Розкрито структуру і механізм функціонування психономічної техніки учителя. Запропоновано включати до психономічної техніки мінімум компонентів, який забезпечує оптимальне досягнення педагогічних і психотерапевтичних цілей: психономічної спостережливості, самостійного мислення, здібності до психотерапевтичної саморегуляції, емпатичного спілкуватися, здійснення педагогічного та особистісно-зорієнтованого психотерапевтичного впливу. Наведено оригінальну модель психономічної техніки.

Аналізуються деякі базові поняття педагогічної і музичної психології з метою розширення психодіагностичного потенціалу останніх при розв'язанні задач, пов'язаних з удосконаленням психологічної підготовки студентів педвузів до майбутньої професійної діяльності. Подається розгорнутий аналіз існуючих до сьогодні в музичній психології точок зору на це питання.

Висвітлено концептуальні засади моделі вчителя (викладача)-предметника, особливості реформування шкільної фізичної освіти. Зроблено концептуальний аналіз структури та змісту навчальних посібників з педагогіки. Розроблено методику створення посібників нового покоління. Досліджено проблеми оцінювання якості підготовки учнів в Україні, проблеми гуманізації у викладанні педагогічних предметів, структури та змісту психолого-педагогічної та фахової підготовки педагогічних кадрів. Визначено головні напрями перебудови навчання в сучасній школі. Вивчено шляхи соціально-психологічної адаптації інвалідів з вадами зору у вузі.

Визначено шляхи та засоби особистісно-професійного зростання майбутнього вчителя, напрямки удосконалення форм державної атестації майбутніх вчителів трудового навчання виробничих технологій та основ виробництва. Досліджено проблемні аспекти реалізації змісту занять та оцінювання успішності з фізичної культури у загальноосвітніх школах, психолого-педагогічні аспекти виховання спостережливості молодших школярів. Проаналізовано ефективність особистісно орієнтованої технології навчання на заняттях з педагогіки. Висвітлено психологічні умови формування позитивного ставлення до учня у майбутніх вчителів. Обгрунтовано взаємозв'язок математики з економікою, деякі аспекти вдосконалення професійної спрямованості навчання майбутніх вчителів математики.

Висвітлюються питання щодо психолого-педагогічних умов та засобів формування у майбутнього вчителя музики готовності до професійної діяльності. Обговорюється необхідність залучення у дослідницький контекст психології вищої школи феноменів, що визначають своєрідність утворення й перебігу окремого виду діяльності - музично-педагогічної.

Розкриваються історичні передумови та психолого-педагогічні основи розвитку педагогічних здібностей. Описується зміст та структура компонентів провідних і допоміжних здібностей, що відіграють значну роль у рості майстерності вчителя. Висвітлюються шляхи формування та динаміка розвитку педагогічних здібностей у майбутніх вчителів фізичної культури. Наводяться деякі рекомендації з удосконалення системи підготовки вчителів, вказуються основні засоби професійного виховання, робиться акцент на вивчення загальнопрофесійних дисциплін, психології учнів, а також на оволодіння компонентами педагогічних здібностей в умовах природньої педагогічної діяльності.

Визначено суб'єктивні та об'єктивні передумови педагогічної діяльності (ПД). Розглянуто проблеми адаптації молодого вчителя до педагогічного та учнівського колективів, а також гуманізації в ПД. Висвітлено рольові, міжособистісні та внутрішні конфлікти в його діяльності. Наведено теоретичну модель структури ПД.

Определены объективные и субъективные предпосылки педагогической деятельности (ПД). Рассмотрены проблемы адаптации молодого учителя к педагогическому и ученическому коллективам, а также гуманизации в ПД. Освещены ролевые, межличностные и внутренние конфликты в его деятельности. Приведена теоретическая модель структуры ПД.

Визначено об'єктивні та суб'єктивні передумови педагогічної діяльності (ПД), розкрито зміст її поняття. Проаналізовано особливості адаптації молодого вчителя до педагогічного та учнівського колективів. Висвітлено проблеми гуманізму в ПД, реалізації диференційованого підходу, педагогічного оцінювання, різноспрямованих тенденцій розвитку ПД, а також співвідношення індивідуальності вчителя, учнів та класу.

Определены объективные и субъективные предпосылки педагогической деятельности (ПД), раскрыто содержание ее понятия. Проанализированы особенности адаптации молодого учителя к педагогическому и ученическому коллективам. Освещены проблемы гуманизма в ПД, реализации дифференцированного подхода, педагогического оценивания результатов деятельности, разнонаправленных тенденций развития ПД, а также соотношения индивидуальности учителя, учеников и класса.

Висвітлено проблеми становлення молодих учителів у процесі професійної підготовки в закладах освіти та на початку самостійної педагогічної діяльності (ПД). Визначено психологічні чинники вибору професії студентами вищих педагогічних навчальних закладів. Проаналізовано особливості зовнішніх і внутрішніх конфліктів, які мають прояв у діяльності вчителя. Розглянуто педагогічну ситуацію як об'єкт системного підходу, а також педагогічну дію як структурний компонент діяльності. Наведено теоретичну модель структури ПД. Охарактеризовано процес коригування в ПД.

Освещены проблемы становления молодых учителей в процессе профессиональной подготоки в заведениях образования и в начале самостоятельной педагогической деятельности (ПД). Определены психологические факторы выбора профессии студентами высших педагогических учебных заведений. Проанализированы особенности внутренних и внешних конфликтов, проявляющихся в деятельности учителя. Рассмотрены педагогическая ситуация как объект системного подхода, а также педагогическое действие как структурный компонент деятельности. Приведена теоретическая модель структуры ПД. Охарактеризован процесс корректировки в ПД.

Розглянуто види та форми педагогічної практики студентів коледжів, обговорено особливості організації її керівництва. Висвітлено місце та роль педагогічної практики у формуванні особистості педагога, проаналізовано її етапи, визначено взаємозв'язок педагогічної діяльності та професійної практики. Встановлено критерії оцінки діяльності практиканта. Наведено експериментальні підходи та методи вдосконалення педагогічної практики в системі діяльності коледжів і загальноосвітних шкіл. Визначено психолого-педагогічні умови вдосконалення педагогічної практики студентів.

Висвітлено проблему педагогічних здібностей - важливу складову професійної майстерності вихователя, вчителя, викладача вищої школи. Проведено аналіз психолого-педагогічних досліджень педагогічних здібностей та визначено основні умови їх успішного розвитку в майбутніх вихователів дошкільного закладу в процесі фахової підготовки.

Освещена проблема педагогических способностей - важная составляющая профессионального мастерства воспитателя, учителя, преподавателя высшей школы. Проведен анализ психолого-педагогических исследований педагогических способностей и определены основные условия их успешного развития у будущих воспитателей детского учреждения в процессе профессиональной подготовки.

The article deals with the problem of the necessary pedagogical skills which are very important for nursery or high school teacher's work. The analysis of psychological and pedagogical investigations is represented; the main conditions of the successful solving of future nursery teachers' professional training problems are determined.

Розглянуто питання психолого-педагогічної підготовки вчителів, розвитку теорії і практики педагогічного проектування. Розкрито теоретичні засади організації професійного зростання вчителів загальноосвітніх навчальних закладів. Проаналізовано феномен особистостей А.Макаренка і В.Сухомлинського у становленні професійної позиції вчителів, ідеї А.Макаренка як концептуальну основу формування їх педагогічної майстерності.

Рассмотрены вопросы психолого-педагогической подготовки учителей, развития теории и практики педагогического проектирования. Раскрыты теоретические основы организации профессионального роста учителей общеобразовательных учебных заведений. Проанализированы феномен личностей А.Макаренка и В.Сухомлынского в становлении профессиональной позиции учителей, идеи А.Макаренка как концептуальная основа формирования их педагогического мастерства.

Рассмотрены теоретические и практические вопросы проведения психолого-педагогических исследований в школе и других образовательных учреждениях. Охарактеризованы современные методы и методики их проведения, обоснованы пути внедрения результатов исследования в педагогическую практику. Особое значение уделено вопросам психолого-педагогической культуры и мастерства исследователя, его научной добросовестности и этики.

Розглянуто зміст і умови формування професійної та методологічної культури, професійної та громадянської компетентності, теоретичні та методичні аспекти соціально-професійного становлення особистості сучасного вчителя. Особливу увагу приділено актуалізації процесу професійного самовдосконалення майбутніх учителів, забезпеченню необхідних умов для якісної неперервної професійно-педагогічної освіти у ВНЗ. Висвітлено особливості професійної позиції вчителя.

Рассмотрены содержание и условия формирования профессиональной и методологической культуры, профессиональной и гражданской компетентности, теоретические и методические аспекты социально-профессионального становления личности современного учителя. Особое внимание уделено актуализации процесса профессионального самосовершенствования будущих учителей, обеспечению необходимых условий для качественного непрерывного профессионально-педагогического образования в ВУЗ. Освещены особенности профессиональной позиции учителя.

Проаналізовано основні психологічні категорії педагогічної взаємодії. Запропоновано класифікацію типів взаємодії, типологію педагогічних інтеракцій, методику виявлення кількісних та якісних особливостей педагогічної взаємодії. Обгрунтовано положення про педагогічну взаємодію як елемент спільної діяльності вчителя та учнів, сутнісні характеристики якої пов'язані з психологічними категоріями діяльності, особистості, свідомості, психолінгвістичними категоріями тексту та діалогу.

Проанализированы основные психологические категории педагогического взаимодействия. Предложены классификация типов взаимодействия, типология педагогических интеракций, методика выявления количественных и качественных особенностей педагогического взаимодействия. Обоснованы положение о педагогическом взаимодействии как элементе общей деятельности учителя и учеников, сущностные характеристики которой связаны с психологическими категориями деятельности, личности, сознания, психолингвистическими категориями текста и диалога.

Розглянуто психологічні механізми та модель розвитку особистості вчителя в процесі подолання стресових професійних ситуацій. Обгрунтовано ресурсно-стильовий підхід до зростання особистості вчителя за умов вироблення копінгових стратегій. Розроблено психотехнологію активізації ресурсного потенціалу особистості вчителя. Наведено профілактичні заходи щодо виникнення дистресу під час складних педагогічних ситуацій.

Рассмотрены психологические механизмы и модель развития личности учителя в процессе преодоления стрессовых профессиональных ситуаций. Обоснован ресурсно-стилевой подход к развитию личности учителя в условиях выработки копинговых стратегий. Разработана психотехнология активизации ресурсного потенциала учителя. Представлены профилактические меры возникновения дистресса во время сложных педагогический ситуаций.

Узагальнено результати досліджень провідних напрямів психолого-педагогічної науки, які стосуються феномену педагогічної взаємодії, її змісту, стуктури, функцій у контексті готовності майбутнього вчителя до професійної діяльності. Визначено основні принципи та засоби побудови програми розвивальних впливів для оптимізації здатності майбутнього фахівця до педагогічної взаємодії, проаналізовано експериментальну ефективність даної програми.

Обобщены результаты исследований ведущих направлений психолого-педагогической науки, касающиеся феномена педагогического взаимодействия, его содержания, структуры, функций в контексте готовности будущего учителя к профессиональной деятельности. Определены основные принципы и средства построения развивающих влияний для оптимизации способности будущего специалиста к педагогическому взаимодействию, проанализирована экспериментальная эффективность данной программы.

Висвітлено проблему прийняття вчителями рішень у проблемних ситуаціях педагогічної діяльності. Обгрунтовано відмінність поведінкового та діяльнісного рівнів активності педагога, на яких процес прийняття рішень забезпечується різними детермінантами та механізмами. Доведено, що вміння приймати ефективні, педагогічно доцільні рішення пов'язані з діяльнісним рівнем активності, де педагог виявляє себе як суб'єкт, здатний до усвідомлення та вибору мети та способів реалізації своїх дій.

Освещена проблема принятия учителем решений в проблемных ситуациях педагогической деятельности. Обосновано отличие поведенческого и деятельностного уровней активности педагога, на которых процесс принятия решений обеспечивается разными детерминантами и механизмами. Доказано, что умения принимать эффективные, педагогически целесообразные решения связаны с деятельностным уровнем активности, где педагог проявляет себя как субъект, способный к осознанию и выбору цели и способов реализации своих действий.

Розкрито теоретико-методологічні засади дослідження психолого-педагогічної компетентності викладачів ВНЗ. Визначено педагогічний професіоналізм як показник міри сформованості й узгодженості складових компонентів професійної компетентності педагогів. Проаналізовано особливості професійної педагогічної діяльності у ВНЗ, професійного становлення та розвитку викладачів, співвідношення їх професійної та психолого-педагогічної компетентності, діяльнісно-рольові, процесуально-функціональні складові даної компетентності, а також професійну самосвідомість як основу зазначеної компетентності.

Раскрыты теоретико-методологические основы исследования психолого-педагогической компетентности преподавателей ВУЗ. Определен педагогический профессионализм как показатель меры сформированности и согласованности составных компонентов профессиональной компетентности педагогов. Проанализированы особенности профессиональной педагогической деятельности в ВУЗ, профессионального становления и развития преподавателей, соотношения их профессиональной и психолого-педагогической компетентности, деятельностно-ролевые, процессуально-функциональные составные данной компетентности, а также профессиональное самосознание как основа указанной компетентности.

Викладено методологічні засади полікультурної підготовки майбутніх педагогів за умов Кримського регіону. Розкрито категоріальну структуру поняття "культура", визначено її функції та види. Наведено характеристику вчителя як суб'єкта полікультурного соціуму. Розглянуто питання професійно-педагогічної підготовки майбутніх учителів до взаємодії суб'єктів освітнього процесу в контексті ідеї полікультурності. Проаналізовано зарубіжний досвід полікультурної освіти.

Изложены методологические основы поликультурной подготовки будущих педагогов в условиях Крымского региона. Раскрыта категориальная структура понятия "культура", определены ее функции и виды. Приведена характеристика учителя как субъекта поликультурного социума. Рассмотрены вопросы профессионально-педагогической подготовки будущих учителей к взаимодействию субъектов образовательного процесса в контексте идеи поликультурности. Проанализирован зарубежный опыт поликультурного образования.