Розглянуто консерватизм як предмет феноменологічного дослідження. Проаналізовано менталітет як фактор збереження національної ідентичності за умов сучасних соціокультурних викликів. Висвітлено особливості соціального управління в американському суспільстві. Визначено особливості філософських вимірів буття людини в японському екзистенціалізмі Кіотської школи. Досліджено моральну проблематику в контексті парадигмальних трансформацій нової онтології. Розкрито поняття духовності та духовно-моральний розвиток особистості у сучасному світі. Висвітлено особливості функціонування антикультових організацій в Україні. Розглянуто проблеми досліджень історії національної філософської думки в Україні. Проаналізовано семіозисне мислення як універсальний спосіб розуміння сучасного музичного мистецтва. Досліджено питання розуміння потреби інтерпретації екології та футурології у контексті тлумачення проблеми постлюдини та "постдовкілля". Наведено соціальні тендеції розвитку вітчизняного освітнього простору.

Досліджено проблему визначення ідентичності за умов системи соціального простору. Створено класифікацію підходів до розв'язання проблеми ідентичності в філософії, запропоновано шляхи розв'язання методологічної кризи розгляду цієї проблеми. Подано концепцію "топосу" та розроблено цілісну топологічну модель соціально-філософського аналізу суспільства, визначено методологічні принципи топології соціальних об'єктів. Проаналізовано класичну та некласичну парадигми ідентичності, доведено, що проблема ідентичності пов'язана не з ідеєю розпорошення суб'єкту філософії постмодерну, а з самою появою концепту "суб'єкт" в модерній філософії та його інтерпретацій в сфері соціальних і правових стосунків. Розроблено концепт "об'єктність" та проведено розмежування конструктів "світовість" і "об'єктність", які використовуються для висвітлення топологічного підходу до розуміння проблеми ідентичності. Виникнення ідеї ідентичності розглянуто як реалізацію права особи на створення власного образу. Проведено аналіз та обгрунтовано зміст концептів "актор" та "актант" у ракурсі ідеї гетерогенності топосу соціального простору як мережевої структури соціальних відносин. Подано характеристику системи топології ідентичності за умов активності соціального простору, виявлено топологічні умови руйнації модерної системи ідеології суб'єкту. На прикладі мережевої та потокової схеми соціальних об'єктів і процесів доведено хибність гомеоморфізму соціальних, правових і культурних ідентифікацій за умов цивілізаційного прикордоння. Акцентовано увагу на аналізі українських правових актів XVII - XX ст. як ілюстрації правової індивідуалізації та субсидіарносгі, що утворюють нелінійні моделі топології соціальної ідентичності. Розглянуто концепт "вольність" як центральний елемент ментально-правового простору в ситуації перегону соціальних і культурних практик.

Обговорено актуальні проблеми з філософських, соціально-політичних, технічних та економічних наук. Розглянуто особливості розбудови українського громадянського суспільства за сучасних умов, індивідуалізацію як тенденцію сучасного соціуму, визначено фактичний і міфологемний виміри трансформації комунікативного простору. Висвітлено комплекс заходів з підвищення ефективності локомотивного господарства, охарактеризовано мультимодальні термінали та їх перспективи розвитку в Україні. Обгрунтовано необхідність впровадження логістичних систем у виробничо-господарську діяльність підприємств, а також необхідність використання інструментів власного капіталу авіакорпорацій для активізації залучення інвестиційних ресурсів.

Висвітлено історію розвитку кафедри філософії та соціології, становлення і розвитку викладання світоглядних дисциплін. Наведено напрями наукових досліджень методичної та виховної роботи колективу. Представлено наукові біографії, навчально-методичну роботу та інші досягнення співробітників кафедри.

Підвищення інноваційної культури громадян неможливе без модернізації освіти, яка на сьогодні повинна включати обов'язкову підготовку майбутніх фахівців до власної інноваційної діяльності, основою якої є евристичні методи. Обізнаність в підходах, закономірностях, методиках, інструментах творчої роботи є необхідною умовою продуктивної інноваційної діяльності. Період кінця XIX - початку XX ст. став найбільш насиченим новими підходами щодо розширення методів винахідницької діяльності через стрімкий розвиток інженерних і психологічних наук. Мета роботи - дослідження розвитку евристичних методів на початку третього етапу розвитку філософії та науки, визначення основних досягнень і напрямів наступних досліджень. У дослідженні використано такі методи: аналіз і синтез змісту технічних, математичних, фізичних, філософських, психолого-педагогічних, історичних наукових і методичних досліджень щодо проблеми формування та розвитку евристики на початку третього етапу розвитку філософії та науки; порівняльно-історичний, ретроспективний методи; структурно-логічний аналіз. Серед найважливіших досліджень із питань евристики на початок третього етапу розвитку філософії та науки слід виділити праці Енгельмейєра, Маха, Рібо та Пуанкаре, які намагались систематизувати послідовність етапів, методи та підходи у винахідницькій діяльності. Послідовності етапів винахідницької діяльності, запропоновані Енгельмейєром та Пуанкаре; систематизування Махом і Пуанкаре основних інструментів пізнання; твердження про обов'язкові взаємний обмін результатів досліджень науковцями, сприяння та соціальне об'єднання дослідників; проголошення головної ролі несвідомого Рібо, Махом, Енгельмейєром і Пуанкаре - все це визначило подальші дослідження психологічних, філософських, педагогічних, технічних наук щодо розвитку евристичних методів. Зролено висновки, що зроблений аналіз розвитку евристики в період кінця XIX - початку XX ст. надав можливості оцінити ті значні досягнення у визначенні природи творчості та закономірностей винахідницької діяльності, які надали потужний поштовх для наступних напрямів досліджень. Саме в цей період, завдяки активній співпраці науковців із різних галузей і різних країн, вдалося систематизувати евристичні методи, визначити послідовність етапів у винахідницькій діяльності. Визнання вченими провідної ролі несвідомої психічної діяльності в процесі винахідництва вказало на важливий напрям досліджень для психологічних наук. Продуктивна інноваційна діяльність неможлива без глибокого розуміння евристичних методів, їх сутності та історії розвитку.

Тематика доповідей охоплює філософську антропологію, національне питання, метафізику, проблеми логіки та методології наукового дослідження, методологію історичного пізнання, феноменологію та герменевтику, актуальні соціально-політичні проблеми, реконструктивну семіотику, дослідження природи сміху, культурологічні студії з фольклору, казок та обрядів, аналіз структури текстів культури, дослідження творчості М. Волошина та О. Фрейденберг. Зауважено, що більшість робіт поєднує єдиний підхід до предмету розгляду на підставі авторської концепції категорій граничних підстав як універсалій культури. Основні роботи з цієї тематики виділено в окрему рубрику. Збірка містить також розділ з філософської мемуаристики, присвячений відомим українським філософам.

Розкрито основні напрями філософських досліджень як XX ст., так і нового XXI ст., у різних царинах філософії: від метафізики до філософії науки та техніки, від етики до філософії свідомості та штучного інтелекту. Основна мета - висвітлити конкретно-концептуальні підходи до вирішення філософських проблем континентальної та аналітичної філософії. Визначено питання метафізики й онтології - буття та існування. Досліджено питання гносеології й епістемології - пізнання та знання. Увагу приділено філософії свідомості та штучного інтелекту. Охарактеризовано філософію людини: гуманізм, постгуманізм і постлюдина. визначено поняття моральна філософія: цінності, добро і зло. Висвітлено поняття соціальна та политична філософія; філософія культури і сучасна цивілізація; філософія науки і техніки.

Тексти лекцій складені для підготовки аспірантів та здобувачів наукового ступеня PhD (доктор філософії) відповідно до програми дисципліни "Філософія науки". Матеріал подано англійською мовою.

Узагальнено досвід викладання курсу філософії. Розглянуто предмет філософії як особливий вид знання; природу філософських проблем та основні розділи філософії. Визначено філософію свідомості. Охарактеризовано філософію свідомості (гносеологію). Визначено наукове пізнання (науку як спосіб існування знання). Досліджено соціальну філософію; філософію історії. Увагу приділено філософській антропології (проблемне поле й витоки філософської антропології). Наведено філософську теорію цінностей (аксіологію).

Розглянуто проблеми викладання філософії у закладах вищої освіти, окреслення її значення в університетському навчанні та сучасному суспільстві. Акцентується увага на зміни статусу філософії в навчальному процесі та пошуки нових розумінь змісту та завдань програми курсу філософії для студентів. Аналізуються його потенційні можливості у становленні людини, здатної осмислювати себе і світ довкола себе як, зокрема точки входу в науку.

Розглянуто "Новий Органон" Ф. Бекона як методологічну передумову проєктів модернізації європейського суспільства. Проаналізовано дискусії про сутність науки від Ф. Бекона до сучасних моделей і концепцій. Розкрито пластичність мислення Ф. Бекона. Розглянуто філософію науки К. Поппера та історичну антропологію як сучасну філософію історії. Висвітлено методологічну поліфонію осмислення світоглядно-наукових поглядів Ф. Бекона. Увагу приділено цінностям і об'єктивності в науці (від Бекона до сучасності).

Висвітлено поняття аналітичної філософії та філософії. Розкрито основні тези пізнього Вітґентштайна, питання переосмислення явища мови в аналітичній філософії. Встановлено екзистенційну проблематику у вступних параграфах «Буття і часу». Розглянуто деякі зауваги щодо системного підходу до історико-філософського дослідження Гегелевої філософії. Звернено увагу на критику принципу фактуальності Квентіна Меясу.

Визначено історико-філософські рецепції античності: трансформація понять античної філософії в контексті парадигм філософування; античне вчення про число в середньовічній традиції; методолопчні аспекти геракліто-елейської проблеми; античні ідеї в філософії феофана прокоповича: прихильність і критика; античний пірронівський скептицизм; актуальність поняття природи у Платона; визрівання поняття у філософії досократиків; засадничі напрями есхатології Плотіна; ранньохристиянська апологетика про "плагіат" греків. Охарактеризовано античні витоки політичної філософії XX сторіччя: Платон і Арістотель в "новій науці політики" Е. Фьогеліна. Приділено увагу античності в академічній філософській освіті.

Наведено найбільш вживані слова, що зустрічаються під час вивчення історії світової та вітчизняної філософської думки, природничих і гуманітарних дисциплін студентами-медиками. Подано тлумачення таких понять, як неотомізм, прагматична максима, практична етика, правильний розум, трансценденція.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю0/8 я431(0)

Рубрики:

Філософські науки

Шифр НБУВ: СО38093 Пошук видання у каталогах НБУВ 

якому висвітлено історію світової та української філософської думки й основні теоретичні проблеми сучасної філософії. ЗАРОДЖЕННЯ Й ІСТОРИЧНИЙ РОЗВИТОК ФІЛОСОФІЇ 9 Тема 1. Філософія як специфічний тип знання. Філософія Стародавнього світу (лекція) 9 Самостійна робота. Філософія Стародавнього світу 47 Тема 2. Західноєвропейська філософія середньовіччя та епохи Відродження. Філософія Нового часу (XVII - XVIII ст.) (семінарське заняття) 49 Самостійна робота. Філософія Нового часу (XVII — XVIII ст.) 51 Тема 3. Філософська думка в Україні (лекція) 53 Самостійна робота. Філософія Григорія Сковороди. Класична українська філософія 80 Філософська система Григорія Сковороди (семінарське заняття). 52 Тема 4. Основні напрямки сучасної світової філософії (лекція) 84 Самостійна робота. Основні напрямки сучасної світової філософії... 108 Світова філософія на межі епох (XX - початок XXI ст.): ідеї, течії і тенденцій розвитку (семінарське заняття) 108 Модульна контрольна робота 1 (практичне заняття) 110 Запитання для самоперевірки 113 ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ II. ТЕОРІЯ ФІЛОСОФІЇ 114 Тема 5. Онтологія (лекція) 114 Самостійна робота. Проблема буття у філософії 130 Тема 6. Гносеологія (семінарське заняття) 130 Самостійна робота. Основні проблеми гносеології 133 Тема 7. Філософська антропологія (лекція) 133 Самостійна робота. Філософська антропологія 159 Тема 8. Соціальна філософія (семінарське заняття) 159 З Самостійна робота. Суспільство і особистість у вимірах філософського аналізу 161 Модульна контрольна робота 2 (практичне заняття) 162 Запитання для самоперевірки 165 ТЕСТОВИЙ ПІДСУМКОВИЙ КОНТРОЛЬ 166 СЛОВНИК 172 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 188 ПРЕДМЕТНИЙ ПОКАЖЧИК 191 ВСТУПНЕ СЛОВО У XXI ст. людство зіткнулося як з кардинальними змінами в політиці, економіці, культурі, так і новими викликами, пов’язаними із загостренням глобальних проблем, військовими конфліктами, державними переворотами, тероризмом, проблемами біженців. Кожен не тільки спостерігає як змінюється «обличчя» світу, а й «відчуває» швидкоплинність часу. Водночас змінюються ставлення людини XXI ст. до самої себе: ототожнення з соціальними мережами, грошима, соціальним статусом, владою, чи, як не дивно, гуманністю. Ускладнення життя суспільства стимулює інтерес до вивчення якісних перетворень сучасного світу, осмислення взаємозв’язку минуле - сучасне - майбутнє як явище нової реальності. В умовах пандемії людство по-новому подивилося на проблеми сенсу життя та виживання в цілому. У складному хитросплетінні ниток світового суспільного розвитку відбувається становлення європейської України як суверенної держави. Усе це спонукає людину до філософського осмислення свого ставлення до дійсності, її світоглядної орієнтації, усвідомлення нею власного місця й ролі як в суспільстві, так і у світі. Нової значущості та розуміння набувають питання особистої активності, громадянської позиції, свободи, вибору особистості та його наслідків. У формуванні нових світоглядних орієнтирів, цінностей, пошуку векторів розвитку людства у XXI ст. особлива роль належить філософії. Вивчення курсу філософії допоможе студентам зрозуміти докорінні зміни, що відбуваються в світоглядних побудовах, і спричинені цими зміни у практичному ставленні людей до себе та до світу, усвідомити історичний характер людського буття, роль та значення суб’єктивних чинників на сучасному етапі. З одного боку, студент повинен усвідомити цілісність духовного життя людства, а з іншого - переконатися, що світ складний, багатовекторний і потрібно уміти поєднувати й узгоджувати різнопланові тенденції. Усвідомлення спільності культурно-філософських процесів повинно сприяти застосуванню духовного досвіду інших народів та поколінь для осмислення наших власних проблем, які часто видаються нам унікальними або безвихідними. Результатом маг бути філософське ставлення до сучасного стану розвитку суспільства як до процесу, зумовленого історичними та соціальними обставинами, що невпинно змінюються, внутрішня готовність до змін, усвідомлення їх невідворотності, прогнозування перспектив розвитку та пошук власного місця у світі. Курс «Філософія» для студентів другого курсу освітньо- професійного ступеня «фаховий молодший бакалавр» спеціальностей 013 Початкова освіта розроблено таким чином, щоб сприяти формуванню у здобувачів аналітичного мислення та конструктивного сприйняття людиною себе, світу, досвіду людства; розглянути основні досягнення світової та української філософської думки, головними періодами та логікою її розвитку; об’єктивно, на наукових засадах аналізувати будь-які, у тому числі, нестандартні, явища й процеси, причинно-наслідкові зв’язки дійсності, аргументовано відстоювати власні погляди на ту чи іншу проблему, помірковано та толерантно ставитися до протилежних думок, обговорювати свою світоглядну та громадську позицію, застосовувати одержані знання при вирішенні професійних завдань та в особистому житті. Водночас, зважаючи на це, посібник можуть використовувати студенти всіх спеціальностей закладів фахової передвищої освіти під час вивчення філософії. Мета: формування у студентів цілісного уявлення про світ, людину як цілісність, осмислення студентами сутності філософської проблематики, історії розвитку зарубіжних та українських філософських учень, актуальних питань онтології, гносеології, соціальної філософії у поєднанні з проблемами становлення української державності, розвитку національної культури в широкому контексті сучасної світової філософської думки. Для досягнення поставленої мети виділяються такі цілі курсу: - усвідомити специфіку виникнення і функцій філософії та особливості філософського знання у порівнянні з іншими загальноосвітніми знаннями, відмінні риси філософського світогляду у порівнянні з іншими історичними формами світогляду; - сформувати знання про центральні проблеми філософії, базові філософські поняття та категорії, які є необхідними для сучасного універсального способу мислення; - виявити особливості основних етапів історії розвитку філософської думки, сенсу основних досягнень видатних мислителів кожної філософської епохи; - виявити специфіку основних форм буття; - розширювати уявлення про форми, структуру та функції свідомості; - поглибити знання про пізнання, істину, сформувати уявлення про основні наукові методи пізнавальної і практичної діяльності - усвідомити основний зміст філософських концепцій суспільства; - ознайомлення зі змістом проблем відчуження та самореалізації особистості в суспільстві та шляхи вирішення цих проблем.

Розглянуто зміни, які відбуваються у міжнародному просторі. Зауважено, що їх вплив можна спостерігати на національному, міжнародному (іноземне втручання у вибори), а також на індивідуальному (зміни в ідентичності) рівнях. Визначено вплив мультикультуралізму на формування нового світового порядку. Проаналізовано сучасний стан відносин між США та КНР, розкрито причини їх конфлікту та можливі наслідки для обох сторін. Висвітлено трансформацію політичного діалогу між Америкою та Китаєм. З'ясовано взаємообумовленість міжнародних терористичних процесів і міжнародної міграції у сучасному світі, проаналізовано вплив цих явищ одне на одного. Висвітлено питання взаємовпливів екології та політики на прикладі міжнародних конвенцій. Проаналізувавши основоположні етапи становлення екологічних питань, зроблено висновок, що основним механізмом співпраці були і залишаються конвенції. Зауважено, що через недотримання великими гравцями екологічних домовленостей система універсальних договорів і регіональних угод не є максимально ефективною. Досліджено взаємодію США та Японії у сфері безпеки за президенства Д. Трампа. Розглянуто стан, характер та основні суперечності в американсько-японському альянсі. Проаналізовано регіональні виклики безпеці Японії і місце США в обороні Японії. Розглянуто інформаційну війну як загрозу національній безпеці держави в XXI ст. Проаналізовано актуальні напрями співробітництва у сфері безпеки між Україною і Канадою. Досліджено українські підходи врегулювання конфлікту у Придністров'ї. Описано особливості стратегії національної безпеки України в умовах російської агресії. Визначено перспективні напрями українсько-польських відносин в контексті загальноєвропейського розвитку.

Відображено зміст основних тематичних розділів курсу філософії для студентів закладів вищої освіти - предмету та історії філософії, онтології, філософської антропології, гносеології, соціальної філософії. Із величезного обсягу філософської спадщини вибрано найбільш цікаві та важливі аспекти, необхідні для формування світоглядної і понятійної культури майбутніх спеціалістів. Використання дидактичних схем призначено для більшої чіткості та економності викладу навчального матеріалу. Філософії належить провідна роль у соціально-гуманітарному циклі підготовки майбутніх фахівців з вищою освітою, що зумовлено як особливостями предмету і функцій філософії, так і соціокультурною ситуацією, що склалась в сучасному суспільстві. Зазначено, що завдяки дослідженням найбільш загальних сутнісних закономірностей буття природи, суспільства, мислення і людського існування філософія слугує дороговказом для молодої людини у формуванні особистісних громадянських і соціально-культурних компетентностей, системного критичного мислення, засвоєнні морально-етичних цінностей, розвитку здатності адекватної орієнтації та адаптації до суспільної і професійної життєдіяльності.