Досліджено складний механізм функціонування релігійного комплексу, зокрема, його обрядово-культової сфери у соціальному житті людства. Визначено природу релігійного обряду, його історичні форми та тенденції сучасного розвитку.

Молитва - це важлива складова релігійного досвіду, який у генезі людського духу набуває великого розмаїття. В індивідуально-психологічному аспекті молитва є виразом стану душі, котра перебуває на певному рівні, в певній локалізації постійних процесів взаємодії в обширі Абсолюту. Молитва неначе сходинками веде людину до незміряних духовних висот. Вона не обов'язково мусить бути вербалізована; є молитва в мовчанні (ісихія), видатним представником якої є Іоан Ліствичник.

Висвітлено астрономічні основи календаря і проблеми хронології. Описано календарі та системи літочислення народів Давнього світу, а також сучасні. Особливу увагу приділено історії сучасного календаря. Розкрито причини, що обумовили потребу його реформи 1582 р. - запровадження "нового стилю", а також причину його несприйняття Східними Церквами. Розглянуто питання історії дохристиянського способу рахування часу, методів календарних обчислень на пальцях рук, а також визначення дати окремих подій світової історії за згадками у давніх хроніках про певні астрономічні події.

Освещены астрономические основы календаря и проблемы хронологии. Описаны календари и системы летосчисления народов Давнего мира, а также современные. Особое внимание уделено истории нашего календаря. Раскрыты причины, которые обусловили потребность его реформы 1582 г. - введения "нового стиля", а также причину его невосприятия Восточными Церквями. Рассмотрены вопросы истории дохристианского способа исчисления времени, методов календарных исчислений на пальцах рук, а также уточнения даты отдельных событий мировой истории на основе воспоминаний в давних хрониках об определенных астрономических событиях.

Індекс рубрикатора НБУВ: Э257

Рубрики:

Культ окремих об'єктів поклоніння

Шифр НБУВ: ВА618293 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Викладено основні містобудівні, об'ємно-планувальні, будівельні, технологічні, інженерні та канонічні вимоги чинних нормативних документів, рекомендації та практичні поради з питань проектування культових будинків та споруд різних конфесій (християнських - православних та католицьких храмів, мусульманських мечетей, іудейських синагог та їх комплексів).

Изложены основные градостроительные, объемно-планировочные, строительные, технологические, инженерные и канонические требования действующих нормативных документов, рекомендации и практические советы по вопросам проектирования культовых домов и сооружений разных конфесий (христианских - православных и католических храмов, мусульманских мечетей, иудейских синагог и их комплексов).

Наведено результати дослідження сакральної вишивки угорців Закарпаття. Висвітлено основні історичні та мистецькі особливості даного виду народного мистецтва, а також важливі статистичні дані.

Опубликовано результаты исследований сакральной вышивки Закарпатья. Освещено основные исторические и творческие особенности данного вида народного искусства, а также приведены важные статистические данные.

The results of the investigation of Transcarpathia sacral embroidery are published in this article. It deals with the main historical and creative peculiarities of this kind of folk art. Some important statistics data are also given.

Досліджено символ як особливий засіб пізнання в христианстві. Розглянуто значення ідеї Центру Світу, яке виражається особливими християнськими символами. Приділено увагу значенню ікони як одного з найголовніших християнських символів.

Розглянуто тезу М. Бахтіна про свято як первинну форму культури. Досліджено сакральний театр, його феномен, динаміку та внутрішню єдність, яка організує його зсередини на рівні системи жанрів, висуваючи на перший план домінантний жанр - містерію, що ініціює формування театральних систем. Театральну систему розглянуто як сукупність сценічних жанрів і прийомів втілення (інсценізації), актуальну для певної суспільної групи міфологічної події (сакрального сюжету).

Досліджено теорії ритуалів переходу А. ван Геннепа, здійснено її верифікацію на прикладі обрядів життєвого циклу з метою спростування або підтвердження можливості використання даної теорії як інструментарію у процесі дослідження обрядовості життєвого циклу. Розглянуто історію сприйняття теорії ритуалів переходу вченими, її вплив на різні галузі науки. З метою знаходження схеми ритуалів переходу, досліджено певні види обрядів життєвого циклу, а саме: пологову обрядовість, ініціацію за віковою ознакою, весільні церемонії, поховальну обрядовість. Обгрунтовано наявність у зазначених обрядів життєвого циклу схеми ритуалів переходу життєвого циклу схеми ритуалів переходу, а отже, придатність даної теорії для дослідження таких видів обрядів.

Уперше з'ясовано роль та особливості впровадження нехрамових ікон у широке коло профанних інтер'єрів кінця XX - початку XXI ст. Визначено традиції давньої хатньої ікони та її вплив на сучасні кімнатні й офісні ікони.

Проаналізовано світосприйняття людини архаїчної культури в різних аспектах, в тому числі в аспекті первинної демістифікації ритуалу в міфомисленні.

Наведено історичний аналіз паломницької літератури (ходінь) як прообразу сучасної тревел-журналістики. Розглянуто становлення й еволюцію травелогів, починаючи з ходінь у IV ст. н. е. і зроблено узагальнювальні висновки щодо їх впливу на сучасну тревел-журналістику.

За допомогою невербальної релігійної комунікації репрезентовано релігійність як таку, через специфічні пози, жести, одяг, інтер'єр, релігійні знаки та символи. Вміння в однаковий (або хоча б подібний) спосіб розшифровувати повідомлення, передані в релігійному співтоваристві, виявляти в них сенси, які визначають всю життєдіяльність, використовувати стандартні зразки поведінки, що задаються цими повідомленнями тощо і ці вміння забезпечують межі, у яких кожен член релігійного співтовариства відчуває свій зв'язок з іншими віруючими, сприймає себе як елемент єдиного цілого. Отже, релігійна невербальна комунікація є надзвичайно різноплановою, має складну структуру та не завжди піддається розшифруванню, проте саме вона найближче перебуває знаходиться до таємниці спілкування з божественним і, у такий спосіб, лежить у підгрунті збереження релігійності як такої.

Вперше здійснено комплексний релігієзнавчій аналіз соціальних передумов виникнення та сутності антикультового руху, проведено реконструкцію змісту основних теоретичних положень, виявлено особливості його функціонування в соціокультурному та поліконфесійному просторі та визначено організаційні засади. Проаналізовано стан досліджень антикультового руху у англо- американській, українській та російській релігієзнавчій літературі. Досліджено різні підходи видатних американських та європейських соціологів релігії до проблеми визначення поняття ''антикультовий рух'' та його соціальної бази. Показано процес формування антикультового руху в США та Європі. Виявлено особливості функціонування антикультового руху в країнах Європи. Обгрунтовано форми прояву антикультового руху - депрограмування, консультування щодо виходу з культу та спроби впливу на державні органи з обмеження діяльності нових релігійних рухів.

Узагальнено суть понять "релігійно-паломницьких туризм" і "паломництво" і визначено співвідношення між цими науковими категоріями. Розглянуто методичні особливості проведення класифікації релігійно-паломницьких турів та вказано на специфіку таксономії основних видів і форм релігійного паломництва. Розкрито основні функції релігійно-паломницького туризму. Проаналізовано різноманітні наукові підходи до класифікації релігійно-паломницьких турів. Запропоновано авторську схему і принципи класифікації релігійного паломництва.

Розглянуто функціональні особливості релігійно-паломницьких турів та власне паломництва. Досліджено специфіку організації й проведення релігійно-паломницьких турів у сучасних умовах соціально-економічного та культурно-релігійного розвитку України. Розкрито головні мотиви й форми організації паломницьких турів. Установлено основні відмінності в організації культурно-релігійних та паломницьких турів. Проаналізовано основні проблеми функціонування релігійно-паломницького туризму в Україні на сучасному етапі розвитку.

Здійснено класифікацію паломницьких маршрутів для потреб суспільно-географічних досліджень. Виділено головні критерії та особливості паломницьких маршрутів за видами. На основі аналізу літературних джерел і власних досліджень здійснено класифікацію паломницьких маршрутів із виділенням їхніх основних видів за спрямованістю, масштабами охоплення території, тривалістю, метою, засобами пересування, організацією, сезонністю, формою участі та видами маршруту.

Проаналізовано художні особливості гербів духовенства різних конфесій українських і закордонних єпархій кінця XX - початку XXI ст., їх місце (призначення) в духовній спадщині цього періоду. Наведено приклади маловивчених гербів, але цікавих з огляду на наявні в них зображення процесійних хрестів.

Досліджено іконостаси, особливістю яких є специфічне горішнє обрамлення царських воріт із зображенням сакральної атрибутики. Розглянуто певний порядок розміщення належних предметів: у центральній частині - зображення митри, обабіч якої навхрест розташовано єпископський жезл і прецесійний хрест. Охарактеризовано своєрідність хреста у трансформаційному втіленні - і як предмета літургійного облаштування, і як репрезентативного твору декоративного мистецтва.

Уперше у вітчизняному філософсько-релігієзнавчому дискурсі запропоновано цілісний концептуальний підхід до релігійних практик як релігійного та соціокультурного феномену. Проаналізовано наявні у вітчизняному соціогуманітарному дискурсі тлумачення поняття "релігійні практики" та запропоновано авторське його тлумачення. Обгрунтовано авторську позицію щодо дистанціювання від тлумачення релігійних практик виключно як практик церковних. Доведено, що релігійні практики - це відкрита система взаємодії релігійних тексту та дій. Проаналізовано та уточнено основні інституціалізовані форми релігійної практики та запропоновано їх авторську ієрархічну схему: культ - ритуал - обряд. У цьому контексті, по-перше, показано сутнісну відмінність ритуалу в архаїчних, традиційних та сучасних суспільствах, по-друге, обгрунтовано необхідність розмежування понять "ритуал" та "релігійний ритуал". Проаналіовано специфіку релігійних практик релігій традиції об'явлення, показано кардинальні відмінності догматичних засад та соціокультурних виявів релігійної практики релігій традиції об'явлення, що супроводжено єдністю сотеріологічних інтенцій, насамперед досягненні єдності з Богом, реалізація яких здійснюється в земному житті. Особливу увагу приділено вивченню особливостей функціонування релігійних практик у суспільстві.