Подано сценарій нової психологічної гри, основна мета якої - розвиток мислення дітей молодшого шкільного віку.

Розглянуто предмет і метод політичної антропології дитинства, специфічність політичної культури дитини. З усіх культурних форм, що впливають на соціалізацію дитини, найважливішою є гра, яка розкриває характер дитини, сприяє розвитку особистісних властивостей, формуванню соціальних якостей. Визначено типи навчальних і розвиваючих ігор, наведено їх приклади.

Наведено результати впровадження у зміст навчальних програм дошкільних закладів системи навчальних завдань, спрямованих на оптимізацію готовності старших дошкільнят до оволодіння учбовою діяльністю, а також визначено структуру і критерії готовності.

Розкрито основні положення теорії та методики організації вільного часу учнівської молоді. Розкрито сутність, принципи та особливості культурно-дозвіллєвої діяльності. Висвітлено питання управління та самоуправління вільним часом, проаналізовано зарубіжний досвід організації дозвілля школярів, визначено пріоритетні напрямки навчально-виховної роботи культурно-дозвіллєвих комплексів і центрів. Розглянуто основні методи та форми організації вільного часу в зарубіжних країнах. Показано роль гри у структурі дозвілля, встановлено її вплив на формування духовних потреб і розкриття творчого потенціалу особистості учня, наведено огляд сучасних ігрових технології. Проаналізовано актуальні проблеми професійної підготовки фахівця сфери дозвілля, розкрито значення педагогічної майстерності в управлінні та організації культурно-дозвіллєвої діяльності.

Раскрыты основные положения теории и методики организации свободного времени учащейся молодежи. Раскрыты сущность, принципы и особенности досуга как вида культурной деятельности. Освещены вопросы управления и самоуправления свободным временем, проанализирован зарубежный опыт организации досуга школьников, определены приоритетные направления учебно-воспитательной работы культурных комплексов и центров. Рассмотрены основные методы и формы организации свободного времени в зарубежных странах. Показана роль игры в структуре досуга, установлено ее влияние на формирование духовных потребностей и раскрытие творческого потенциала личности ученика, осуществлен обзор современных игровых технологий. Проанализированы актуальные проблемы профессиональной подготовки специалиста сферы досуга, раскрыто значение педагогического мастерства в управлении и организации культурного досуга.

Розкрито теоретичні та практичні аспекти ігротерапії, описано її види (примітивну, не- та директивну, ігрову, індивідуальну та групову) та форми (відрегування, побудови стосунків). Розглянуто організаційно-методичні особливості ігротерапевтичного процесу, індивідуальних і групових занять. Наведено загальну характеристику методу ігротерапії. Викладено вимоги до психолога-ігротерапевта. Показано участь батьків у процесі ігротерапії.

Раскрыты теоретические и практические аспекты игротерапии, описаны ее виды (примитивный, не- и директивный, игровой, индивидуальный и групповой) и формы (реагирования, построения отношений). Рассмотрены организационно-методические особенности игротерапевтического процесса, индивидуальных и групповых занятий. Приведена общая характеристика метода игротерапии. Изложены требования к психологу-игротерапевту. Показано участие родителей в процессе игротерапии.

Здійснено порівняльний аналіз показників розвитку пам'яті та мислення молодших школярів, зафіксованих під час проблемних та ігрових ситуацій в навчальному процесі. Встановлено, що розвиток пам'яті та мислення учнів перших класів значно прискорюється завдяки застосуванню ігрових ситуацій. Досліджено, що у третьокласників активізація розвитку пам'яті та мислення відбувається в результаті використання в навчальному процесі проблемних ситуацій. За результатами контрольного експерименту доведено, що детермінантою розвитку пам'яті та мислення першокласників є дидактична гра, для третьокласників більш ефективним засобом розвитку пізнавальних процесів є проблемне навчання.

Проведено теоретико-експериментальне дослідження проблем розвитку творчої активності молодших школярів у процесі фольклорно-ігрової діяльності. Показано, що її впровадження у навчально-виховну роботу школи сприяє підвищенню рівня розвитку творчої активності молодших школярів. Виявлено особливості розвитку обдарування підлітків у емоційно-інтуїтивній та інтелектуально-когнітивній сферах на підставі дослідження динаміки розвитку продуктивності образного, семантичного та символічного мислення.

Досліджено проблему динаміки прояву комунікативних функцій молодших дошкільників у процесі творчих ігор, зокрема, сюжетно-рольових. Встановлено, що розвиток комунікативних функцій дітей даного віку у процесі творчої гри обумовлений переходом на новий суб'єктивний рівень взаємодії з однолітками, який відбувається на базі засвоєних дітьми форм спілкування з близькими дорослими в ранньому дитинстві та визначається рівнем опанування новими засобами взаємодії з однолітками у молодшому дошкільному віці. Виявлено, що оптимальний рівень розвитку комунікативних функцій молодших дошкільників передбачає засвоєння ними партнерської поведінки, спрямованої на взаємодію, взаємообмін, взаєморозуміння та взаємовплив у процесі спільної ігрової діяльності. Доведено, що становлення творчої гри у молодшому дошкільному віці залежить від розвитку комунікативного конструкту в єдності прояву таких функцій: фатичної, емотивної, інформаційної та функції управління. З'ясовано, що динаміка комуніктивних функцій молодших дошкільників у процесі творчої сюджетно-рольової гри виявляється в диференціюванні рівнів прояву комунікативного конструкту на різних фазах творчої сюжетно-рольової гри. Обгрунтовано можливість застосування одержаних експериментальних результатів для розширення та збагачення підходів щодо розуміння вікових особливостей розвитку комунікативних функцій молодших дошкільників у процесі творчої сюжетно-рольової гри, що сприяє гуманізації взаємин між дорослими та дітьми, успішному засвоєнню структури провідного у дошкільному віці виду діяльності - сюжетно-рольової гри й оптимізації

Висвітлено теоретичні та практичні аспекти ігротерапії, охарактеризовано її види та форми. Розкрито організаційно-методичні особливості ігротерапевтичного процесу, індивідуальних і групових занять.

Освещены теоретические и практические аспекты игротерапии, охарактеризованы ее виды и формы. Раскрыты организационно-методические особенности игротерапевтического процесса, индивидуальных и групповых занятий.

Висвітлено проблему реалізації наступності дошкільної та початкової освіти, надійним засобом чого може стати узгодженість змісту та методів організації ігрової діяльності дошкільників і молодших школярів. Розкрито теоретико-методологічні засади та психолого-педагогічні особливості включення дітей дошкільного та молодшого шкільного віку в ігровий процес. Презентовано особливості дидактичних і творчих ігор у контексті їх навчально-виховного потенціалу. Розкрито методичні аспекти організації дитячих ігор (мовленнєвих, математичних, природничих, художньо-мистецьких).

Вивчено умови розвитку творчого мислення старшокласників засобами рольових ігор. Розкрито поняття "творче мислення", досліджено психологічні умови розвитку творчого мислення особистості через виявлення його структури як складної багатовимірної властивості особистості. Наведено особистісно-процесуальну характеристику творчого мислення та визначено його як аксіо-когнітивний конструкт, описано психологічний механізм розумової діяльності. Описано навчальну програму розвитку творчого мислення старшокласників за допомогою рольових ігор. Обгрунтовано доцільність і доведено можливість більш ефективного розвитку творчого мислення шляхом використання засобів керованої продуктивної ігрової діяльності старшокласників. Показано взаємозв'язок між зовнішніми (інтерпсихічні) психологічними умовами (подвійність характеру рольової гри) та внутрішніми (інтрапсихічні) психологічними умовами (багатовимірність структури мислення, подвійність творчого мислення, тендерні та вікові особливості) розвитку творчого мислення.

Вивчено проблему соціально-психологічної гри як засобу економічної соціалізації дітей старшого дошкільного віку. Проведено теоретичний аналіз дослідження даної проблеми вітчизняними та зарубіжними науковцями. З'ясовано особливості економічної соціалізації на етапі старшого дошкільного віку. Виявлено достовірний зв'язок між рівнем економічної соціалізації дітей старшого дошкільного віку та такими факторами як: наявність і кількість кишенькових грошей у дошкільника, склад родини, кількість дітей у сім'ї, вік, освіта та професія батьків. Розроблено методики дослідження економічної соціалізації та критерії визначення рівня економічної соціалізованості дітей старшого дошкільного віку. Розроблено модель соціально-психологічної гри з економічним змістом, яка побудована згідно компонентів економічної соціалізації. Розроблено й апробовано програму "Економіка в нашому житті".

Досліджено проблему психологічних передумов ефективного застосування дидактичних ігор-маніпулятивів у ЗОШ. Описано специфіку використання маніпулятивів як навчально-ігрового матеріалу та їх вплив на когнітивні модальності особистості. Розкрито психологічну сутність та особливості ігор-маніпулятивів як засобу активізації й інтенсифікації навчально-пізнавальної діяльності учнів. Обгрунтовано науково-психологічні та методичні засади побудови ігрової технології, основу якої складають граматичні маніпулятиви, що не мають аналогів у вітчизняній і зарубіжній лінгводидактиці. Охарактеризовано структуру та складові моделі формування ігротехнічної компетентності сукупності об'єкта навчально- ігрової діяльності. Висвітлено усталені сучасні погляди та дослідницькі позиції в галузі ігротехнічної компетентності. Обгрунтовано критерії та показники ігротехнічної компетентності сукупності об'єкта навчально-ігрової діяльності. Запропоновано діагностичні методики з виявлення й оцінювання ігротехнічних знань і умінь та психологічної готовності вчителя до навчально-ігрової діяльності на основі дидактичних ігор-маніпулятивів.

Викладено науково забезпечену теорію ігрової діяльності дітей дошкільного та молодшого шкільного віку. Охарактеризовано сутність гри, обгрунтовано психологічну структуру ігор різних видів, здійснено їх класифікацію. Висвітлено механізм трансформації гри у продуктивну діяльність, подано розгорнутий аналіз культурно-історичних джерел народних ігор. Розкрито специфіку методики керівництва інтелектуальними іграми дітей молодшого шкільного віку. Зазначено, що гуманістичне оновлення освіти в Україні неможливе без створення у ДНЗ та у початковій школі умов для актуалізації внутрішнього потенціалу дітей у процесі ігрової діяльності, яка природно забезпечує саморозвиток дитячої особистості.

Визначено особливості впливу сучасної іграшки на психічний розвиток дошкільника.

Досліджено психолого-педагогічні особливості організації дозвіллєво-ігрової діяльності підлітків та її вплив на становлення особистості як соціальної істоти. Доведено, що впровадження ігрових технологій у практику роботи загальноосвітніх навчальних закладів сприяє ефективному вирішенню педагогічних завдань і є однією з умов результативності навчально-виховного процесу.

Исследованы психолого-педагогические особенности организации игровой деятельности учащихся подросткового возраста во время досуга. Доказано, что внедрение игровых технологий в практику работы общеобразовательных учебных заведений способствует эффективному решению педагогических задач и является одним из условий результативности учебно-воспитательного процесса.

Psychological and pedagogical peculiarities of teenagers' leisure time activities organization are described. It is proved that the implementation of game techniques into the practice of secondary schools helps to solve pedagogical tasks effectively; the latter is also one of the conditions of high results of the educational process.

Здійснено теоретичний аналіз ігрової терапії як засобу психологічної допомоги дітям, обгрунтовано механізми корекційного впливу гри, функції психолога-терапевта. Зазначено, що у грі відбувається вільне самостійне розкриття. Визначено, що гра розглядається дослідниками як головний засіб пізнання дітей, тому що в ній діти щиро і вільно виражають свої почуття, оволодівають новими уміннями, розкривають соціальну компетентність і збагачують індивідуальний досвід, засвоюють нові способи розв'язування проблем і виходу із складних ситуацій. Аргументовано, що найприйнятнішим для застосування ігротерапевтичного методу вважається вік від 3-х до 12-ти років. Підкреслено, що завдяки ігротерапії відбувається нове відкриття власного буття, відокремлення від зовнішніх оцінок і помилкових уявлень про себе, зменшення емоційної напруги дитини.

Сделан теоретический анализ игровой терапии как средства психологической помощи детям, обоснованы механизмы коррекционного влияния игры, функции психолога-терапевта. Указано, что в игре происходит свободное самостоятельное раскрытие. Определено, что игра рассматривается исследователями как главное средство познания детей, потому что там дети искренне и свободно выражают свои чувства, овладевают новыми умениями, раскрывают социальную компетентность и обогащают индивидуальный опыт, усваивают новые способы развязывания проблем и выхода из сложных ситуаций. Аргументировано доказано, что наиболее приемлемым для использования игротерапевтического метода является возраст от 3-х до 12-ти лет. Подчеркнуто, что благодаря игротерапии происходит новое открытие собственного бытия, отделение от внешних оценок и ошибочных представлений о себе, уменьшение эмоционального напряжения ребенка.

Висвітлено проблему розвитку креативності - вміння творчо вирішувати проблемні ситуації - в контексті виховної роботи з дітьми. Досліджено роль ігор, створених дітьми, у розвитку власних творчих можливостей. Зазначено, що подібні ігри називають творчими, оскільки ігрова діяльність має яскраво виражений самодіяльний творчий характер. Доведено, що творча гра є важливим способом виховання розуму (формування основних психічних процесів).

Освещена проблема развития креативности - умение творчески решать проблемные ситуации - в контексте воспитательной работы с детьми. Исследована роль игр, созданных детьми, в развитии собственных творческих возможностей. Указано, что подобные игры называют творческими, поскольку игровая деятельность имеет ярко выраженный самодеятельный творческий характер. Доказано, что творческая игра является важным способом воспитания ума (формирование основных психических процессов).

The article deals with the problem of development of creativity to skill creatively to solve problem situations - in a context of educational work with children. The role of the games created by children, in development of own creative opportunities is investigated. It is specified, that similar games name creative as game activity has strongly pronounced amateur creative character. It is proved, that creative game is the important way of education of wit (formation of the basic mental processes).

Зазначено, що малювання - один з можливих засобів самовираження дитини. Описано процес малювання як різновид гри, яка за своєю сутністю є засобом зв'язку внутрішніх процесів дитини із зовнішнім світом та власною свідомістю. Розуміння гри як способу культурного вираження та пояснення значення складних механізмів малювання відкриває можливості її упровадження у процес культурного самовираження. Застосування даного методу дозволяє отримати інформацію про графічну передачу емоцій, що дозволяє дитині реалізувати та виразити вербально досвід з малювання.

Рисование - один из возможных способов самовыражения ребенка. Представлен процесс рисования как разновидность игры, которая по существу является способом связи внутренних процессов ребенка с внешним миром и собственным сознанием. Понимание игры как способа культурного выражения та объяснение значения сложных механизмов рисования открывает возможности ее внедрения в процесс культурного самовыражения. Применение данного метода позволяет получить информацию про графическую передачу эмоций, что позволит ребенку реализовать и выразить вербально опыт рисования.

Drawing is one of the possible means of the childТs self-expression. By means of games feelings can be expressed directly through activities and role-plays where there is no need for complicated transfer of verbal communication. Drawing can be considered as a subtype of games which is in fact the communication of the childТs inner process with the outer world as well as with his own conscious. Outlining the idea of the game as a way of cultural expression alongside with the explanation of the meaning of elaborative mechanisms of drawing there arouses the possibility of its embedding into the cultural expression. Applying this method one can gain information about the graphic transfer of emotions to the extent which enables the child to realize and express verbally the experience of drawing

Розглянуто ігротерапію як метод психотерапевтичного впливу на дітей і дорослих за допомогою гри. Зазначено, що ціль ігрової терапії - не змінювати і не "переробляти" дитину, не навчати її спеціальних поведінкових навичок, а дати можливість "прожити" у грі хвилюючі ситуації за повної підтримки та співпереживання дорослого. Вказано на вдосконалення методів ігротерапії, підвищення вимог до їх використання, диференціацію технік з урахуванням різних умов роботи та особливостей дітей.

Рассмотрено игротерапию как метод психотерапевтического воздействия на детей и взрослых при помощи игры. Отмечено, что цель игровой терапии - не изменять и не "переделывать" ребенка, не учить ее специальным норм поведения, а дать возможность "прожить" в игре волнующие ситуации при полной поддержке и сопереживании взрослого. Указано на совершенствование методов игротерапии, повышение требований к их использованию, дифференциацию технологий с использованием различных условий работы и особенностей детей.

Considered as a method of the psychotherapy affecting children and adults through a game. It is marked that purpose of playing therapy - not to change and not "redo" a child, not teach the its special codes of conduct, but enable to "live" in a game perturbing situations at complete support of the grown man. It is indicated on perfection of methods of playing therapy, increase of requirements to their use, differentiation of technologies with the use of different terms of work and features of children.