Індекс рубрикатора НБУВ: Л88-38 + Н761.104.4

Рубрики:

Виробництво безалкогольних напоїв

Зм'якшування, опріснювання і знесолювання води

Шифр НБУВ: ДС48713 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Л88-38 + Н761.104.4

Рубрики:

Виробництво безалкогольних напоїв

Зм'якшування, опріснювання і знесолювання води

Шифр НБУВ: ДС48713 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Н761.104.4

Рубрики:

Зм'якшування, опріснювання і знесолювання води

Шифр НБУВ: ДС49982 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглядаються питання кондиціювання мінерального складу природної води для виробництва напоїв. Розроблено ряд способів знезалізнення води, сконструйовано волокнистий фільтр тонкої очистки води та електродіалізатор з підвищеним коефіцієнтом використання електроенергії та мембран. Теоретичні та експериментальні дослідження дозволили розробити та впровадити на Харківському заводі шампанських вин дослідно-промислову мембранно-сорбційну установку підготовки води для виготовлення якісних безалкогольних та слабоалкогольних напоїв.

Наведено результати досліджень щодо зниження твердості, колірності та мутності природної води за умов використання основних реагентів з коагулянтами та флокулянтами. Виявлено, що алюмінат натрію сприяє глибокому пом'якшенню води, проте не забезпечує значного зниження її колірності та мутності. Флокулянти ПЕI та ВПК-402 в лужному середовищі забезпечують меншу ефективність освітлення води у порівнянні з нейтральним. Вперше застосовано як коагулянт Mg(OH)Cl, який забезпечує високу ефективність очистки природної води за високих значеннь pH середовища.

Виконано фізичне та математичне моделювання процесів знезалізнення підземної води за допомогою очисних фільтрів з урахуванням зміни гідравлічних (фільтраційних) властивостей завантаження. Модель складено з двох взаємозв'язаних блоків: гідродинамічного (фільтраційного) та динаміки сполук заліза в фільтрувальному середовищі. Розглянуто окремі елементи загальної моделі в гомогенній і гетерогенній стадіях окиснення. Проведено реалізацію запропонованих математичних моделей числовими та аналітичними методами, на підставі яких розроблено інженерну методику розрахунку основних технологічних і конструктивних параметрів очисних фільтрів. Запропоновано рекомендації щодо вибору параметрів і коефіцієнтів, які входять у рівняння та розрахункові залежності. Зроблено оцінку впливу основних факторів і вихідних характеристик на параметри очистки. Проведено широку апробацію запропонованих методів розрахунку з залученням існуючих дослідних даних.

Запропоновано нову технологічну схему знезалізнення води та розроблено конструкцію нової компактної водознезалізнюючої установки, яка базується на висхідному фільтруванні води через пінополістирольний та цеолітовий фільтри. Досліджено механізм процесу знезалізнення води на таких установках та визначено їх раціональні конструктивні та технологічні параметри. Встановлено закономірності змін втрат напору та ефективності знезалізнення води від різних факторів за умов висхідного фільтрування води через зазначені фільтри. Розроблено технічні умови проектування та експлуатації подібних водознезалізнюючих установок, а також проектно-конструкторської документації.

Отримано органічні сполуки - потенційні стабілізатори розчинів карбонатів і сульфатів кальцію. Зроблено попередню оцінку ефективності синтезованих органічних сполук, а також детергенту ОП-7, меляси, барди та оксиетилідендифосфонової кислоти в процесі стабілізації розчинів солей кальцію. Визначено їх протинакипні ефекти за умов висадження осаду на поверхні нагрівального елементу з легованої сталі за 60 °C та на покритій накипом поверхні за 95 °C.

Розглянуто шляхи створення дешевих, екологічно безпечних і економічних інсоляційних опріснювачів морської води.

Вирішено актуальне завдання інтенсифікації процесу біохімічного окиснення природних і стічних вод за допомогою ефективних і надійних в експлуатації систем аерації. На підставі теоретичного узагальнення закономірностей масопередачі кисню з повітря у воду створено нові конструкції аераторів і аераційних систем, які забезпечили ефективну очистку стічних вод міст і промислових підприємств, аерацію води в природних водних об'єктах. Висвітлено концепцію створення аераторів нового покоління. Апробовано технологію промислового виробництва аераційних пристроїв нових конструкцій. Розроблені системи втілено на об'єктах водного господарства міст і промислових підприємств України, Росії, інших країн СНД і країн далекого зарубіжжя. Сертифіковано розроблену аераційну продукцію та випущено Державний Стандарт України на системи аерації.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Вивчено процеси пом'якшення води з використанням відходів лужного травлення алюмінію, що містять алюмінат натрію. Визначено умови процесу, які забезпечують ефективне освітлення води разом з глибоким її пом'якшенням, а також установлено вплив пом'якшення води на її корозійну агресивність. Досліджено умови багаторазового використання кислих регенераційних розчинів під час іонообмінного пом'якшення води. Розроблено інгібітори корозії та накипоутворення для водооборотних систем. Створено маловідходні ефективні технології реагентного та іонообмінного пом'якшення води.

Запропоновано технологічну схему знезалізнення води з великою концентрацією заліза на пінополістирольному фільтрі зі зростаючим шаром завислого осаду. Досліджено механізм процесу знезалізнення води на таких установках. Визначено умови формування зростаючого шару завислого осаду, його основні характеристики. Встановлено закономірності зростання завислого шару осаду, ефект знезалізнення води та втрати напору в зростаючому шарі осаду та установці. Отримано математичну модель зростання шару завислого осаду залежно від якості вихідної води, швидкості фільтрування та тривалості роботи установки.

Розглянуто схеми використання слабкокислотних катіонітів у технології очищення води для підживлення парових котлів, теплових мереж і зворотних циклів водопостачання промислових підприємств. На підставі експериментальних та експлуатаційних даних обгрунтовано межі використання та наведено формули для визначення іонітного навантаження й об'єму завантаження фільтрів. Визначено фактори, що обмежують застосування цього катіоніту в технологіях очищення води.

В результате проведенных исследований сделан вывод о том, что универсального способа удалений железа из воды не существует. Задачу обезжелезивания каждого конкретного водоисточника необходимо начинать с проведения исследования по определению формы существования железа и проработки наиболее рациональных методов перевода его в нерастворимое состояние.

Індекс рубрикатора НБУВ: Н761.104.4

Рубрики:

Зм'якшування, опріснювання і знесолювання води

Шифр НБУВ: Ж14165 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На підставі теоретичної моделі внутрішньодифузійної динаміки сорбції одного компонента щільним шаром іоніту проаналізовано процес регенерації виснаженого під час пом'якшення води акрилового карбоксильного катіоніта Lewatit CNP 80 розчином сірчаної кислоти в режимі розпушення шару. Із застосуванням спрощеної моделі адекватно описано процес і проведено апріорні розрахунки зміни його характеристик за умов варіювання лінійної швидкості подачі регенераційного розчину в інтервалі 1,5 - 5 м/ч.

Розроблено та досліджено технологію H-катіонування води з використанням східчасто-протиточних фільтрів, яка передбачає роботу першого корпусу в режимі пом'якшення вихідної води. Технологія дозволяє суттєво збільшити робочу об'ємну ємність катіонітів та зменшити питому витрату кислоти на регенерацію фільтрів практично до стехіометричного значення.

Досліджено ефективність процесів бульбашково-плівкового видалення заліза з питної води, взятої з різних джерел. Показано, що у водопровідній воді перенесення сполук заліза з бульбашками повітря значною мірою забезпечується її власними поверхнево-активними домішками (ендо- й екзогенними ПАР). Процес БПЕ інтенсифікується інжекцією катіонного поліелектроліту - полігексаметиленгуанідінгідрохлориду (ПГМГ). Зазначено, що бульбашково-плівкове видалення заліза з води, що не містить власних поверхнево-активних домішок, відбувається також у разі інжекції ПГМГ, у результаті чого концентрація заліза у воді швидко знижується від рівня декількох міліграмів на літр до 0,05-0,1 мг на літр, а витрата поліелектроліту не перевищує 1-го мг на міліграм заліза, яке вилучається.

Исследована эффективность процессов пузырьково-пленочного удаления железа из питьевой воды, взятой из различных источников. Показано, что в водопроводной воде перенос соединений железа с пузырьками воздуха в значительной мере обеспечивается ее собственными поверхностно-активными примесями (эндогенными и экзогенными ПАВ). Процесс ППЭ интенсифицируется инжекцией катионного полиэлектролита - полигексаметилен-гуанидингидрохлорида (ПГМГ). Отмечено, что пузырьково-пленочное удаление железа из воды, не содержащей собственных поверхностно-активных примесей происходит также при инжекции ПГМГ, в результате чего концентрация железа в воде быстро понижается от уровня нескольких миллиграммов на литр до 0,05-0,1 мг на литр, а расход полиэлектролита не превышает одного миллиграмма на миллиграмм удаляемого железа.

Efficiency of iron removal from water taken from the various sources using bubble-film extraction was investigated. It has been shown that in tap water iron compounds transfer with air bubbles is provided to a great extent by its own surface-active admixtures (endogenous and exogenous SAS). The BFE process is intensified by polyelectrolyte-polyhexametheneguanidine hydrochloride (PHMG) cation. When PHMG injected the iron compounds are also removed from water where its own surface-active impurities areunavailable. As a result, iron concentration in water quickly reduces from several up to 0,05-0,1 milligrams a liter, and polyelectrolyte discharge does not exceed one milligram per the one milligram of the removed iron.