Рассмотрены проблема педагогического руководства художественно-творческим развитием детей в условиях общеобразовательной школы, возрастные характеристики художественно-творческого развития личности в разные периоды человеческой жизни. Проанализирована тождественность процессов продуктивной художественно-творческой активности и художественного восприятия детей. Представлены теоретическая модель и методические основы художественно-творческого развития школьников.

Розглянуто проблеми взаємодії державних органів влади та навчальних закладів культури і мистецтв з метою підвищення ефективності управління початковим етапом мистецької освіти. Обгрунтовано необхідність зміни типового учбового плану початкового художнього навчального закладу. Розроблено інноваційну модель професійної мистецької освіти, наведено результати її реалізації у Київській дитячій Академії мистецтв. Висвітлено досвід роботи обласного комунального закладу "Харківське художнє училище" з навчальними закладами початкової мистецької освіти. Обгрунтовано шляхи створення оптимальних умов для розвитку уяви та фантазії дитини на уроках образотворчого мистецтва з комп'ютерною підтримкою. Проаналізовано деякі проблеми гармонійного розвитку учнів позашкільних закладів освіти образотворчого спрямування та удосконалення зв'язку між різнорівневими закладами образотворчої освіти під час підготовки учнів до вступу у навчальні заклади вищого рівня.

Рассмотрены проблемы взаимодействия государственных органов власти и учебных заведений культуры и искусства с целью повышения эффективности управления начальным звеном художественного образования. Освещены педагогично-антропологические, психологические и философские основы архитектуры детских образовательных заведений творческой направленности. Обоснована необходимость изменения типового учебного плана начального художественного учебного заведения. Разработана инновационная модель профессионального художественного образования, приведены результаты ее реализации в Киевской детской Академии художеств. Освещен опыт работы областного коммунального заведения "Харьковское художественное училище" с учебными заведениями начального художественного образования. Обоснованы пути создания оптимальных условий для развития воображения и фантазии ребенка на уроках художественного искусства с компьютерной поддержкой. Проанализированы некоторые проблемы гармонического развития учеников внешкольных образовательных заведений творческой направленности и усовершенствования связи между разноуровнемыми заведения художественного образования во время подготовки учеников к вступлению в учебные заведения высшего уровня.

Запропоновано теоретичне узагальнення та нове вирішення проблеми підготовки старшокласників до професійного самовизначення у сфері художньої діяльності, суттю якого є подолання суперечності між існуючою традиційною системою художнього навчання та виховання учнів у спеціалізованих загальноосвітніх навчальних закладах художнього профілю та сучасними професійними вимогами. Розроблено організаційно-педагогічні умови, які дозволяють ознайомлювати старшокласників з сучасними художніми спеціальностями, визначати, розвивати спеціальні здібності та професійно важливі якості учня. Їх суть полягає в узгодженні змісту програм "Композиція", "Комп'ютерна графіка", "Художня культура" та проведенні на їх основі професійних випробувань, що враховують сучасні вимоги ринку художньої праці.

Визначено та обгрунтовано орієнтовні рівневі параметри суті елементів мови образотворчого мистецтва (малюнка, лінії, кольору, композиції), прийняті для свідомого оволодіння й цілеспрямованого використання в естетичному сприйманні творів образотворчого мистецтва та образотворчій діяльності учнями першого класу. Огрунтовано процеси й методи, що забезпечують засвоєння запропонованих елементів мови та свідоме їх використання у вирішенні образотворчих завдань, які виконують учні.

Розроблено організаційно-педагогічну модель розвитку художньо-творчого потенціалу молодших школярів у процесі образотворчої діяльності. Обгрунтовано та експериментально перевірено педагогічні умови ефективного розвитку зазначеного потенціалу. Уточнено його суть, зміст, особливості функціональної структури, охарактеризовано складові означеного феномену та виявлено специфіку його вияву в процесі образотворчої діяльності учнів. Визначено критерії та показники діагностики рівнів виявлення її художньо-творчого потенціалу.

Уперше системно досліджено питання щодо теоретичних засад організації процесу художньої освіти у школах Німеччини. Розкрито та науково обгрунтовано специфіку організації процесу даної освіти. Висвітлено найважливіші особливості змісту, форми, принципів і методів художньої освіти у школах Німеччини й України на сучасному етапі. Обгрунтовано ряд теоретичних положень про естетико-виховні можливості образотворчого мистецтва. Розроблено та експериментально апробовано програму, яка забезпечує ефективне художньо-естетичне виховання старшокласників. Вивчено здобутки німецької педагогічної думки у контексті загальнолюдських цінностей. Виявлено характеристики пріоритетів, які можуть бути використані у вітчизняній педагогічній освіті. Теоретично обгрунтовано та охарактеризовано моделі педагогічних концепцій виховання естетичної свідомості у полікультурному середовищі.

Уперше науково обгрунтовано методику формування культури праці учнів професійно-технічних навчальних закладів (ПТНЗ) художнього профілю деревообробних професій. Удосконалено форми та методи організації навчально-виробничої діяльності даних ПТНЗ, що передбачають застосування методу смислової регуляції. Розвинуто положення щодо оновлення змісту навчально-виробничого процесу майбутнього фахівця ПТНЗ художнього профілю.

Проведено теоретико-експериментальне дослідження проблеми формування духовності молодших школярів на уроках образотворчого мистецтва. Розкрито сутність і структуру поняття духовності особистості, визначено особливості формування даної якості в учнів молодшої школи. Науково обгрунтовано педагогічні умови, реалізація яких сприяє формуванню духовності молодших школярів у процесі навчання образотворчого мистецтва. Зокрема, обгрунтовано доцільність структурування змісту навчання з образотворчого мистецтва на духовно-смислових засадах і встановлено пріоритетне значення емоційно-почуттєвої сфери молодших школярів у структурі їх духовності, що обумовлює необхідність її використання як базової у процесі навчання. Здійснено експериментальне дослідження ефективності запропонованих педагогічних умов. Доведено, що їх реалізація сприяє суттєвому зростанню гуманістичної спрямованості образу світу в молодших школярів, посиленню моральності їх вчинків та адекватності самооцінки учнями особистісних якостей.

Розкрито сутність поняття "готовність до вибору майбутньої професії", визначено структуру, показники та рівні готовності учнів до вибору професій типу "людина - художній образ" і методика її оцінювання. Обгрунтовано й експериментально перевірено організаційно-педагогічні умови формування готовності учнів 8 - 9-х класів до вибору професій типу "людина - художній образ", що реалізовувались у процесі спільної діяльності середньої загальноосвітньої школи та коледжу мистецтв як структурні елементи педагогічної технології підготовки учнів до вибору майбутньої професії.

Охарактеризовано вплив образотворчого мистецтва на формування духовності молодшого школяра, його естетичної свідомості, естетичного смаку, а також вивчено та узагальнено усталені погляди у сфері художньої освіти і культури, які стосуються образотворчого мистецтва як чинника естетико-виховного впливу на особистість. З цією метою проаналізовано погляди на досліджувану проблему, репрезентовані у творчій спадщині відомих педагогів минулого і сьогодення, працях учених з теорії та історії естетичного виховання, рекомендаціях фахівців у галузі методики викладання образотворчого мистецтва.

Розглянуто питання формування естетичного світогляду учнів молодшого шкільного віку в процесі вивчення образотворчого мистецтва. Обгрунтовано ціннісній зміст образотворчого мистецтва та його вплив на молодших школярів у практичній діяльності вчителя початкових класів. Наведено фрагменти уроків, за допомогою яких молодші школярі здобувають знання про мистецтво та його особливу соціальну роль.

Розглянуто питання виховання обдарованих учнів у спеціалізованих загальноосвітніх школах художнього профілю як своєрідну модель культури, втілену в певних часових межах та орієнтовану на підготовку майбутніх професіоналів. Зазначено щодо ролі естетичного розвитку у формуванні особистості сучасного підростаючого покоління.

Обгрунтовано значення образотворчого мистецтва як "інструментарій естетичного виховання" учнів на факультативних заняттях з художньо-естетичного спрямування навчання. Зазначено, що сьогодні загальноосвітня школа має не лише забезпечити різнобічний розвиток індивідуальності учня на основі виявлення його задатків і здібностей, створення умов для їх самовизначення та самореалізації у професійному й особистісному вимірі, а й виховати особистість зі сформованою естетичною культурою, усталеними естетичними смаками, розвиненим почуттям прекрасного, здатну керуватися естетичними принципами у житті та творити за законами краси. Акцентовано увагу на інтегративному принципі викладання образотворчого мистецтва, яке сприяє формуванню естетичної культури учня.

Обосновано значение изобразительного искусства как "инструментарий эстетического воспитания" учащихся на факультативных занятиях в художественно-эстетическом направлении обучения. Отмечено, что сегодня общеобразовательная школа должна не только обеспечить разностороннее развитие индивидуальности ученика на основе выявления его задатков и способностей, создания условий для их самоопределения и самореализации в профессиональном и личностном измерении, но и воспитать личность со сложившейся эстетической культурой, устоявшимися эстетическими вкусами, развитым чувством прекрасного, способную руководствоваться эстетическими принципами в жизни и творить по законам красоты. Акцентировано внимание на интегративном принципе преподавания изобразительного искусства, которое способствует формированию эстетической культуры ученика.

Obgruntovano value of fine art as a "tool of aesthetic education" students on elective courses on art and aesthetic direction of education. It is noted that this secondary school should not only provide many-sided development of the individual studentbased on the identification of his instincts and talents, creating conditions for their self-determination and self-realization in the professional and personal dimension, but also to educate a person with the usual aesthetic culture, well-established aesthetic tastes, a developed sense beautiful, capable guided aesthetic principles in life and to create according to the laws of beauty. Paper emphasizes the integrative principle of teaching art, which promotes the formation of aesthetic culture of students.

Розглянуто особливості формування художнього мислення у молодшому шкільному віці. Виокремлено компоненти структури художнього мислення молодших школярів. Обгрунтовано критеріальну систему сформованості художнього мислення у процесі навчання образотворчому мистецтву.

Представлены особенности формирования художественного мышления в младшем школьном возрасте. Выделены компоненты структуры художественного мышления младших школьников. Обоснована критериальная система сформированности художественного мышления в процессе обучения изобразительному искусству.

Shows features of the formation of artistic thinking in the early school age. Allocate a component structure of the artistic thinking of younger schoolchildren. Criterion is substantiated system of formation of creative thinking in teaching the arts.

Розглянуто проблему формування творчого компонента організаційно-образотворчих умінь молодших школярів на уроках образотворчого мистецтва в процесі експериментально-дослідницької роботи. Визначено умови підвищення рівня сформованості організаційних умінь молодших школярів. Акцентовано увагу на проблемі активності особистості у художньо-творчому процесі, яка проявляється на підставі засвоєння нею багатств матеріальної і духовної культури, поняттях "художня діяльність" і "художня творчість". Наведено творчі завдання та вправи творчо-пошукового етапу дослідно-експериментальної роботи. Зроблено висновок, що упровадження в практику образотворчої діяльності комплексу творчих вправ, завдань сприяє формуванню зовнішньої та внутрішньої організації молодших школярів, створює атмосферу творчого засвоєння знань учнями на уроках образотворчого мистецтва.

Рассмотрена проблема формирования творческого компонента организационно-изобразительных умений младших школьников на уроках изобразительного искусства в процессе экспериментально-исследовательской работы. Определены условия повышения уровня сформированности организационных умений младших школьников. Внимание сосредоточено на проблеме активности личности в художественно-творческом процессе, который проявляется на основе усвоения ею богатств материальной и духовной культуры, понятиях "художественная деятельность" и "художественное творчество". Приведены творческие задания и упражнения творчески поискового этапа опытно-экспериментальной работы. Сделан вывод, что внедрение в практику изобразительной деятельности комплекса творческих упражнений, заданий способствует формированию внешней и внутренней организации младших школьников, создает атмосферу творческого усвоения знаний учащимися на уроках изобразительного искусства.

The problem of the formation of the creative component of the organizational and visual skills to younger students in class fine art in the process of experimental research. The conditions of formation of improving the organizational skills of youngerstudents. Focused on the problem of activity in individual artistic and creative process, which manifests itself on the basis of assimilation of its wealth of material and spiritual culture, the term "artistic activity" and "artistic creativity". Given creative tasks and exercises creative-search-phase experimental work. Concluded that the introduction in the practice of graphic activity of the complex creative exercises, assignments, promotes the formation of the external and the internal organization of younger students, creates an atmosphere of creative learning students on the lessons of art.

С целью формирования поликультурной личности учащегося, адаптированной к жизнедеятельности в социокультурной среде, разработана гипотетическая проективно-технологическая модель поликультурного воспитания младших школьников средствами изобразительного искусства, которая стала методологической и методической основой педагогического эксперимента на базе городских и сельских школ Приднестровья. Детально рассмотрены составляющие компоненты (цель, задачи, принципы, функции, методы, средства и формы воспитания) структурной модели поликультурного воспитания, представленной в табличном виде, а также условия ее реализации и критерии оценки эффективности поликультурного воспитания при проведении уроков изобразительного искусства. Продемонстрирована эффективность внедрения этой модели в практику учебно-воспитательной работы в общеобразовательных школах.

З метою формування полікультурної особистості учня, адаптованої до життєдіяльності в соціокультурному середовищі, розроблено гіпотетичну проективно-технологічну модель полікультурного виховання молодших школярів засобами образотворчого мистецтва, яка стала методологічною та методичною основою педагогічного експерименту на базі міських і сільських шкіл Придністров'я. Детально розглянуто складові компоненти (мета, завдання, принципи, функції, методи, засоби і форми виховання) структурної моделі полікультурного виховання, яку представлено у вигляді таблиці, а також умови її реалізації та критерії оцінки ефективності полікультурного виховання у ході проведення уроків образотворчого мистецтва. Продемонстровано ефективність впровадження цієї моделі в практику навчально-виховної роботи в загальноосвітніх школах.

The article analyzes methodological bases of developing the pedagogical model of polycultural education in the process of teaching graphic arts, and results of its experimental approbation in some comprehensive educational establishments of Pridnestrovie. It demonstrates efficacy of introducing this model into the practice of educational work with pupils.

В аспекті формування в учнів освітніх компетенцій (освітніх, творчих, комунікативних) та формування гуманістичних цінностей як предмет вивчення представлено сакральне мистецтво іконопису. Розглянуто питання про зміст та витоки малювання картин, його еволюцію та метод творення. Висвітлено життєвий шлях та діяльність видатного волинського художника Йова Кондзелевича (1667 - 1740), який зображав в основному теми величного монументального змісту, цікавлячись насамперед ідейним змістом (картини "Христос і Никодим", "Тайна Вечеря", "Розп'яття", "Успіння", "Вознесіння"). Підсумовано, що художня культура суспільства і художня культура особистості функціонують у генетичному взаємозв'язку, формування духовно-естетичної культури та художньо-творчого досвіду школярів неможливе без опанування цінностями національної культури, воно забезпечує необхідну життєву компетенцію, тобто прагнення і здатність до духовного зростання.

Проаналізовано деякі теоретичні та педагогічні принципи формування в учнів понять на уроках з предметів художньо-естетичного циклу. Зроблено огляд навчальних програм, підручників для вивчення дисциплін даного циклу. Зроблено висновок, що необхідною умовою вирішення проблеми формування поняттєвого апарату учнів на уроках є комплексний підхід. Акцентовано увагу на тому, що формування понять учнів повинно здійснюватись на міжпредметній основі. Наголошено, що залучення до процесу етимологічних знань сприятиме досягненню мети: через узагальнення відомостей, одержаних учнями під час вивчення різних предметів і особливо художньо-естетичного циклу, забезпечити розуміння ними фундаментальних законів буття людини.

Проанализированы некоторые теоретические и педагогические принципы формирования у учеников понятий на уроках по предметам художественно-эстетического цикла. Сделан обзор учебных программ, учебников для изучения дисциплин художественно-эстетического цикла. Сделан вывод, что необходимым условием решения проблемы формирования понятийного аппарата учеников на уроках является комплексный подход. Акцентировано внимание на том, что формирование понятий учеников должно происходить на межпредметной основе. Подчеркнуто, что приобщение к процессу этимологических знаний будет способствовать достижению цели: через обобщение информации, полученной учениками при изучении разных предметов и, особенно художественно-эстетического цикла, обеспечить понимание ними фундаментальных законов бытия человека.

Розглянуто поняття мистецьких уподобань. Подано інформацію про художньо-інтонаційний образ сучасного життя в уявленні школярів. Окреслено діагностувальну процедуру виявлення мистецьких уподобань учнівської молоді. Запропоновано методику формування мистецьких уподобань підлітків і старшокласників у сфері різних видів мистецтва та в мистецтві загалом. Розглянуто художню драматургію шкільних немистецьких заходів. Наведено рекомендації для вчителя стосовно роботи з учнями на уроках мистецтва та в позаурочний час.