Експериментально досліджено тепловіддачу та гідравлічний опір під час руху двофазного середовища у гладкостінних трубах і трубах із внутрішнім оребренням. Встановлено, що коефіцієнт тепловіддачі в оребреній трубі в 1,4 - 2,0 рази більше, ніж у гладкостінній, а втрати на тертя - в 1,6 - 2,0 рази.

Описано експериментальну установку для визначення пертурбації необхідної для ініціації конденсаційного спалаху та розробки геометрії двофазної стратифікованої течії, за умов якої ці спалахи могли б бути ініційовані.

Розглянуто процес нагрівання струмами високої частоти металу в рідині, яка активно взаємодіє з поверхнею нагріву. Встановлено можливість реалізації нових технологічних процесів одержання заданих властивостей поверхонь металів. Із застосуванням методології системного аналізу одержано співвідношення, що дає змогу оцінити швидкість зростання температур у різних точках тіла заданої форми й умови високоінтенсивного нагріву струмами високої частоти.

Досліджено тепловіддачу при природній конвекції від прямокутної горизонтальної ізотермічної пластини методом шлірен томографії. Температурні поля повітряного потоку, що омивають пластину, виявилися трьохмірними. За отриманими у різних перерізах потоку даними обчислено локальні коефіцієнти тепловіддачі.

Аналіз експериментальних даних, одержаних у простому контурі з природньою конвекцією показав, що зміни температури рідини у поперечному перерізі контура не можуть бути викликані стохастичними ефектами. Встановлено наявність у контурі дво- та тривимірних ефектів.

Приведены основные понятия о механизме вскипания перегретой жидкости и современные представления о процессах, происходящих в межпузырьковом пространстве ансамбля быстрорастущих пузырьков. Представлены результаты экспериментальных исследований вскипания перегретой жидкости в объеме и при струйном течении. Рассмотрен механизм дробления капель, диспергирования многокомпонетных жидких смесей при адиабатном вскипании в вакууме и специфика образования эмульсий. Представлена схема аппарата, в котором реализуется принцип получения дисперсных сетей при адиабатном вскипании, а также испарительно-конденсационная модель этого аппарата, проанализированы процессы, происходящие в нем. Освещены вопросы использования адиабатного вскипания жидкости в промышленных аппаратах. На основе метода получения дисперсных смесей при адиабатном вскипании многокомпонентных систем разработан новый класс оборудования для эмульгирования и гомогенизации. Описаны основные конструктивные и технологические особенности трех модификаций вакуумных гомогенизаторов. Проведено сравнение технико-экономических показателей вакуумных гомогенизаторов, а также гомогенизаторов высокого давления. Изложены вопросы использования адиабатного вскипания воды в паровакуумных испарителях холодильных машин и опреснительных установок.

Розглянуто механізми подрібнювання крапель під час адіабатного закипання та змішування дисперсних систем. Наведено математичні залежності, що характеризують процес подрібнювання крапель.

Досліджено закономірності розподілу температурних полів та теплових потоків у водяних краплях, що нагріваються та випаровуються, із врахуванням оптичних спектральних властивостей середовища. У процесі нагріву та випаровування краплі виділено три характерних періоди: початковий, перехідний та кінцевий, у яких виявляється нестаціонарність процесів переносу та характерні особливості теплообміну. Особливо нестаціонарність процесів виявляється у початковому та перехідному періодах, коли краплі втрачають близько 50% своєї маси. З урахуванням цього при моделюванні довгих переходів напівпрозорих часток, а також стану дисперсних систем необхідно враховувати селективність випромінювання та нестаціонарність процесів переносу.

Розглянуто особливості електрогідравлічного ефекту у газорідинних потоках. Встановлено можливість керування електрогідравлічним ефектом шляхом варіації газовмісту у двофазному потоці, що є важливим у разі застосування даного ефекту для очищення тонкостінних труб із кольорових металів.

Проведено аналітичне дослідження процесів взаємодії поздовжніх когерентних структур та турбулентних пульсацій в турбулентному пограничному шарі. Показано механізм взаємодії когерентних структур та турбулентних пульсацій. Одержано співвідношення для турбулентних в'язкості та температуропровідності в умовах дії когерентних структур. Проаналізовано характер поведінки турбулентних в'язкості та температуропровідності в поздовжньому, поперечному та трансверсальному напрямках. Запропоновано якісну залежність для вихорів Бенні-Ліня.

Розглянуто концептуальний підхід до розв'язування нелінійної задачі теплопровідності в складених тілах на гібридних обчислювачах. Часткову лінеаризацію математичної моделі здійснено методом підстановок, що дозволяє значно спростити гібридне моделювання. Наведено засоби реалізації граничних умов контактного теплообміну.

Розглянуто результати аналiзу отриманих i вiдомих даних з теплообмiну киплячого шару i поверхнi труб, а також особливостi гiдродинамiки в шарi, вплив газорозподiлювачів на теплообмiн. Приведено отриманi i вiдомi розрахунки рiвняння для визначення коефiцiєнтiв теплообмiну. Розглянуто теплообмiн пучкiв труб у киплячому шарi i вплив оребрення труб на теплопотужнiсть.

Наведено результати дослідження розподілу температур на поверхні кругового циліндра люмінесцентним методом при поперечному обтіканні. Одержані результати свідчать про можливість використання методу для дослідження температурних полів на поверхні складних об'єктів.

Наведено класифікацію робочих елементів принципу дискретно-імпульсного введення та трансформації енергії в адіабатно закипаючих потоках дисперсних рідинних середовищ. Змодельовано та досліджено поведінку кожного елемента у разі зміни структури потоку в області кипіння перегрітого компонента. Визначено величину гідродинамічних і теплових збурень та їх вплив на ефекти подрібнення дисперсних включень, а також дисперсність гомогенізації частинок незмішуваного компонента.

Розглянуто процеси тепломасообміну поверхонь з імпактними струминами, теплообмін поперечно обтічних труб, у компактних пластинчастих теплообмінниках та у каналах із зернистим шаром куль з загальних позицій процесів переносу у пристінній зоні турбулентних відривних течій. Пояснено та фізично інтерпретовано відомі емпіричні кореляції для коефіцієнтів тепловіддачі.

Наведено інтегральний метод розв'язку задач нестаціонарної тепломасопровідності. Метод базується на єдиній універсальній однопараметричній залежності, яка з високою точністю дає розподіл температур (концентрацій) у тілах стандартної форми - пластині, циліндрі, кулі. Задача у частинних похідних переводиться у задачу Коші або крайову.

Проведено дослідження тепловіддачі при пароутворенні хладону R22 усередині оребреної труби. Виконано порівняння одержаних експериментальних даних для спірально-оребреної та гладкої труб. Запропонована узагальнена залежність для розрахунку середньої тепловіддачі при пароутворенні хладону усередині спірально-оребреної труби.

Наведено результати експериментальних досліджень структури області кавітації адіабатнозакипаючої рідини, що витікає через звужуюче-розширювальне сопло. Дослідні дані співставлено з аналітичними виразами, отримано узгодження в межах похибок експерименту.

Індекс рубрикатора НБУВ: З312.2

Рубрики:

Теплопередача через розділяючі поверхні

Шифр НБУВ: Ж26990 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Одержано розрахункові залежності для визначення швидкості течії та коефіцієнтів тепловіддачі у випадку вільної конвекції газового потоку у вертикальних гладких та шорстких каналах. Дані використано для розрахунку та проектування теплових конвекторів житлових та виробничих приміщень.