Работа посвящена всестороннему изучению уникального культа Партенос - верховной богини - покровительницы и сакральной защитницы Херсонесского государства и всей античной Таврики. Проанализированы взаимосвязанные с ним основные особенности понтийских мифов об Артемиде и Ифигении, роль Геродота в создании нового мифа о таврской богине, идеологический аспект трагедии Еврипида "Ифигения в Тавриде". Большое внимание уделено выяснению характерных и особенных черт в культе Партенос, анализу ее образа и символики на монетных изображениях, тождества с Артемидой, связи с политической и культурной жизнью Херсонеса Таврического. Рассмотрены художественные образы Ифигении и Артемиды в искусстве.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(0)310 + Э321.0

Рубрики:

Історія

Релігія Давнього Єгипту

Шифр НБУВ: Ж27630 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(0)322.1 + Э322.2

Рубрики:

Історія

Релігії епохи еллінізму (4-1 ст.до н.е)

Шифр НБУВ: Ж21929 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Э321.0-422.1

Рубрики:

Релігія Давнього Єгипту

Шифр НБУВ: Ж21929 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На підставі узагальнення літературних джерел, зокрема, словників, енциклопедій та маловідомих видань з мови, міфології, релігієзнавства, психології, філософії, а також історичних, серед яких зразки на санскриті, давньогрецькій, латинській та іншіх мовах, розкрито зміст понад 500 понять, що стосуються імен богинь дохристиянських цивілізацій, зокрема, давньоукраїнської, давньогрецької, давньоримської, давньоіндійської.

На основании обобщения литературных источников, в частности, словарей, энциклопедий и малоизвестных изданий по языку, мифологии, религиеведению, психологии, философии, а также историко-сравнительного метода, среди которых примеры на санскрите, древнегреческом, латинском и других языках, раскрыто содержание более 500 понятий имен богинь дохристианских (древнеукраинской, древнегреческой, древнеримской, древнеиндийской) цивилизаций.

Подано інформацію про найважливіші наукові, філософські, художні, міфологічно-релігійні та побутові символи українців. Проаналізовано особливості виникнення, функціонування символів від найдавніших часів до сьогодення. Значну увагу приділено питанням семантики певного символу в античній міфології, релігії (Єгипет, Греція), слов'янському народовір'ї (язичництві), християнстві, ісламі, буддизмі.

Представлена информация о важнейших научных, философских, художественных, мифологично-религиозных и бытовых символах украинцев. Проанализированы особенности возникновения, функционирования символов от древнейших времен до современности. Значительное внимание уделено вопросам семантики определенного символа в античной мифологии, религии (Египет, Греция), славянском народоверии (язычництве), христианстве, исламе, буддизме.

Висвітлено особливості та трагічні наслідки державно-церковної політики на Полтавщині в ході численних антирелігійних кампаній. Наведено відомості про служителів релігійних культів, незаконно репресованих за часів тоталітарного режиму.

Освещены особенности и трагические последствия государственно-церковной политики на Полтавщине в процессе многочисленных антирелигиозных кампаний. Приведены сведения о служителях религиозных культов, незаконно репрессированных во время тоталитарного режима.

Освещены древняя история, античная мифология и этапы культурного развития человечества. Раскрыто духовное значение древнегреческой цивилизации и ее влияние на развитие всех современных европейских народов. Описаны быт, частная и общественная жизнь людей, религиозные, социальные отношения в Древней Греции.

Приведены основные сведения о героях Эллады: Овидии, Эллине, Прометее, Пандоре, Данае и Данаиде. Значительное внимание уделено Персею, Танталу и Пелопсу, подвигам Геракла и Тесея.

Індекс рубрикатора НБУВ: Э321.0-422.27

Рубрики:

Релігія Давнього Єгипту

Шифр НБУВ: Ж69560 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Рассмотрены вопросы становления и развития системы школьного исторического образования в XVIII - XX вв. Освещена история развития проблем отечественного классического образования. Проанализированы роль античной литературы в дисциплинах исторического цикла в отечественной общеобразовательной школе ХХ в., деятельность отечественных и зарубежных ученых и педагогов-антиковедов, исследователей античной культуры.

Висвітлено особливості проведення свят Афродіти в усіх грецьких державах Північного Причорномор'я, які набули важливого значення на Боспорі, а також свят Апатурій - іонійцями, що відзначалися в Борисфені, Ольвії та Боспорі з архаїчних часів. На підставі вивчення лапідарних написів, графіті, фрагментів кам'яних скульптур, теракотів та зображень на ювелірних прикрасах показано, що на багатьох святах Афродіту прославляли як покровительку мореплавства, богиню кохання і краси.

Освещены особенности проведения праздников Афродиты во всех греческих государствах Северного Причерноморья, которые имели важное значение на Боспоре, а также праздников Апатурий - ионийцами, отмечавшихся в Борисфене, Ольвии и Боспоре с архаических времён. На основании изучения лапидарных надписей, графити, фрагментов каменных скульптур, теракотов и изображений на ювелирных украшениях показано, что на многих праздниках Афродиту прославляли как покровительницу мореплавательства, богиню любви и красоты.

Освещены главные проблемы религиозного мировоззрения эллинов Причерноморья в античную эпоху. Основное внимание уделено рассмотрению отдельних мифов во взаимосвязи с культами и политикой в понтийских государствах, а также характеристике древнегреческих общественных и домашних святилищ. Прослежены региональные свойства и особенности культов верховных покровителей отдельных полисов: Аполлона, Артемиды, Афродиты, Деметры и других олимпийских божеств и обожествленных героев, их место и значение в политической и культурно-религиозной жизни населения.

Проанализированы основные этапы исторического развития Херсонеса Таврического и Юго-Западной части Таврики в позднеантичный период (последняя четверть III - VI вв.). На основе обобщения литературных и исторических источников объективно рассмотрены сложные и еще не до конца выясненные обстоятельства начального периода проникновения и распространения христианской религии в регионе, особенности данного процесса в конкретно-исторических условиях.

Зроблено огляд основних спільних мотивів у кельтській та скандинавській релігійно-міфологічних традиціях (сюжетних та символьних), пов'язаних зі смертю і Тим Світом. На базі літературної спадщини зроблено спробу прояснити окремі аспекти історико-археологічного матеріалу.

Наведено результати всебічного історіографічного аналізу існуючих концепцій та гіпотез щодо греко-варварських релігійних взаємовпливів на Боспорі, особливо у вивченні культів головних божеств і героїв - Аполлона, Афродіти, Ахілла, Геракла, Бога Найвищого та ін. Вивчено деякі релігійні поховальні обряди, які нерідко визначаються як варварські - комплекси з Великої Близниці, матеріали з деяких боспорських святилищ, особливості ритуальних поховань тварин, людей, людських черепів тощо. Проаналізовано основні гіпотези про можливе існування на Боспорі культу верховного жіночого божества, які не знаходять підтвердження в джерелах.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості реалізації релігійної політики О.Македонського на території Ірану. Проаналізовано переказ про Олександра, що існує в зороастрийській квазіісторичній традиції. Послідовно розглянуто звинувачення на адресу Олександра, що містяться в релігійних зороастрийських текстах. Зроблено висновок про необ'єктивність пізньої зороастрийської традиції. Акцентовано увагу на відсутності будь-яких надійних історичних свідчень про існування доолександрівського письмового тексту Авести та необгрунтованості звинувачення Олександра у його знищенні. На підставі вивчення античної історичної традиції критично переосмислено твердження про навмисне та масове вбивство магів греко-македонськими завойовниками. Проаналізовано свідчення античних авторів і доведено, що антизороастрийська політика македонського царя не передбачала руйнування перських храмів і культових місць. Досліджено квазіісторичну зороастрийську оповідь і зроблено висновок, що основною метою сасанідського жрецтва у формулюванні звинувачення проти О.Македонського є обгрунтування легітимності Сасанідів на іранському престолі.

Досліджено історію проникнення і поширення християнства в Боспорській державі у III - VI ст. На основі комплексного використання археологічних даних, розроблено нову класифікацію і хронологію боспорських грунтових склепів, розкрито символічний зміст їх розписів. Охарактеризовано різні типи християнських культових місць, запропоновано їх періодизацію. Виділено основні етапи становлення нової релігії: знайомство боспорян із християнським віровченням (перша половина III ст.), створення ранньохристиянських громад (друга половина III - початок IV ст.), самостійне функціонування Боспорської єпархії (перша чверть IV - друга третина V ст.), встановлення християнства як державної релігії Боспору (третя третина V - VI ст.). Зазначено, що процес поширення християнства відбувався досить повільно, протягом тривалого часу основні маси сільського населення були язичеськими, водночас на певному етапі християнська церква починає відігравати основну роль у суспільно-політичному житті держави. Встановлено, що основи суспільного і релігійного життя, закладені на Боспорі християнською церквою в ранньовізантійську епоху виявилися міцними і, незважаючи на вторгнення варварів, зберігалися ще багато століть.

Досліджено дуалізм в античному гностицизмі. Його розглянуто як важливу для самовизначення людини проблему, що має прояв у системах античних гностиків, світовідчуття та світорозуміння яких є близьким і зрозумілим для сучасної людини. На підставі аналізу оригінальних текстів гностиків вирішено проблему дуалізму. Як головну ідею у вченнях гностиків виявлено ідею подвійності світу та протиставлення його Богу, диспозиції знання та незнання, свободи та несвободи, духовного та тілесного начал у людині, темного та світлого, чоловічого та жіночого. Як найважливішу опозицію античного гностицизму визначено опозицію "Бог - світ", але вона "знімається" завдяки активній ролі людини, яка є учасницею протистояння Бога та світу. На підставі результатів дослідження встановлено, що людина - центральна постать у подоланні дуалізму, саме людина прагне до духовного світу, вищих цінностей.