На основі використання широкої документальної бази, залучення невідомих архівних джерел автори книги відтворюють складний і драматичний перебіг збройної боротьби в тилу вермахту в Україні, успіхи й невдачі партизанів у 1941-1944 рр. У виданні аналізуються бойова, диверсійна та розвідувальна діяльність партизанських формувань, прорахунки й помилки в організації та розвитку партизанського руху, характеризується нацистський окупаційний режим і його заходи у боротьбі з партизанами, відзначається роль партизанів у звільненні української землі від гітлерівських загарбників, висвітлюються стосунки партизанських загонів та з'єднань з ОУН-УПА.

Георгій Васильович Щокін (1954 р.н., Запоріжжя) — українский соціолог і психолог. Кандидат психологічних наук, доктор філософії, доктор соціологічних наук (1996) . Професор (1995) . Засновник і президент Міжнародної Кадрової Академії, а також засновник і голова Наглядової ради Міжрегіональної Академії управління персоналом (МАУП) , голова правління Всеукраїнского благодійного фонду "Милосердя", заступник керівників Міжнародного біографічного центру (Англія) й Американского біографічного інституту (США) . Має вчені ступені в галузі психології, соціології та управління, професор богослов’я. Почесний доктор і професор, почесний і дійсний член (академік) університетів та академій України, Азербайджану, Англії, Білорусі, Киргизстану, Куби, Молдови, Польщі, Росії, Румунії, США.

Роман відомого автора, який нині живе на історичній батьківщині, в Іспанії, перекладався не з іспанської, а з російської мови. Так склалося, що його автор виховувався в російському дитбудинку часів застою. Але попри весь жах описаного там життя сиріт-калік, твір дивовижно життєствердний. Юнак, який може працювати на клавіатурі лише одним пальцем, доводить своїм читачам, що навіть і в цей час всезагального збайдужіння є люди, не закриті для доброти, співчуття. Він навчає нас любити світ і людей, повертає до вічних цінностей. У доступній широкому колу читачів формі автор розмірковує про добро і милосердя, про красу світу, про сенс людськогго буття.