Розглядається широке коло питань інституціонального і ресурсного забезпечення економічного розвитку України, використання інтенсивних чинників і ефективних моделей економічного зростання. Чільне місце відведено проблемам фінансового й енергетичного забезпечення економічного розвитку, стабільного та ефективного функціонування промислового та агропромислового комплексів, удосконалення зовнішньоторговельної діяльності з урахуванням приєднання до СОТ і майбутньої інтеграції з ЄС. Для державних діячів, науковців, викладачів, аспірантів та студентів вищих навчальних закладів економічного профілю, усіх зацікавлених сучасною економічною політикою в Україні.

Досліджується механізм реалізації структурної політики. Визначені напрями підвищення дієвості таких засобів структурної політики як програмно-цільове, бюджетно-податкове, цінове, антиінфляційне, валютне регулювання. Розглядаються проблеми акумуляції фінансових ресурсів для структурної перебудови, становлення ефективних ринкових організаційних форм підприємництва, мінімізації небезпечних екологічних явищ, породжуваних економічною діяльністю, створення екологоорієнтованої структури національного господарства. Для науковців, працівників державного апарату управління, аспірантів та студентів економічних спеціальностей вищих навчальних закладів, усіх, хто цікавиться проблемами сучасної економічної політики в Україні.

Досліджуються сучасний стан, тенденції і проблеми відтворення соціально-економічного потенціалу сталого розвитку України та її регіонів. Запропоновано методологію формування системи індикаторів ефективності розвитку регіональних соціально-економічних систем та здійснено системно-комплексну оцінку соціально-економічного потенціалу сталого розвитку України. Значну увагу приділено концептуальним і науково-методичним підходам до оцінки соціального потенціалу держави та її регіонів, перспективам модернізації соціальної інфраструктури та формуванню і використанню територіальних міграційних систем.

Сформульовано базові імперативи та стратегічні напрями раціоналізації всіх сфер ресурсокористування на основі оцінки енергетичної самодостатності розвитку національного господарства, вдосконалення системи управління земельними ресурсами як основної детермінанти ефективного використання територіального базису сталого розвитку регіональних господарських комплексів, формування моделі імплементації рентних відносин у структуру управління водним господарством й систему інвестиційного забезпечення сфери водокористування, пріоритетів трансформації системи управління лісовим господарством. Розкриваються методологічні та методичні засади капіталізації природно-ресурсної складової соціально-економічного потенціалу сталого розвитку й передумови інституціонального розвитку сфери поводження з відходами та вторинного ресурсокористування в умовах посилення євроінтеграційного вектора розвитку України.

У доповіді подано бачення пріоритетів розвитку на період після 2015 року, сформоване за результатами національних консультацій, що відбулися в Україні у січні–квітні 2013 року. У доповіді наведені як узагальнена позиція громадськості й експертної спільноти, так і думки окремих людей, висловлені під час національних консультацій та опитувань. Також у доповіді сформульовано рекомендації для забезпечення сталого людського розвитку в Україні та світі.

Розкрито зміст реконструктивного типу економічного розвитку, основні напрями його формування, співвідношення економічної ефективності і соціальної справедливості. Автори пропонують новий концептуальний підхід, згідно з яким реконструктивний економічний розвиток полягає у поєднанні докорінної перебудови несучих конструкцій соціально-економічної системи з відновленням власної ідентичності та господарської суб’єктності України на засадах соціальної справедливості, що може відбуватися як в умовах економічного зростання, так і за нульових і навіть від’ємних темпів зростання економіки. Показано вплив історичної траєкторії розвитку господарства України на виникнення сучасних інституційних деструкцій, особливості взаємозв’язку економічних та політичних передумов реконструктивного розвитку економіки України, обґрунтовано вибір стратегії реіндустріалізації, з’ясовано зміст реконструктивного розвитку аграрного сектора України на основі його соціоекономічної модернізації, розкрито особливості реконструкції транспортної інфраструктури, виклики та підходи до реконструкції соціально-трудової сфери, способи монетарного забезпечення реконструктивного розвитку економіки України. Обґрунтовано необхідність розробки інструментів обмеження соціальних ризиків та нерівності, забезпечення прав людини у економічних і соціально-трудових відносинах. Монографічний збірник буде корисним як фахівцям у сфері економіки, політики і права, так і широкому колу читачів, які цікавляться соціально-економічними та інституціональними проблемами розвитку.

Для прогнозування тенденцій майбутнього суспільного розвитку та стратегічного планування необхідним є вивчення винесених уроків із досягнення ЦРТ. Здійснення об’єктивного аналізу досягнень та здобутків на шляху виконання завдань ЦРТ до 2015 року, ретельне вивчення існуючих проблем, їх причин та можливих наслідків, врахування незавершених завдань ЦРТ та нових викликів, що постають на шляху розвитку, та вироблення рекомендацій щодо прискорення прогресу на шляху досягнення ЦРТ – ці питання стали ключовими у процесі розроблення доповіді «ЦРТ.Україна.2013». В рамках відкритого обговорення згаданих питань проведено низку заходів: 7 експертних дискусій та 7 круглих столів за участю високопосадовців, електронне обговорення кожної цілі, круглий стіл з представлення проекту доповіді. До процесу обговорення та доопрацювання проекту доповіді «ЦРТ.Україна.2013» долучилось понад 150 представників експертної спільноти за напрямами, що відповідають тематичним сферам ЦРТ: урядовці, управлінці, фахівці агентств системи ООН, дипломати, науковці, економісти, демографи, лікарі, епідеміологи, екологи, освітяни, журналісти, підприємці, представники недержавних організацій, діяльність яких сприяє досягненню ЦРТ, та інші представники громадянського суспільства. Доповідь «ЦРТ.Україна.2013» є результуючим наслідком цієї роботи.

Висвітлено особливості економічного та соціального розвитку регіонів Украї ни, сучасні підходи до стимулювання економічного зростання на місцевому рівні. Визначено комплекс механізмів стимулювання регіонального та місцевого розвитку, вплив фінансових та інвестиційних важелів на динаміку економічного зростання на місцевому, регіональному рівні. Запропоновано рекомендації, спрямовані на реалізацію та оптимальне використання ресурсного потенціалу місцевого розвитку, формування сприятливого інституційно-правового середовища регіонального розвитку, стимулювання співробітництва на рівні територіальних громад і міжрегіонального співробітництва, підвищення результативності управлінського впливу місцевої влади на соціально-економічний розвиток території. Розраховано на державних службовців, науковців, фахівців із питань регіональної політики, широке коло зацікавлених осіб.

В аналітичній доповіді авторами розглянуто проблему прихованого відпливу капіталу з України як джерело ризику для економічної та фінансової безпеки країни, а також ризику для реалізації економічних реформ в Україні, надано аналіз сучасних тенденцій, чинників та основних каналів прихованого відпливу капіталу з України, визначено пріоритети та основні напрями протидії такому явищу в Україні. У додатку подано матеріали засідання «круглого столу» «Прихований відплив капіталу з Україні: форми та засоби протидії», який відбувся у вересні 2012 року в Національному інституті стратегічних досліджень.

Досліджено соціально-економічний потенціал сталого розвитку України та її регіонів у контексті реального поступу. Висвітлено проблеми створення каскадних форм організації виробничо-господарської взаємодії регіональних соціально-економічних систем. Запропоновано фінансово-економічний механізм управління територіальними природно-господарськими комплексами та рентні засади модернізації водогосподарської сфери України. Проаналізовано роль соціальних ресурсів регіону в умовах децентралізації управління та шляхи подолання асиметрії функціонування підприємницького сектору як складової сталого розвитку вітчизняної економіки. Розроблено механізми державного регулювання реструктуризації промисловості. Сформульовано методологічні основи та напрями реформування адміністративно-територіального устрою України. Викладено правові засади регіоналізації державного управління економікою. Для наукових працівників, фахівців державних органів управління, спеціалістів економічної сфери.

У монографії розглянуто теоретичні узагальнення щодо сутності економічного зростання, його показники, типи та фактори, що впливають на темпи зростання. Наведено економіко-математичні моделі класичної економічної теорії: кейнсіанські, посткейнсіанські, неокласичні.

В монографії висвітлено теоретичні основи розвитку бізнес- середовища підприємств організацій, закладів вищої освіти в економічних, соціальних та інформаційних аспектах глобальних проблем. В роботі особливу увагу приділено питанням ефективності управління в умовах глобалізації, забезпечення економічної безпеки, значення обліку, контролю та аналізу у забезпеченні ефективності сучасного управління суб’єктами підприємницької діяльності. Досліджено проблему щодо перспектив розвитку глобалізації в контексті четвертої промислової революції і її соціально-економічних наслідків.

Монографія призначена для науковців, викладачів, державних службовців, фахівців, керівників вищих навчальних закладів, аспірантів, студентів, які досліджують проблеми розвитку економіки в умовах глобалізації.

У монографії "Вибрані твори" вміщені особисті наукові дослідження і практичні рішення в основних галузях економіки за 1969-2003 роки. Висвітлюються наукові дослідження, їх результати і думки автора в таких сферах: сільське господарство та поєднання галузей АПК; внут-рігосподарський розрахунок, собівартість, рентабельність і ціни, вико-ристання основних фондів і обігових коштів, а також продуктивність праці у сільському господарстві; прогнозування й планування соціально-економічного розвитку; природно-економічне районування; державне управління та регулювання розвитку економіки; фінанси, державний бюджет і податкова система; економічна політика держави та її форму-вання; формування громадянського суспільства, природні процеси й суспільство. Громадянська позиція автора подається у публіцистичних публікаціях і матеріалах, які направлені органам влади. Матеріали, наукові дослідження, висновки і пропозиції не втратили своєї актуальності, а тому можуть бути корисними для науковців, управлінців, практиків та студентів.

Наукове видання містить ряд економічних, політичних і філософських творів з проблем переходу України до ринкових відносин, утвердження ідеї незалежності та самобутності українського народу. Твори з проблем економіки подають ме-тодологічні практичні підходи до проектування, планування і державного регулювання в умовах ринкової економіки, які були розроблені автором ще до 1996 p., коли Україна увійшла в невідомі ринкові відносини. Відстоюється ідея, що державний бюджет має розроблятися на основі схваленого річного плану соціально-екоиомічиого розвитку і обгрунтованих макроекономічних показників. Широко подається публіцистика щодо мистецтва державного регулювання, як основи управління. У галузі філософії і політики вперше в українській літературі розглядається творчість Т. Шевченка не як поета, а винятково як політика і філософа. Автор стверджує, що сила поезії митця найбільше проявляється у внутрішньому філософському і політичному її змісті. Окремі твори присвячено об'єктивному поєднанню гуманітарної і природничої сфер науки.

Розрахована на працівників органів державного управління, вчених, студентів, митців.

У науковому виданні подаються актуальні проблеми в сучасних складних умовах на шляху України до європейсь-ких стандартів суспільного життя і соціально-економічного розвитку. Одночасно подаються позитивні і негативні фак-тори цього процесу, зробивши висновок про основні пере-ваги членства в СОТ, тобто позитивні сторони є більш сут-тєвими у політичній, соціальній і економічній перспективі.