Хоткевич Гнат Мартинович народився 31 грудня 1877р. в Харкові, де минула більша частина його життя. 1900р. закінчив місцевий технологічний інститут. Ще в студентські роки включився в культурно-освітню діяльність на селі, віртуозно опанувавши гру на бандурі. Разом з О. Матюшенком, майбутнім організатором повстання на панцернику «Потемкин», влаштовував вистави, їздив місцями козацької слави. Зрештою, увійшов у контакти із членами Української соціал-демократичної партії (О. Коваленко, Ж. Коллар та ін.). Все це викликало підозри місцевих властей, внаслідок чого 1899р. він був на рік виключений з інституту як неблагонадійний. Був одним з організаторів виступу кобзарів-лірників на Археологічному з'їзді в Харкові (1902), фундатором першого в Росії Робітничого театру.

У книзі представлено етнографічні та фольклорні матеріали з архіву В. Кравченка, що зберігаються в Наукових архівних фондах рукописів та фонозаписів ІМФЕ, зібрані дослідником та його кореспондентами - В. Лук'яновим, І. Бехом-Казчуком, В. Бехом-Казчуком та ін. у с. Бехи Коростенської округи. Обсяг, багатоманітність, достовірність матеріалів створюють виключну можливість для їх використання науковцями - етнологами, фольклористами, істориками, мовознавцями, культурологами, а також студентами та усіма, хто цікавиться історією культури свого народу.

У монографії чернівецького етнографа австрійського походження Р.Ф. Кайндля (1866-1930) висвітлюються особливості матеріальної і духовної культури, звичаї і традиції, світоглядні уявлення та фольклор населення буковинської і частково галицької Гуцульщини. Книга, побачивши світ 1894 року німецькою мовою, була першим повним нарисом етнографії гуцулів з-над Черемошу. Її високо оцінили провідні українські народознавці: І. Франк», В. Гнатюк, В. Шухевич, М. Кордуба. Як пам’ятка наукової думки кінця XIX ст., монографія не втратила свого пізнавального значення й у наш час. Українською мовою книга Гуцули публікується вперше. Вона розрахована на етнографів, народознавців, істориків, учителів, усіх, хто прагне глибше пізнати традиційну культуру гуцульської гілки українського народу. Книга побачила світ при сприянні та підтримці народного депутата України Василя Михайловича Ткачука та Коломийської друкарні ім. Шухевича (голова М.М. Андрусяк).