Ч. 1. - 530 с.

Кулланда Илларион Семенович (1848—1922), выдающийся педагог и пропагандист рационального пчеловодства. С 1880 г. по 1910 г. заведовал образцовой пасекой Пензенского училища садоводства. В 1882 г. вышла его книга «Народная пчела», а в 1898 г. «Курс пчеловодства» — оригинальные труды с изложением основ рационального пчеловодства. Кулланда принимал активное участие в общественной пчеловодной жизни. Он был участником почти всех съездов пчеловодов того времени и часто выступал на них с докладами. Илларион Кулланда — изобретатель широко известного линеечного (безрамочного) «золотого» улья, который целиком изготовлялся из соломы и получил свое название от ее золотистого цвета. Улей Кулланды состоял из гнезда и подставочных (нижних) и надставочных (верхних) кругов. В этом улье удачно сочетались преимущества природного жилища пчел (дупла) и возможность разборки гнезда.

Ч. 1 : в літах 1835-49. - 1905. - 614 с.

Николай Фёдорович [26. 11 (8. 12). 1837, Вологда,-8(21). 12. 1904, Петербург], русский педагог, последователь К. Д. Ушинского, теоретик и практик нач. обучения, методист и автор учебников и учебных пособий по рус. яз. Б. отстаивал идею всеобщего обязательного и бесплатного обучения, требовал повышения общеобразоват. уровня нар. школы и приближения её к потребностям жизни. В открытой им в Воронеже нач. школе Б. проводил большую методич. работу (1867-84). Поселившись в 1884 в с. Петине (Воронежская губ. ), он построил на свои средства нар. школу, сам преподавал в ней, открыл школу для взрослых и нар. библиотеку, был организатором и руководителем первого в России крестьянского самодеят. театра. В 1873-83 и в 1896-1901 руководил в нескольких губерниях земскими летними учительскими съездами-курсами. В 1902 Петинская школа и др. просветительные учреждения, созданные Б., были закрыты, а сам Б. лишён права заниматься пед. и общественной деятельностью, выслан и отдан под надзор полиции. Соч. : Избр. педагогические сочинения, М., 1953; Родной яоык как предмет обучения в начальной школе с трёхгодичным курсом. 18 изд., СПБ, [1914]; Как я стал и как перестал быть "учителем учителей", СПБ, 1905; Моя жизнь в связи с общерусской жизнью, преимущественно провинциальной, СПБ, 1909. Лит.: М а к е д о н о в Л. В., Николай Федорович Бунаков, его жизнь, деятельность, СПБ, 1907; Соловьев В. М., Педагогические взгляды и педагогическая деятельность Н. ф. Бунакова, М., 1960.

Очерки по истории математики от древнейших времен по начало 20-го столетия. Всякому, кто любитъ свой предметъ, бываетъ интересно знать, какъ онъ начался, какимъ путемъ онъ развивался, и какъ онъ вылился въ свою последнюю форму. Въ этой книжке изложена исторія арифметики, и очерки ея назначены для техъ, кто чувствуетъ расположеніе къ математике. Юнымъ математикамъ я прежде всего назначаю свой трудъ. Онъ же можетъ пригодиться и для педагога: для учителя крайне важно, чтобы расширился его кругозоръ, чтобы онъ могъ критически отнестись къ настоящему положенію преподаванія, и чтобы историческія данныя оживили обученіе и осветили его.

Дана праця є нарисом про життя і творчість видатного українського композитора, піаніста, диригента, педагога, збирача пісенного фольклору Миколи Віталійовича Лисенко. Книга має декілька розділів. Перший розглядає саму суть української народної пісні, її не тільки естетичну, але й історичну вагу. Інші три розділи описують творчий шлях Миколи Віталійовича, його внесок в українську культуру, ставлення суспільства до композитора.

Классический учебник геометрии, по которому учились десятки и сотни тысяч школьников в нашей стране. Первое издание книги увидело свет в 1892 году. Мы представляем тут 23-е издание книги. После 1917 г. наша средняя школа (как и вся отечественная система образования) претерпела многочисленные реформы и эксперименты, но учебники А. П. Киселева продолжали жить и использоваться. В 1938 г. «Геометрия» А. П. Киселева после переработки, выполненной известным математиком и педагогом Н. А. Глаголевым, получила официальное утверждение как стабильный и единственный учебник по геометрии (в 2 частях — соответственно для 6–8 и 9–10 классов) советской средней школы (дополнявшийся в учебной работе «Сборником задач по геометрии» Н. А. Рыбкина). Этот учебник просуществовал без всяких изменений в качестве общепринятого до 1956 г., когда школьная программа по математике претерпела изменения.

Вып. I : Личность Магницкого и его время. - 66 с.

З давніх-давен в Україні будь-які зібрання дорослих і дітей супроводжувались ігровою діяльністю, найбільш поширеними різновидами якої були біг, скачки, стрільба з лука, кулачні бої, метання списа, а жінки та дівчата водили хороводи. Участь у грі дозволяла людині відійти від проблем повсякдення, запобігала виникненню сумнівів й недовіри до своїх сил. Педагоги всіх часів відзначали, що рухлива гра добродійно впливає на формування дитячої душі, розвиток фізичних сил і духовних здібностей.

Погляди Кершенштейнера на “громадянське виховання“ були тісно пов’язані з його теорією “трудової школи“. У кінці XIX – поч. XX ст. економіка Німеччини швидко розвивалась, а це вимагало підготовки технічно грамотних працівників. Тому Кершенштейнер виступав за систему освіти і виховання, яка б забезпечувала підготовку не тільки покірних громадян своєї держави, але й добросовісних та ініціативних у галузі своєї професійної діяльності працівників.

Вип. 2 : Козаччина. - 1919. - 58 с.

Григоріїв (1883–1953) – громадський та політичний діяч, публіцист і педагог – велику увагу приділяв сприйняттю матеріалу дитиною на емоційному рівні. Його книга для читання «Історія України, виложена народними думами та піснями» (1919) є своєрідною працею з історії України, яку складав сам народ. Фольклорний матеріал з історія козацтва (вип. 2) поділено на невеличкі частини, до нього додано коротку характеристику проблеми чи історичного факту.

Ч. 1. - 1920. - 822 с.

Барвінський Олександр Григорович (Псевдоніми: Австрієць, Олег Подолянин; *6 червня 1847, село Шляхтинці, нині Тернопільського району Тернопільської області — † 25 грудня 1926, м. Львів) — український історик, педагог, громадсько-політичний діяч.

Ч. 3. - 1920. - 67 с.

Василь Олександрович Барвінський (20 лютого 1888, Тернопіль — 9 червня 1963, Львів) — композитор, піаніст, музичний критик, педагог, диригент, організатор музичного життя. Визначний представник української музичної культури XX століття. Провідний діяч Союзу українських професійних музик.Син Олександра та Євгенії, брат Богдана Барвінських. Доктор мистец­твознавства (1940), почесний доктор Українського університету в Празі (1938).

Це видання є перекладом з грецької на українську мову Літургії св. Іоанна Златоуста, яке здійснив І. І. Огієнко (1882–1972) – український вчений, митрополит (від 1944 р.), політичний, громадський та церковний діяч, мовознавець, історик церкви, педагог, дійсний член Наукового Товариства ім. Тараса Шевченка. У цій праці, як і в інших аналогічних, Огієнко ставив перед собою завдання якнайточніше передати зміст оригіналу. Текст відтворено уставом. У кінці книги наведено список праць вченого.

Дана праця належить українському педагогу, публіцисту, культурно-освітньому та громадсько-політичному діячу Михайлу Михайловичу Галущинському, який на час виходу публікації очолював організацію “Просвіта” — перше товариство, котре поставило своїм завданням працю в напрямку позашкільного виховання українців у Галичині. Зокрема, у представленому матеріалі розглядається створення товариством з цією метою народних читалень та бібліотек. Праця викладена двома мовами — українською та французькою.