Підсумовуючи діяльність Уповноваженого у 2012 р., а також на виконання вимог статті 18 Закону України “Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини” вашій увазі пропонується Щорічна доповідь про стан додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина в Україні як документ, у якому означено й проаналізовано системні проблеми, що призводять до порушення прав і свобод людини в Україні. При цьому Уповноваженим з прав людини вітаються ті позитивні досягнення і здобутки, які ми спостерігали протягом минулого року. Проте відповідно до міжнародних стандартів та практики роботи національних інституцій у Доповіді акцентується на виявлених проблемах та недоліках, а також надаються рекомендації щодо їх розв’язання. Метою цієї Доповіді є не стільки критика існуючої ситуації з правами людини в Україні, скільки сприяння покращенню ситуації у сфері дотримання прав і свобод людини в нашій державі. Проект Щорічної доповіді обговорено на засіданні Консультативної ради при Уповноваженому з прав людини.

У цій спеціальній доповіді зібрано матеріал, отриманий та напрацьований Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини в рамках відкритого 30 листопада 2013 року провадження. В цей короткий період часу в Україні відбулись події, які за своєю значимістю були не лише безпрецедентними, але й надзвичайно трагічними з огляду на жахливу кількість жертв та масштаб порушень прав людей. Очевидно, що під час активних масових акцій протесту, а також під час дій з боку державних органів Уповноважений не залишався лише спостерігачем. Було здійснено чимало дій і заходів для відновлення порушених прав конкретних учасників масових акцій як працівниками Секретаріату Уповноваженого, так і нашими партнерами з громадських організацій. Але основним завданням Омбудсмана я вважаю не тільки констатування виявлених порушень чи допомога конкретній людині, але й надання рекомендацій щодо напрацювання таких норм і правил, які б унеможливили повторення таких порушень у майбутньому. Задля цього і підготовлена ця спеціальна доповідь, яка, ґрунтуючись на аналізі виявлених порушень прав конкретних осіб в хронологічному порядку, містить перелік системних проблем, виявлених у діяльності правоохоронних органів, а також рекомендації, які спрямовані на недопущення аналогічних порушень. Сподіваюсь, що вказані рекомендації будуть враховані як Парламентом України, так і органами державної влади. Я вдячна громадським організаціям та активістам за допомогу, надану, як під час провадження, так і під час підготовки цієї доповіді. Переконана, що українське суспільство зробить висновки із подій останніх трьох місяців, що дозволить змінити на краще стан дотримання прав кожної конкретної людини.