Розкрито особливості етіології, патогенезу, клініки, діагностики та лікування коматозних і невідкладних станів у випадку ендокринної патології. Увагу приділено діабетичній гіпоглікемічній комі, адреногенітальному синдрому мікседематозній комі, аддісоновому кризу, паратиреоїдній тетанії. Наведено інформацію про основні лікарські препарати та розчини, що використовуються у лікуванні невідкладних станів у разі ендокринологічних захворювань.

Раскрыты особенности этиологии, патогенеза, клиники, диагностики и лечения коматозных и неотложных состояний при эндокринной патологии. Уделено внимание диабетической гипогликемической коме, адреногенитальному синдрому, микседерматозной коме, аддисоновому кризу, паратиреоидной титании. Дана информация об основных лекарственных препаратах и растворах, используемых в лечении неотложных состояний при эндокринологических заболеваниях.

Вивчено вплив кріомагнітотерапії на ділянки колінних суглобів, діадинамотерапії на ділянки передньої і бічної черевної стінки та фізичних тренувань у вигляді дозованої ходьби на якість життя, інсулінорезистентність та гуморальний імунітет у хворих на остеоартроз у разі метаболічного синдрому. Показано, що застосування кріомагнітотерапії та діадинамотерапії зменшує інтенсивність больового синдрому, покращує якість життя хворих, зменшує концентрацію гострофазових запальних показників та знижує інсулінорезистентність. Додаткове застосування фізичних тренувань у вигляді дозованої ходьби дозволяє збільшити тривалість досягнутого результату.

Наведено результати комплексного впливу мінеральної води "Поляна Квасова" і скипидарних ванн у відновлювальному лікуванні хворих з метаболічним синдромом. Використання на амбулаторному етапі зазначених бальнеотерапевтичних чинників позитивно впливає на основні компоненти метаболічного синдрому: знижує масу тіла, зменшує інсулінорезистентність, покращує показники ліпідного та вуглеводного обмінів, сприяє досягненню цільового рівня артеріального тиску, тим самим істотно поліпшуючи якість життя даної категорії хворих.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р415-5 + Р413-5 + Р410.11

Рубрики:

Хвороби ендокринної системи і обміну речовин

Хвороби системи травлення, печінки

Ішемічна хвороба серця

Шифр НБУВ: Ж16789 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Обгрунтовано доцільність застосування рексоду (препарату на основі рекомбінантної Cu-Zn супероксиддисмутази, одержано методом генної інженерії з культури штаму дріжджів-продуцентів Saccharomyces cerevisiae Y 2134) у щурів із індукованими хронічним введенням фруктози проявами метаболічного синдрому. Встановлено, що рексод гальмує метаболічні прояви синдрому інсулінорезистентності внаслідок покращання толерантності до вуглеводів і підвищення чутливості до інсуліну, пригнічення процесів вільнорадикального окиснення ліпідів, покращання функціональної активності ендогенної антиокисної системи. Покращання антиоксидантного гомеостазу на тлі використання рексоду опосередковано призводить до зменшення рівня жирних кислот і тригліцеридів у сироватці крові та процесів глюконеогенезу в печінці експериментальних тварин. З'ясовано, що ефективність рексоду за експериментального метаболічного синдрому була в середньому на 20 % вище ефективності альфа-токоферолу ацетату. Виявлено антиоксидантні й антигіперглікемічні властивості рексоду зумовлюють доцільність його подальших досліджень як перспективного препарату для корекції інсулінорезистентних станів, зокрема метаболічного синдрому.

Обоснованы целесообразности применения рексода (препарата на основе рекомбинантной Cu-Zn супероксиддисмутазы, полученной методом генной инженерии из культуры штамма дрожжей-продуцентов Saccharomyces cerevisiae Y 2134) у крыс с индуцированными хроническим введением фруктозы проявлениями метаболического синдрома. Установлено, что рексод тормозит метаболические проявления синдрома инсулинорезистентности вследствие улучшения толерантности к углеводам и повышения чувствительности к инсулину, угнетения процессов свободнорадикального окисления липидов, улучшения функциональной активности эндогенной антиокислительной системы. Улучшение антиоксидантного гомеостаза на фоне использования рексода косвенно приводит к уменьшению уровня жирных кислот и триглицеридов в сыворотке крови и процессов глюконеогенеза в печени экспериментальных животных. Выяснено, что эффективность рексода при экспериментальном метаболическом синдроме была в среднем на 20 % выше эффективности альфа-токоферола ацетата. Выявленные антиоксидантные и антигипергликемические свойства рексода обусловливают целесообразность его дальнейших исследований как перспективного препарата для коррекции инсулинорезистентних состояний, в частности метаболического синдрома.

Вивчено вплив комбінованого лікування хворих на гіпертонічну хворобу, асоційовану з порушеною толерантністю до вуглеводів, у плані підвищення рівня адипонектину в сироватці крові, зменшення проявів метаболічного синдрому та досягнення цільових рівнів артеріального тиску. Антигіпертензивна терапія периндоприлом і індапамідом з додаванням аторвастатину була ефективною в 63 % випадків через чотири місяці терапії. Терапія периндоприлом, небівололом, індапамідом та аторвастатином забезпечувала у 88 % хворих досягнення цільового артеріального тиску. Встановлено, що достовірне підвищення рівня адипонектину в крові після комбінованої антигіпертензивної і гіполіпідемічної терапії було відзначено тільки в групах хворих на гіпертонічну хворобу з порушеною толерантністю до глюкози, у яких було виявлено достовірне зниження індексу інсулінорезистентності.

Изучали влияние комбинированного лечения больных гипертонической болезнью, ассоциированной с нарушением толерантности к углеводам, в плане повышения уровня адипонектина в сыворотке крови, уменьшения проявлений метаболического синдрома и достижения целевых уровней артериального давления. Антигипертензивная терапия периндоприлом и индапамидом в комбинации с аторвастатином была эффективной в 63 % случаев через четыре месяца терапии. Терапия периндоприлом, небивололом, индапамидом и аторвастатином обеспечивала у 88 % больных достижение целевого уровня АД. Установлено, что достоверное повышение уровня адипонектина в крови после комбинированной антигипертензивной и гиполипидемической терапии было отмечено только в группах больных гипертонической болезнью с нарушением толерантности к глюкозе, у которых было выявлено достоверное снижение индекса инсулинорезистентности.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р252.65 + Р415-52

Рубрики:

Порушення обміну речовин і енергії

Хвороби ендокринної системи і обміну речовин

Шифр НБУВ: Ж24369 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведена оценка эффективности использования в комплексном лечении генерализованного пародонтита у больных с метаболическим синдромом препаратов местного и системного действия, способствующих повышению чувствительности тканей к инсулину. Результаты исследования показали, что используемый метод лечения позволил наиболее эффективно уменьшить выраженность воспалительных изменений в тканях пародонта и достигнуть длительной ремиссии у большинства пациентов.

Показано вплив засобів фізичної реабілітації у хворих на ішемічну хворобу серця (ІХС) чоловіків і жінок з абдомінальним ожирінням (АО) на толерантність до глюкози. В експерименті брали участь 37 хворих на ІХС (I - II функціонального класу) з АО і порушенням толерантності до глюкози віком 55 - 65 років (20 чоловіків і 17 жінок). Установлено, що засоби фізичної реабілітації сприяють посиленню утилізації глюкози, усуненню проявів інсулінорезистентності та корекції АО. Доведено ефективність впливу низькокалорійної дієти та фізичних вправ на толерантність до глюкози у хворих на ІХС. Показано, що жінки складніше, ніж чоловіки, піддаються впливу відновного лікування.

У дослідження було включено 106 хворих з артеріальною гіпертензією (АГ) та метаболічним синдромом (МС) за критеріями IDF 2006, середній вік (55,6+-4,2) років за наявності інсулінрезистентності. Застосування метформіну у хворих з АГ та супутнім МС на тлі зниження ступеня інсулінрезистентності сприяє більш ефективному контролю артерійного тиску, що вказує на наявність у метформіна додаткової опосередкованої антигіпертензійної ефективності. Корекція інсулінрезистентності у разі АГ з МС може стати одним із перспективних напрямків у лікуванні зазначеної групи гіпертензійних пацієнтів.

В исследование были включены 106 больных с артериальной гипертензией (АГ) и метаболическим синдромом (МС) по критериям IDF 2006, средний возраст (55,6 + -4,2) лет при условии наличия инсулинрезистентности. Применение метформина у больных с АГ и сопутствующим МС на фоне снижения степени инсулинрезистентности способствует более эффективному контролю артериального давления, указывает на наличие в метформине дополнительной опосредованной антигипертензионной эффективности. Коррекция инсулинрезистентности при АГ с МС может стать одним из перспективных направлений в лечении данной группы гипертензионных пациентов.

Проведено порівняльний аналіз впливу раціону харчування із застосуванням шротів і Середземноморської дієти на динаміку зменшення маси тіла, індексу маси тіла, показників ліпідного, вуглеводного та пуринового обмінів у осіб з метаболічним синдромом (МС). Визначено вплив раціону харчування з використанням шротів з насіння розторопші, пшениці, вівса, гарбуза, льону, клітковини зародків пшениці, гречки з інуліном на складові частини МС (ожиріння, гіпертонічна хвороба, дисліпопротеїнемія, гіперглікемія, гіперурикемія) у профілактиці розвитку МС. Науково обгрунтовано та доведено ефективність і доцільність використання шротів у дієтичному харчуванні для нормалізації маси тіла у осіб з МС. Доведено їх позитивний вплив на перебіг артеріальної гіпертензії та нормалізацію показників ліпідного, вуглеводного та пуринового обмінів. Науково обгрунтовано доцільність та ефективність впровадження раціону харчування із застосуванням шротів у профілактиці прогресування МС та запобігання виникненню цукрового діабету 2 типу, серцево-судинних захворювань і їх ускладнень.

Наведено динаміку показників маси тіла, функції печінки, вуглеводного та ліпідного обміну в хворих на артеріальну гіпертензію II стадії 2 - 3 ступеня з дисліпідемією, надмірною масою тіла чи ожирінням у разі застосування лікарського засобу гуарем. Хворих було розподілено на 3 групи залежно від наявності цукрового діабету та лікувальної тактики. Застосовували гуарем по 5 г тричі на день протягом двох місяців. Під час застосування лікарського засобу зменшується апетит, швидше наступає відчуття насичення, покращується харчова поведінка пацієнтів. Гуарем має позитивний вплив на зменшення маси тіла та величини окружності талії і стегон. Знижується рівень глікозильованого гемоглобіну та глікемії, що відіграє важливу роль під час лікування пацієнтів із цукровим діабетом та ізольованою гіперглікемією. Гуарем покращує ліпідний спектр крові та знижує загальний білірубін, аланінамінотрансферазу та аспартатамінотрансферазу. Гуарем можна призначати пацієнтам з ожирінням як за окремого патологічного стану, так і у поєднанні з розладами вуглеводного, ліпідного обміну та метаболічним синдромом.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р661.210.122-5 + Р415-5

Рубрики:

Пародонтит

Хвороби ендокринної системи і обміну речовин

Шифр НБУВ: Ж16391 Пошук видання у каталогах НБУВ 

В литературном обзоре рассмотрена перспектива возобновления активного использования многоатомных спиртов в практике интенсивной терапии. Информация ориентирована на особенности метаболизма и ожидаемые эффекты многоатомного пятиуглеродного спирта ксилита. Целесообразность применения растворов ксилита аргументируется снижением риска развития гипергликемии, уменьшением потребности во введении инсулина и вместе с тем закономерным снижением риска формирования гипогликемических состояний, а также возможностью предупреждения развития эффекта Варбурга. Эффект Варбурга заключается в активном переключении основной клеточной энергетической продукции с митохондриального окислительного фосфорилирования на гликолиз, даже в условиях достаточного обеспечения организма кислородом. Современные исследования показывают, что эффект Варбурга играет важную роль в прогрессировании онкологической патологии, но также присутствует при неонкологических заболеваниях, таких как сепсис, атеросклероз, легочная гипертензия, сердечная недостаточность, болезнь Альцгеймера, туберкулезная инфекция. Большое количество методик, используемых в практике интенсивной терапии, способствует активации процессов гликолиза и формированию лактатацидоза. Опасность этого механизма повреждения организма и эффекта его блокирования клиницистами до сих пор не оценена. В Украине одобрены препараты для инфузионной терапии, приготовленные на основе ксилитола.