У виданні викладено основні відомості про найважливіші класи природних органічних сполук, які мають життєво необхідне значення для організмів тварин і людини - вуглеводи, амінокислоти, білки, нуклеїнові кислоти, ліпіди, алкалоїди, антибіотики, вітаміни, токсини, запашні речовини, барвники та ензими. Видання розраховане на студентів біотехнологічних, хіміко-технологічних спеціальностей вищих навчальних закладів III і IV рівнів акредитації і може бути використане для студентів фармацевтичних, харчових, медичних, і біологічних напрямків вищої освіти.

У книзі описуються за географічною ознакою втарчені протягом XX століття, налічується 105 зображень (83 - дерев'яних та 22 - мурованих) культових споруд греко-католицької, православної, римо-католицької та реформатської конфесій. Додається мапа втрачених церков Закарпаття, опис чи зображення яких збереглися, та іменний покажчик. Конфесійна належність церков подається станом на 1949 рік, тобто до заборони греко-католицької конфесії. Зміст Великоберезнянський район: Волосянка Лубня Смерекова Виноградівський район Дюло Затисівка Матієво Нове село Підвиноградів Пушкіново Тросник Велика Тарна Сухий Потік Чедреґ Воловецький район Веретичів Воловець Гукливий Канора Латірка Перехресний Таламаш Іршавський район Білки Луково Приборжавське Міжгірський район Верхній Бистрий Вучкове Лопушний Майдан Міжгір'я Нижній Студений Прислоп Сойми Мукачівський район Березинка Грабово Завидово Косино Кучава Мукачево-Паланок Нижня Визниця Пузняковці Синяк Чопівці Перечинський район Лумшори Свалявка Рахівський район Богдан Вільховатий Водиця Кваси Кобилецька Поляна Косівська Поляна Костилівка Луги Рахів-Акна Рахів-Бичків Розтоки Ясіня Свалявський район Драчино Нове Село Плав'я Родникова Гута Росош Тячівський район Ґаничі Дулово Калини Крива Луково Лопухово Німецька Мокра Новобарово Новоселиця Підплеша Руська Мокра Руське Поле Теребля Терново Чумальово Ужгородський район Концово Сторожниця Ужгород Ужгород-Радванка Хустський район Іза Липча Нанково Нижній Бистрий Монастирець Сокирниця Стеблівка Нові втрати Руська Долина Нова Розтока Карта

Біоорганічна хімія - розділ органічної хімії, що вивчає індивідуальну структуру, фізико- хімічні властивості та шляхи синтезу органічних речовин, які входять до складу тваринних і рослинних організмів, а також механізми участі цих речовин у біологічних процесах. Разом з тим дослідження в галузі Біоорганічної хімії вносять істотний вклад у розв'язання головної проблеми органічної хімії - зв'язок між структурою речовин та їхньою реакційною здатністю в біологічних умовах, що виключають високі температури, тиск, сильні кислоти та луги. Біоорганічна хімія вивчає біополімери- білки, нуклеїнові кислоти та їхні складові – поліпептиди, амінокислоти й нуклеотиди, а також природні й синтетичні біологічно активні речовини - антибіотики, тваринні й рослинні гормони, вітаміни, високоактивні лікувальні препарати, пестициди тощо. Результати досліджень у галузі Біоорганічної хімії дають змогу по-новому розв'язувати важливі проблеми медицини і народного господарства, проблеми хімічної біоніки. Створюються нові промислові каталізатори на основі вивчення високоактивних і специфічних ферментів та механізмів їхньої дії; системи, - здатні перетворювати хімічну енергію на механічну роботу, як це має місце при м'язовому скороченні; системи збереження й реалізації інформації за принципами, закладеними в біологічних об'єктах, промислове виробництво вибіркових сит, аналогічних до біологічних мембран.

Нині найприйнятнішою є рідинно-мозаїчна модель структури мембрани, висунута С. Сенгером і Дж. Нікольсоном у 1972 р. й удосконалена С. Сенгером у 1981 р. За цією моделлю певна частина ліпідів, що входить до складу плазматичної мембрани (близько 30 %) пов'язана з внутрішніми білками, а інші перебувають у рідкому стані, формуючи "ліпідне озеро", в якому "вільно плавають" внутрішні білки. На поверхні ж ліпідного шару розташовуються водорозчинні (поверхневі) білки. Ця модель передбачає можливість взаємодії поверхневих і внутрішніх або інтегральних мембранних білків з утворенням специфічних агрегатів (усередині або на поверхні мембрани) з гідрофільними порами чи каналами. Дана модель не суперечить і набутим численним доказам як хімічної, так і структурної гетерогенності клітинних мембран. І хоча всі мембрани мають певну хімічну та структурну подібність (організація ліпідів у вигляді бішару, наявність поверхневих і внутрішніх, у тому числі інтегральних, білків і вуглеводів на зовнішніх боках плазматичних мембран), різні види мембран мають різний якісний і кількісний склад ліпідних, білкових і вуглеводних компонентів. Так, мембрани з домінуючою бар'єрною та ізоляційною функцією (наприклад, мієлінові волокна) мають вищий вміст ліпідів (до 80 % складу мембрани), функціонально активні мембрани (мембрани ЕПР, мітохондрій) містять більше білків (до 70 %).

У виданні викладено основні відомості про найважливіші класи природних органічних сполук, які мають життєво необхідне значення для організмів тварин і людини - вуглеводи, амінокислоти, білки, нуклеїнові кислоти, ліпіди, алкалоїди, антибіотики, вітаміни, токсини, запашні речовини, барвники та ензими. Видання розраховане на студентів біотехнологічних, хіміко-технологічних спеціальностей вищих навчальних закладів III і IV рівнів акредитації і може бути використане для студентів фармацевтичних, харчових, медичних, і біологічних напрямків вищої освіти.

  Текст у форматі PDF 1.89 Мб