Т. 1. - 1818. - 492 с.

Дана книга є першим вітчизняним дослідженням історії російського і європейського балету авторства гірничого інженера та знавця балету Костянтина Скальковського. В ній розповідається про видатних балетних акторів, аналізується їх техніка, ролі. Також автор розповідає про художні традиції оформлення сцени, про кращих художників, відомих у цій сфері. Вперше книга була видана у 1882 р. під назвою “Балет, его история и место в ряду изящных искусств”.

Ч. 1. - 343 с.

Збережені рідкісні архіви фотографій

Авенариус Василий Петрович (1839-1923) - русский писатель, беллетрист. Окончил естественнонаучный факультет Санкт-Петербургского университета. Долгие годы служил в министерствах Внутренних дел и Народного просвещения, с 1882 г. состоял старшим членом Собственной его императорского величества канцелярии. Изданная им «Книга былин» пользовалась огромной популярностью у читателей и за короткий срок была многократно переиздана. В сборник вошли былины Киевсокго и Новгородского циклов, а также «безымянные» былины. Их отличают оригинальный народный язык с яркими и образными оборотами речи, глубокая поэзия, тонкий юмор, удивительная сила и меткость выражения. Былины в древности исполнялись во время шумных пиров и застолий, вызывая восхищение у потомков подвигами пращуров-богатырей. Былины, изданные в книге, были записаны с голоса в глухих деревнях Олонецкой, Архангельской и Пермской губерний у последних «сказителей», как правило, зажиточных крестьян, в которых, по замечанию собирателя былин Гильфердинга, соединились природный ум и память с порядочностью, необходимою и для практического успеха в жизни. Самым выдающимся из этих певцов был Трофим Григорьевич Рябинин, чей портрет приложен к книге. В качестве иллюстраций использованы картины знаменитых русских художников, посвященные былинным сюжетам.

"Краткий биографический словарь ученых и писателей Полтавской губернии с половины 18 в.". Складений I. Ф. Павловським і виданий Полтавською губернською вченою архівною комісією у 1912 р., де наведено біографії уродженців Полтавської губернії: письменників, учених, художників, композиторів (433 записи і 62 портрети). У 1913 р. було видано "Первое дополнение к Краткому биографическому словарю ученых и писателей Полтавской губернии с половины 18 века", в якому наведено 85 біографій, а також поправки до "Словаря".

Це друге видання (перше вийшло в 1911 р.) основної праці життя російського мистецтвознавця О. П. Іванова (1876–1940). Над монографією він працював багато років в контакті з дружиною та сестрою художника. За словами О. Блока, книга про коротке і трагічне життя Врубеля написана «по-старовинному благородно й просто». Багато уваги приділено творчій манері художника, його новаторству, що проілюстровано кольоровими та чорно-білими репродукціями. Завершує книгу повний список творів Врубеля.

Дане видання присвячене життю та творчості художника Івана Похитонева, учасника “Товариства передвижників”. Невелика, проте досить детальна біографія пейзажиста описує його творчий розвиток. Також вона пояснює, чому Іван Павлович отримав визнання здебільшого в Європі, а не на Батьківщині. Публікація містить декілька репродукцій робіт Похитонева та портрет самого живописця.

Дана публікація є нарисом на тему життя і творчості українського художника Петра Холодного. Цей нарис є працею українського історика, архівіста, краєзнавця, мистецтвознавця Миколи Голубця. У ній розглядається становлення Холодного-митця на тлі доби, яка не давала свободи й простору живописцям, тим паче, українським. Описаний розвиток Петра Івановича, його зв'язок із іншими творчими особистостями, аналізується його манера письма. Матеріал доповнений репродукціями робіт Холодного.

Даний нарис із серії “Українське малярство” присвячений видатному художнику української старовини, блискучому ілюстратору, знаменитому анімалісту, “поету коней” і найкращому баталісту України та Росії. Цим художником є Микола Семенович Самокиша (Самокиш). У праці розглядається його творчість на тлі царювання Миколи ІІ, найреакційнішої доби в історії, в чому і полягала певна трагедія творця. Окрім власне нарису, видання містить репродукції його офортів, олійних робіт тощо.

Дана монографія належить до серії публікацій про українське малярство видавництва “Рух” і присвячена одному з найвидатніших українських художників-монументалістів Михайлу Бойчуку. Розглядаються його мистецькі пошуки, творче становлення на тлі доби, зв'язок із західними школами і переосмислення набутих за кордоном знань, трансформування їх у власну творчість. Особлива увага приділяється Бойчуку як педагогу. Аналізується його техніка, манера письма, ідея деяких творів. В якості додатку представлені репродукції робіт живописця.

Монографія присвячена менш відомому, проте, не менш розвинутому таланту Тараса Шевченка — книга розкриває його як художника. Вона містить біографію митця, а саме історію розвитку його малярских здібностей, розповідає про його вчителів та про те, що Шевченко першим з українців опанував техніку офорту (тобто глибокого друку). Монографія доповнена збіркою репродукцій робіт художника.

Дана публікація присвячена українському та російському художнику-живописцю, іконописцю та портретисту Володимиру Лукичу Боровиковському. У виданні розглядається його біографія, творче становлення на тлі доби, вплив тогочасного мистецтва на Боровиковського, як на живописця. Аналізується його техніка, манера письма, ідея деяких творів. В якості додатку представлені репродукції робіт митця.