Enshrined in the Universal Declaration of Human Rights (1948) is the basic premise that ‘all people matter’, a moral commitment to overcome the culture of ‘othering’ permeating everyday life around the globe. This premise, when considered in relation to the priorities and protocols of western journalism, throws into sharp relief the ways in which certain ‘us and them’ dichotomies, inflected in news reports, recurrently counterpoise the structural interests of ‘people like us’ against the suffering of strangers. Journalists’ routine, everyday choices about what to report – how best to do it, and why – necessarily implicate them in a discursive politics of mediation in what are increasingly globalised public spheres. This point is not lost on politicians, of course, anxious to make use of the news media for persuasive – or, more to the point, propagandistic – purposes. To take one example, Tony Blair, in the months leading up to his resignation as British prime minister, gave a series of ‘legacy’ speeches intended, in part, to help secure his place in the history books on his own preferred terms. In one such speech, delivered onboard the assault ship HMS Albion on 12 January 2007, he discussed the changing nature of the security challenges facing western countries in the post-9/11 era. Interestingly, singled out for attention in this regard were the problems posed by ‘a completely new world of modern communication and media’ for the armed forces.

Перший в Україні навчальний посібник, в якому системно і послідовно розкриваються концептуальні засади та конкретні практичні прийоми оформлення газетних видань. Розрахований на студентів факультетів тв відділень журналістики, редакторів газет.

Книга, которую вы открыли, называется "Новостная интернет-журналистика". Это практическое пособие по выживанию в редакции новостного интернет-СМИ. Теории здесь мало. Вы не найдете рассуждений о научной составляющей журналистики; здесь мало что сказано про ее истоки; вряд ли она пригодится для сдачи сессии на журфаке.

В учебно-методическом пособии раскрыты различные аспекты аналитической журналистики, отражены новейшие тенденции функционирования печатной периодики, рассмотрены критерии профессионального выбора метода журналистского творчества. Теоретические и методологические положения дополнены авторскими газетными публикациями, созданными на основе материалов, подготовленных в Беларуси, Эстонии, Украине, Германии. Для студентов высших учебных заведений, обучающихся по специальности 1-23 01 08 «Журналистика (по направлениям)», направление специальности 1-23 01 08-01 «Журналистика (печатные СМИ)», и специальности 1-23 01 09 «Журналистика международная».

Для студентів вищих навчальних закладів освітньої галузі 0303 ―Журналістика та інформація, а також студентів гуманітарних факультетів.

Ч. 1. - 512 с.

Програма Microsoft Internet Exploreri є одним з найбільш поширених веб-броузерів, тобто програм, призначених для перегляду веб-сторінок Інтернет. Для запуску програми слід двічі клацнути мишкою іконку або вибрати цю програму в стартовому меню Пуск / Программы. В результаті відкриється вікно програми Internet Explorer. Розглянемо призначення меню і основних панелей інструментів даної програми. Зазначимо, що типи панелей інструментів, а також склад і вигляд кнопок можна змінювати, вибравши опцію Настройка в меню Вид / Панели инструментов або у контекстному меню, що викликається натисканням правої клавіші мишки на панелях інструментів.

У монографії вперше всебічно досліджуються історія, шляхи розвитку, проблеми і сучасний стан художньо-публіцистичних жанрів, їхнє місце і роль у відображенні реальної дійсності, в розкритті людських характерів. Проаналізовано погляди як вітчизняних, так і зарубіжних теоретиків журналістики стосовно особливостей художньої публіцистики, її жанрової природи, структури і основних функцій, пов’язаних з формуванням громадської думки. Запропоноване авторське визначення портретного, проблемного, подорожнього нарисів, а також есе, його специфіки в публіцистичному осмисленні суспільних процесів, що відбуваються в незалежній Україні. Книга може бути корисною для науковців, практиків у галузі масовоих комунікацій, студентів, які опановують журналістський фах, а також для всіх, хто цікавиться художньою публіцистикою, як оперативним видом літератури, яка допомагає краще пізнавати реальний світ

  Текст у форматі PDF 2.54 Мб

Ця книга повертається в Україну через більш ніж півстоліття після першого її видання у Мюнхені. Об'єктивно і всебічно автор показує, в яких умовах і як розвивалась наша періодика на українських теренах і в діаспорі від зародків її у козацькі часи до Другої світової війни. За масштабами охоплення фактологічного матеріалу, залучення до наукового обігу колосального масиву архівних джерел української еміграції, кількістю повернутих імен засновників, творців і меценатів українських часописів, які безпідставно були вилучені свого часу з вітчизняної історіографії, це видання є на сьогодні найповнішим. Для студентів вищих навчальних закладів, працівників засобів масової інформації. Може бути корисною учителям загальноосвітніх шкіл, старшокласникам, усім, хто цікавиться вітчизняною історією.

У бібліографічному покажчику відображено зміст літературно-мистецького часопису «Арка», що виходив у Мюнхені як додаток до газети «Українська Трибуна». Багато цікавих митців входило до редакції видання, не менш цікаві автори друкували на його сторінках власні твори. Більшість із них сповідувала ідеї новоствореного Мистецького Українського Руху. Часопис проіснував недовго, менше двох років (вийшло всього 11 чисел), проте лишив помітний слід в українській журналістиці, не залишаючи байдужими своїх читачів і сьогодні. Покажчик містить ґрунтовну вступну статтю доктора філологічних наук, професора НаУКМА Володимира Панченка. Видання пропонується всім, хто цікавиться історією української журналістики, літературою та мистецтвом.

История русской журналистики как предмет научного исследования и учебная дисциплина изучает русскую периодическую печать со времени ее возникновения в начале XVIII столетия до половины девяностых годов XIX в. В курсе истории русской журналистики рассматриваются закономерности и факты развития периодической печати в дворянский и разночинский, или буржуазно-демократический, этапы освободительного движения в России.