Висвітлено актуальні питання розвитку вітчизняної наукової періодики. Розкрито проблеми популяризації досягнень вчених і наукових установ в українських академічних виданнях. Досліджено тенденції та перспективи "традиційної" періодики у системі сучасної наукової комунікації. Показано значення українських періодичних видань для здійснення централізованого міжнародного книгообміну НАН України. Вивчено проблеми та перспективи розповсюдження вітчизняної наукової періодики. На прикладі наукових видань НАН України розкрито вимоги до оформлення публікацій у наукових журналах і збірниках. Увагу приділено проблемам представлення журналів НАН України у світових наукометричних базах, особливостям ідентифікації серіальних наукових видань в межах систем ISBN і ISSN, технологіям підготовки та просування наукових публікацій в мережі Інтернет.

Проаналізовано стан наукової популяризації у вітчизняному медіа-просторі. Розглянуто специфіку подання науково-популярних текстів у друкованих та електронних ЗМІ, виявлено негативні й позитивні сторони у висвітленні цієї тематики журналістами, а також засоби підвищення її популярності в мас-медіа.

Окреслена ситуація з рівнем популяризації досягнень вітчизняної науки в Україні. Наголошено на необхідності використання можливостей Інтернету з метою поширення відомостей про здобутки співвітчизників, зокрема у науковій сфері. Зроблено огляд рівня інтернет-активності в нашій державі, перераховано особливості та вказана специфіка вітчизняної інтернет-аудиторії. Проведено аналогії та встановлений взаємозв'язок із публікацією новин зі світу науки у всесвітньому іпавутинніі, зокрема у соціальній мережі Facebook, із рівнем глядацьких симпатій в Інтернеті. Наголошено на необхідності співпраці із провідними медіа- та інтернет-ресурсами для поширення відомостей з науково-технічної сфери у суспільстві. Наведені дані динаміки наповнення Наукової електронної бібліотеки періодичних видань НАН України. Перераховані основні механізми популяризації української науки за допомогою Інтернету.

Досліджено сучасні соціальні медіа як ефективний засіб популяризації наукових знань і дискусійного майданчика. Актуальність дослідження зумовлена зростанням наукового інтересу до глобального комунікативного простору, характерними особливостями якого є неформальна електронна комунікація і самоорганізація вчених, та до спілкування в соціальних мережах загалом. Мета статті - обгрунтування напрямів використання сучасних соціальних медіа для популяризації науки в інформаційному суспільстві. Об'єктами дослідження є соціальні мережі Facebook, Instagram та відеохостинг YouTube. Аналіз Facebook-сторінок та груп з популяризації науки проведено за 4 категоріями: сторінки сайтів, сторінки проєктів, сторінки спільнот, особисті сторінки вчених. Висвітлення науки в соціальній мережі Instagram проаналізовано за такими параметрами: назва сторінки (блогу), тематика, кількість підписників, кількість публікацій. Аналіз YouTube-платформи, який обмежується україномовними YouTube-каналами, охоплює 9 каналів за такими параметрами, як тематика каналів, кількість підписників і переглядів, період існування каналу. У результаті дослідження встановлено, що науково-популярні групи та сторінки в соціальних мережах Facebook та Instagram є ефективними засобами популяризації науки, одними з головних каналів комунікації вчених та пошуку однодумців, підтримання зворотного зв'язку з читачами, які надають можливість ученим істотно підвищити доступність результатів своєї роботи для широкої громадськості та оперативно включати отримані дані в актуальний науковий контекст. Вони є зручним засобом для проведення опитувань і анкетувань, створення тематичних груп з метою обговорення певної проблеми, взаємодії між дослідниками з різних країн та обміну досвідом і розповсюдження результатів досліджень, запрошення бажаючих для участі у різних наукових заходах. Встановлено, що YouTube-канали, які мають значну кількість підписників і переглядів, є дієвим способом популяризації науки і навчання. Зроблено висновок, що в умовах активного проникнення нових соціальних медіа в науку українським науково-дослідним установам, навчальним закладам, окремим дослідникам варто максимально використовувати цей інструментарій для забезпечення громадськості якісним науково-популярним контентом. Подальші дослідження, пов'язані з використанням Інтернет-простору для популяризації науки, мають бути присвячені аналізу нових інструментів популяризації науки та їх застосування науковцями.

Вперше за допомогою історико-методологічного аналізу історії популяризації науки в Україні, з урахуванням нових тенденцій розвитку науки та взаємодії науки та суспільства, розкрито сутність та тенденції трансформації науково-популярного жанру. Популяризація науки в Україні переважно має одновекторну спрямованість (від популяризатора – до аудиторії), не використовує дискурсивні форми. Історико-методологічний аналіз показав, що популяризація науки пройшла шлях розвитку від просвітництва (поширення наукових знань серед малоосвічених верств населення) за допомогою пропаганди (демонстрація здобутків науки як найвищих досягнень людства).