Висвітлено проблему збереження дерев'яних пам'яток для майбутніх поколінь. Проаналізовано вплив температури та відносної вологості повітря на зміну гігроскопічних і механічних властивостей деревини. Детально розглянуто вплив людської діяльності, освітлення та центрального опалення на клімат приміщень, в яких зберігаються дерев'яні пам'ятки, а також чинники, які спричиняють деструкцію деревини. Наведено відповідні параметри клімату приміщень, дотримання яких необхідне для збереження дерев'яних виробів.

Розглянуто питання історії архітектури від давніх часів до сучасного періоду. Проаналізовано особливості розвитку української народної дерев'яної архітектури. Висвітлено головні етапи розвитку архітектури Криму V - XV ст., проблеми збереження історико-культурної спадщини даного регіону в 1960 - 1980 рр. Описано пам'ятки культури Севастополя в історичному аспекті.

Рассмотрены вопросы истории архитектуры от древних времен до современного периода. Проанализированы особенности развития украинской народной деревянной архитектуры. Освещены главные этапы развития архитектуры Крыма V - XV ст., проблемы сохранения историко-культурного наследия данного региона в 1960 - 1980 гг. Описаны памятки культуры Севастополя в историческом аспекте.

Висвітлено історію виникнення та розвитку будівельних традицій українських горян, загальнонаціональні підходи до дерев'яного житлового будівництва, їх регіональні прояви та локальну специфіку в Українських Карпатах. Обгрунтовано положення про цілісний розгляд традиційного карпатського дерев'яного будівництва як єдиного соціокультурного комплексу, де тісно переплетені світоглядно-духовні та виробничо-професійні компоненти, сформовані у даному природному середовищі. Обгрунтовано самобутність традицій дерев'яного житлового будівництва українців Карпат на фоні культурних впливів сусідніх народів, а також розкрито роль народного майстра-будівельника, професійних об'єднань майстрів, їх організаційного укладу, етики взаємовідносин та звичаєвості в удосконаленні будівельної справи.

Досліджено фактологічні матеріали про архітектуру дерев'яного житла німецьких переселенців Українських Карпат на прикладі колоній у Розлучі та Майдані Львівської області, щоб ввести їх у науковий обіг.

Изучены особенности формообразования и применения пространственных деревянных конструкций, предложена их классификация по аналогии с конкретными аналитическими поверхностями. Исследован опыт возведения архитектурных объектов с использованием подобных конструкций.

Наведено типові проекти дерев'яних шкіл Галичини першої чверті XX ст.

Cформовано понятійний апарат, визначено складові інформаційної бази та теоретичні засади графічної реконструкції дерев'яної наскельної архітектури. Запропоновано технології фіксації скель зі слідами забудови з використанням лазерного сканування та фотограмметрії; роботи з матеріалами досліджень за допомогою ЗD-моделювання, бази даних та геоінформаційної системи. Описано методи аналізу наскельних слідів забудови, способи оцінювання достовірності відтворених елементів, критерії відбору варіантів. Розроблено методику графічної реконструкції дерев'яної наскельної архітектури, що охоплює методи, принципи та послідовність процедур. Досліджено скельний комплекс Камінь (Тустань). Виконано моделювання п'яти будівельних періодів його втраченої дерев'яної забудови. Подано рекомендації щодо використання методики у реставраційній та пам'яткоохоронній діяльності на різного виду об'єктах.

Проаналізовано суспільні передумови православного храмобудування Волині у складі Російської імперії. Визначено та систематизовано містобудівні, об'ємно-планувальні та стилістичні особливості дерев'яних храмів XIX - початку XX ст. В результаті архітектурно-морфологічного аналізу виявлено характерні ознаки церков, які пов'язані з будівництвом храмів за встановленими зразками та частковим використанням місцевих архітектурних традицій. З'ясовано головні напрями архітектурного трансформізму автохтонних церков краю. Обгрунтовано історико-культурну цінність храмобудівної спадщини зазначеного періоду та сформульовано основні принципи і заходи, спрямовані на збереження дерев'яної храмобудівної спадщини Волині.

Проведено попереднє обстеження дерев'яних історико-архітектурних пам'яток Національного музею народної архітектури та побуту України "Пирогів" на предмет біологічних пошкоджень та дії несприятливих екологічних факторів. Основними деструктивними чинниками виявились дереворуйнівні гриби, комахи, надмірна зволоженість, несприятливі атмосферні умови та механічні пошкодження. Незважаючи на дбайливе ставлення співробітників НМНАПУ "Пирогів" до історичних цінностей, руйнівна дія часу та біодеструкторів призвела до необхідності негайної реставрації низки споруд. Для зменшення ймовірності виникнення подібної ситуації в майбутньому запропоновано впровадження постійного моніторингу в діяльність скансену. Розглянуто можливість і необхідність використання чинних державних стандартів для формування системи моніторингу.

У давнину в дерев'яному будівництві всюди одночасно використовувалися зрубна і каркасна системи. Надалі переважала та, що була краще пристосованою до місцевих кліматично-сейсмологічних умов. Таким чином, в світі склалися розмежовані природними чинниками ареали розповсюдження зрубу (північно-західні регіони) та каркасу (південно-східні регіони). В зонах межування ареалів, або ж на аномальних територіях, де сприятливі для зрубу і каркасу критерії вступають у протиріччя між собою, спостерігаються процеси змішування та гібридизації будівельних систем. Саме тут виникають оригінальні архітектурні рішення дерев'яних будівель.

Досліджено архітектурний декор житлових споруд територій Опілля та бойківського Підгір'я кінця ХIХ - ХХ століття. Проаналізовано технологічні і художньо-композиційні особливості дерев'яних архітектурних деталей, визначено художню своєрідність. Підкреслено важливість використання архітектурного декору при формуванні зовнішнього вигляду житла.

Розглянуто іконографію деяких мотивів в архітектурній різьбі давньоруськім храмів. Встановлено походження окремих сюжетів та персонажів, що втілюють культурні традиції як античності, так і східних держав. Інтерпретовано стилістичні особливості рельєфного декору кількох давньоруських храмових споруд, зумовлені складними процесами фольклоризації впливовості її сакралізації першовзірця в умовах синкретизму вірувань у середньовічній Русі та характером державотворчих процесів з їх ідеологічним підгрунтям.

Здійснено характеристику, аналіз та оцінку архітектурних рішень рекреаційних об'єктів із дерева в Карпатському регіоні України. Висвітлено поняття "сучасна дерев'яна рекреаційна архітектура Карпатського регіону". Проаналізовано архітектурно-планувальні вирішення дерев'яних рекреаційних об'єктів європейських країн, зокрема Польщі, Словаччини, Румунії, Чехії, Австрії, Швейцарії. Вдосконалено методику дослідження дерев'яної архітектури та визначено підхід до інвентаризації дерев'яних рекреаційних об'єктів. Проведено ретроспективний аналіз архітектурно-планувальних вирішень дерев'яних рекреаційних будівель Карпатського регіону, виявлено стильові тенденції, історичні періоди розвитку відпочинкової архітектури. Уточнено архітектурно-етнографічне районування Карпат, яке дозволило виявити центри розвитку сучасної дерев'яної архітектури. Систематизовано і структуровано емпіричний матеріал про сучасні дерев'яні рекреаційні об'єкти в Карпатському регіоні, виявлено нові та трансформованo існуючі типи громадських закладів і рекреаційного житла. Обгрунтовано методику збереження, трансформації та переосмислення традицій у сучасній дерев'яній архітектурі регіону. Здійснено оцінку змін та окреслено генезу архітектурно-планувальних вирішень дерев'яних рекреаційних об'єктів у регіоні. Обгрунтовано основні методичні вимоги розвитку сучасної дерев'яної відпочинкової архітектури.