Рассмотрен мало исследованный в литературе феномен идентичности, в частности, проводится изучение идентичности с точки зрения разных теоретических подходов - в рамках психоаналитического направления, теории социальных репрезентаций, символического интеракционизма, теории самокатегоризации. Особое внимание уделено исследованию социальной (коллективной) и этнической идентичности. Раскрыта сущность трансформации идентичности в контексте миграции, социально-политических изменений в обществе. Подчеркнута взаимосвязь национальной идентичности и нации, проанализированы пути становления украинской национальной идентичности.

Раскрыто понятие слухов и их признаки, проанализированы причины появления, закономерности их распределения, приведена классификация слухов. Значительное внимание уделено принципам и практике противодействия слухам, а также их целенаправленному использованию. Рассмотрены особености слухов в деловом общении.

Описано та проаналізовано інтерактивні опитування. Акцентовано увагу на ймовірності маніпулювання громадською думкою. Розкрито соціологічні та організаційно-технічні механізми впливу на громадян у процесі проведення інтерактивних опитувань.

Розкрито та проаналізовано психосемантичні структури громадянської свідомості української студентської молоді. З використанням проективних методик досліджено уявлення про громадянськість у даної соціально-демографічної спільноти. Експліковано та проінтепретовано операціональні аналоги категоріально-смислових структур свідомості, досліджених у контексті чотирьох експериментальних ідентифікацій, а саме: "ідеальний громадянин моєї держави", "реальний громадянин моєї держави", "Я - ідеальне", "Я - реальне". Розроблено предметно спеціалізований семантичний диференціал та з його допомогою створено психосемантичну модель образу України. Виявлено дуже низьку когнітивну складність студентів у сфері осмислення власної країни та своїх пересічних співвітчизників. Показано, що майбутній фах респондентів має вплив на домінантні компоненти категоріально-смислової ієрархії тільки їх громадянських ідеалів, а специфіка регіону мешкання певною мірою зумовлює психосемантичні засади оцінювання реалій громадянства в Україні.

Уточнено поняття групової норми військового колективу, адаптовано й апробовано методику дослідження групових норм у колективі. Встановлено, що групові норми ставлення до порушень військової дисципліни формуються під впливом офіційної та неофіційної системи норм і санкцій, рівня згуртованості, ціннісно-орієнтаційної єдності та деяких інших соціально-психологічних характеристик військових колективів. Запропоновано шляхи формування групових норм у військових колективах через удосконалення нормативно-правової бази та форм роботи щодо зміцнення військової дисципліни, формування сприятливого морально-психологічного клімату.

Проведено дослідження процесів формування та реалізації політичного міфу як одного з феноменів сучасної політичної свідомості. Наведено системне обгрунтування політичного міфу, відповідно до якого дане явище має концепт, структуру та елементи. З'ясовано, що концептом виступає будь-яка міфологізована ідея політичного характеру, структурою - сформована під її впливом система цінностей, а елементами є конкретні уявлення, що їх репрезентують. Встановлено, що структура політичного міфу є дворівневою, в зв'язку з його реалізацією на повсякденному та спеціалізованому рівнях політичної свідомості. Виявлено, що на кожному з зазначених рівнів свідомості становлення та функціонування політичного міфу забезпечують два різні за спрямованістю та водночас взаємообумовлені структуроутворювальні відношення. Встановлено, що на повсякденному рівні політичної свідомості такими структуроутворювальними відношенням є віра, а на спеціалізованому - цільова спрямованість політичного міфу. Визначено позитивну та негативну функції політичного міфу. Виявлено, що у процесі його формування та подальшого впливу на свідомість адресата поряд з загальними механізмами логічного мислення активізуються також механізми художнього мислення, під дією яких починає функціонувати сфера свідомості, що відповідає за почуття та творчі процеси в цілому. Показано, що усвідомлення реальної сутності та можливостей політичного міфу сприяє більш продуктивному використанню свідомістю його позитивних можливостей і захисту психіки особистості від негативного впливу даного явища.

Зазначено, що майбутнє суспільства багато в чому залежить від орієнтирів, які в людській свідомості відіграють роль ідеальних взірців, регулюючи спрямування суспільного поступу. Порушено сакраментальне питання: а чи відповідають сучасні егоцентричні "герої", пропаговані засобами масової інформації, найвищим уявленням про особистість людини?

Із застосуванням прийнятого у політичній науці розуміння категорії солідаризму проаналізовано стан суспільної солідарності в Україні у його морально-психологічних проявах, насамперед таких, як гуманістичні цінності та довіра. Розкрито роль найбільш впливових суспільних учасників у солідаризації країни, а також перспективи втілення ідеї солідарного суспільства в українській державі. Наведено рекомендації щодо зміцнення громадянської самоідентифікації як обов'зкової передумови творення солідарної нації, морально ціннісної основи суспільної організації, довіри всередині суспільства за рахунок підвищення авторитету політичних інститутів і державного управління.

Розглянуто концепцію соціальних аксіом, запропоновану K. Leung і M. Bond. Доведено, що соціальні аксіоми як своєрідні вербальні знаки, в яких втілюються переконання (вірування) про саму людину, соціальний і фізичний світ або духовний світ, і методика їх дослідження SAS ("Соціальні аксіоми" K. Leung, M. Bond) можуть слугувати інструментарієм дослідження образу світу.

Вивчено етнолінгвістичні чинники формування картини світу в учнівської молоді. Встановлено, що мовна належність, етнічна ідентичність, регіональна ідентичність, мова вторинної соціалізації, відіграють важливу роль у формуванні картини світу особистості. Доведено, що регіональна ідентичність більшою мірою, ніж етнічна, визначає формування картини світу, зокрема, особливості її когнітивного, ціннісного, емоційно-оцінного та конативного компонентів. Етнічна ідентичність здебільшого визначає ціннісні орієнтації картини світу. Показано, що мова вторинної соціалізації визначає особливості ціннісного, конативного, емоційно-оцінного та когнітивного компонентів картини світу, а мовна належність - переважно особливості ціннісного компонента картини світу. На основі отриманих даних якісно описано основний зміст компонентів картини світу в учнівської молоді.