Розглянуто проблему розуміння літературних творів старшокласниками. Розкрито вітчизняні та зарубіжні теоретико-методологічні підходи до аналізу процесів сприйняття та розуміння особистістю текстового матеріалу. Охарактеризовано зміст, структуру та психологічні компоненти даних процесів. Запропоновано модель розуміння літературних задач. Увагу приділено концептуальному апарату, методичному інструментарію дослідження психологічних механізмів розуміння старшокласниками художніх творів, структурі читацької діяльності.

Рассмотрена проблема понимания литературных произведений старшеклассниками. Раскрыты отечественные и зарубежные теоретико-методологические подходы к анализу процессов восприятия и понимания личностью текстового материала. Охарактеризованы содержание, структура и психологические компоненты данных процессов. Предложена модель понимания литературных задач. Уделено внимание концептуальному аппарату, методическому инструментарию исследования психологических механизмов понимания старшеклассниками художественных произведений, структуре читательской деятельности.

Використовуючи матеріали психолого-естетичного аналізу за романом О.Гончара "Собор", розкрито чинники психолого-естетичного впливу на духовне буття людини, шляхи його покращання через розкриття сакрального в мистецтві. Звернено увагу на проблеми етики, моральних відносин, на викладання етики у загальноосвітній середній школі. Зроблено висновки, що у соціальному середовищі цінність людської особистості залежить від присутності позитивної гармонії у внутрішній будові людини.

Розкрито аналітику сприйняття літературного тексту в українському естетичному дискурсі крізь призму рецептивної естетики, аналітичної та герменевтичної традицій у дослідженні тексту. Розглянуто естетично-літературознавчі орієнтири на перетині української, західноєвропейської та російської естетичної думки. Доведено, що на теренах України розвивається міждисциплінарний підхід щодо вивчення процесу сприйняття літературного тексту. Встановлено, що до нього долучено літературознавці, психологи, критики, зумовлюючи певний синтез філософських, естетичних, літературознавчих і психологічних напрацювань у дослідженні проблеми рецепції текстів. Здійснено аналіз тексту як об'єкта читацького сприйняття у нерозривному зв'язку з твором, книгою та використанням "протоестетичних" категорій читання, тлумачення, розуміння у контексті філософії "діалогу", співтворчості, критики.

Розкрито важливість естетичного сприймання художніх творів у навчальному процесі. Виявлено естетичне сприймання, що базується на переосмисленні традицій народної культури та використанні її елементів і мотивів у практичній та творчій діяльності студентів. Проаналізовано стан формування естетичного сприймання художніх творів засобами українського килимарства у педагогічних навчальних закладах. Обгрунтовано концепцію формування у майбутніх вчителів образотворчого мистецтва естетичного сприймання художніх творів засобами українського килимарства з використанням моделі та навчально-методичного курсу "Килимарство України у професійній підготовці майбутнього вчителя образотворчого мистецтва". Теоретично обгрунтовано педагогічні умови формування у майбутніх вчителів образотворчого мистецтва естетичного сприймання художніх творів з використанням засобів українського килимарства. Запропоновано навчально-методичний комплекс з використанням мистецтва українського килимарства.

Розглянуто проблему сприйняття та творення художнього образу у межах вивчення творчого потенціалу особистості. Розглянуто сучасні погляди на творчу особистість, складові творчого процесу. Визначено критерії оцінки й аналізу творчого потенціалу особистості.

Рассмотрена трактовка понимания художественного текста с позиций философской диалектики. Это позволяет получить представление о возникновении замысла художественного произведения, о творческих намерениях автора, его творческих задачах, о взаимодействии авторских интенций и читательского восприятия, о влиянии читателя на формирование окончательного текста.

С помощью проведенного контурного анализа стихотворения "Дневник Шевченко" Л. Мартынова представлены психологические аспекты поэтического восприятия этого известного поэтического портретиста русской поэзии ХХ в.

За допомогою проведеного контурного аналізу вірша "Щоденник Шевченка" Л. Мартинова висвітлено психологічні аспекти поетичного сприйняття цього відомого поетичного портретиста російської поезії ХХ ст.

By performing a contour analysis of the poem "Diary Shevchenko" L. Martynov presented the psychological aspects of poetic perception of the famous poetic portrait of Russian poetry of the twentieth century.

Розглянуто особливості використання методів казкотерапії у практиці психологічного консультування. Підкреслено ефективність застосування казки у роботі з клієнтом.

Вперше виявлено та проаналізовано складові процесу сприймання літературного тексту, а саме: читацьку спрямованість (суб'єктну, акціональну та емоційну); типи роботи людини з літературним текстом (аналітичний, формалізований, інтуїтивний та глибинний); фактори читацької спрямованості (позитивнеї оцінювання опису життєвого шляху, почуттів, роздумів, природи, рефлексії сюжету та складності тексту); розроблено й апробовано програму управління сприйманням літературних текстів. Конкретизовано зміст поняття "процес сприймання літературного тексту", сутність якого полягає в інтегративно-психологічному конструкті, що охоплює особливості відображення образу тексту у свідомості читача і обумовлений його індивідуально-психологічними якостями. Поглиблено уявлення про компоненти сприймання літературного тексту (когнітивний, афективний та конативний). Набув подальшого розвитку аналіз взаємозв'язку індивідуально-психологічних особливостей сприймання літературного тексту з ефективністю розуміння прочитаного матеріалу.

Здійснено концептуалізацію некласичного підходу до розуміння сутності художнього твору на підставі його глибинної онтології як феномена культури та глибинно-психологічних аспектів його рецепції. Наведено визначення загальнокультурної онтології твору, що пов'язана з його генезою, як специфічної культурної форми. Проаналізовано універсальну предметність художного твору як форми відтворення межових смислів людського світовідношення. Досліджено універсальний спосіб дії твору мистецтва на становлення людської особистості.

Осуществлена концептуализация неклассического подхода к пониманию сущности художественного произведения на основе его глубинной онтологии как феномена культуры и глубинно-психологических аспектов его рецепции. Приведено определение общекультурной онтологии произведения, связанной с его генезой, как специфической культурной формы. Проанализирована универсальная предметность художественного произведения как формы восстановления граничных значений человеческого мироотношения. Исследован универсальный способ действия произведения искусства на становление человеческой личности.

Досліджено взаємозв'язок між когнітивною наукою та феноменологією у контексті сучасних методик навчання бальним танцям; проаналізовані дослідження відомих теоретиків і практиків танцю ХХ - поч. ХХI ст. Виявлено, що практикування психологічних навичок на сучасному етапі є важливою частиною методик навчання бальним танцям та хореографічних тренінгів професійних танцюристів, оскільки, сприяючи концентрації уваги на вільному доступі до відчуттів, вони дозволяють покращити хореографічну техніку, виконавську майстерність, посилити зв'язок між партнерами, завдяки наслідуванню та емпатії у контексті танцювальної взаємодії, продуктивність під час виступів, а відтак, створювати високохудожні образи засобами хореографічного мистецтва, демонструючи бездоганну техніку виконання.

Звернено увагу на потребу аналізу принципів та витоків акторського перевтілення, обгрунтування своєрідності акторського емоційного стану в акті сценічного перевтілення. Розкрито ігровий підхід до походження творчого акту перевтілення. З'ясовано, що передумовою акту перевтілення в ролі є усвідомлення та врахування ігрового начала сценічної діяльності актора. Фактор гри і його усвідомлення уможливлює користуватися акторові наслідуванням зовнішніх ознак персонажа, залишаючись при цьому у тому психоемоційному стані, який зумовило наслідування.

Доведено думку про велику міру психологізованості образів природи у романі П. Загребельного. У процесі аналізу констатується тісний взаємозв'язок пейзажів з образом Євпраксії. Відстежено, що краєвиди постають у художньому світі твору, ілюструючи поворотні, ключові моменти життя головної героїні. Встановлено прийоми творення психологічних пейзажів у "Євпраксії": співвіднесення описів ландшафтів з настроями героїв, зіставлення "своїх" та "чужих" образів природи, введення у крайобраз символічних деталей (дерев, сонця, землі, неба, каменю), надання особливих значень колористичності зображуваного, накладання різних форм відчуття (зору, слуху, нюху, тактильних), вибудова асоціативних рядів, створення сугестії.