Бази даних

Наукова електронна бібліотека - результати пошуку

Mozilla Firefox Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер
"Mozilla Firefox"

Вид пошуку
Сортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком видання
Формат представлення знайдених документів:
повнийстислий
 Знайдено в інших БД:Автореферати дисертацій (5)Реферативна база даних (19)
Пошуковий запит: (<.>K=ЕСКАПІЗМ$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 2
Представлено документи з 1 до 2

   Тип видання:   художня література   
1.

Торо, Генри Дэвид.
Уолден, или Жизнь в лесу [Електронний ресурс] / Г. Д. Торо. - Изд. 2-ое. - М. : Наука, 1979. - 461 с.

Рубрики:

Географічні рубрики:

  Повний текст доступний у читальних залах НБУВ


«Уолден, или Жизнь в лесу» (англ. Walden; or, Life in the Woods) — главная книга американского поэта и мыслителя Генри Дэвида Торо. Весной 1845 года 27-летний автор, проникнувшись трансценденталистскими идеями Эмерсона, решил поставить эксперимент по изоляции от общества и сосредоточении на самом себе и своих нуждах. Он поселился на окраине Конкорда (штат Массачусетс) в построенной им самим хижине на берегу Уолденского пруда. Всё необходимое для жизни он обеспечивал самостоятельно, проводя большую часть времени за огородничеством, рыбалкой, чтением классиков, плаванием и греблей. В общей сложности в уединении Торо провёл два года, два месяца и два дня. При этом он не прятался от людей и регулярно общался с жителями Конкорда, включая самого владельца пруда — Эмерсона. Описание жизни Торо в лесу, впервые опубликованное им в 1854 году, не вполне соответствует действительным обстоятельствам его биографии. Так, главы расположены в хронологическом порядке в соответствии со сменой времён года и создают впечатление, что автор прожил на берегу пруда ровно год. Своим экспериментом Торо стремился дать понять современникам с их культом материального преуспевания, что хорошо и счастливо жить можно и вне общества, удовлетворяя все естественные потребности собственным трудом. Промышленной революции и зарождающемуся обществу потребления он противопоставил свободу от материальных забот, уединение, самодостаточность, созерцательность и близость к природе. Книга делится на 18 эссе, в которых Торо делится с читателем своими наблюдениями за звуками и запахами леса и воды в разные времена года, рассказывает о своих отношениях с муравьями, сурками и прочими лесными жителями, приводит целиком старинную поэму Томаса Кэрью и выдержки из собственных стихов. Книга Торо стала культовой в XX веке, в связи с обострением экологической проблематики и возникновением движения за сохранение окружающей среды. Современники же Торо приняли её холодно: Роберт Луис Стивенсон назвал побег автора от общества трусостью, и за 5 лет было продано всего 2 тысячи экземпляров «Уолдена».



Кл.слова:
ескапізм -- соціальна утопія -- анархо-примітивізм -- екологія

   Тип видання:   художня література   
2.
 


Бахман, Інґеборґ.
Радіоп'єси [Електронний ресурс] / Інґеборґ Бахман. - Л. : ВНТЛ-Класика, 2005. - 198 с.

Рубрики:

Географічні рубрики:

  Повний текст доступний у читальних залах НБУВ


Інґеборґ Бахман — одна з тих, хто започаткували жанр радіоп’єси. Місце дії першої з них — «Торгівля снами» — центр Відня, «міста мрій, міста снів». Молодий дрібний службовець Лауренц переживає у снах, які бачить у дивній крамничці, свої згнічені страхи й бажання. Бажаючи придбати один із них, він дізнається, що має заплатити в незвичайний спосіб. «Цикади» — це філософсько-музична інтерпретація Платонової притчі про долю тих, хто перестав «їсти, пити й кохати, щоб безперестанку співати». Мотив ескапізму, поданий у середземноморських шатах, це історії людей, які прагнуть піти від дійсності у світ ілюзій і мрій. Дія відбувається на острові, якого «не існує». «Поетичний твір, що вражає нас просто в серце, а розум приводить у захват», — сказав Вернер Вебер про найвідомішу радіоп’єсу Інґеборґ Бахман «Добрий Бог Мангеттену», за яку вона отримала Премію сліпих ветеранів війни. Це драматична балада про кохання між двома молодими людьми: Яном, чоловіком зі Старого світу, та Дженніфер, дівчиною з Нового світу. Їхня випадкова зустріч у Мангеттені переростає в почуття поза часом і простором, яке, урівнобіж з рухом ліфта у небосязі, піднімає їх вище й вище, до сонму «вічних закоханих». Однак за межею вічності — смерть. Любовні сцени чергуються із засіданнями «високого суду», звинуваченим на якому постає утаємничений Добрий Бог. Усі три радіоп’єси об’єднує одне устремління: вийти за межі буденного, пересічного й сірого в нашому житті.



Кл.слова:
австрійська література -- драматургія
 

Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського