Праця славетного французького філософа і математика Рене Декарта (1596—1650) стосується одвічного питання — душі і тіла: «мислячої» і «просторової» субстанції. Твір включає шість розмислів автора, а також заперечення опонентів з відповідями філософа. Книгу перекладено за виданням: René Descartes. Méditations métaphysiques. Garhier-Flammarion, 1979.

In The Blank Slate, Steven Pinker, one of the world's leading experts on language and the mind, explores the idea of human nature and its moral, emotional, and political colorings. With characteristic wit, lucidity, and insight, Pinker argues that the dogma that the mind has no innate traits-a doctrine held by many intellectuals during the past century-denies our common humanity and our individual preferences, replaces objective analyses of social problems with feel-good slogans, and distorts our understanding of politics, violence, parenting, and the arts. Injecting calm and rationality into debates that are notorious for ax-grinding and mud-slinging, Pinker shows the importance of an honest acknowledgment of human nature based on science and common sense.

Теодор Визенгрундт Адорно (1903-1969) - один из самых известных в XX веке немецкий философ и социолог леворадикальной ориентации. Его философские воззрения сложились на пересечении аргументов неогегельянства, авангардистской критики культуры, концептуального неприятия технократической рациональности и тоталитарного мышления. Сам Адорно считал "Негативную диалектику" своим главным трудом. Философия истории представлена в этой работе как методология всеобщего отрицания, диалектика - как деструкция всего данного. Новая волна популярности идей Адорно связана с ростом влияния радикальной антиглобалистской оппозиции. Вниманию читателей предлагается первый русский перевод текста "Негативной диалектики". Над текстом "Негативной диалектики " Т.Адорно работал с 1959 по 1966 гг. Ядро книги составили три лекции, прочитанные им весной 1961 г. в Collège de France в Париже. Из первых двух лекций (их структура осталась без изменений) сложилась первая часть книги; третья, существенно переработанная и дополненная, стала основой для второй части. Многие фрагменты текста датируются значительно более ранними сроками: первые наброски главы о свободе относятся к 1937 г., мотивы фрагмента "Мировой дух и всемирная история " заимствованы из доклада, который Адорно сделал в 1932 г. в местном отделении Кантовского общества. Идея логики распада является, по-видимому, одной из самых ранних в философской концепции автора; вероятно, ее истоки оформились уже в ученические годы Адорно.

«Кавказьке крейдяне коло» розказує про глибоку порочність і нелюдяність капіталістичного суспільного устрою і про необхідність замінити його таким, що сприяв би розвиткові, розквітові людяного в людині. Тут — про принципи, про гуманізм і справедливість такого устрою, ім’я якому соціалізм. Сюжет «Матінки Кураж» — це, власне кажучи, Тридцятилітня війна, окремі її епізоди, здебільшого розділені відстанню у кілька років. Однак та чи інша історична подія — лише у натяк чи, в кращому разі, ідеологічний контекст, серед якого виявляють себе статисти цього «всесвітнього спектаклю»: Кураж та її найближче оточення. Таким чином, фабульні ходи в творах Брехта — це не копіювання дійсності й навіть не її опосередковане відображення, а скорше її моделювання. Це немовби приклади, аргументи у великій і важливій ідеологічній суперечці. «Копійчаний роман» загалом можна розглядати як своєрідний розгорнутий коментар до «Копійчаної опери». Безперечно, знайомство з романом значно полегшує режисерам роботу над постановкою п’єси. Але для читача «Копійчаний роман» — не коментар до п’єси, а самостійний художній твір. У чомусь він навіть цінніший за п’єсу — ну хоча б у тому, що повністю завершений і не потребує постановки чи будь-якого іншого «втілення». Але він і не заперечення «епічного театру». Це застосування загальної брехтівської естетики до літератури.