Прижиттєве видання твору І.Я.Франка, у якому він робить з властивою йому грунтовністю огляд української літератури від найдавніших часів до кінця 19 століття.

В раритетному закордонному виданні Союзу Визволення України вчений Кордуба Мирон приводить фактичний матеріал географії північно-західної України. В доступній формі приведено загальний географічний огляд регіону та історичні аспекти розвитку геосуспільної території, котрі викладено на основі тодішніх історичних публікацій. Подано інформацію про внутрішні та зовнішні національні відносини. Визначено статистичні дані, описано соціальні особливості, додано картографічний матеріал. Оформлено у вигляді наукової монографії. Призначено для вчених, географів, краєзнавців. Має в першу чергу історичну цінність, як базовий та фундаментальний матеріал.

«Українська граматика» Є. Тимченка (1866-1948) тричі перевидавалася за життя автора. Книга містила ряд вступних зауважень, де йшлося про предмет граматики і її поділ на частини, про звуки й літери, українську азбуку, категорії слів (частини мови), серед яких, між іншим, виділялися речівники (ймення річеве - іменник), прикметники, числівники, займенники, часівники (дієслова), прислівники, злучники (сполучники), прийменники, вигуки, про будову слів, наголос. Далі було викладено фонетику, морфологію з докладним цілісним оглядом словотворення і словозміни, а в кінці розглянуто правопис. На свій час граматика Є. Тимченка була найповнішим систематичним викладом української граматики, особливо словотвору та фонетики. Щоправда, своїх сучасників вона дивувала тим, що була видана західноукраїнським правописом - «желехівкою», хоч у другому виданні автор вніс у правопис деякі зміни, зокрема, перестав вживати літеру ї після м'яких приголосних.

Представлена публікація має на меті поінформувати українців, що повертаються до Батьківщини, про стан культурного життя в Україні. Вона містить огляд найважливіших подій, що сталися у цій сфері у революційний 1917 рік. У статтях описується українська преса (перелічуються видання), українські видавництва, друкарні та книгарні, бібліотеки тощо.

Дана публікація є монографією українського фольклориста, етнографа, літературознавця та громадського діяча Миколи Федоровича Сумцова. Видання присвячене Слобожанщині і є своєрідним підсумком його багаторічної плідної роботи з історико-географічного вивчення Слобідської України. Це дослідження — спроба вченого першим зробити історичний огляд життя слобожан, починаючи з їхнього походження і закінчуючи розвитком культури, обрядами і звичаями.

У нарисі подається популярний огляд розвитку українського театру й драми від початку його заснування. В ньому міститься переважно фактичний матеріал і найзагальніші відомості, що допоможуть зорієнтуватись у знайомстві з минулим українського театру.

Дана праця присвячена ознайомленню із закордонним бібліотекарським життям, а саме з досвідом Чехословаччини. В даному матеріалі в конспективній формі змальовується організаційний бік чеської бібліотечної справи, а саме такі питання, як бібліотечне законодавство, освіта, організації, з'їзди, музеї, статистика. Наприкінці міститься огляд сучасної чеської бібліотечної літератури та дві тематичні таблиці.

На початку праці наведений загальний огляд історії Поділля. Далі розглядається прадавня геологічна історія регіону, його фізико-географічні особливості, прадавні культури, що існували на цій території (трипільська, мідно-бронзова, залізна тощо). Описуються монументальні пам'ятки передісторичної матеріальної культури, як городища, могили та ін.

Книга надає короткий огляд життя В'ячеслава Липинського та приділяє головну увагу його головним соціально-політичним поглядам. Детально аналізує створену ним ідеологію української класократичної монархії.

У виданні розповідається про передісторію, створення та розвиток українського товариства "Просвіта" протягом 1868-1932 рр. Подається огляд стану просвітництва у Західній Україні за часів австрійської влади та внесок товариства у цю справу.

Перед нами перший систематичний огляд незавидної долі нашого театру в Галичині. Автор здавна стежив за розвитком театрального мистецтва в нас і дав декілька окремих картин із поодиноких часів театральної праці. Та статті ті, порозкидані по різних журналах та часописах, писаних різними часами – стрінула звичайна доля таких робіт: їх забули, і сучасний читач (не – дослідник), що цікавиться історією нашої культури, стає зовсім безрадний. "Нарис" Чарнецького буде йому в пригоді: перед ним стануть, як на театральній сцені, всі ясні й сумні хвилини в житті нашого багатостраждального театру, воскреснуть його діячі – в їх повній посвяти праці для любого їм діла...

Настоящее пособие к производству патолого-анатомических вскритий имеет в виду в краткой форме дать возможность освоить необходимую для этого методику. Существует обширная литература по этому вопросу с указанием различных методов вскрытия трупов: Вирховский способ с разъединением органов, способы преимущественно топографо-анатомические, органокомплексные, анатомо-физиологические и способы комбизированые (Zenker, Chiari, Letulle, Rossle, Nauwerk, Шор. Абрикосов и др.). Это убеждает нас в том, что: 1) в подальвляющем большинстве вскрытий должен быть избран определенный метод и 2) во всех остальных случаях необходимо индивидуализировать метод, исходя из морфологических и клинических особенносстей случая. Мы предпочитаем метод полной эвисценции органов- от языка до анальной части прямой кишки с предварительным удалением кишечника и с последующим разъединением комплексно удаленых органов, так как в подобной методике сочетаються преумущества различных способов вскрытий.

Открылась новая, невиданно яркая страница в истории завоевания Арктики. 21 мая 1937 года Северный полюс был завоеван сынами советского большевистского народа, его сталинской эпохи. Завоеван не на несколько минут для поднятия флага, чтобы тут же стремительно искать спасения из страшных обьятий ледяной пустыни, – завоеван крепко и навсегда. Всесторонне продуманный план похода на Северный полюс, обсужденный и утвержденный великим Сталиным, победил! В палатке, под красным знаменем Страны Советов, остается четверо героических зимовщиков – группа Папанина. Они овладеют тайнами загадочной «вершины мира», они озарят светом науки гениальные догадки отдельных смельчаков, трупами своими устлавших путь к Северному полюсу. Туда, к этой маленькой палатке, к этому гордому знамени человеческого прогресса, к этим отважным людям сталинской закалки прикованы сердца всех народов, борющихся за мир, за радость и счастье человечества. Читатель наш должен знать также людей, наметивших первые пути к тайнам северной природы, принесших в сокровищницу человеческой культуры первые зерна познания Арктики. Книга об Амундсене расскажет о мучительных исканиях мужественного человека – одного из предшественников наших славных победителей Северного полюса.

Огляд культурної праці української еміґрацй був задуманий покійним проф. Ол. Лотоцьким ще в 1937 р. Видання такого огляду було в плані Українського Наукового Інституту в Варшаві, одначе не було свого часу здійснене. Перша частина його появляється тепер, як видання Музею Визвольної Боротьби України, реалізоване спільними засобами багатьох учасників. Хронолоґічно огляд культурної діяльности в цій книзі обмежений двадцятиліттям 1919—1938 р. р. Поза ці межі автор виходить лише в небагатьох окремих місцях цієї книги, відкладаючи суцільний огляд 1939-го і дальших років війни на будуче. Автор свідомий багатьох недостач своєї праці, на яку він дивиться лише як на першу більшу спробу, гцо її майбутній історик не в одному змінить і доповнить.

Физиологи, натуралисты вообще, да и все образованные люди должны быть очень благодарны за появление этой книжки доктору-физиологу К. М. Быкову, сделавшему перевод ее с латинского подлинника. Эта книжка есть одно из великих творений английского ума, английского ясновидения действительности. Триста лет тому назад (до точного юбилея книжки осталось 4 года — как бы хотелось дожить до этого!) среди глубокого мрака и трудно вообразимой сейчас путаницы, царивших в представлениях о деятельности животного и человеческого организмов, но освященных неприкосновенным авторитетом научного классического наследия, врач Вильям Гарвей подсмотрел одну из важнейших функций организма — кровообращение и тем заложил фундамент новому отделу точного человеческого знания — физиологии животных. Таким образом, юбилей этой книжки будет вместе с тем и юбилеем этой науки. Читатель книжки имеет в ней перед собой высокий образец естественно-научного мышления: зоркое не затуманенное предвзятостью наблюдение действительных явлений и сейчас же анализ, проверку наблюдаемых отношений простым, но вполне целесообразно рассчитанным опытом. При чтении книжки становится несомненным, что Гарвей выдвинулся своею мыслию над сотнею других, и часто не малых, голов в значительной степени благодаря тому, что главным образом имел дело не с трупами — машинами, прекратившими свою работу и разрушающимися, — а с живыми организмами— машинами в ходу, в работе, — что он вивисецировал. Труд Гаρвея не только редкой ценности плод его ума, но и подвиг его смелости и самоотвержения. Так, через крест поношений прокладывала себе дорогу в те времена научная истина. Это можно видеть и чувствовать в его книжке.

Серія 1 : 1. Олена Пчілка. 2. Старицька-Черняхівська. - 64 с.

Ольга Петрівна Косач (Олена Пчілка) (29 липня 1849 - 4 жовтня 1930) Ольга Косач Ольга Петрівна Косач, у дівоцтві Драгоманова, народилася у червні 1849 року на Полтавщині, місті Гадяч. Вона була донькою Петра Драгоманова, але з роками, ставши відомою письменницею взяла псевдонім Олена Пчілка. Українка за походженням і щира патріотка в душі вона пишалася своїм походженням і привчала дітей шанувати рідну землю, народ і звичаї. Утім, процес "українізації" в родині Олени Пчілки, мати відомої Української поетеси Лесі Українки, відбувався не так уже й просто. Хоча б з огляду на те, що чоловік і батько їхніх шести дітей і в сім'ї і на службі спілкувався російською мовою, щоправда, чисто літературною, а не містечковим суржиком. однак українська мова, українська ідея були йому не чужі. Старицька-Черняхівська Людмила Михайлівна (17.08.1868, м. Київ, — 1941) — письменниця, перекладачка, громадська діячка. Дочка письменника М. Старицького. Навчалася в київській приватній гімназії В. Ващенко-Захарченко. У 1888—1893 рр. брала участь у роботі літературного гуртка «Плеяда». З 1908 р. — член ТУП. З 1912 р. разом із сестрою Марією керувала роботою літературно-мистецького клубу «Родина» в Києві. З 1914 р. співробітничала в Київському комітеті для допомоги українцям-біженцям; працювала сестрою милосердя у військовому шпиталі. З квітня 1917 р. — член Української Центральної Ради. З травня 1917 р. — член президії товариства «Український національний театр». З 1919 р. — заступниця голови Національної ради українських жінок (м. Кам’янець-Подільський). З 1920 р. працювала в установах ВУАН. У 1930 р. заарештована у справі «Спілки визволення України» і тимчасово ув’язнена в м. Харкові; того ж року засуджена до умовного 5-річного строку позбавлення волі й вислана до м. Сталіно (нині Донецьк), де займалася перекладацькою діяльністю. У 1936 р. повернулася до Києва. В липні 1941 р. вдруге заарештована НКВС і вислана до Харкова, звідки вивезена під конвоєм до м. Акмолинська (Казахстан); померла в дорозі. У 1989 р. реабілітована посмертно.

Книга надає короткий огляд життя В'ячеслава Липинського та приділяє головну увагу його головним соціально-політичним поглядам. Детально аналізує створену ним ідеологію української класократичної монархії.

"Начерк історії УПА 1942-1952 рр, що ії оце даємо до рук українського загалу, це перша спроба дати систематичний огляд діяльности УПА за перших десять літ її існування, та її побудови. Ми свідомі того, що наша праця, - як кожна перша спроба цього роду, - матиме чимало недотягнень, неточностей та люк. Це зрозуміле тим більше, що писання історії УПА, крім всього іншого, стрічається ще з одним родом величезних труднощів: Українська Повстанська Армія - це армія безіменних, яка й сьогодні продовжує свою боротьбу в умовинах підпілля. "

Праця Дмитра Івановича Дорошенка — одного з найвизначніших істориків XX ст. — дає огляд історії України як процесу розвитку української державності. У книзі вміщено вичерпні історичні відомості практично про всіх гетьманів України. Чимало сторінок твору висвітлюють факти і події, які відсутні у роботах М. Грушевського, М. Аркаса, М. Костомарова та інших відомих українських істориків.