Присвячено тематиці застосування Радянським Союзом «активних заходів» проти США під час холодної війни з метою досягнення власних зовнішньополітичних цілей. «Активні заходи» включали поширення дезінформації, використання агентів впливу та організацій прикриття, маніпулювання ЗМК та інші методи. Сьогодні ці самі методи застосовуються в межах гібридної війни, яку веде РФ проти України. Дослідження досвіду радянсько-американського протистояння дозволить поліпшити інструменти протидії сучасним викликам гібридної війни. Розраховано на державних службовців, фахівців сектору безпеки і оборони, а також на широкий загал.

Проаналізовано досвід інституційного забезпечення державної комунікативної політики на центральному рівні в Норвегії та чотирьох країнах Європейського Союзу – Німеччині, Іспанії, Великої Британії, Нідерландах. На схемах відтворено структурні елементи й рівні підпорядкування відповідних інституцій. Висвітлено основні нормативно-правові засади державної комунікативної політики цих країн. Охарактеризовано механізми організації та координації комунікації органів державної влади України в ретроспективі та на сучасному етапі державотворення. Розроблено рекомендації щодо інституційного забезпечення державної комунікативної політики України. Розраховано на співробітників органів державної влади, науковців, викладачів, усіх, хто цікавиться проблемами реалізації державної комунікативної політики.

В аналітичній доповіді порушено нову для вітчизняного наукового простору тему міфів щодо європейської інтеграції (увагу зосереджено на тих, що підтримуються офіційним дискурсом ЄС). Проаналізовано методи їх дослідження як логічно перший дослідний крок. Застосування критичного аналізу проілюстровано на прикладі таких міфів: Вестфальський мир як історична точка відліку європейської інтеграції та Просвітництво як ідейна основа європейської інтеграції. Концепт-аналіз проілюстровано на прикладі концепту [європейської] інтеграції, а можливості методології контекстуального конструкціонізму – на прикладі міфу про “батьків-засновників” ЄС.

Присвячено розробці академіка В. М. Глушкова – ОГАСу (рос. – общегосударственная автоматизированная система). Порушено питання щодо спроможності ОГАСу відповісти на виклики, що постали нині перед державним управлінням в Україні. Здійснено порівняння вимог до ОГАСу з вимогами, що зараз висуваються до ІТ -забезпечення державного сектору, та феноменів ОГАСу та електронного уряду. Вироблено алгоритм аналізу доцільності впровадження ОГАСу. Доведено, що діагностика через SWOT-аналіз та глибинне дослідження ОГАСу і контексту його впровадження через методику AIE (Applied information economics) й аналіз стейкхолдерів забезпечують достатність підстав для ухвалення відповідного управлінського рішення. Розраховано на співробітників органів державної влади, науковців, викладачів та усіх, хто цікавиться проблемами інформаційно-аналітичного забезпечення процесу державного управління.