостерігач, аналітик, свідок та учасник багатьох катаклізмів ХХ століття — від Першої світової війни (вибух «патріотичних почуттів» у Відні 1 серпня 1914 року майбутній знаменитий письменник бачив на власні очі й запам’ятав їх назавжди) до громадянської війни в Іспанії, трагедії Другої світової, Корейської та Близькосхідної воєн. Світової слави Канетті зажив завдяки двом творам: художньому — романові «Засліплення» (1935 р. — саме за нього 46 років по тому йому було присуджено Нобелівську премію)та соціально-філософському — великій монографії «Маса і влада» («Massa und Macht», 1960 р.). Звернімо ж увагу саме на цю працю. Полум’яна віра в ідеали гуманізму й культури, дар провидця , так само як і досконале знання історії та філософії влади, блискуча, прозора мова — все це робить працю німецького письменника цікавою та потрібною нам. Погляд Канетті — «абстрагований», з «висоти пташиного польоту» — не є байдужо відстороненим; відчувається щирий біль за людину, жертву безсоромних маніпуляцій та брехливої пропаганди, котрі, як засвідчив лютий досвід ХХ століття, завжди передують багатомільйонним людиновбивствам. І хто сказав, що нинішнє ХХІ століття буде геть безхмарним і нам уже не знадобляться застереження Канетті, а надто з огляду на трагедію сучасної України? Книжка «Маса і влада» (на щастя, 2001 року з’явився прекрасний український переклад Олекси Логвиненка, Видавничий дім «Альтернативи») має всі права на увагу тих, хто переймається майбутнім так само, як і багато в чому минулим, України.

Пропонована книга є спробою на основі науково вивіреної інформації, археографії, синтезу історіографії доступного викладу та об’єктивного аналізу історичних процесів в Україні ХІХ – на початку ХХ ст. Автори значну увагу приділили розгляду геополітичної позиції України на культурно-історичній мапі Європи нової та новітньої доби – цій своєрідній прифронтовій смузі грандіозної битви між Заходом і Сходом, що природно зумовило яскраву та трагічну історію українського народу. Книга охоплює головні етапи зазначеної доби в усіх ділянках української історії, культури, географії: руйнування традиційного та мало мобільного суспільства за всіма його соціальними формами буття та самосвідомості; народження індустріального, урбанізованого та динамічного суспільства з ринковою економікою; формування ідейного плюралізму, багатопартійності та досвіду реформаторства на вітчизняних теренах; розпад імперських систем Росії та Австро-Угорщини, революційні катаклізми початку ХХ ст.; утвердження комуністичного режиму в Україні. Книга адресована різним категоріям читачів: старшокласникам і вчителям середніх шкіл, студентам, викладачам вузів, усім, хто цікавиться історією України.

У цій книзі колишній керівник Національного банку Арсеній Яценюк розповідає про фінансову кризу, яка відбувалася в Україні одночасно з помаранчевою революцією наприкінці 2004 року. Автор вибрав незвичний ракурс. Він зосередився на описі того, як почувалася економіка країни під час наймасштабнішої політичної кризи з часів розпаду СРСР. Вона була найстрашнішою в історії фінансової системи України, оскільки поєднувала кризу довіри та нестабільність валютної системи. Вже кожен з цих компонентів міг коштувати економіці багатьох років успішного розвитку. Зусилля Національного банку та комерційних банків щодо подолання фінансової кризи являють собою унікальний досвід, рівного якому досі не було в світовій економіці. Протягом XX століття абсолютна більшість подібних потрясінь закінчувалися повним крахом банківської системи країни, за яким слідувало багаторічне відновлення економіки. Останні приклади фінансових катаклізмів зустрічаються в історії Бразилії, Аргентини, а також під час всесвітньої Азіатської кризи 1997 року, відголоси якої відчувалися також і в нашій країні. Унікальність ситуації 2004 року полягає в тому, що українська банківська система не лише вистояла у вкрай складних умовах, але і прискорила темпи зростання відразу після закінчення помаранчевої революції. Не виключено, що автор замислював свою книгу як монографію для макроекономістів і працівників центральних банків усього світу. Спеціально для них детально описано дії з подолання кризи, а також приведено статистичні матеріали, що відображають події осені 2004 року в щоденному розрізі. Однак, завдяки живому та доступному опису подій, Арсенію Яценюку вдалося створити своєрідний економічний детектив. У результаті книга не тільки легко сприймається, але й дає унікальне розуміння найскладніших макроекономічних понять навіть непідготовленому читачу.