Роботу присвячено аналізу природно-антропогенної трансформації сільськогосподарських земель рівнинного Криму. Проаналізовано роль природних і антропогенних чинників у зміні структури використання земель, зміні структури і фізико-хімічних характеристик грунтів, виявлено основні процеси деградації грунтового покриву, встановлено зв'язок деградаційних процесів з ландшафтними ярусами і їх місцеположення. Складено карти деградаційних процесів сільськогосподарських земель, перетворюваності ландшафтів.

Надано інтегральну оцінку антропогенній модифікації природних компонентів ландшафтів Шацького національного природного парку. Висвітлено ландшафтну структуру території парку. Проведено оцінювання естетичної цінності всіх видів ландшафтних систем парку. Розраховано показники ландшафтно-геофізичного сполучення в межах даної території з метою виявлення трансформаційних процесів. Досліджено закономірності прояву трансформації ландшафтних систем на підставі аналізу гідрохімічного потоку речовини за даними мінералізації підземних і поверхневих вод, атмосферних опадів у межах даної території. Виведено емпіричну формулу, яка моделює динаміку аквальних систем. Обгрунтовано систему заходів з оптимізації просторово-часового функціонування геосистем Шацького національного природного парку.

Геоморфологический анализ показал высокую степень интенсивности геоморфологических процессов. Причиной этого являются: разнонаправленные движения побережья и морского дна и, особенно, тектоническое опускание шельфа; климатические изменения; деятельность человека. Показано влияние антропогенного фактора на природу и роль природных особенностей района в развитии отечественной культуры.

Узагальнено досвід суспільно-географічного-дослідження змін в регіональному природокористуванні та оцінювання їх наслідків. Досліджено зміни в антропогенному навантаженні та структурі використання окремих компонентів природно-ресурсного потенціалу України. Досліджено сучасний стан та територіальні особливості природокористування в Україні на рівні АР Крим та адміністративних областей України, а також великих міст. Проведено оцінку економічних, соціальних та екологічних наслідків змін, що відбулися в регіональному природокористуванні в Україні. Сформульовано рекомендації щодо оптимізації регіонального природокористування для забезпечення збалансованого розвитку держави.

Увагу приділено дослідженням теоретичних і практичних питань антропогенного ландшафтознавства, зокрема висвітлено теоретико-методологічні засади вивчення мікроосередкових процесів (МП), розглянуто МП в антропогенних ландшафтах, МП як індикатори стану сучасних ландшафтів, розкрито пов'язані з МП проблеми охорони навколишнього середовища. Висвітлено специфіку осередкових процесів у долинно-річкових ландшафтно-технічних системах. Досліджено парадинамічні антропогенні ландшафтні зони гідрогеологічного та гідрологічного впливів гірничопромислових об'єктів на довкілля. Описано види МП у садово-паркових ландшафтах. Визначено проблеми та перспективи використання белігеративних ландшафтів України.

Розглянуто теоретико-методологічні засади, основні терміни і поняття, проаналізовано межі та специфіку природних умов міжзонального геоекотону "лісостеп - степ" Правобережної України, процес його заселення та господарського освоєння. Досліджено культурні ландшафти у структурі каркасних, фонових антропогенних ландшафтів, а також осередкові та гуманістичні культурні ландшафти. Розроблено й обгрунтовано напрями поліпшення сучасної і розбудови майбутньої структури культурних ландшафтів міжзонального геоекотону "лісостеп - степ" Правобережної України, можливості їх раціонального використання. Удосконалено структуру регіональної екомережі шляхом обгрунтування можливостей об'єднання Дністерсько-Дніпровської ділянки Степового екокоридору національної екомережі та міжзонального геоекотону "лісостеп - степ" у межах Правобережної України.

Обґрунтовано доцільність виділення окремого конструктивно-географічного напрямку - ландшафтно-екологічного планування (ЛЕП), як системи заходів, спрямованих на екологічно збалансовану організацію природокористування на територіях різного локального рівня організації довкілля (ЛРОД). Зазначено, що цей принципово новий методологічний підхід реалізовано у комплексній розробці тестового ландшафтно-екологічного полігону екологічного факультету Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна та часткових об'єктах, які у різний час протягом двох десятиріч досліджувались чи проектувались здобувачем. Розроблено теорію, методику, структуру та процедуру ЛЕП для прийняття рішень в інвайронментальному менеджменті територій ЛРОД, на прикладі агроландшафтів, урболандшафтів, водогосподарських ландшафтів, територій і об'єктів екологічної мережі, лісництв і лісових господарств. Обґрунтовано необхідність і сутність здійснення процедури ЛЕП для оптимізації природокористування на локальному рівні. Розроблено синтезовану карту нятрямків оптимізації природокористування, що рекомендовані за результатами ЛЕП для територій різного ЛРОД, що можуть бути використані в інвайронментальному менеджменті територій. Розроблено три моделі, які виступають як відправні точки для інтеграції концепції екосистемних послуг (ЕП) і показників ЛЕП, що демонструють практичні напрямки реалізації ЕП на основі конкретних прикладних результатів ЛЕП. Зауважено, що загальним обмеженням використання ЛЕП для розробки управлінських рішень з оптимізації природокористування певної території є бажання керівника організувати свою діяльність у відповідності до останніх наукових напрацювань. Але саме у цьому і є перевага використання ЛЕП в Україні, бо примусова екологізація управлінської діяльності, на думку автора, має менш оптимістичні перспективи.

Висвітлено питання меліорацій навколишнього природного середовища в контексті конкретних меліоративних заходів і особливостей, закономірностей, тенденцій змін їхнього просторового поширення. Зазначено, що у підручнику поєднано дві взаємодоповнювальні частини - вузька організаційно-технічна, власне меліоративна складова, і широкий географічний локально-глобальний погляд на необхідність поліпшення довкілля з показом наявних напрямів, конкретних кроків вирішення проблем щодо земель сільськогосподарського та несільськогосподарського призначення. Увагу приділено проблемам порушення та відповідно рекультивації ландшафтів, а також глобальним кліматичним меліораціям.

На вдосконалених теоретико-методичних засадах конструктивної географії та антропогенного ландшафтознавства вирішено наукове завдання щодо пізнання формування, сучасного стану, особливостей функціонування та реконструкції й охорони містечкових ландшафтів Східного Поділля. Досліджено процес розвитку та виокремлено чотири етапи пізнання формування містечкових ландшафтів Східного Поділля. Обґрунтовано визначальні ознаки містечкових ландшафтів, здійснено їх типологію за виконуваними функціями. Досліджено ландшафтну структуру з урахуванням її висотної диференціації. Проведено класифікацію містечкових ландшафтів Східного Поділля за генезою та видами господарської діяльності. Здійснено й обґрунтовано районування містечкових ландшафтів Східного Поділля, виокремлено 4 області та 6 підобластей. Для ландшафтно-екологічного і дизайнерського поліпшення містечкових ландшафтів Східного Поділля розроблено напрями реконструкції та реставрації у відповідності до сучасних вимог раціонального природокористування й охорони селитебних ландшафтів.

У монографії розглянуто теоретико-методологічні засади дослідження гуманістичних антропогенних ландшафтів, що об’єднують рекреаційні,' садово-паркові та сакрально-тафальні ландшафти (модельний регіон - Поділля). У структурі рекреаційних досліджено особливості формування, функціонування й сучасну специфіку оздоровчих та паркових ландшафтів; у структурі сакрально-тафапьних ландшафтів - місця релігійного характеру та комплекси, пов’язані з похованнями. Запропоновано і обгрунтовано напрями раціонального використання та охорони структур рекреаційних та сакрально-тафапьних ландшафтів регіону.

Доповнено теоретико-методологічні засади, розглянуто основні терміни та поняття, проаналізовано межі та специфіку природних умов Середнього Побужжя. Охарактеризовано процес його заселення та господарського освоєння. Досліджено культурні ландшафти у структурі каркасних, фонових антропогенних ландшафтів, а також осередкові та гуманістичні культурні ландшафти. Розроблено й обгрунтовано напрями поліпшення сучасної та розбудови майбутньої структури культурних ландшафтів Середнього Побужжя. Висвітлено можливості їх раціонального використання.