Освещены методологические и теоретические основания нового видения общественно-исторического процесса. Рассмотрены взаимосвязь логики и энергии истории, человеческий субстрат социально-экономических отношений, индивидуативный и социативный способы материально-производственной жизнедеятельности людей. Проанализированы новые аспекты марксистской теории, в частности, раскрыта сущность органического строения капитала. Определена роль капитализма в современной концептуальной картине общественно-исторического процесса, установлены причины возникновения, особенности проявления и последствия таких явлений, как глобализм, антиглобализм и альтерглобализм. Приведена характеристика социализма как дивергенции и самоотрицания капитализма. Исследованы модели и реалии "постсоциалистического" общества, проанализирован опыт трансформационных попыток в украинской экономике. Охарактеризовано современное социально-экономическое состояние Украины, рассмотрены метаморфозы рыночной политики, процессы "реформирования" собственности и развития предпринимательства, описана социально-классовая структура общества.

Розкрито суть поняття ринку на великому часовому проміжку в його найширшому контексті, розглянуто генезис і розвиток ідеї ринку як принцип суспільного устрою. Доведено, що лібералізм не є ідеологією, яка легітимізує капіталізм зразка ХІХ ст., а постає як завершене філософське обгрунтування суспільної організації. Охарактеризовано постать Г.Гегеля як спадкоємця англійської політичної економії, висвітлено еволюцію концепції громадянського суспільства від Дж.Локка до А.Сміта.

Раскрыта сущность понятия рынка на большом временном промежутке в его наиболее широком контексте, рассмотрены генезис и расцвет идеи рынка как принцип общественного устройства. Доказано, что либерализм не является идеологией, легитимизующей капитализм образца ХІХ в., а представляет собой законченное философское обоснование общественной организации. Охарактеризована личность Г.Гегеля как продолжателя английской политической экономии, освещена эволюция концепции гражданского общества от Дж.Локка до А.Смита.

Освещены основные теоретические положения, касающиеся экономической системы современного капитализма. С учетом современных тенденций раскрыты такие понятия, как современные производительные силы, информационная революция, господство монополий, паразитизм класса капиталистов, финасовая нестабильность, финасовый крах, экономичекие кризисы. Дан политико-экономический анализ империлизма, глобализации и угнетения отсталых наций, положения современного рабочего класса, неэффективности наемного труда при нынешнем развитии производительных сил. Раскрыт механизм разворачивания современного экономического кризиса с учетом специфики современного состояния мирового капитализма.

Розглянуто питання підвищення капіталізації економіки України в контексті вступу до СОТ. Висвітлено основні тенденції міжнародного руху капіталу у сфері корпоративних фінансів. Проаналізовано взаємодію банківського та інституційного інвестування в контексті підвищення капіталізації інвестиційних ресурсів, регіональну фінансову взаємодію та процеси капіталізації національного фінансового ринку. Описано особливості сучасного етапу фінансової глобалізації та формування глобальної економічної системи, кластерну модель підвищення конкурентоспроможності підприємств на інноваційній основі. Розкрито політико-соціальний аспект капіталізації руху світового капіталу для України. Охарактеризовано розвиток сек'юритизації активів у країнах Латинської Америки в контексті світових процесів капіталізації. Вивчено вплив участі у зоні євро країн ЄС на капіталізацію ринків цінних паперів. Визначено інтелектуальний капітал як показник капіталізації в епоху глобалізації світової економіки (СЕ), валютно-фінансовий механізм капіталізації ризикових економік на основі досвіду адаптації до СЕ, світові трансформації як фактор зміни економічної парадигми розвитку України, податкову систему як економічний регулятор процесів капіталізації.

Рассмотрены вопросы повышения капитализации экономики Украины в контексте вступления в ВТО. Освещены основные тенденции международного движения капитала в сфере корпоративных финансов. Проанализированы взаимодействие банковского и институционного инвестирования в контексте повышения капитализации инвестиционных ресурсов, региональное финансовое взаимодействие и процессы капитализации национального финансового рынка. Описаны особенности современного этапа финансовой глобализации и формирования глобальной экономической системы, кластерная модель повышения конкурентоспособности предприятий на инновационной основе. Раскрыт политико-социальный аспект капитализации движения мирового капитала для Украины. Охарактеризовано развитие секьюритизации активов в странах Латинской Америки в контексте мировых процессов капитализации. Изучено влияние участия в зоне евро стран ЕС на капитализацию рынков ценных бумаг. Определены интеллектуальный капитал как показатель капитализации в эпоху глобализации мировой экономики (МЭ), валютно-финансовый механизм капитализации рисковых экономик на основе опыта адаптации в МЭ, мировые трансформации как фактор изменения экономической парадигмы развития Украины, налоговая система как экономический регулятор процессов капитализации.

Досліджено можливості людської свідомості у справі виявлення історичної перспективи, яка б висвітлювала реалії сучасної капіталістичної практики навіть за умов, коли необхідно відтворені цими реаліями мислені форми пригнічують здатність людської свідомості бачити реальність у перспективі. За таких умов здатність буття до виявлення зовні свого виду реалізується зворотним чином, виходячи зі здатності свідомості діяти усупереч всілякій обмеженості, тим самим представляючи дійсність безумовного виміру реальності. Звідси ж і соціальна необхідність фантазій, упереджень людської свідомості, які, проте, можуть відігравати досить реальну роль, зворотним шляхом, через процедуру фальсифікації, виявляючи те, що практично, реально, відрізняється від фантазії.

Проаналізовано головні підходи до концептуалізації та визначення поняття "імперіалізм", акцентовано увагу на політичних його аспектах. Розглянуто ідейно-доктринальні засади імперіалізму, їх кореляція з положеннями класичної геополітики та особливості трансформації за умов глобалізації.

Чи продовжує Китай будувати соціалізм? А чи вже побудував капіталізм? А, може, і те, й інше? Чи ні те й ні те, бо в процесі ринкових реформ, які істотно відходять від традиційного соціалізму, сформувалося щось геть відмінне від класичних політичних і соціально-економічних конструкцій, відомих із XX століття? Одні автори вважають, що в Китаї вже певний час капіталізм, інші впевнені, що в країні розвивається соціалізм, звісно, з китайською специфікою. Дефіцити успішно компенсовано, проте економічна система не є збалансованою і нині продукує надлишки. То це соціалізм, як стверджує китайська влада, чи капіталізм, як вважають багато економістів? Третього не дано? Зовсім ні, є й інші варіанти інтерпретації китайського політичного та соціально-економічного устрою, і найдивовижнішу з них пропонує сучасний Китай, який демонструє протягом останнього покоління унікальну внутрішню конвергенцію. Елементи соціалізму нерозривно пов'язуються з елементами капіталізму і навпаки, створюючи інакшу, нову якість. Tertium datur.

Проаналізовано історико-теоретичні погляди І. Валлерстайна щодо соціально-політичного розвитку суспільства в умовах функціонування капіталістичної історичної системи. Узагальнено новітній історіографічний доробок науковців, присвячений висвітленню різнобічних аспектів методу світосистемного аналізу, що визначає головні періоди наукової діяльності вченого. Досліджено інтелектуальні впливи на творчість вченого інших мислителів. Проаналізовано проблеми, пов'язані з виникненням і принципами функціонування капіталістичної світосистеми, структурними елементами розвитку суспільства в ній. Увагу приділено способам суспільного конструювання, ролі інститутів держави та геокультури, внеску І. Валлерстайна до дискурсу антисистемного протесту.

Розглянуто концепцію глобального соціального порядку як предмета соціологічних досліджень. Автор починає із вказівки на зміни в структурі та в характері нинішнього глобального соціального порядку, що полягають у прискоренні темпів обмінів і потоків, зниканні єдиної гегемонії та формуванні мультиполярності. Запропоновано розглядати глобальний соціальний порядок як приклад глобального предмета, який порізному може потрапити у фокус соціологічних досліджень. Для цього дається визначення понять соціального порядку й глобального соціального порядку, а також наводиться декілька класифікацій підходів до вивчення глобального світового порядку, після чого виділяються його основні складові частини. Капіталізм розглянуто як особливу форму світового порядку, а також запропоновано аналізувати імперіалізм і неоколоніалізм як, з одного боку, продукти цього порядку, а з іншого - як інструменти його легітимації та гегемонії. У подальших дослідженнях запропонована модель може бути використана, по-перше, для вдосконалення вивчення предмета соціології в глобальному масштабі, а по-друге - для поглиблення знань про процес (від)творення глобального світового порядку.