Висвітлюються теоретичні та методичні аспекти екологічної освіти й виховання молоді, зокрема, екологічні аспекти впровадження нових технологій, застосування дидактичних ігор в екологічному вихованні школярів, елементи експериментальної екології в дошкільних закладах, форми екологічного виховання та освіти на базі природно-заповідного фонду тощо. Особливу увагу приділено головним аспектам екологічної освіти й виховання у початковій, середній та старшій школі, у т.ч. в загальноосвітніх школах і позашкільних установах Хмельниччини. Досліджуються актуальні проблеми загальної екології.

Наведено результати експериментального дослідження щодо ставлення дітей до навколишнього світу, проведеного за допомогою аналізу писемних творів, бесід, опитувальників. Завдяки проведеному експерименту з'ясовано відносини та ставлення, що мають місце під час емоційних реакцій.

Розкриваються важливі проблеми підвищення рівня екологічної активності молодших школярів через дію на афективний, когнітивний, аксіологічний та праксеологічний компоненти активності особистості. Звертається увага на удосконалення змісту, форм та методів стимулювання екологічної активності, підкреслюється результативність експериментальної методики.

Проаналізовано стан здоров'я школярів. Розглянуто теоретичні основи формування здорового способу життя та екологічного виховання засобами туризму. Визначено перспективи розвитку туризму в освітніх закладах нашої країни.

Проанализировано состояние здоровья школьников. Рассмотрено теоретические основы формирования здорового образа жизни и экологического воспитания средствами туризма. Предусмотрены перспективы развития туризма в образовательных заведениях нашей страны.

The state of health of schoolboys is analysed. It is considered theoretical bases of forming of healthy way of life and ecological education by facilities of tourism. The prospects of development of tourism in educational establishments in our countryare foreseen.

Викладено сучасні проблеми філософської, історико-педагогічної, психолого-педагогічної науки та освітньої практики. Теоретично обгрунтовано підходи та принципи відбору змісту курсу з екологічної освіти, виховання учнів у позашкільних закладах освіти, а також критерії їх ефективності у формуванні екологічної вихованості особистості. Наведено функціональну модель екологічної освіти та виховання учнів у позашкільних навчальних закладах як ефективну педагогічну систему.

Изложены современные проблемы философской, историко-педагогической, психолого-педагогической науки и образовательной практики. Теоретически обоснованы подходы и принципы отбора содержания курса по экологическому образованию, воспитания учеников во внешкольных учреждениях образования, а также критерии их эффективности в формировании экологического воспитания личности. Представлена функциональная модель экологического образования и воспитания учеников во внешкольных учебных заведениях как эффективная педагогическая система.

Розглянуто особливості організації екологічного виховання східних слов'ян у ранньому дитинстві (від народження до семи років), в дитячому та підлітковому віці (від семи до чотирнадцяти років). Проаналізовано вплив обрядовості на екологічне виховання дітей. Висвітлено процес формування у них загальних уявлень про природу, а також бережливого ставлення до неї.

Рассмотрены особенности организации экологического воспитания восточных славян в раннем детстве (от рождения до семи лет), в детском и подростковом возрасте (от семи до четырнадцати лет). Проанализировано влияние обрядовости на экологическое воспитание детей. Освещен процесс формирования у них общих представлений о природе, а также бережного отношения к ней.

Визначено ступінь екологізації навчальних програм предметів природничого та гуманітарного циклів для середніх і старших класів загальноосвітньої школи. Доведено фрагментарність подачі екологічних знань. Обгрунтовано необхідність підвищення ступеня екологізації програм. Зроблено висновки щодо доцільності створення нової, більш ефективної, системи викладання екологічних знань з використанням міжпредметних зв'язків.

Проаналізовано досвід взаємодії Чернівецького національного університету з сільськими школами з питань екологічної освіти та просвіти, співпраці сільських шкіл України та Росії в екологічному вихованні учнів, діяльність Всеукраїнської екологічної ліги у сфері екологічної освіти та виховання. Висвітлено пріоритетні напрямки та методи екологічної освіти в сільських школах різних країн світу, формування екологічної свідомості в учнівської молоді з використанням народних традицій. Описано форми екологічного виховання школярів сільської місцевості, особливості ставлення до природи учнів сільських шкіл.

Проанализированы опыт взаимодействия Черновицкого национального университета с сельскими школами по вопросам экологического образования и просветительства, сотрудничества сельских школ Украины и России в экологическом воспитании учеников, деятельность Всеукраинской экологической лиги в сфере экологического образования и воспитания. Освещены приоритетные направления и методы экологического образования в сельских школах разных стран, формирование экологического сознания в ученической молодежи с использованием народных традиций. Описаны формы экологического воспитания школьников сельской местности, особенности отношения к природе учеников сельских школ.

Досліджено питання щодо розв'язання проблеми екологічного виховання у позашкільних навчальних закладах. Визначено пріоритетні завдання та напрями діяльності закладів еколого-натуралістичного профілю. Обгрунтовано конкретні шляхи розв'язання проблем, які мають вирішити позашкільні навчальні заклади, що є складовою системи безперервної освіти та виконують запобігально-прогностичну функцію у цілісному підході до виховання особистості.

Висвітлено проблеми впровадження технологій виховання екологічної культури та етики у школярів. Проаналізовано роль вільних радикалів кисню у гемолізі еритроцитів під час стресу, термодинаміку ентеросорбції, вплив вітамінного препарату на співвідношення вільних нікотинамідних коферментів у органах щурів у процесі інгібування біосинтезу білка. Визначено кореляційний зв'язок між скупченням дельфінів, риб і птахів у Чорному морі. Наведено результати дослідження розумової працездатності учнів старшого шкільного віку, які проживають на радіаційно забруднених територіях. Розглянуто засоби формування відповідального відношення до навколишнього середовища у молодших школярів.

Освещены проблемы внедрения технологий воспитания экологической культуры и этики у школьников. Проанализированы роль свободных радикалов кислорода в гемолизе эритроцитов при стрессе, термодинамика энтеросорбции, влияние витаминного препарата на соотношение свободных никотинамидных коферментов в органах крыс при ингибировании биосинтеза белка. Определена корреляционная связь между скоплениями дельфинов, рыб и птиц в Черном море. Приведены результаты исследования умственной работоспособности учащихся старшего школьного возраста, проживающих на радиоактивно загрязненных территориях. Рассмотрены средства формирования ответственного отношения к окружающей среде у младших школьников.

Висвітлено враження від поїздки до Закарпаття представників Дніпропетровського екологічного центру з метою участі у конгрес-турі "Педагогам і юннатам про Карпати" та у роботі десятої ювілейної зміни екологічного наметового табору "Ойкос". Значну увагу приділено перебуванню делегації у містах Львові, Ужгороді, Мукачеві, Хусті, Рахові, відвідуванню Ужгородського обласного краєзнавчого музею, Закарпатського музею народної архітектури та побуту, стародавнього Невицького замку, найбільшого гірського озера України Синевир, перебуванню на гостинній базі Карпатського біосферного заповідника, сходженню на Говерлу - найвищу гірську вершину Українських Карпат. Розглянуто спілкування з природою України як один з важливих аспектів екологічного, патріотичного, національного виховання підростаючого покоління.

Досліджено питання побудови регіональної моделі екологічної освіти та виховання учнівської молоді. За участю практичних психологів навчальних закладів проведено комплексні психологічні дослідження екологічної свідомості молоді (учнів п'ятих, дев'ятих, одинадцятих класів) з використанням розроблених психологами діагностичних методик, які наведено у повному обсязі.

Изучен вопрос построения региональной модели экологическго образования и воспитания ученической молодежи. С участием практических психологов учебных заведений проведены комплексные психологические исследования экологического сознания молодежи (учеников пятых, девятых, одиннадцатых классов) с использованием диагностических методик, разработанных психологами и приведенных в полном объеме.

Розглянуто проблему ефективного використання виховного потенціалу навчальних курсів. Вивчено можливості виховання екологічної культури в учнів V - VI класів основної школи, які закладені в основних завданнях інтегрованого курсу "Навколишній світ", розробленого автором в межах науково-педагогічного проекту "Росток". Окреслено завдання курсу та принципи його побудови, які не суперечать загальним принципам дидактики й відображають сучасні тенденції розвитку освіти. Зосереджено увагу на одній з головних тем курсу "Навколишній світ" - темі біосфери, протягом вивчення якої формуються уявлення учнів про глобальні екологічні проблеми та шляхи їх вирішення. Наведено приклади, які доводять як на практиці реалізується внутрішня екологізація змісту навчання в інтегрованому курсі природознавства "Навколишній світ". Охарактеризовано наступні методи формування екологічної культури учнів у навчально-виховному процесі: проблемну розповідь, як образно-сюжетний виклад подій та фактів і роз'яснення як розкриття об'єктів пізнання й істотних зв'язків між ними. Сформульовано умови, за яких розповідь на екологічну тематику стає більш ефективним методом навчання. Зазначено, що в інтегрованому курсі природознавства "Навколишній світ" зроблено спробу реалізувати підхід "зміни стереотипів" в організації екологічного виховання.

Висвітлено еколого-біологічні аспекти освіти та виховання. Розглянуто проблеми підвищення рівня здоров'я молодших школярів засобами спортивно-ігрової діяльності, питання формування позитивного відношення дітей до природи. Проаналізовано адаптаційні можливості студентів-першокурсників з урахуванням їх індивідуально-психологічних властивостей, розкрито фізіологічні механізми адаптації баскетболісток за умов підвищеної рухової активності. Наведено результати дослідження звукохімічної дії ультразвуку на речовину.

Освещены эколого-биологические аспекты образования и воспитания. Рассмотрены проблемы повышения уровня здоровья младших школьников средствами спортивно-игровой деятельности, вопросы формирования позитивного отношения детей к природе. Проанализированы адаптационные возможности студентов-первокурсников с учетом их индивидуально-психологических свойств, раскрыты физиологические механизмы адаптации баскетболисток в условиях повышенной двигательной активности. Приведены результаты исследования звукохимического действия ультразвука на вещество.

Висвітлено теоретичні засади підготовки майбутнього вчителя до екологічного виховання учнів. Увагу приділено проблемі екологічної освіти в дослідженнях вітчизняних і зарубіжних учених. Охарактеризовано систему підготовки майбутніх вчителів до екологічного виховання учнів у Великій Британії, розкрито можливості творчого використання в системі педагогічної освіти України прогресивних ідей британського досвіду в даній сфері.

Освещены теоретические основы подготовки будущего учителя к экологическому воспитанию учащихся. Уделено внимание проблеме экологического образования в исследованиях отечественных и зарубежных ученых. Охарактеризована система подготовки будущих учителей к экологическому воспитанию учащихся в Великой Британии, раскрыты возможности творческого использования в системе педагогического образования Украины прогрессивных идей британского опыта в данной сфере.

На основании эксперимента, проводимого в школьном лесничестве, представлены технологические аспекты формирования ответственного отношения учащихся к природе. Результаты, полученные путем сопоставления эмпирических данных, показали, что у подростков, принимающих участие в работе школьного лесничества, т.е. участников экспериментальной группы, установка на реализацию ответственного отношения к природе изменилась в сторону ответственного отношения ко всем природным субъектам. При этом в экспериментальной группе увеличился процент учащихся, демонстрирующих экологически грамотное поведение в природе. В то время как в контрольной группе установка учащихся на реализацию ответственного отношения к природе сместилась в сторону ответственного отношения к людям, т.е. социально одобряемому ответственному отношению к природе. При этом процент учащихся, у которых наблюдалось безграмотное поведение в природе, возрос.

Досліджено педагогічну проблему вдосконалення сучасної системи екологічної освіти школярів на основі інтеграції прогресивних здобутків вітчизняної педагогічної теорії та практики кінця XIX - початку XX ст. у навчально-виховний процес. На підставі ретроспективного аналізу педагогічних концепцій вітчизняних науковців розвинуто педагогічну модель формування аксіології природи (О. Герд, М. Сумцов), грунтуючись на етнокультурній варіативності й інвайронментальних чинниках (С. Русова, І. Стешенко), етико-естетичних і психологічних механізмах єднання людини з природою (Б. Грінченко, М. Грот). Доведено необхідність застосування аксіологічного підходу як продукту синтезу наукового філософського, педагогічного, психологічного, культурологічного знання, що передбачає взаємодію всіх суб'єктів освіти та їх ставлення до світу за етичними принципами, доповнює простір навчання та виховання ціннісними настановами та відкриває можливості для етноантропологічного спрямування екологічної освіти.

Вперше проведено комплексне вивчення проблеми виховання в учнів свідомого ставлення до природи у вітчизняній педагогічній думці в історичному аспекті. Показано внесок видатних педагогів другої половини XIX - початку XX ст. (М.Бунакова, В.Вахтерова, В.Вентцеля, В.Водовозова, Б.Грінченка, П.Каптерєва, М.Корфа, С.Русової, Д.Тихомирова, Л.Толстого, К.Ушинського) щодо вирішення досліджуваного питання. На підставі аналізу історико-педагогічних джерел, а також освітянської політики та громадсько-педагогічних ініціатив даного періоду визначено основні етапи розвитку ідеї виховання в учнів свідомого ставлення до природи. Розкрито роль відомих учених природознавців (А.Бекетова, О.Герда, В.Докучаєва, А.Краснова) у розробці змісту інтегративних курсів природознавчого циклу, спрямованих на формування в учнів потреби у свідомому засвоєнні конкретних знань та розуміння необхідності раціонального природокористування. Узагальнено досвід організації природознавчої та природоохоронної роботи у вітчизняних навчальних закладах, методи та засоби виховання в учнів свідомого ставлення до природи. Розглянуто провідні тенденції розвитку ідеї свідомого ставлення учнів до природи. До наукового обігу введено маловідомі архівні матеріали та окремі історичні факти, пов'язані з досліджуваною проблемою.

Визначено умови виховання у старшокласників ціннісного ставлення до природи з метою їх особистісного розвитку. Розроблено та експериментально перевірено особистісно орієнтовані технології виховання у старшокласників ціннісного ставлення до природи. Доведено, що ефективність процесу виховання забезпечується за умови гармонізації виховного впливу природного та соціального середовища з урахуванням його специфіки, зокрема, відмінностей міської та сільської місцевості.

Досліджено особливості підготовки майбутніх вчителів до екологічної освіти школярів. Розроблено концепцію формування готовності студентів - майбутніх вчителів біології та охорони навколишнього середовища, зміст екологічних знань до курсу біології, а також методику їх засвоєння в ході лабораторних занять на місцевості в системі орнітологічних і фенологічних спостережень. Виявлено ознаки готовності вчителя до екологічної освіти, розроблено систему педагогічних засобів, що забезпечують її формування, установлено закономірності ефективної організації цього процесу.