«Душа есть лишнее слово для обозначения чего-то в теле» — утверждает Ф. Ницше. Этот постулат лежит, похоже, в основе поведения героев романа Э.Канетти «Ослепление». События, разворачивающиеся в романе, имеют аналогию и с нашим временем: нормальность действующих лиц носит сомнительный характер и постоянно готова обернуться сумасшествием, вылиться в жуткие формы массового психоза. Роман «Ослепление» был написан в 1931 году, а спустя пятьдесят лет, в 1981 году, автор удостоился высшей награды - Нобелевской премии.

Стоит однажды ощутить себя частицей массы, как перестаешь бояться ее прикосновения. Здесь в идеальном случае все равны. Теряют значение все различия, в том числе и различие пола. Здесь, сдавливая другого,сдавливаешь сам себя, чувствуя его, чувствуешь себя самого.

"Масса и власть" (I960) - крупнейшее сочинение Э. Канетти, над которым он работал в течение тридцати лет. В определенном смысле оно продолжает труды французского врача и социолога Густава Ле Бона (1841-1931) "Психология масс" и испанского философа Хосе Ортега-и-Гассета (188З-1955) "Восстание масс", исследующие социальные, психологические, политические и философские аспекты поведения и роли масс в функционировании общества. Однако в отличие от этих авторов Э. Канетти рассматривал проблему массы в ее диалектической взаимосвязи и обусловленности с проблемой власти. В этом смысле сочинение Канетти имеет гораздо больше точек соприкосновения с исследованием Зигмунда Фрейда (1856-1936) "Психология масс и анализ Я", в котором ученый обращает внимание на роль вождя в формировании массы и поступательный процесс отождествления большой группой людей своего Я с образом лидера. Однако в отличие от 3. Фрейда, главным образом исследующего действие психического механизма в отдельной личности, обусловливающее ее "растворение" в массе, Э. Канетти прежде всего интересует проблема функционирования власти и поведения масс как своеобразных, извечно повторяющихся примитивных форм защиты от смерти, в равной мере постоянно довлеющей как над власть имущими, так и людьми, объединенными в массе.

Що відбувається з певною спільнотою — соціумом, сукупністю людей, масою — за умов раптової, карколомної зміни певних історичних обставин? Чому цивілізований, більш-менш толерантний людський загал раптом (а втім, чи аж так раптом? Адже чудес тут не буває!) перетворюється на розлючений, агресивний, непередбачуваний натовп? Які саме закономірності соціальної психології «великих груп» використають, або цілком свідомо, знаючи їх, або інтуїтивно, тирани далекого чи зовсім нещодавнього минулого? Що необхідно для того, щоб зміцнити в суспільстві непорушні засади зрілої демократії? Ці питання є, поза сумнівом, визначальними для гуманістичного розвитку десятків і сотень держав світу, безумовно, України в тому числі. Цими питаннями все своє життя переймався Еліас Канетті (1905 — 1994), видатний німецькомовний письменник єврейського походження; Австрія, Румунія та Німеччина з більшими чи меншими підставами вважають його «своїм», — лауреат Нобелівської премії з літератури (1981 р.), громадський діяч, публіцист, філософ, соціальний психолог та історик, спостерігач, аналітик, свідок та учасник багатьох катаклізмів ХХ століття — від Першої світової війни (вибух «патріотичних почуттів» у Відні 1 серпня 1914 року майбутній знаменитий письменник бачив на власні очі й запам’ятав їх назавжди) до громадянської війни в Іспанії, трагедії Другої світової, Корейської та Близькосхідної воєн. Світової слави Канетті зажив завдяки двом творам: художньому — романові «Засліплення» (1935 р. — саме за нього 46 років по тому йому було присуджено Нобелівську премію)та соціально-філософському — великій монографії «Маса і влада» («Massa und Macht», 1960 р.). Звернімо ж увагу саме на цю працю. Полум’яна віра в ідеали гуманізму й культури, дар провидця , так само як і досконале знання історії та філософії влади, блискуча, прозора мова — все це робить працю німецького письменника цікавою та потрібною нам. Погляд Канетті — «абстрагований», з «висоти пташиного польоту» — не є байдужо відстороненим; відчувається щирий біль за людину, жертву безсоромних маніпуляцій та брехливої пропаганди, котрі, як засвідчив лютий досвід ХХ століття, завжди передують багатомільйонним людиновбивствам. І хто сказав, що нинішнє ХХІ століття буде геть безхмарним і нам уже не знадобляться застереження Канетті, а надто з огляду на трагедію сучасної України? Книжка «Маса і влада» (на щастя, 2001 року з’явився прекрасний український переклад Олекси Логвиненка, Видавничий дім «Альтернативи») має всі права на увагу тих, хто переймається майбутнім так само, як і багато в чому минулим, України.

Роман «Засліплення» визначного австрійського письменника XX ст., лауреата Нобелівської премії (1981 р.) Еліаса Канетті (1905 — 1994 рр.) набув міжнародної слави й перекладений багатьма мовами світу.Трагічна історія знаменитого професора-синолога Петера Кіна, його безглузде одруження на власній економці Терезі, яка обертає йому життя на пекло, показує, як відчуженість і взаємне нерозуміння людей призводять до катастрофи.

В сборник одного из крупнейших австрийских писателей XX века, лауреата Нобелевской премии (1981) Элиаса Канетти вошли отрывки из мемуаров и дневниковых записей, путевые заметки, статьи о культуре, фрагменты из книги политической публицистики «Масса и власть». Как и в недавно опубликованном на русском языке романе Э. Канетти «Ослепление», главная тема этой разнообразной по жанру прозы — жестокая и трагическая связь человека и современного мира. Рекомендуется широкому кругу читателей.